Оазис благополуччя на окремо взятiй сотцi

Оазис благополуччя на окремо взятiй сотцi Пiдприємець Володимир Волков мешкає у власному будинку у Фастовi, що пiд Києвом. Керуючись власними технологічними розробками, безпосередньо за мiсцем проживання вiн реалiзовує виробничi проекти аграрного характеру. Сутнiсть технологiї полягає у “витисканнi” з квадратного метра присадиби якомога бiльшого прибутку, а отже, вона може бути цiкавою передусiм “малоземельним” сiльгоспвиробникам, фермерам-початкiвцям i промисловцям, якi тримають пiдсобнi господарства. Висока рентабельнiсть технологiї Володимира Волкова зумовлюється концентрацiєю на невеликiй площi високотоварних культур, а також — безвiдходнiстю. Тобто вона передбачає поєднання грибництва (виробництва печериць, або ж гливи), гелiотеплицi, парникiв, розведення свiйської птицi, овочiвництва. Якщо цi етапи “закiльцювати”, то можна досягти того, що вiдходи вiд кожного з них стають сировиною для наступного. Наприклад, вiдходи вiд вирощування грибiв iдуть на годiвлю птицi, а вiдпрацьований компост — у теплицi й парники для вирощування розсади, а також на виробництво бiогумусу. Теплиця може працювати цiлий рiк. Це конвеєр зеленої цибулi, петрушки, кропу, а також — надраннi помiдори, перець, огiрки. Технологiчний комплекс має модульний характер, його можна розширювати. Спробуємо описати один модуль та його економiчну вiддачу. Отже, на 1 сотцi землi розмiщується погріб для грибiв, який складається з двох камер по 50 м2. Згори на погребi будують гелiотеплицю. Вона має бути 7,5 м заввишки, її перекриття повинно мати ухил на пiвдень, кут ухилу — 30°. Така конструкцiя створює ефект гелiоколектора, тобто сприяє нагромадженню в теплицi сонячного тепла. Розсаду (або ж овочi) розмiщують в нiй на стелажах, збудованих “схiдцями” паралельно до перекриття, тому корисна площа такої теплицi становить 120 м2. У заднiй (високiй) частинi теплицi — пiд стелажами — встановлюють обiгрiвач (вiн працює одночасно i на гриби, i на теплицю), а також обладнують господарськi примiщення. У погребi на чотирьох ярусах можна розмiстити 20 т компосту i за один оборот (за наявностi пропарювальної камери) зняти з нього 4 т урожаю печериці. А за рiк — 20 т (чотири обороти). За оптової цiни на печериці 7 грн/кг рiчна виручка становитиме 140 тис. грн. Компост можна виготовити власноруч із сухої пшеничної соломи та курячого послiду. Для цього бiля погреба слід передбачити бетонований майданчик. 7 т соломи i така сама кiлькiсть курячого послiду дадуть необхiднi 20 т компосту. До речi, у процесi пiдготовки компосту (його ферментацiї у буртах) видiляється iстотна кiлькiсть тепла, його можна вiдводити й використовувати для обiгрiвання теплицi й погреба. Вiдпрацьований грибний компост є чудовим грунтом для вирощування розсади помiдорiв, капусти, огiркiв та iнших раннiх овочiв. Подвiйне використання компосту дає змогу затрати на його виробництво окупити двiчi. Вирощену розсаду можна продати або ж, якщо є додатковi земельнi площi, висадити для подальшого вирощування. Тодi з 1 га, скажiмо, ранньої капусти можна виручити ще 100 тис. грн. v v v Зрозумiло, що в цьому короткому матерiалi всi нюанси технологiї Володимира Волкова викласти неможливо, та й не має редакцiя морального права розкривати, так би мовити, чужi карти. Ми прагнули лише ще раз нагадати, що воювати треба “не числом, а вмiнням”.