«Лікбез» від при­ро­ди та де­фек­ти оригіна­ль­них ЗЗР

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Яку не­очіку­ва­ну дію мо­жуть про­яви­ти грун­тові гербіци­ди та чи мо­жуть у по­став­ках оригіна­ль­них за­собів за­хи­с­ту рос­лин ви­яв­ля­ти­ся «бра­ко­вані» партії, роз­повів на­шо­му ви­дан­ню один із аг­ро­номів на Пол­тав­щині.

«Про­по­зиція»: Оз­най­ом­те нас зі своїм гос­по­дар­ст­вом.   
Аг­ро­ном: За­галь­на пло­ща на­шо­го гос­по­дар­ст­ва ста­но­вить 2500 га. Із них 1000 га при­па­дає на ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи, на со­няш­ник — у ме­жах 300–400, 600 — на гру­пу зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур (ози­ма пше­ни­ця та ярий ячмінь). Соя у струк­турі посівів зай­має 300–400 га. Та­кож ви­ро­щуємо ози­мий ріпак, під який відво­ди­мо 500 га. Торішньої зи­ми скла­ли­ся не зовсім спри­ят­ливі по­год­но-кліма­тичні умо­ви, внаслідок чо­го він ви­мерз. Чи вдалішою бу­де пе­ре­зимівля посівів ози­мо­го ріпа­ку цьо­го ро­ку, по­ки що ра­но ро­би­ти ос­та­точні вис­нов­ки.
           
«Про­по­зиція»: У нашій те­ле­фонній роз­мові Ви го­во­ри­ли про згуб­ну дію грун­то­во­го гербіци­ду. Опишіть, будь ла­с­ка, цю си­ту­ацію де­тальніше.       
Аг­ро­ном: Во­се­ни 2013 р. на площі 200 га ми висіяли ози­мий ріпак. На­весні 2014-го після не­вда­лої пе­ре­зимівлі посіви вий­ш­ли за­над­то зрідже­ни­ми. Тож за на­стан­ня при­дат­них для висіву тем­пе­ра­тур­них строків ми йо­го двічі пе­ре­дис­ку­ва­ли та висіяли со­няш­ник, гібрид НК Бріо, із гу­с­то­тою 65 тис. росл./га. Відра­зу після сівби про­ти од­норічних дво­доль­них та зла­ко­вих бур’янів за­сто­су­ва­ли грун­то­вий гербіцид, який містить дві діючі ре­чо­ви­ни із різних хімічних класів (у кількості 300 л/га ро­бо­чо­го роз­чи­ну). От­ри­ма­ли по­вноцінні схо­ди (сім’ядолі), по­ле за­зе­леніло, ряд­ки повністю бу­ли сфор­мо­вані. По­льо­ва «кар­ти­на» бу­ла кра­си­вою. Далі, ко­ли ут­во­ри­ла­ся пер­ша па­ра справжніх листків, про­тя­гом до­би ви­па­дає знач­на кількість опадів. При­чо­му у ви­гляді ве­ли­кої зли­ви. Після цьо­го, бук­валь­но че­рез день-два, на куль­турі по­ча­ли жовк­ну­ти сім’ядолі та пер­ша па­ра справжніх листків, внаслідок чо­го рос­ли­ни по­ча­ли ви­па­да­ти. Із за­галь­ної кількості на полі ви­жи­ло близь­ко 30 тис. рос­лин.                   
«Про­по­зиція»: Ви впев­нені, що са­ме грун­то­вий гербіцид спри­чи­нив відми­ран­ня куль­ту­ри, чи, мож­ли­во, післядія пре­па­ратів ви­ник­ла у ре­зуль­таті їхньо­го за­сто­су­ван­ня на ози­мо­му ріпку в осінній період?
Аг­ро­ном: Аж ніяк. На ріпа­ку під час ве­ге­тації ми за­сто­со­ву­ва­ли гербіцид Саль­са. Хо­ча він має за­сте­ре­жен­ня що­до ви­ро­щу­ван­ня у по­даль­шо­му інших куль­тур, про­те за­реєстро­ва­ний для ви­ко­ри­с­тан­ня на ріпа­ку та со­няш­ни­ку, тож ніяким чи­ном не міг згуб­но впли­ну­ти на ньо­го. А ще па­да­ли­цю злаків зніма­ли Агілом.   

«Про­по­зиція»: Ви маєте своє по­яс­нен­ня, яким чи­ном грун­то­вий гербіцид спри­чи­нив за­ги­бель ріпа­ко­во­го посіву, ад­же для цьо­го він мав по­тра­пи­ти на самі рос­ли­ни?
Аг­ро­ном: Са­ме так, йо­му вда­ло­ся по­тра­пи­ти на рос­ли­ни куль­ту­ри. Яким чи­ном? За силь­ної зли­ви, ко­ли крап­ля до­щу при падінні вда­ряється об грунт, во­на відби­вається від ньо­го, за­хоп­лю­ю­чи із со­бою ча­с­точ­ки грун­ту, на яких містив­ся гербіцид. За за­ко­ном фізи­ки, во­ни зно­ву па­да­ють вниз і по­трап­ля­ють на схо­ди куль­ту­ри. Че­рез ко­рот­кий час грун­то­вий гербіцид про­явив фіто­ток­сичність на куль­турні рос­ли­ни.
 
«Про­по­зиція»: Чи звер­та­ли­ся Ви до пред­став­ників ком­панії, якій на­ле­жить цей гербіцид?   
Аг­ро­ном: Так, ми відра­зу вик­ли­ка­ли пред­став­ників ком­панії, яка ви­роб­ляє цей гербіцид. По приїзду во­ни не про­яви­ли ак­тив­них дій у ви­прав­ленні си­ту­ації. По­бу­ли на полі, по­ба­чи­ли «кар­ти­ну», спо­чат­ку виріши­ли бра­ти для ла­бо­ра­тор­них аналізів зраз­ки грун­ту, рос­лин, аби виз­на­чи­ти при­чи­ну ви­па­дан­ня рос­лин со­няш­ни­ку. Та, на жаль, вирішен­ня про­бле­ми зу­пи­ни­ло­ся тільки на стадії «ба­ла­чок»...
   
«Про­по­зиція»: І все та­ки, пред­став­ни­ки ком­панії виз­на­ли Ва­шу версію прав­ди­вою?   
Аг­ро­ном: Спо­чат­ку во­ни не виз­на­ва­ли, що їхній гербіцид (хай і не з їхньої ви­ни) спри­чи­нив за­ги­бель по­ло­ви­ни рос­лин со­няш­ни­ку на полі. Зго­дом, зре­ш­тою, ви­роб­ник відре­а­гу­вав на цей факт, і те­пер в інструкції що­до ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту містить­ся по­пе­ре­д­жу­валь­на інфор­мація, що у разі силь­них опадів крап­ли­ни пре­па­ра­ту, відбив­шись від по­верхні грун­ту, мо­жуть по­тра­пи­ти на мо­лоді рос­ли­ни та спри­чи­ни­ти їхнє по­шко­д­жен­ня або за­ги­бель.

«Про­по­зиція»: Які бу­ли Ваші дії із ря­ту­ван­ня по­ля?       
Аг­ро­ном: Ми про­ве­ли міжряд­ну куль­ти­вацію — «пош­кря­ба­ли» йо­го тро­хи.
           
«Про­по­зиція»: Яка по­даль­ша до­ля цьо­го со­няш­ни­ку?       
Аг­ро­ном: Відвер­то ка­жу­чи, на цьо­му полі, за гу­с­то­ти рос­лин 30 тис./га ми от­ри­ма­ли вро­жайність 29/га на круг. Але на та­ку до­б­ру вро­жайність впли­ну­ли кілька фак­торів: пер­ший — до то­го, під ріпак, ми «за­ря­ди­ли» 350 кг нітро­а­мо­фо­с­ки. Дру­гий фак­тор — рос­ли­ни ріпа­ку, яким вда­ло­ся пе­ре­зи­му­ва­ти, хоч і в не­з­начній кількості, все ж по­слу­жи­ли си­де­ра­том (на­зем­на йо­го ма­са бу­ла до­сить до­б­рою), і третій фак­тор — до­с­тат­ня кількість опадів. Та­кож слід від­міти­ти особ­ливість висіяно­го со­няш­ни­ко­во­го гібри­да: за фор­му­ван­ня мен­шої гу­с­то­ти НК Бріо фор­мує більший розмір ко­шиків і, відповідно, більшу ма­су 1000 насінин.

«Про­по­зиція»: За Ва­ши­ми підра­хун­ка­ми, скільки вро­жаю не­до­от­ри­ма­ли за та­кої при­крої си­ту­ації із не­вда­ло за­сто­со­ва­ним гербіци­дом?
Аг­ро­ном: Скажімо, по­за­ми­ну­ло­го ро­ку вро­жайність со­няш­ни­ку ста­но­ви­ла 37 ц/га на то­вар­них пло­щах об­ся­гом 100–150 га. Як­би не цей не­пе­ред­ба­чу­ва­ний ви­па­док, з упев­неністю от­ри­ма­ли б 35 ц/га. Тут «ариф­ме­ти­ка» ду­же про­ста. За вро­жай­ності 29 ц/га ми не­до­от­ри­ма­ли 6 ц/га, на площі 200 га ми втра­ти­ли 120 т со­няш­ни­ку, що за ціни 5000 грн/т обер­ну­ло­ся не­до­от­ри­ман­ням 600 тис. грн. Те, що ми все ж та­ки ма­ли ре­зуль­тат ви­щий за се­ред­нь­о­ста­ти­с­тич­ний, — це чу­до­во, але «гірчин­ки» цій си­ту­ації до­да­ло те, що пред­став­ни­ки ком­панії, яка по­зиціонує се­бе як один із лідерів із ви­роб­ництва ЗЗР, по­ве­ли се­бе не зовсім чем­но. Звісно, я не за­су­д­жую ніко­го, ад­же си­ту­ація справді ви­я­ви­ли­ся не­пе­ред­ба­чу­ва­ною та не­стан­дарт­ною, і за ро­ки ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту та­ких «чу­дес» у при­роді, ма­буть, і не ви­ни­ка­ло. На­далі ми не відмов­ляємо­ся пра­цю­ва­ти із про­дук­та­ми цієї ком­панії, ад­же во­ни є оригіна­ль­ни­ми та дієви­ми. Про­сто у цьо­му разі са­ма при­ро­да про­ве­ла для всіх нас — і ви­роб­ників, і ко­ри­с­ту­вачів пре­па­ратів — скажімо, та­кий собі «лікбез»…
               
«Про­по­зиція»: Що сто­сується си­с­те­ми за­хи­с­ту куль­тур, яким про­дук­там на­даєте пе­ре­ва­гу: оригіна­ль­ним чи будь-яким, окрім них?   
Аг­ро­ном: Під час за­хи­с­ту куль­тур на­ше гос­по­дар­ст­во віддає пе­ре­ва­гу, в ос­нов­но­му, оригіна­ль­ним пре­па­ра­там, їхня скла­до­ва в си­с­темі об­ро­бок ста­но­вить не мен­ше 95%. Хо­ча, ска­жу вам відвер­то, ос­таннім ча­сом мож­на по­ста­ви­ти під сумнів якість де­я­ких оригіна­ль­них пре­па­ратів. Так, на­при­клад, один з інсек­ти­цидів на ос­нові імідак­ло­при­ду, який ми за­сто­со­ву­ва­ли, ви­я­вив­ся не зовсім якісним. У каністрі, де містив­ся сам пре­па­рат, під час йо­го зберіган­ня ут­во­рив­ся 3-сан­ти­ме­т­ро­вий осад, який ви­я­вив­ся вза­галі не­роз­чин­ним за до­да­ван­ня будь-якої кількості во­ди. Ко­го в та­ко­му разі зви­ну­ва­чу­ва­ти: дис­три­бу­то­ра, у яко­го ми прид­ба­ли цей пре­па­рат (який, мож­ли­во, не­пра­виль­но йо­го зберігав), чи ком­панію-ви­роб­ни­ка, яка не до­три­му­ва­ла­ся тех­но­логічно­го про­це­су під час ви­роб­ництва? На­томість що­до імідак­ло­при­ду, тільки ана­ло­го­во­го ви­­роб­ництва, — пи­тань не­має. І є до­сить ба­га­то та­ких при­кладів.
 Пред­став­ни­ки цієї ж ком­панії по­ре­ко­мен­ду­ва­ли на ку­ку­рудзі, у фазі ви­ки­дан­ня во­лоті, ра­зом із інсек­ти­цид­ною об­роб­кою за­сто­су­ва­ти один із сірковмісних фунгіцидів (для ви­ко­ри­с­тан­ня на ку­ку­рудзі він не за­реєстро­ва­ний). У та­ко­му разі сірка, яка має спе­цифічний за­пах, діяти­ме як фумігант про­ти шкідників у важ­ко­до­с­туп­них місцях, ку­ди не мо­же по­тра­пи­ти інсек­ти­цид. За­леж­но від куль­ту­ри, мінімаль­на до­за ста­но­вить 3 кг, мак­си­маль­на — 8 кг/га (нор­ма ро­бо­чо­го роз­чи­ну та­кож ко­ли­вається у ме­жах 200–1000 л/га згідно з офіційни­ми ре­ко­мен­даціями). Спе­ціалісти по­ре­ко­мен­ду­ва­ли нам ви­ко­ри­с­та­ти нор­му 2 кг/га із ро­бо­чим роз­чи­ном 200 л/га, тоб­то мак­си­маль­ну, ви­хо­дя­чи із роз­ра­хун­ку 1 кг пре­па­ра­ту роз­ве­с­ти у 100 л во­ди. Ми маємо са­мо­хідний об­при­с­ку­вач «Джон Дір» із об’ємом ре­зер­ву­а­ра для во­ди 3800 л та ма­точ­ним об’ємом — 20 л.
У чо­му про­бле­ма по­рошків? По­ро­шок — це не ріди­на, яку ви­лив у ма­точ­ник об­при­с­ку­ва­ча — і во­на «пішла» змішу­ва­ти­ся із во­дою. За ви­ко­ри­с­тан­ня по­рош­ку ро­бо­чий роз­чин із вмістом сірки потрібно го­ту­ва­ти в ок­ре­мо­му ре­зер­ву­арі, а не в об­при­с­ку­вачі. Ад­же по­ро­шок, не­за­леж­но від то­го, чи ви йо­го ви­си­па­ли у ма­точ­ник, чи у ре­зер­ву­ар для во­ди — відра­зу за­би­ває усі фільтри. І все — як то ка­жуть, «приїха­ли»… Тож до­ве­ло­ся го­ту­ва­ти ро­бо­чий роз­чин у ок­ремій мобільній 10-тонній ємності, у яку з до­по­мо­гою пом­пи під ви­со­ким ти­с­ком за­ка­ча­ли во­ду че­рез 100-міліме­т­ро­ву тру­бу. Та­ким чи­ном во­да у ре­зер­ву­арі ру­хається постійно із за­ви­х­рен­ням і повністю роз­чи­няє по­рош­ко­подібний пре­па­рат. Під час за­прав­лян­ня об­при­с­ку­ва­ча цим ро­бо­чим роз­чи­ном пом­па пра­цює у зво­рот­но­му на­прям­ку, ви­ка­чу­ю­чи до ос­тан­ньої краплі ро­бо­чий роз­чин із за­прав­ле­ної ємності. За та­кою схе­мою ми «на­кри­ли» 750 га ку­ку­руд­зи. Ко­ли го­ту­ва­ли ос­танній ре­зер­ву­ар на
50 га, вже ви­ник­ли про­бле­ми. Ви­я­ви­ло­ся, що при­го­то­ва­ний ро­бо­чий роз­чин на­ос­та­нок ви­я­вив­ся не­якісним. По­ки йо­го транс­пор­ту­ва­ли до по­ля, по­ро­шок, що не роз­чи­нив­ся, ви­пав у осад і під час за­прав­лян­ня об­при­с­ку­ва­ча повністю «за­бив» 100-міліме­т­ро­вий за­прав­лю­валь­ний шланг. Осо­би­с­то ми вва­жаємо, що са­ме ос­тан­ня партія пре­па­ра­ту ви­я­ви­ла­ся не зовсім якісною, по­за­як во­да, із якої го­ту­ва­ли ро­бо­чий роз­чин, бра­ла­ся од­на й та са­ма.   
Та­кож за­сто­со­ву­ва­ли гербіцид цієї ком­панії на ку­ку­рудзі у формі мас­ля­ної дис­персії. Під час кож­ної за­прав­ки об­при­с­ку­ва­ча до­во­ди­ло­ся чи­с­ти­ти всі фільтри. Як ви­я­ви­ло­ся, во­ни за­би­ва­ли­ся ут­во­ре­ни­ми кри­с­та­ли­ка­ми пре­па­ра­ту. Сам пре­па­рат спра­цю­вав відмінно — ніяких за­ува­жень тут не­має, але ви­роб­ни­кові все ж та­ки слід вра­ху­ва­ти, що пра­цю­ва­ти за та­кою схе­мою не зовсім ком­форт­но. Зно­ву зв’яза­ли­ся із ре­­гіо­наль­ним пред­став­ни­ком — він приїхав, по­ди­вив­ся… Далі вий­ш­ли на керівни­ка по на­шо­му регіону, який підтвер­див, що в іншо­му гос­по­дарстві та­кож зіткну­ли­ся із та­кою про­бле­мою. Зро­би­ли ек­с­прес-вис­но­вок — по­па­ла­ся не­якісна партія.               
«Про­по­зиція»: Ва­ше гос­по­дар­ст­во співпра­цює із дис­три­бу­то­ра­ми чи на­пря­му із ви­роб­ни­ка­ми за­собів за­хи­с­ту рос­лин та насіння?
Аг­ро­ном: У нас не ті об­ся­ги площ, які б заціка­ви­ли ви­роб­ників співпра­цю­ва­ти з на­ми на­пря­му. Тож пра­цюємо із дис­три­бу­то­ра­ми. Звідси теж мо­жуть ви­ни­ка­ти про­бле­ми із пре­па­ра­та­ми, зо­к­ре­ма внаслідок не­пра­виль­но­го їхньо­го зберіган­ня. Отож і ви­хо­дить, що одні «підстав­ля­ють» інших, тоб­то дис­три­бу­то­ри — са­мих ви­роб­ників. Го­ло­вне, що тут «край­нь­о­го» не знай­деш…
       
«Про­по­зиція»: Які Ви зро­би­ли вис­нов­ки і чи зби­раєте­ся на­далі про­дов­жу­ва­ти співпра­цю­ва­ти із цією ком­панією?       
Аг­ро­ном: Хімія — до­волі склад­на на­ука. Навіть ті пре­па­ра­ти, яки­ми ми ко­ри­с­туємо­ся, при­хо­ву­ють ба­га­то невідо­мих для нас «сюр­призів», які потім не­очіку­ва­но про­яв­ля­ють­ся. Що­до співпраці — звісно, бу­де­мо й далі ак­тив­но співпра­цю­ва­ти із цією ком­панією, ад­же хоч і трап­ля­ють­ся ча­сом бра­ко­вані партії, та за­га­лом про­дук­ти пра­цю­ють і по­ки що кра­щих ще ніхто не ви­най­шов.