Кращий господар в Україні: досвід господарств Київщини, Хмельниччини та Запорозької області

ТОВ "Старт" Теофіпольського р-ну Хмельницької області

Галина Водзінська на фермі ТОВ "Старт" Теофіпольського району Хмельницької області працює вже п'ять років, а живе - в сусідньому селі, за 8 км. Два дні працює, третій - вдома. І щораз на роботу й з роботи її підвозить машина господарства.

Галина Водзінська, доярка:
- Роботою дуже задоволена. Хоча й важко буває. Та й де ще таку знайдеш, щоб возили на роботу й назад додому!

Жінка розповідає, що в рахунок заробітної плати може брати в сільському магазині продукти на порядок дешевші, ніж в інших магазинах. До того ж, доярки щомісяця, крім зарплати, отримують ще й по центнеру борошна. За сумлінну працю.
Любов Самородна працює на фермі, а родинні земельні паї здає в оренду товариству.

Любов Самородна, доярка:
- Маємо чотири паї. На кожний одержуємо понад п'ять центнерів зерна.
Скільки зерна щороку видають селянам у господарстві в рахунок орендної плати, знають і в сусідніх господарствах.

Василь Богонюк, сільський голова с. Новоставці:
- На нашого директора сваряться сусідні, бо люди в Новоставцях більше отримують, аніж в інших господарствах. Зерно видаємо гарне, очищене, висушене. Таке, як належить.

Підтримувати своїх селян, дати їм можливість працювати в хороших умовах і достойно заробляти - цей принцип Герой України, генеральний директор товариства "Старт" Василь Петринюк сповідував завжди: і тоді, коли піднімав на ноги розвалені колгоспи, і в період реформування, й тепер. А люди завжди відчували й цінували це. У 2001 році сталася така історія. Близько семисот селян сусіднього села Ямпіль, де Василь Андрійович раніше був головою колгоспу, не захотіли мовчати й миритися із зневажливим ставленням керівника місцевого товариства "Колос" до них та до всього, що створювалося їхньою тяжкою працею. І почали добиватися, щоб Петринюк забрав їхню землю та майно в оренду. Люди відстояли тоді свою позицію, а час, що минув відтоді, майже 10 років, розставив акценти й засвідчив правильність вибору селян. Нині товариство "Старт" - міцне й прибуткове, має в обробітку 16,5 тис. га землі. Цього року зерновими тут було засіяно майже 10 тис. га. Тож навіть з урахуванням тих втрат, які мали через дощі, зерна вистачить, сказав у розмові Василь Андрійович.

Василь Петринюк, Герой України, генеральний директор ТОВ "Старт":
- Планували намолотити 42-43 тонни зерна, та буде трохи менше, але з хлібом ми все одно будемо. Забезпечимо й тваринництво кормами, і людям дамо, скільки обіцяли відповідно до договору за оренду.

Продукція тваринництва займає близько 70% у валовому обігу господарства. Навіть коли всі довкола збували поголів'я, тут його тримали й розвивали. Тепер мають близько 12 тис. голів свиней і дійного стада 900 голів продуктивністю 8 тис. кг молока за рік на голову. До кінця року планують на 200 голів збільшити поголів'я. Вже ввели в дію нову доїльну залу. Реконструкція ферми й обладнання обійдуться господарству у 8 млн грн, які планують окупити за три-чотири роки.

Василь Петринюк, Герой України, генеральний директор ТОВ "Старт":
- От ми працюємо, досягли європейського рівня за продуктивністю на корову, але ж ціни європейської ми не маємо! Чому вигідно поляку виростити кабанчика й продати його дешевше в Україну, ніж ми маємо у своїй країні на внутрішньому ринку? Тому що йому дають дотацію, підтримку від ЄС, від держави, субсидії. А ми що маємо? Уряду треба було б серйозніше подивитися на проблеми годувальників, бо з часом доведеться більше вкладати в село.

На розвиток сіл, а їх три, в яких працює товариство "Старт", Василь Андрійович коштів ніколи не шкодував: ні на водопостачання та ремонт, ні на придбання обладнання для амбулаторії чи ремонт будинків культури й дитсадків.

Галина Ведмідь, завідувачка дитсадка:
- Василь Андрійович завжди надає посильну допомогу: позаторік відремонтували підлогу в приміщенні старшої групи, а цього року господарство повністю робить паркан: від дороги, центральний вхід, загорожу.

Продукти харчування для діток - теж із господарства. Сільський голова Новоставців каже, що не в усіх селах району, навіть там, де працюють інвестори, є така підтримка.

Василь Богонюк, сільський голова с. Новоставці:
- Якщо господарство сильне й налагоджено співпрацю із сільським головою, там результат одразу видно.

Фермерське господарство "Волошкове поле" с. Світильня Броварського р-ну Київської області

У Віктора Волохи стаж роботи в сільському господарстві невеликий: у 2004 році він з однодумцями взяв в оренду 180 га землі, а через рік очолив фермерське господарство "Волошкове поле", що в Броварському районі Київської області. На сьогодні в оренді господарства вже понад 2000 га землі.

Віктор Волоха, голова ФГ "Волошкове поле":
- Через такий аномальний рік зернові не дали того, на що ми сподівалися. Площу "заправляли" на врожай центнерів під 50, але холодна зима й спекотне літо запланованому врожаю не сприяли. Єдина відрада - ціни на зернові зросли на 40%. Тож навіть за такої ситуації ми очікуємо 40-50% рентабельності за умови, що ціни на зерно залишать на рівні нинішніх, та й технічні культури нас не підведуть. Загалом, працювати в сільському господарстві стало б значно легше, якби держава компенсувала відсоткову ставку за кредити, дотувала посіви. І найголовніше те, що ми зі своїми обсягами не можемо прямо вийти на зовнішній ринок, зерно ми змушені продавати трейдерам, а якщо їм не повертають ПДВ, то ці 20% "лягають" на виробника. Тому ми змушені продавати за цінами, які диктує зовнішній ринок, отже, 20% ми недоотримуємо.
Усі ці роки "Волошкове поле" інтенсивно розвивається. Тут уже відновили сівозміни, застосовують новітні технології, поновили машинно-тракторний парк.

Олександр Бастун, інженер:
- Придбали по два комбайни й трактори ХТЗ, чотири - МТЗ, МАЗ, КамАЗ із причепом. Тісно співпрацюємо з фірмою "Амако", яка дуже допомагає й надає якісну техніку. Взяли в них одну сівалку, плануємо ще одну придбати. Співпрацюємо з ними і в закупівлі запчастин: сервісна служба в них на хорошому рівні, та й територіально вони від нас недалеко.
Спостерігаючи за Віктором Івановичем, його турботами, розумієш, що він однаково дбає як про власний добробут, так і про добробут людей, які працюють разом з ним.

Андрій Надолін, комбайнер:
- Ми їздили в Броварському районі господарствами, допомагали збирати врожай і, звичайно, розпитували своїх колег, яка в них оплата за зібраний гектар. Так от, у нашому господарстві вона максимальна, ще й добавили цього року. В сезон виходило по 40 грн за га. Тож якщо я зібрав 500 га, помножте на 40 гривень...
Сьогодні у "Волошковому полі" працює 45 осіб. За власним бажанням із господарства ще ніхто не розрахувався.

Ніна Похилюк, завідуюча зернотоком:
- Раніше (за часів КСП) грошей ми не отримували - зарплата тільки на папері була, а за відпрацьоване розраховувалися з нами зерном, сіном, соломою. Тепер щомісяця своєчасно люди одержують хорошу зарплату. Всі задоволені, з радістю йдуть на роботу, хочуть тут працювати.

Господарство орендує паї в 730 власників. За кожний пай, а це понад 2,5 га орної землі та по 1 га заплави, розраховується вчасно і в повному обсязі. Зобов'язання перед людьми, бюджетом, державою орендарі виконують чітко. Здавалося б, соціальна сфера села їх і не повинна стосуватися. Але ж...

Віктор Волоха, голова ФГ "Волошкове поле":
- Як можна жити й працювати в селі і не допомагати йому? Якщо жити за принципом "моя хата скраю", то в селі не буде ні школи, ні дитячого садка.
Тож по можливості допомагають ще й громаді села Світильня: то пожежній бригаді бензину виділили, то в школі ремонт допомогли зробити.

Юрій Дяченко, сільський голова с. Світильня:
- Ми обов'язково хочемо відкрити дитячий садок. Це буде навчально-виховний комплекс: школа-дитячий садок. Оскільки наша школа на 450 місць, а навчається лише 168 учнів, то частину приміщення віддали під дитсадок. Дуже нам допомагає господарство: зробили ремонт, трохи не вистачало коштів - Віктор Іванович допоміг, щоб ми змогли садочок відкрити.

Ось так і буває в сільському господарстві: приходиш лише землю обробляти, а там поступово обростаєш проблемами людей, які живуть на цій землі. Але, мабуть, у тому й полягає найбільше покликання людини: бути не байдужою до тих, хто поруч.

СТОВ "Старинська птахофабрика" Бориспільський р-н, Київська область
 "Сутність нації несуть села. Я хочу, щоб у селі стало жити модно", - так сказав при нашій зустрічі Олександр Зубчук, директор селянського товариства "Старинська птахофабрика" Бориспільського району, що на Київщині. І це підприємство своїм прикладом показує, що досягти високого рівня розвитку села можливо.

Ігор Глоба, водій:
- Ми з дружиною працюємо в господарстві не один рік, заробляємо добрі гроші, а ще дають продуктовий пайок: на одного працівника на місяць - три курки і 60 яєць. Нам вистачає. Зарплата стабільна, ще й квартиру отримали.
Молодим сім'ям, які приїжджають жити й працювати на Старинську птахофабрику, надають житло. Торік тут здали 42 квартири, цього року планують заселити ще п'ятнадцять.

Олександр Зубчук, директор СТОВ "Старинська птахофабрика:
- Ми нічого не придумали нового - все, як за радянської влади: пропрацював спеціалістом десять років, і квартира - твоя власність, простим працівником працюєш 15 років - маєш у власність квартиру.

У селі Мирному, на території якого працює підприємство, є майже все як для фізичного, так і духовного розвитку людини. На кошти господарства було збудовано церкву Святої Покрови, стадіон, спортзал, танцювальний зал. Ще на підступах до села видно, що тут є господар.

Микола Миргородський, пенсіонер:
- Наш директор і робочі місця дав людям, і село окультурив. Молодець.

Катерина Шепель, начальник виробничої дільниці:
- Зарплату платять хорошу - й щомісяця. А як виконаєш план, ще й доплату матимеш. До того ж, постійно.

Висока матеріальна забезпеченість працюючих: безоплатне житло, всі доплати, пайки, обіди, які в господарстві коштують символічно 1 грн, та підтримка соціальної інфраструктури села під силу лише великим підприємствам, тож і майбутнє села за ними - переконаний Олександр Миколайович.

Олександр Зубчук, директор СТОВ "Старинська птахофабрика":
- І та частинка квартир, і та частинка грошей, які витрачають на соціальне забезпечення, не є для великого господарства такими значними, як для фермера. На сьогодні тільки великі корпорації, великі холдинги, де є замкнутий цикл, у змозі, навіть у важкий рік, жити й одержувати прибутки.

Нині "Старинська птахофабрика" займається розведенням батьківського поголів'я птиці і входить до складу ВАТ "Миронівський хлібопродукт". Саме на цьому підприємстві розпочинається перший етап виробництва курячого м'яса. У найкращих німецьких виробників закуповують одноденних курчат, які на пташниках підприємства ростуть до батьківського поголів'я курей-бройлерів.

Наталія Зубчук, головний технолог СТОВ "Старинська птахофабрика":
- У 2009 році, згідно з планом, ми мали виробити 122 млн, а фактично видали 136 млн шт. інкубаційних яєць. Якщо перерахувати все на курку-несучку, то за цей рік ми виробили по 162 інкубаційні яйця і по 130 курчат на курку. Ці цифри вищі за європейські.

Показники ж у рослинництві одні з найвищих у Бориспільському районі. Для порівняння: якщо у цьому році середня врожайність ранніх зернових у районі становила 20-22 ц/га, то на полях підприємства - 34.

Анатолій Пухальський, заввідділом рослинництва СТОВ "Старинська птахофабрика:
- Ми працюємо за інтенсивною технологією: даємо землі те, що потрібно для високих урожаїв. Працюємо на кінцевий результат.

Як бачимо, нині, принаймні у цьому селі, можна добре жити й працювати. І тут роблять все можливе, щоб життя ставало кращим.

Олександр Зубчук, директор СТОВ "Старинська птахофабрика":
- Треба зробити все для того, щоб села в Україні "мукали" й "хрюкали", а люди співали - тоді це будуть українські села.
СФГ "Ястреб"

Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області
Іван Іванович Бердихін водієм у фермерському господарстві "Ястреб" працює вже вісім років.

Іван Бердихін, водій:
Працюємо самовіддано, то й живемо по-людському. Заробітки у нас непогані, особливо в жнива добре заробляємо. Цього літа врожай зібрали непоганий.

Урожаєм ранніх зернових задоволена й голова господарства Надія Ястребова.

Надія Ястребова, голова СФГ "Ястреб":
- І пшениця, й ячмінь цього року добрі вродили. Не так, як торік - можна сказати, на коліна нас поставили.
Зерно продають зернотрейдерам одразу після жнив. Хоча має господарство й зерносховище на 3 тис. тонн. Але потрібно розрахуватися за кредит, а це 2 млн грн. Гроші брали, щоб закупити добрива й пальне. Після збирання врожаю традиційно починають розраховуватися також і з пайовиками.

Віктор Самойленко, пайовик:
- Нам вигідно, щоб зерно сухе було, а його й справді провіяли, просушили й почали видавати пайові. Машину виділяють, розвозять по домівках.

Головний агроном господарства здає господарству два паї: свій і дружини.

Володимир Щербань, агроном:
- На пай ми отримуємо дві тонни зерна озимої пшениці та 200 кг соняшникового насіння. Крім того, нам орють городи, надають транспортні послуги й матеріальні. Якщо, наприклад, потрібні додаткові кошти, господарство на певний період виділяє безвідсотковий кредит.

На жаль, самому селянсько-фермерському господарству таких умов надання кредиту, ніхто не пропонує. Двадцять років тому вони починали свою фермерську біографію на 50 гектарах землі.

Надія Ястребова, голова СФГ "Ястреб:
- Чимало труднощів пережили - й матеріальних, і фінансових. У нашій державі не завжди солодко живеться. Але вчасно зрозуміли: щоб працювати далі, потрібно розвиватися, збільшувати площі земель.
Нині в обробітку СФГ "Ястреб" 4 тис. га землі - паї майже 200 пайовиків. Розширили площі - підкупили техніки: трактор на 300 кінських сил, посівний комплекс та комбайн.

Микола Климов, керівник Запорізького сервісного центру компанії "Амако-Україна":
- Господарства, які працюють за новими технологіями, закуповують енергоощадну, широкозахватну й багатоцільову техніку. І в них економічний ефект доволі серйозний.

Лишилися в минулому ті часи, коли засівали всі поля тільки зерновими й соняшником. Нині повернулися до якісної сівозміни, в яку ввели, наприклад, горох - хороший попередник для пшениці та білок для власного свинарства. Ним тут займаються вже три роки. Нині на свинокомплексі утримують 6 тис. голів свиней.

Людмила Піскунова, завідуюча свинофермою:
- У нас три тваринницькі корпуси. Свиноматки продуктивні - над цим працює і зоотехнік, і селекційну роботу здійснюємо на належному рівні.

Плюс правильна годівля - запорука високого приросту: майже 300 г за добу - в малечі та до 1 кг - на відгодівлі дорослих свиней. Корми, за винятком добавок, вирощують і виробляють у господарстві самі. Це дає змогу не підвищувати собівартості продукції і триматися на плаву за будь-яких цінових коливань.

Надія Ястребова, голова СФГ "Ястреб":
- Своїм зерном годували тварин і тоді, коли корми падали в ціні: мололи комбікорм і так зберегли тваринництво. Поголів'я нарощуємо й далі, бо віримо в кращі часи.

Свинокомплекс - це ще й робочі місця для мешканців Великої Знам'янки. Загалом трудовий колектив господарства налічує 150 людей. "Ястреб" - один із найбільших платників податків у районі.

Володимир Тарасов, перший заступник голови Кам'янсько-Дніпровського району:
- За шість місяців господарство заплатило 800 тис. грн податків.
На ці гроші реконструювали влітку сільський дитсадок. А ще на кошти селянсько-фермерського господарства утримують обласну команду з мотоспорту.

Селянське повсякдення, як і спортивне, - це теж екстрім, адреналін і вміння триматися в сідлі.