І після поганого врожаю треба сіяти

Виявляється і без спеціальних бюджетних асигнувань за відсутності інвестиційної активності та дешевих кредитів можна досягти успіху

Скрізь відчувалася присутність справжнього хазяїна, а точніше — доброї господині, бо керує цим господарством уже протягом восьми років заслужений працівник сільського господарства Катерина Іванівна Цибенко, зоотехнік-селекціонер з понад 35-річним стажем.
“Декабристи” — господарство багатогалузеве. Тут здавна займаються рослинництвом, племінним молочним скотарством та племінним свинарством. За свою історію зазнали й злетів, і падіння. Приймаючи господарство, Катерина Іванівна отримала в спадок 3 млн грн боргу, занедбані поля та розорені ферми. З 300 голів елітного стада рідкісної в Україні породи айрширських корів майже всі перейшли в село — їх віддавали селянам на зарплату. Залишилося 96 корів — та таких, що ні телят від них не було, ні молока. З того й почали…
“І після поганого урожаю треба сіяти, — переконана Катерина Іванівна, — але без людей нічого б не було. Люди повірили, заходилися наводити лад, потім потихеньку почали техніку скуповувати, якісне насіння — ми ж насіннєве господарство, сяким-таким сіяти не можемо. Розрахувалися з боргами”.
Нині в господарстві 3402 га ріллі, з них 600 га — багаторічні трави, пасовища; насіннєвий клин — 1500 га. Вирощують зернову групу, бобові, еспарцет та люцерну на насіння. Є й власний комбікормовий завод, навіть своя пасіка — урожайність соняшнику підвищує, й мед дає. Врожай минулого сезону видався багатий навіть для Полтавщини, яку обминула посуха. Останнім часом “Декабристи” в системі УААН, до якої вони належать, посідають перші місця за врожайністю чотирьох культур: соняшнику, сої, гороху та ячменю. Нині додалася ще й кукурудза — 120 ц/га вродила. “Сіна ми заготували по 2,5 т на кожну корову, — розповідає головний агроном господарства Назар Ячмінник, — маємо 6 тис. т силосу, концкормів заклали близько 3 тис. т. А плануємо ще більше, перейдемо на нові технології, на насіння світової селекції”.
Міцна кормова база — обов’язкова умова успішного розвитку тваринництва, вважає головний зоотехнік-селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Цибенко, але не достатня. З кожної поїздки привозить він нові знання, технології і втілює їх у своєму господарстві, поєднує науку з практикою.

Володимир Цибенко

На сьогодні племінний репродуктор айрширів нараховує 906 голів, із них 400 корів. Айрширська порода — одна з найкращих у світі, вважає пан Володимир. Ще на початку 80-х років минулого століття в господарство завезли 200 нетелей цієї породи та 20 биків-плідників. Виведена в Фінляндії, вона невибаглива до утримання, годівлі, пристосована до кліматичних умов нашої зони. Потенційно може давати до 12 тис кг молока. “Жирність менше ніж 4,2% не буває, — розповідає спеціаліст, — виникають навіть проблеми зі здаванням молока, бо занадто жирне. Навантаження на одну доярку сьогодні — 50 корів. Молоко збираємо у молокопровід (у літніх таборах — УДС), поставили холодильну установку, тож цілий рік здаємо продукцію вищого гатунку. Рекордні надої — 7,3–7,5 тис. кг — дають дві корови в череді, чимало й таких, що надоюють по 6–6,5 тис. кг. Хотіли б зробити “прилив нової крові”, та є проблема з придбанням бугая-плідника. Його треба везти тільки з Фінляндії”. Наразі закуповують сперму на вітчизняних племпідприємствах.
Мають “Декабристи” й племзавод миргородської породи свиней на 3 тис. голів (200 основних свиноматок), який було засновано ще 1952 року. Найкраще використовувати миргородську породу для гібридизації, але племінний молодняк сьогодні не користується попитом. Зате ці свинки мають дуже високі смакові якості за рахунок сальних прожилок у м’ясі, тому “Декабристи” перейшли на інтенсивну промислову відгодівлю: побудували відгодівельники на глибокій підстилці, запровадили “шведські столи” з вільним доступом до кормів та води. Середньодобовий приріст становить 800 г, або 25 кг за місяць. За чотири місяці свині досягають реалізаційної ваги. Вихід м’яса — 65%. Собівартість відгодівлі — 7,5 грн/кг. “Нам сьогодні вигідна така ціна, — вважає Володимир Цибенко, — бо маємо власні кормову базу та комбікормовий завод. Займатися тваринництвом вигідно: щодня є надходження в касу господарства за молоко й м’ясо. На перспективу плануємо збудувати сучасний європейський репродуктор, туди переводитимемо свиноматок на опорос та відгодівлю. Звичайно, зменшиться й кількість працюючих, але якщо господарство багатогалузеве, то роботу шукати не доводиться. На свинофермі тепер зайнято 34 особи, на молочній фермі — 28”. Зарплатня в середньому по господарству торік становила 911 грн, кваліфікована доярка заробляла близько 4 000 гривень.
“Декабристи” не лише зберегли нерозпайованою свою землю та тваринницький комплекс, а й заклади соціальної сфери, зокрема клуб, у якому місцевий чоловічий хор заспівав для гостей козацьких пісень. “Багато ще хочеться зробити, — ділиться думками Катерина Іванівна. — Головне, що люди мені в житті трапляються дуже хороші, з розумінням”.
v v v
Біля повороту до села Великий Байрак є криниця з дерев’яним зрубом, а поряд — веселий довгоногий журавель, убраний квітами та стрічками. Кажуть, місцеві мешканці, справляючи весілля, навідуються сюди, аби випити тутешньої води та келих шампанського на щастя. Такий собі куточок старовини, який дбайливо оберігають, напевно, тому, що інакше просто не може бути.

Лідія Кудрявцева