Бізнес до душі

Страус — це дивовижна птиця, що поєднує у собі велич павича, силу коня, розум курки та ціну непоганої хати у селі.

За один сезон самка страуса відкладає від 40 до 80 яєць, така продуктивність зберігається протягом 40 років. За середньої ціни 100 гривень за одне яйце — це близько 1/4 мільйона гривень за життя. А якщо врахувати вартість м’яса, шкіри та пір’я, що дасть потомство самки за її репродуктивний період, то доведеться використовувати семи-, а то й восьмизначні цифри.

Такий потенціал починає все більше привертати увагу ділових людей до страусівництва. На сьогодні в Україні є різні приклади вкладання коштів у цю галузь. Найчастіше ферма починає давати прибуток уже через 1,5–2 роки. Оскільки ринок виробництва та споживання цієї специфічної продукції перебуває в стадії формування, поки що реальним попитом користуються страусині яйця, хоча останнім часом низка ферм почала займатися вирощуванням репродуктивної птиці на продаж.

Запорукою успіху в страусівництві є три чинники: чітке дотримання технологічного процесу, комплекс ветеринарно-профілактичних заходів та повноцінна і якісна кормова база.

Почнемо з кормів. За інтенсивної технології вирощування, яка здебільшого і застосовується у нас, з традиційних кормів у вжитку є: люцерна, конюшина, рідше морква, гарбузи та ін. Та основну увагу потрібно акцентувати на концентратах. Згодовування зробленої на свій розсуд суміші зернових часто призводить до порушення обміну речовин, а це відразу відбивається на продуктивності птиці та якості майбутнього потомства. З яєць, що мають низький вміст поживних речовин, народжується потенційно слабкий молодняк, з порушенням розвитку скелета, вродженими вадами травлення та низькою резистентністю навіть до найпростіших інфекцій. Тому рекомендується годувати страусів спеціалізованими комбікормами для цього виду птиці. Після закінчення сезону репродукції дехто із страусівників переводить птицю на годівлю зерносумішшю, але обов’язково збагачує корм преміксами для страусів.

Особливої уваги потребує годівля пташенят. Із соковитих кормів оптимальним є зелена маса люцерни, що ж до концентратів, то розумним знову ж таки є використання стартових комбікормів для страусенят.

У віці до 3-х місяців серед страусенят спостерігається найбільший процент загибелі. Якщо в інших галузях птахівництва 2–5% загибелі вважається майже нормальним, то падіж пташеняти вартістю від 600 до 1000 гривень заслуговує на те, щоб витратити 1/4–1/3 цієї суми на профілактичні обробки.

На 5–7-й день від народження пташенятам вводять у дзьоб по 3–5 крапель Тривіту.

З 9–11-го дня задають 4–5-денний курс 10%-го розчину Енрофлоксацину з водою з розрахунку 0,5 мл на 1 л води. Після двох тижнів життя дають водорозчинні вітаміни: Нутріл- селен або Аміновіт у дозі 2 г на 1 л води.

Поява ознак порушення обміну речовин до двотижневого віку може бути наслідком недостачі поживних речовин в інкубаційному яйці.

Вітамінізації краще проводити з семиденними перервами, тому що надлишок вітамінів так само шкідливий, як і їх дефіцит.
Починаючи з місячного віку, слід провести курс кокцидіостатиків. Добрі результати дає Ампроліум 22%. Задається у дозі 1,25 г на 10 кг корму протягом 3–5 днів.

Незважаючи на те, що доросла птиця дуже рідко хворіє, вона теж потребує проведення комплексу ветеринарно-профілактичних обробок.

Слід один раз на 3–4 місяці проводити дегельмінтизацію. Для цього використовують Альбендазол 10% або ж Пілеразину адипінат 45% у рекомендованих дозах для птиці.

У зимовий період обов’язковою є щомісячна вітамінізація.

При підготовці до репродуктивного періоду та під час нього доцільно давати ПАБК (пропіонова ацидофільна бульйонна культура) 25–40 мл на 1 гол. упродовж 10 днів з 5-денною перервою. Це дає змогу отримати на 10–20% більше яєць від кожної самки.

Часто страуси гинуть через травматизм, зважаючи на їхні здібності бігати швидше за коня. Будь-яка перепона на шляху може стати причиною переламів ніг. Дуже цікаво спостерігати за поведінкою страусів під час екскурсій на ферми: коли люди близько підходять до огорожі, ця допитлива пташка починає вас вивчати, щипаючи дзьобом за все, що їй сподобалося, і якщо тверді деталі вашого туалету погано закріплені, вони одразу ж можуть відправитися до її травного каналу.

На деяких фермах траплялися випадки загибелі дорослих страусів після ковтання шматка дерева розміром з дві сірникові коробки. А тому при проведенні ремонтно-будівельних робіт та налагодженні екскурсійного бізнесу треба зважати і на цей фактор.

Особливо хочеться наголосити на профілактиці вірусних інфекцій: хвороба Ньюкасла — смертність до 80%. Віспа птиці — смертність до 15%. Від цих хвороб лікування ще не розроблене. Найбільший захист дає лише вакцинація.

Що стосується технологічного циклу, то описати його в звичайній журнальній статті просто неможливо. Досвід роботи в інших галузях птахівництва також мало стане вам у пригоді. Найбільшою проблемою тут є дефіцит кваліфікованих кадрів. Жоден учбовий заклад не готує фахівців даної галузі, відсутня також професійна література із страусівництва.

Та вихід є. Якщо ви вже вирішили вкласти кошти в страусову ферму, кадри потрібно вирощувати самому. Найдоцільнішим є тривале стажування майбутнього технолога на фермі з великим досвідом роботи.

Страус — це створіння, яке не може не викликати захоплення. Якщо вам колись доведеться побачити танець цих двохсоткілограмових велетнів або їх купання при 30-градусному морозі в снігу, то зрозумієте, що ця пташка — не тільки потенційно високі прибутки, але й краса, до якої прагнутимете кожного дня.

В. Дейнека,
лікар ветеринарної медицини

P.S. Редакція висловлює подяку керівництву Синявської страусиної ферми, де вирощують і реалізують молодняк, за сприяння у підготовці матеріалу.