Ще одна передумова - здорове вим'я свиноматки
Причинами недостатньої молочності свиноматок та хвороб вимені може бути і низка інших екзогенних факторів. Уже у ранньому віці тварин треба провадити селекцію з метою отримання мінімум 14 робочих сосків. Для попередження їхнього травмування у цей період соски навіть можна заклеювати. Бажано також звертати увагу на відсутність/наявність додаткових, неробочих, сосків та їхнє занадто близьке розташування до задніх кінцівок. Саме кінцеві соски найчастіше "дістаються" малорозвинутим поросятам, не здатним до кінця висмоктувати молоко, піддаються імовірнішому їхньому травмуванню, що може зумовлювати розвиток маститів.
Важливий вплив на збереження здоров'я вимені та молочності свиноматок справляє й устаткування свинарника. За утримання свиноматок групами у приміщеннях очікування для поросних свиноматок існує відповідна ймовірність травмування вимені кінцівками інших свиноматок під час переступання їх одна через одну. Задля попередження такого травмування потрібно правильно розрахувати достатню за розміром площу приміщення, щоб свиноматки могли вільно розходитися.
Можливість спостерігати за тим, що відбувається у групі, та, перш за все, біля годівниці, дає змогу значно скорочувати потреби свиней у вставанні та прогулюванні територією загону. Коли щілинна підлога передбачена для покриття всієї площі станка, потрібно звертати увагу на її конструкцію та якість.
За скісного розташування щілин, особливо за недостатньо затуплених кінців матеріалу по краях, лежача свиноматка під час перевертання може наразитися на такі собі "ножиці". Це означає, що за потрапляння соска свиноматки до підлогової щілини і контактування з її гострими краями він травмуватиметься, а в найгіршому разі - тварина навіть може його позбутися.
Раннє виявлення
проблем із молочністю
Варто зазначити, що найчастіше проблеми з молочністю свиноматок можуть зустрічатися після другого опоросу. Це можна частково пояснити тим, що, на відміну від великої рогатої худоби, яку переводять на період сухостою вже під час спаду лактації, поросят відлучають від свиноматки майже на її пікові.
Для менш болючого перебігу першого відлучення до молодих свинок можна підсаджувати всіх найслабкіших поросят групи ще на декілька днів. З одного боку, це надасть поросятам можливість доотримати більше молока та краще підтягнутися в розвитку, а з іншого, - дасть змогу молодим свиноматкам припинити молоковіддачу у дещо пізніший період лактації з меншою імовірністю розвитку патологічних станів вимені.
Часто виявити проблеми з молочністю свиноматок допомагає ретельніше спостереження за поросятами. За наявності засохлих на рильцях чорних струпів можна зробити висновок про високу молочність свинки, оскільки це є наслідком споживання поросятами великої кількості молока, що, однак, часто плутають з усіма ймовірними хворобами. Невеличкі пошкодження на колінних суглобах поросят також є ознакою, пов'язаною з молочністю свиноматки, а саме з боротьбою за молоко. Як ворота для інфекції, насамперед для стафілококів, ці пошкодження являють велику небезпеку. Отже, якщо молока недостатньо та за нього поросятам доводиться серйозно боротися, варто впроваджувати додаткові підгодівлі та особливу увагу звертати на забезпеченість тварин водою.
Питання водозабезпеченості взагалі як для поросят, так і для свиноматки має дуже велике значення. Головною складовою молока, безумовно, є вода, і через це висока молочність без відповідного забезпечення свиноматки водою неможлива. Поїлки і для свиноматки, і для поросят потрібно ретельно перевіряти та регулярно очищувати й мити. Не варто недооцінювати і важливість прохідності води через поїлку. Хоча у свиноматки нібито й достатньо часу для пиття протягом усього дня, та за утрудненої прохідності і замалої кількості подавання води за певну одиницю часу через поїлку тварина не виділяє на пиття більше часу, ніж зазвичай. Таким чином кількість спожитої нею води зменшується, а це негативно впливає і на її молочність.
Гарантія успіху
вирощування поросят
Молочність свиноматок, порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами, не дуже висока, але без неї виживання гнізда та отримання здорових поросят неможливе. Окрім захисної функції молозива, молоко містить великий перелік потрібних поживних речовин, вітамінів, мікро- та макроелементів, необхідних для росту і розвитку поросят. Хоча в продажу і є спеціальні замінники молока свиноматок, проте витрати на них та, перш за все, затрачений для штучного випоювання час не дають високої окупності.
Тому докладання максимуму зусиль для збереження здоров'я вимені та підтримання високої молочності свиноматок завдяки годівлі та іншим зооветеринарним заходам є головною запорукою отримання великої кількості здорових та добре розвинутих поросят на час відлучення, що є першою характеристикою економічності розведення свиней та основою для їхньої подальшої відгодівлі.
Марія Ярошко,
дипломований ветлікар, співробітник Німецького аграрного центру