Яка корова є прибутковою?

Аналіз ефективності використання 22327 племінних корів молочних і молочно-м’ясних порід у 93 племінних заводах і племінних репродукторах Лісостепу, Степу та Полісся України за 1990–2002 роки засвідчив, що в умовах високих цін на спожиті галуззю ресурси і низьких реалізаційних цін на продукцію (молоко, племінний молодняк, яловичину в живій вазі) затрати на вирощування первістки, період продуктивного використання якої перебуває в межах 2,5–3,5 лактацій, не окуповуються виручкою від реалізації одержаної від корови валової продукції (табл. 1).

Як видно з даних таблиці 1, виручка від реалізації корови при забої на м’ясо становить 1150–1625 грн, а затрати на її вирощування — 2595–3210 грн. Для того, щоб, замість вибулої корови, ввести у стадо іншу первістку, треба на її вирощування додатково витратити 1408–1585 грн. Джерелом покриття збитку є прибуток від реалізації молока і племінного молодняку.

Для визначення терміну окупності затрат на вирощування первісток за рахунок виручки, одержаної від реалізації валової продукції корів (молока, племінного молодняку, яловичини від корови і приплоду у живій вазі), враховано низку факторів, які справляють вплив на затрати, виручку і прибуток. Серед них — надій молока від корови за період її продуктивного життя (упродовж першої-п’ятої лактації: від трьох до восьми тисяч кг молока); вартість 1 ц спожитих кормових одиниць (16,8–20,5 грн); реалізаційна ціна 1 ц молока (65–85 грн), 1 голови племінного молодняку (3100 — 3960 грн), 1 ц яловичини корови у живій вазі (250 грн).

Результати розрахунків відображені в таблиці 2. Її дані свідчать про таке. Затрати на утримання корови з продуктивністю 3000–4000 кг молока за лактацію окуповуються впродовж 5 лактацій лише на 96,1–98,9%. Тобто такі корови є збитковими. Корова з надоєм 5 тис. кг за лактацію стає рентабель-ною, тобто починає давати прибуток після третьої лактації. За умови використання її впродовж 5 лактацій сума прибутку становить 1390 грн. У корови з 6-тисячним надоєм величина даного показника на 417 грн більша.

Корови з 7-8-тисячним надоєм стають прибутковими після реалізації валової продукції впродовж двох лактацій. Сума прибутку становить, відповідно, 5072 і 5490 грн. Однак рентабельність 8-тисячної корови на 0,9% нижча, ніж 7-тисячної. Це пов’язано з тим, що темпи затрат на вирощування та утримання 8-тисячної корови перевищують темпи зростання виручки від реалізації додаткової валової продукції.

На основі аналізу одержаних результатів розроблені нормативні показники окупності затрат на вирощування і утримання корів виручкою від реалізації валової продукції. Вони наведені в таблиці 3.

Окупність затрат на вирощування та утримування корів, залежно від їх продуктивності та періоду продуктивного використання, проілюстровано у гістограмі.

Зазначені параметри нормативних показників, дотримання яких забезпечує прибутковість корови, є орієнтовними. Тому їх не можна сліпо екстраполювати, тобто переносити на будь-яке племінне формування без урахування параметрів затрат на вирощування і утримання корови та суми виручки від реалізації валової продукції.

Отже, економічний оптимум введення первісток у стадо за його простого відтворення перебуває на рівні 20% у стадах з продуктивністю 3–4 тис. кг молока за лактацію, понад 4 тис. — 25%.

З метою підвищення окупності затрат на вирощування корови доцільно виранжируваних за продуктивністю корів-первісток реалізувати як племінну продукцію. Подібна практика має місце в окремих племінних формуваннях. Наприклад, племзавод “Зоря” Білозерського району Херсонської області продав ВАТ “Чорнобаївське” 15 виранжируваних первісток, кожна з яких давала за добу менше 12 кг молока. Після створення сприятливих умов годівлі та догляду середньодобовий надій молока від корови підвищився до 25 кг. За третю лактацію від кожної із зазначених тварин надоєно по 7800 кг молока.

У разі низької платоспроможності покупців виранжирувані за продуктивністю корови-первістки, згідно з укладеним конрактом, можна було б передавати в дочірні господарства на умовах оренди з наступним викупом.

Для економічного обгрунтування управлінських рішень слід ввести у практику господарювання розробку балансу грошових надходжень від реалізації валової продукції корів і витрат на їх вирощування та утримання.

П. Шаран,
канд. екон. наук,
Ю. Полупан,
канд. с.-г. наук,
Г. Кравченко,
провід. економіст,
Інститут розведення і генетики тварин УААН