Сьогодення й майбутнє вітчизняного овочівництва

Частка українських овочів на внутрішньому ринку (з урахуванням картоплі) становить понад 85% (решта - імпорт тепличних овочів).
Основні овочі: помідори, цибуля, огірки, капуста, морква, столові буряки, часник. Багато продають моркви, буряків, капусти й цибулі.
У вітчизняних моркви, столових буряків і капусти - непогані перспективи. Для вирощування є достатньо сприятливі умови, але немає технологій. Через брак сховищ для зберігання цієї продукції країна змушена навесні купувати її у Польщі.
Морква
В 2007 р. виробництво моркви різко знизилося. По-перше, через занадто спекотне літо, по-друге, через зменшення посівних площ під нею (у 2006 р. урожай моркви був рекордним, і продати її було дуже складно навіть за ціною, нижчою за собівартість). Тобто в 2008 р. повторилася ситуація 2006 року.
Валове виробництво моркви в 2008 р. зросло на 23,9% (739,6 тис. т), зокрема, завдяки збільшенню посівних площ - на 7 % і врожайності - на 15,8 відсотка.
Така ситуація змусила деяких фермерів залишати вирощене в полі або ж згодовувати худобі. Але виробники, які завчасно подбали про укладення контрактів на постачання своєї продукції, залишилися у виграші.

Білокачанна капуста
Велике господарське значення має білокачанна капуста. Вона представлена великою кількістю сортів різної стиглості та різного призначення (для використання в свіжому вигляді, квашення, для довготривалого зимового зберігання). Валове виробництво капусти в 2008 р. зросло на 30% і становило 1695,6 тис. т. Це стало можливим завдяки збільшенню площ (4,7%) і врожайності (22,2%).

Столові буряки
У 2008 році площі під столовими буряками було збільшено на 2,4%, врожайність зросла на 10,1, валовий збір - на 12,8%, порівняно з попереднім роком, і становив 745,4 тис. тонн.

Помідори
Помідори займають одне з перших місць, бо мають високі смакові якості як у свіжому, так і переробленому вигляді.
Україна заслужила право називатися "томатною королевою Європи", на жаль, не всі це визнають. Умови для вирощування близькі до умов Каліфорнії, яку вважають номером один у світі з виробництва цього овоча. Україна займає одне з передових місць у Європі з вирощування томатів, однак за рівнем споживання ми значно відстаємо навіть від східноєвропейських країн.
Фермери Херсонської, Одеської, Миколаївської областей і АР Крим, маючи сприятливіші природно-кліматичні умови і високий рівень розвитку технологій вирощування овочів, забезпечують левову частку потреб консервних заводів Закарпаття, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської і Київської областей, витісняючи при цьому виробників томатів західних і центральних областей України.
Перевага виробників помідорів з південних регіонів у тому, що вони не потребують попередньої оплати або кредитування у вигляді насіння й матеріально-технічних ресурсів, тому що в них уже відлагоджено систему кредитування в банках. Важливо також те, що вони є платниками ПДВ, що дає змогу консервним заводам заощадити значні суми на цьому податку. Консервні заводи західних і центральних регіонів України використовували донедавна томати, вирощені на півдні. Але ці закупівлі були несистемні й нерегулярні, а потреба у встановленні договірних відносин з виробниками південних регіонів виникла в зв'язку зі зростанням потужностей і потреб у сировині. Цю потребу фермери західних і центральних областей задовольнити не можуть, а згодом взагалі можуть втратити цей ринок. Через чотири-п'ять років фермери південних регіонів зможуть серйозно потіснити виробників томатів Закарпаття на закарпатському ж ринку томатів для цільноплодного консервування.
Динаміка виробництва помідорів дуже стрімка: 1965 р. - площа 0,97 млн га; 2000 р. - 2,5 млн га; 2007 р. - 84,25 тис. га; 2008 р. - 79,73 тис. гектарів.
Колекція сортів: десять тисяч назв.
Асортимент помідорів в Україні дуже багатий. У 2007 р. в Реєстрі було описано 203 сорти і гібриди (для відкритого грунту - 135, закритого - 68). У відкритому грунті переваги надано сортам (65%), у закритому - гібридам (81%). У насиченні українського ринку асортиментом насіння бере участь 20 українських державних селекційних установ і приватних фірм. Сильними конкурентами для вітчизняних вчених є близько 20 зарубіжних селекційних фірм, серед яких: "СВС Холланд Б. В.", "Нунемс", "Клоз", "Енза Заден", "Бейо", "Рійк Цваан" "Семініс". На сегмент їхнього асортименту припадає 58%. Їхній успіх на ринку насіння зумовлений не стільки "винятковою" якістю, скільки організацією маркетингу, підготуванням насіння до висівання й методологічним супроводом технології вирощування.
Виробництво помідорів у 2008 році виросло на 7%, порівняно з 2007 роком, і становило 1357,3 тис.т, але зменшилось на 15,8 % порівняно з 2006 р. Збільшення виробництва відбулося за рахунок врожайності.
Основний ринок збуту помідорів відкритого грунту, ранньої капусти, редису, молодої картоплі, моркви, столових буряків - внутрішній. Конкурентоспроможними на світовому ринку можуть бути промислові помідори відкритого грунту (привезти в Україну цільноплідний, консервований, замаринований продукт з Китаю - далеко і недешево). Серйозним конкурентом на зовнішньому ринку для України в реалізації помідорів є Туреччина. Кліматичні умови цієї країни дають змогу цілий рік вирощувати овочі для внутрішнього споживання й на експорт. З виробництва помідорів Туреччина займає III місце в світі після США і Китаю. Щороку тут вирощують 8,9 млн т помідорів, із них 1,7 млн т переробляють, в основному, на томатну пасту (близько 465 тис т), експорт якої забезпечує значну частину валютних надходжень.
З грудня до лютого частка тепличних томатів і огірків із Туреччини та Іспанії сягає 80%, оскільки в цей період їх вирощувати в Україні невигідно: занадто великі затрати. Частка контрабанди тепличних овочів становить понад 90%. Якби вдалося унеможливити незаконне ввезення, то ціни на тепличні овочі були б на 70-100% вищими, ніж нинішні.
Перець солодкий і баклажани
В Україні вони стали одними з найулюбленіших овочів.
Перець і баклажани - сезонні культури. Їхні плоди споживають у серпні-жовтні. В теплицях України їх не вирощують, тож у міжсезонний період великого споживання не спостерігається. Площі під перцем і баклажанами невеликі - близько 15 і 6 тис га, відповідно. Валовий збір становить у 2008 р.: перцю - 146 тис., баклажанів - 61,5 тис. т. Протягом останніх років площі під цими культурами і валові збори суттєво не міняються.
Серйозним конкурентом у вирощуванні перцю й баклажанів є Туреччина зі своїми сприятливими кліматичними умовами. Багатьом сортам перцю в Україні недостатньо світлового, теплового та вегетаційного періоду. Якщо турецькі виробники вважатимуть український ринок перспективним, то конкурувати з ними буде складно.

Часник
Часник стає потенційно прибутковою культурою. Нині 99,9% площ під нею зосереджено в господарствах населення. Вирощують часник у невеликих обсягах. Через низькопродуктивні сорти й недотримання умов зберігання продукт не може бути конкурентоспроможним на зовнішніх ринках. У 2008 р. в Україні з'явилося кілька інвесторів, які придивляються до можливості широкого розгортання тут "часникового" бізнесу в найближчі роки.
Часник займає близько 1% площі, відведеної під овочеві культури. За врожайності 6-7 т/га його було достатньо для внутрішніх потреб.
Але, зважаючи на стрімкий розвиток переробної галузі, потреба в цій продукції дуже зросла, неабияким стимулом стала й вартість імпортованого часнику, який у роздрібній торгівлі теж подорожчав. У торгову мережу часник надходить з Польщі та Китаю за ціною близько 10 грн/кг. Китай - країна-лідер у вирощуванні та експортуванні часнику. В 2007 р. азійського часнику було продано понад 1,45 млн т на суму 1,2 млрд дол. Послабити позиції імпорту планують українські виробники, які налаштовані на промислове вирощування. Нині Україна за рік виробляє близько 140 тис. т цього корисного продукту, але лише незначна його частина потрапляє на "живий" вітчизняний ринок, його практично використовує переробна галузь. Особливо великий інтерес до вирощування часнику на Закарпатті.
Тільки консервні заводи, яких в області понад десяток, потребують щороку 150-200 т цього овочу.
Найголовнішою проблемою його вирощування є виродження вітчизняної культури, а селекцією і виробництвом якісного посівного насіння ніхто не займається.
Специфіка цієї культури така: якщо певний сорт добре родить у центральній частині, то виростити такий самий урожай на сході буде дуже важко.
У Державний реєстр занесено дев'ять сортів часнику (Мереф'янський білий, Тройка, Грибовський ювілейний, Грибовський-60, Комсомолець, Отрадненський та інші). Кожний з них придатний для продукування лише на певній території. Незнання цієї істини часто призводить фермерів-ентузіастів до значних збитків: вони закуповують у Польщі часник з великими зубками, висаджують на своїх землях у надії виростити такий самий, але отриманий урожай не повертає навіть половини вартості витраченого насіннєвого матеріалу як за обсягом, так і за його якістю.
Особливо перспективним для України є яровий часник, він добре зберігається, має кращі, ніж озимий, смакові властивості, користується більшим попитом у споживачів протягом року, але менш врожайний.

Цибуля
У світі відомо близько 400 видів цибулі. Як пряні овочі культивують шість видів: цибуля ріпчаста, цибуля шалот, цибуля батун, цибуля шніт, або різанець, цибуля порей і до цього роду належить часник. Раніше в Україні її вирощували корейські бригади, тепер українці потіснили їх завдяки використанню сучасних технологій. У 2008 р. вони виростили 1049,2 тис т цибулі, що на 45,4% більше, ніж у 2007 (площі розширено на 9%, урожайність зросла на 34,7%).
Орієнтування городників тільки на внутрішній попит почасти спричинює перевиробництво або дефіцит тих чи інших овочів, внаслідок чого господарства, замість прибутків, зазнають значних збитків, що й сталося в 2005 р. з огірками (недобір). Практично всю огіркову консервацію виготовляють із вітчизняної сировини.

Огірки
У 2009 р. ситуація на ринку огірків характеризується значним скороченням обсягів виробництва (те ж саме було і в 2008 р.). У зв'язку з нестачею сировини, переробники значно зменшили обсяги консервації, але збільшили обсяги соління (використовували огірки завдовжки понад 9 см).
У виробників немає перехідних запасів консервації. У 2009 р. вони планують збільшити переробку огірків у 1,5-2 рази.
Переробна галузь тільки частково орієнтована на внутрішній ринок, а більшість - на Росію, (заводи Західної України практично всі "працюють на Росію"). Вітчизняні виробники огірків дуже сильно конкурують у ціні та якості з Індією, В'єтнамом і Китаєм, які постачають дешеву продукцію в усі країни світу, але українці можуть виграти це протиборство. Перевагами є далекі відстані перевезення й технологія переробки: мариновані (тривалий термін зберігання) та солені (довго не зберігаються), яким надає перевагу більшість споживачів.
Добре було б зорієнтуватися й на російський ринок. Зменшення виробництва овочів у особистих селянських господарствах Росії призвело до значного зростання цін на цю продукцію. Тільки за I квартал 2008 року ціни підскочили на 20,6%, майже вдвічі проти 2007 року. В квітні овочі знову подорожчали на 5,5%. За аналогічний період у Європі ціни на цю продукцію зросли лише на 1,2%. Не допомогло й триразове (з 15 до 5%) зниження з 15 січня 2008 р. ставок ввізного мита на основні види овочів, ціни зростали протягом року.

Зелений горошок
Відновлюється виробництво зеленого горошку. За радянських часів Україна була одним з лідерів з його виробництва. Після розпаду СРСР основною проблемою стали брак насіння й труднощі з розвитком насінництва. Тривалий час використовували технічні сорти горошку, що впливало на смакові якості. Нині застосовують передові європейські сорти, які популярні в Угорщині, Болгарії, Голландії, Франції. Відповідно і якість його стала не гірша, ніж у імпортного, а ціна конкурентоспроможною. Площі під цією культурою розширилися на 13,3% порівняно з 2007 роком, валове виробництво зросло майже на 60 відсотків.
Щоб задовольнити потреби населення у високоякісних овочах, слід не тільки збільшувати їхнє виробництво, а й вирощувати нові види овочів, що дасть можливість урізноманітнити харчування населення й подовжити період споживання овочевої продукції.

Інноваційні культури
Інноваційні культури: броколі, кольрабі, селера, різноманітні салати, брюссельська капуста, пекінська капуста, савойська капуста, шпинат - займають дуже невеликий сегмент ринку в світі, а в Україні вони взагалі у зародковому стані, отже, впливати на ціни особливо не будуть. Броколі - наймодніша нині капуста, попит на неї постійно зростає. В США колись маловідома капуста броколі за рівнем споживання вийшла на перше місце.
На Прикарпатті та в інших регіонах України можна з успіхом вирощувати для експорту селенонакопичувальні овочеві культури - часник, броколі та інші.
    Далі буде

Т. Кучеренко,
науковий співробітник
ННЦ "Інститут аграрної економіки"