Ринок пивоварного ячменю Росії та України

Ринок пивоварного ячменю
Динамічний розвиток сировинної бази для пивоварства тривав до 2008-2009 рр. У Центрально-Чорноземному регіоні (Курськ, Воронеж, Липецьк, Бєлгород, Орел, Тамбов) виробляють 80-82% пивоварного ячменю РФ, у Центральному (Тула й Рязань) - 8%, Середньо-Волзькому (Мордовія, Татарстан, Пенза) - 6-7%, Західно-Сибірському - 2-3%. Посівні площі ярого ячменю в ЦЧР незначно варіювали в межах 1,67-1,91 млн га в період 2004-2009 рр. Частка сортів іноземної селекції послідовно зростала з 12% у 2004 р. до 57 в 2009 р. завдяки зацікавленості сільгоспвиробників. Іноземні сорти в Центральному Чорнозем'ї Росії в 2009 р. займали найбільшу частку в Липецькій області (90% посівних площ), найменшу - в Курській (42%).

Тоді як саме Курська область є "столицею" пивоварного ячменю: в 2008 р. тут було реалізовано 440 тис. т цього насіння. Взявши за 100% площі іноземних сортів, оцінимо частку продуктів насінницьких компаній у ЦЧР. Площі, засіяні насінням компанії BayWa, завдяки поширенню сорту Скарлетт, займали 73% в 2004 р. Відносна частка компанії скоротилася до 43%, хоча абсолютна зросла з 150 тис. га в 2004 до 440 тис. га - в 2009 р. Частка компанії Saaten-Union у сегменті іноземних сортів стабільно трималася в межах 25% в 2004-2008 р. і лише в 2009 р. зросла до 39% завдяки новим сортам: Урса й Беатріс. Сорти компанії Lohow-Petkus (згодом KWS) у 2004 р. займали 1,5%, їхня відносна частка збільшилася до 15% у 2008 р., а потім знизилася на 6% у 2009 р. Французька Secobra, почавши з 1% в 2008 р., збільшила свою відносну частку до 6% у 2009 році.
 Поворотним став 2008 р., коли Росія й Україна вперше в сучасній історії задовольнили внутрішні потреби в пивоварному ячмені. У РФ за потреби 1,7 млн т в 2008 р. фактично було вироблено 2,2 млн т, що привело до відмови від імпорту й більших перехідних запасів (0,5 млн т). У 2009 р. виробництво пивоварного ячменю теж перевищило потребу (1,9 й 1,8 млн) з аналогічними перехідними запасами. Якщо в 2008 р. ціна товарного пивоварного ячменю сягала близько 10 000 руб./т, то в 2009 р. зменшилася до 3500 руб./т. В 2010 р. ціна ячменю знизилася до 2300 руб./т й 1030-1040 грн/т, практично зрівнявшись із фуражем. Для ячменю, як і для солоду, ринок "продавця" став ринком "покупця". Ці обставини не могли не призвести до втрати зацікавленості сільгоспвиробників пивоварним ячменем. Якщо в 2007 р. імпорт насіння іноземних сортів у РФ становив близько 3 тис. т, в 2008 р. - близько 2,5 тис. т, то на початку "періоду розчарування", в 2009 р., - 300 т, а в його розпал, у 2010 р., - менше 100 т! Тобто очікуваний дефіцит насіння для товарного використання може настати в 2011-2012 роках.

Налякані значними перехідними запасами, більшість броварників і солодоварів скоротили агропроекти, дедалі частіше покладаючись на придбання сировини на вільному ринку. Якщо в 2006-2008 рр. частки пивоварного ячменю, отриманого в агропроектах і на вільному ринку, були еквівалентними, то в 2009 р. вже переважали трейдери. Варто зазначити, що чимало трейдерів ("Корунд", "Агропродторг", "Инэко" та ін.) спочатку розвивалися, закуповуючи товарний ячмінь, який залишався в сільгоспвиробників після розрахунку за контрактами агропроектів. Однак стійкість продемонстрували лише трейдери, які мають як елеватори, так і засоби виробництва ("Курск-зерно", "Вилион", "Орловская зерновая компания" та ін.).

На ціни тиснуть також, з одного боку, потужності зберігання, з другого - перехідні запаси. В Росії близько 1100 елеваторів і хлібоприймальних підприємств загальною місткістю зерносховищ 90-102 млн т. Останніми роками побудовано зовсім небагато сучасних елеваторів, дефіцит потужностей тільки зростає.
Своєчасні інвестиції в насінні заводи дали змогу закріпити позиції в сфері насінництва насінницьким фірмам ("Агросхлебороб", "Артель" та ін.) Підприємства Росії, які спеціалізувалися на виробництві насіння пивоварного ячменю, в 2006 р. заробили 60 млн руб. У 2007 р. обсяги ринку насіння зросли до 90 млн руб., а в 2008 р. - до 140 млн! У 2009 р. ринок насіння скоротився наполовину, а в 2010 р. - втричі проти рівня 2008 р. Розширення ринку очікується в 2011 р. Підстава - 15-20% скорочення посівних площ ярового ячменю в Євросоюзі й нестача насіння внаслідок зменшення імпорту в 2009-2010 роках.

Ланцюжок переміщення насіння на прикладі сорту Ксанаду об'єднує:
1. Оригінатора сорту - компанію Nordsaat Saatzuchtgesellschaft GmbH, що передала права на його просування в Європі насінницькій компанії Saaten-Union Gmb (Ліцензіар).
2.Дочірнє підприємство ТОВ "Заатен-Унион Рус" після реєстрації сорту в РФ у рамках сортової політики компанії сприяє укладанню ліцензійних угод між Ліцензіаром і Ліцензіатами - солодоварами (Soufflet, Cargill) або партнерами броварників - SUN-InBev.
3. Вони контрактують відтворення сорту й власне виробництво товарного ячменю cільгоспвиробниками на умовах закупівлі частини або всього врожаю.
 Описані тенденції до певної міри характерні й для України, де виробництво пивоварного ячменю зосереджено в Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській, Черкаській, Хмельницькій, Тернопільській та Вінницькій областях. Частка виробництва пивоварного ячменю в рамках агропроектів в Україні становить близько 65-70%, решту продають на вільному ринку. Відмітна риса України - домінування дрібнотоварного виробництва (приватних ферм), оскільки тут усе-таки відбувся розподіл земельних ресурсів. Це створює додаткові труднощі в моніторингу просування насіння та в оцінці якості невеликих партій ячменю. В Росії домінують агрохолдинги.

С.Гончаров,
генеральний директор
ТОВ "ЗААТЕН-УНІОН Рус"