Спецможливості
Технології

Стійкість олійних культур до хвороб в умовах Правобережного Лісостепу

09.08.2012
642
Стійкість олійних культур  до хвороб в умовах  Правобережного Лісостепу фото, ілюстрація

Олійні культури за останнє десятиріччя зміцнили свої конкурентні позиції на світовому ринку: суттєво збільшились валові збори насіння та розширились ринки збуту, ринкові ціни на насіння і продукти їхньої переробки досягли досить високого рівня. Насіння олійних культур - важливе джерело дешевої рослинної олії, високоякісної макухи, шроту, екологічно чистого біодизельного палива, мастил тощо.

Олійні культури за останнє десятиріччя зміцнили свої конкурентні позиції на світовому ринку: суттєво збільшились валові збори насіння та розширились ринки збуту, ринкові ціни на насіння і продукти їхньої переробки досягли досить високого рівня. Насіння олійних культур - важливе джерело дешевої рослинної олії, високоякісної макухи, шроту, екологічно чистого біодизельного палива, мастил тощо.

І. Марков, канд. біол. наук,
професор кафедри фітопатології,
НУБіП України   

Поряд із традиційними і добре відомими олійними культурами, які можна використовувати для виробництва біопалива, особливої уваги заслуговують менш вивчені і поширені види, такі як: суріпиця, рижій посівний, гірчиця сиза, гірчиця біла, редька олійна, а також льон олійний із родини льонових і сафлор із родини айстрових. Окремі з них характеризуються високою екологічною пластичністю та продуктивністю.
Розширення посівних площ під олійними культурами із родини капустяних і підвищення їхньої врожайності в Україні стримується, насамперед, значною шкідливістю хвороб, притаманних олійним. Упровадження у виробництво безерукових низькоглюкозинолатних сортів ріпаку призвело до погіршення фітосанітарного стану ріпакових полів. Це пояснюється тим, що більшість нових сортів мають значно нижчий рівень стійкості до збудників хвороб. Шкодочинність хвороб виявляється в суттєвому зниженні якості зеленої маси, за їхнього розвитку знижується вміст вітаміну С, протеїну, жиру, цукру.
Згідно з нашими дослідженнями, сума амінокислот в уражених листках ріпаку, залежно від інтенсивності розвитку хвороб, знижується в 1,4-2,7 раза, вміст олії в ураженому насінні, залежно від збудника хвороби, знижується в 1,3-3,4 раза, істотно підвищується питома вага пальметинової, стеаринової, ерукової, ейкозинової, ліноленової кислот за зниження питомої ваги олеїнової і лінолевої кислот.
Недобір урожаю насіння від хвороб, залежно від сорту та технології його вирощування, коливається від 15 до 50% і більше за значного погіршення його посівних якостей.
Завданням наших досліджень було вивчити стійкість високоолійних біоенергетичних культур проти найпоширеніших хвороб із метою розроблення захисних заходів як складової інтенсивних технологій їхнього вирощування в умовах правобережної частини Лісостепу України. Польові дослідження проводили в умовах ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (АДС) у 2009-2011 рр. Із олійних капустяних культур у досліді були використані: озимий ріпак (Brassica napus L. ssp. oleifera biennis DC), ярий ріпак (Brassica napus L. ssp. oleifera annua Metz.), суріпиця яра (Brassica campestris L.), рижій посівний (Camelina sativa G.), гірчиця сиза, або сарептська (Brassica juncea G.), гірчиця біла (Sinapis alba L.), редька олійна (Raphanus sativus oleifera Metz.), а також льон олійний (Linum usitatissimum L.) із родини льонових і сафлор (Carthamus tinctorius L.) із родини айстрових.
Розмір дослідних ділянок - 25 м2, розміщення - рендомізоване, кількість повторень - чотири. Оцінку стійкості рослин до хвороб проводили згідно із загальноприйнятими фітопатологічними методами. Отримані цифрові дані досліду були опрацьовані методом дисперсійного аналізу.
Результати досліджень поширення і розвитку хвороб олійних культур на дослідних дільницях кафедри фітопатології і кафедри рослинництва за роки спостережень наведено в таблиці 1.
Із даних, наведених у табл. 1, видно, що з-поміж олійних культур ріпак найінтенсивніше уражувався пероноспорозом. На рослинах озимого ріпаку сорту Ксаверівський і ярого ріпаку сорту Грація розвиток хвороби був найвищим і становив 19,4 і 15,2%, або майже в 1,3-1,7 раза був вищим, порівняно з розвитком хвороби на гірчиці сизій і суріпиці ярій і, відповідно, в 1,6-2,1 раза вищим, ніж на рослинах редьки олійної і гірчиці білої; та в 4,8-6,1 раза - ніж на рослинах рижію посівного.
Найсприйнятливішими щодо альтернаріозу виявилися редька олійна, озимий і ярий ріпак, розвиток хвороби на яких становив, відповідно, 24,6; 24,2 і 15,2%. Середній рівень розвитку хвороби спостерігався на гірчиці сизій, гірчиці білій і суріпиці ярій (у межах 11,4-6,6%) і повільний - на рижію посівному (2%).
Розвиток фомозу на олійних культурах за роки досліджень був незначним і становив на озимому і ярому ріпаку 8,0-6,8%, гірчиці білій і редьці олійній - 4,9-4,6%. Рослини суріпиці ярої і гірчиці сизої виявились дещо стійкішими до фомозу: розвиток хвороби на них становив лише 3,5-1,4%. Зовнішніх ознак виникнення хвороби на рослинах рижію посівного нами не було виявлено.
На рослинах озимого і ярого ріпаку, гірчиці білої та редьки олійної розвиток церкоспорозу коливався в межах 4,7-2,2%. На гірчиці сизій і рижію посівному ознак ураження рослин церкоспорозом не було виявлено.
Ступінь ураження рослин суріпиці ярої, гірчиці білої і гірчиці сизої аскохітозом становив, відповідно, 6,5; 6,3 і 6%, що майже в 4,1-3,3 раза було вищим порівняно з рівнем розвитку хвороби на озимому і ярому ріпаку. На рослинах рижію посівного ознак прояву аскохітозу не було виявлено.
Циліндроспоріозом інтенсивно уражувалися рослини озимого і ярого ріпаку (12,8 і 6,2%), помірно (2,7%) - суріпиці ярої. На рослинах гірчиці сизої, гірчиці білої, редьки олійної та рижію посівного ознаки хвороби були відсутні.
Результати оцінки олійних культур щодо стійкості до білої і сірої гнилей, фузаріозного в'янення і білої іржі наведено в таблиці 2.
Наведені дані табл. 2 показують, що всі олійні культури уражуються білою і сірою гнилями, дещо сприйнятливіші до цих захворювань ріпак і редька олійна. Фузаріозне в'янення було виявлено на всіх олійних культурах, інтенсивніше поширення хвороби було помічено на озимому ріпаку. Біла іржа була розповсюджена на ярому ріпаку, гірчиці білій та рижію посівному. Останній виявився сприйнятливим до хвороби, розвиток якої становив 9,7%.
Аналіз фітосанітарного стану посівів льону олійного показав, що на цій культурі найпоширенішими хворобами були: антракноз, бура плямистість і фузаріозне в'янення (табл. 3).
Поширеність на льоні олійному антракнозу становила 100%, бурої плямистості - 84% за інтенсивності ураження рослин, відповідно, 7,6 і 16,3%, фузаріозного в'янення - 5,2%. На поодиноких рослинах льону за слабкого розвитку виявляли також аскохітоз, іржу, фомоз, пасмо.
Обстеження рослин сафлору щодо виявлення хвороб показало, що на цій культурі найпоширенішими були біла плямистість, біла гниль та фузаріозне в'янення (табл. 4).
Із даних, наведених у табл. 4, видно, що поширення білої плямистості на сафлорі становило 100% за інтенсивності розвитку 18,8%, рівень розвитку білої гнилі і фузаріозного в'янення був незначним: 3,2 і 2,6%, відповідно.
Отже, в результаті проведених досліджень серед олійних культур родини капустяних було з'ясовано:
   рижій посівний у польових умовах не уражується фомозом, церкоспорозом, аскохітозом, циліндроспорозом, має польову стійкість до пероноспорозу і альтернаріозу;
   гірчиця сиза не уражується церкоспорозом, циліндроспоріозом і білою іржею, характеризується польовою стійкість до аскохітозу і фомозу;
   редька олійна стійка до циліндроспорозу і білої іржі;
   гірчиця біла не уражується циліндроспоріозом;
   суріпиця яра - білою іржею і, до того ж, характеризується польовою стійкістю до церкоспорозу;
   озимий і ярий ріпак виявляє високу польову стійкість до аскохітозу і білої іржі.
Поряд із цим, аналіз фітосанітарного стану посівів також показав, що низка олійних культур характеризується надзвичайно високою сприйнятливістю до окремих хвороб, дані про які було наведено вище.

Інтерв'ю
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних
Сучасний, продуктивний, доступний- існує поширена думка, що у відношенні зернозбирального комбайна з цього смислового ряду треба прибрати одне слово: потужна техніка обходиться дорожче навіть на вторинному ринку. З появою комбайна... Подробнее

1
0