Спецможливості
Статті

Сім разів відміряй – один раз відріж, або Нове про дотації

13.07.2011
622
Сім разів відміряй – один раз відріж, або Нове про дотації фото, ілюстрація

Новий механізм дотування сільського господарства виявився недосконалим і непрозорим. Натомість попередня процедура адміністрування та надання субсидій аграріям, як свідчать дослідження науковців та коментарі експертів, продемонструвала більшу ефективність та дієвість.

 

Новий механізм дотування сільського господарства виявився недосконалим і непрозорим. Натомість попередня процедура адміністрування та надання субсидій аграріям, як свідчать дослідження науковців та коментарі експертів, продемонструвала більшу ефективність та дієвість.

Сутність субсидій як провідного інструменту держави
Зазвичай підтримка аграрного сектору здійснюється за рахунок бюджетних коштів, тому стратегічним завданням державного управління має бути їхнє раціональне використання шляхом запровадження ефективних механізмів та інструментів надання дотацій.
У широкому розумінні, згідно з інтерпретацією “Економічного енциклопедичного словника”, слово “субсидія” (лат.: subsidium — допомога, підтримка) означає: допомога держави у грошовій або натуральній формі місцевим бюджетам, юридичним і фізичним особам, іншим державам. Своєю чергою, в контексті підтримки вітчизняного аграрного виробництва, виходячи із п. 15.1 статті 15 розділу V Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, № 1877-IV від 24 червня 2004 р., бюджетна дотація надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню збитковості українських виробників такої продукції.
Варто зазначити, що в Україні принципи дотування АПК визначаються багатьма нормативно-правовими документами, серед яких можна виокремити Закони України “Про Державний бюджет України” за роками та Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України”. Але для повного розуміння різниці між ними можна відзначити те, що закон про Держбюджет передбачає лише обсяги грошових ресурсів, які виділятимуться для фінансування галузі, а порядок використання бюджетних коштів визначається Кабінетом Міністрів. Нині механізм надання держаної підтримки є досить заплутаним і передбачає участь великої кількості чиновників на всіх етапах руху фінансових засобів, які спрямовуються на допомогу сільськогосподарським товаровиробникам.
Протягом багатьох років незалежності нашої держави однією із найбільш важливих статей видатків Державного бюджету України на підтримку сільського господарства було і залишається дотування галузі тваринництва.

ПДВ для підтримки
тваринництва
Починаючи із 1998 р., в Україні, згідно з пунктом 11.21 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, № 168/97 від 3 квітня 1997 р., було запроваджено механізм виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам на одну тонну закупленого у них молока і м’яса переробними підприємствами за рахунок спецрежиму справляння ПДВ. Кошти на фінансову допомогу формувались шляхом повернення переробним підприємством суми ПДВ постачальникові сировини та акумулювались на спеціальному рахунку останнього. З метою унеможливлення нецільового витрачання дотацій державні податкові органи постійно відстежували їхнє спрямування. За десять років величина фінансової допомоги галузі за цим інструментом суттєво збільшилась, і майже дві третини бюджетних відрахувань спрямовувалось на підтримку молочного скотарства.
Проте у 2009 р., під впливом Світової організації торгівлі в контексті вимог до реформування вітчизняної системи державної підтримки сільського господарства, дотації через спеціальний режим ПДВ було скасовано, але дещо пізніше знову відновлено Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи” від 22 грудня 2009 р. за №1782-VI. Крім того, відповідно до п. 11.21 цього Закону “Сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі”.

Чи справді наш режим дотацій суперечить вимогам СОТ?
Варто зазначити, що, згідно з класифікацією СОТ, дотації, які формуються завдяки податку на додану вартість, занесені до категорії програм “жовтої скриньки”, а сума цих дотацій (у середньому за три роки) була включена до українських таблиць внутрішньої підтримки за базовий період 2004–2006 рр. (документ: WT/ACC/SPEC/UKR/1/Rev.12 “Внутрішня підтримка та експортні субсидії у сільськогосподарському секторі”, п.10 додатку I до Протоколу про вступ України до СОТ). Це означає, що субсидії, надані переробними підприємствами за куплені ними молоко і м’ясо за умови членства нашої держави у СОТ у зафіксованих межах, є дозволеними.

Реформи механізму підтримки українських виробників
Незважаючи на те, що у 2009 р. вітчизняним виробникам тваринницької продукції вдалося відстояти пільговий режим дотування через механізм ПДВ, уже із 1 січня 2011 р. він зазнав суттєвих змін. Насамперед, у прийнятому новому Податковому кодексі у пункті 1 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” зазначається, що до 1 січня 2015 р., сума ПДВ, яка має сплачуватися до Держбюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно), повним обсягом спрямовується до спеціального фонду Державного бюджету.
Своєю чергою, постанови Кабінету Міністрів України регламентують порядок нарахування ПДВ, його сплату і подальший перерозподіл.
Згідно з Постановою №246 від 2 березня 2011 р., кошти із спеціального фонду Державного бюджету перерозподіляються на субсидії виробникам у розрахунку на наявне поголів’я та реалізоване молоко. А згідно з Постановою №181 “Про затвердження розмірів виплат для надання державної підтримки галузі тваринництва на 2011 рік” від 2 березня 2011 р., розмір виплат бюджетної дотації за реалізоване молоко становить:
n  0,35 гривні за один кілограм у перерахунку на базисну жирність — для сільськогосподарських підприємств;
n  0,3 гривні за один кілограм у перерахунку на базисну жирність — для фізичних осіб.
Крім того, за новою законодавчо-нормативною базою, сільськогосподарський товаровиробник не має права отримувати дотацію щомісяця, як це було раніше, а лише один раз у квартал. Також порядок одержання дотацій товаровиробниками передбачає необхідність реєстрації постачальників, а тому означає зростання витрат на оформлення документів.

Негативні наслідки від
нововведень у системі дотацій
Детальніший аналіз Постанови Кабінету Міністрів України №246 вказує на те, що новий механізм підтримки тваринницької галузі за рахунок ПДВ є:
n  непрозорим;
n  передбачає “ручний” режим розподілу дотацій;
n  довготривалим, оскільки включає проходження коштами багатьох стадій : спочатку від переробного підприємства до спеціального фонду, а потім від зазначеного фонду через Міністерство аграрної політики та продовольства — до області, району, села і, зрештою, до товаровиробника.
Додає песимізму і той факт, що протягом останніх п’яти місяців 2011 р. досі не затверджені форми реєстрів, згідно з якими суб’єктам господарювання, що здають молоко переробним підприємствам, повинно надаватись право оформляти дотацію.
Виходячи із теорії економіки, запровадження бюрократичних процедур та скасування прямого механізму виплати дотацій за рахунок податку на додану вартість мало б спричинити зростання закупівельних цін на молоко та м’ясо. Проте це стає можливим лише тоді, коли первинні виробники виступають рівноправними учасниками продовольчого ланцюга.
На превеликий жаль, у сучасних умовах шальки терезів міжгалузевих відносин схиляються у бік переробної промисловості, яка і диктує бажаний для неї рівень закупівельних цін, а не навпаки. Таким чином, домінантне становище переробних підприємств на фоні скасування прямого механізму надання дотацій за рахунок ПДВ призвело до падіння ціни на молоко і м’ясо. Так, за даними Держкомстату, за чотири місяці 2011 р. закупівельні ціни на молоко знизились на 5,7%, порівняно із відповідним періодом минулого року, а саме: з 3104,7 до 2926,6 грн/т, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах — на 3,7%, або із 3680,7 до 3542 грн/т; а по господарствах населення — на 12,4%, тобто із 2538,3 до 2224,3 грн за тонну.
Крім того, у зв’язку із затримкою у виплаті дотацій, продовжує скорочуватись поголів’я корів із початку звітного року. Так, за чотири місяці 2011 р. чисельність молочного поголів’я ВРХ зменшилась на 17,4 тис. гол. (навіть за умови масового розтелення!), тоді як обсяги виробництва молока скоротились на 2,2% за квартал, а обсяги його продажу молокопереробним підприємствам — на 3,1 відсотка.

Ще не пізно виправити помилку
Для того, щоб не допустити поглиблення кризи у тваринницькій галузі України внаслідок зменшення доходів вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників і скорочення обсягів виробництва молока і м’яса, 19 травня 2011 р. у Верховній Раді було зареєстровано проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення механізму виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо) за №8536.
Цим законопроектом рекомендується повернутися до вже відпрацьованого роками механізму виплати дотацій за рахунок спецрежиму ПДВ. Мається на увазі, що пункт 1 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України слід викласти у такій редакції: “1. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію,.. у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо у живій вазі”.
Так, за прогнозними розрахунками спеціалістів, якби з 1 січня 2011 р. залишився попередній механізм дотування виробників тваринницької продукції , то вже у звітному році за обсягів закупівлі молока переробними підприємствами на рівні 4,6 тис. т вони змогли б отримати фінансову допомогу завдяки спецрежиму ПДВ на суму 1,8 млрд грн, що дорівнює показнику попереднього року (див. рис. 1).
Заключна ремарка
Запроваджений із 1 січня 2011 р. новою редакцією Податкового кодексу механізм державної підтримки вітчизняних виробників молока і м’яса навряд чи дасть змогу покращити скрутне становище у тваринництві через наявність багатьох недоліків у механізмі його впровадження. За теперішніх обставин прийнятнішим можна вважати механізм дотування, який існував до 31 грудня 2010 р. 
Однак варто наголосити, що і попередня процедура не вважається досконалою, тому що не орієнтується на стимулювання процесу укрупнення агроформувань, зокрема у галузі тваринництва, а також не мотивує товаровиробників до переходу на інноваційні технології, які б забезпечили модернізацію тваринницьких комплексів, удосконалили технологію виробництва м’яса і молока, підвищили їхню якість до вимог міжнародних стандартів, сприяли б зниженню собівартості і, як результат, — суттєво підвищили їхню конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках

Ольга Файчук,
аспірант кафедри податкової та страхової справи, НУБіП України

Інтерв'ю
Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее

1
0