Спецможливості
Статті

Про що можуть розповісти озимі

06.01.2012
411
Про що можуть розповісти озимі фото, ілюстрація

Погодні умови передпосівного та посівного періоду 2011 року для озимих культур були надзвичайно складними через значний дефіцит опадів та грунтову посуху на більшості території України.

Погодні умови передпосівного та посівного періоду 2011 року для озимих культур були надзвичайно складними через значний дефіцит опадів та грунтову посуху на більшості території України.

Н. Рябчун,
канд. с.-г. наук, Інститут рослинництва
ім. В.Я. Юр'єва НААН

Під урожай 2012 р. в Україні засіяно понад 8 млн га озимих культур, у тому числі пшениці - близько 6 млн га, переважну більшість - в оптимальні та допустимі строки сівби.
У післяпосівний період 2011 року утримувались погодні умови, несприятливі для проростання та вегетації озимих: спостерігалась нестача вологи в грунті. На час припинення вегетації на третині площ повноцінних сходів так і не отримано.
В листопаді температура повітря була близька до кліматичної норми, грунт частково промерзав, і в озимих культур проходили процеси загартування. Однак у першій половині грудня температура дещо підвищилась, грунт повністю відтанув, що сприяло активізації метаболічних процесів у рослинах, а в південних областях - подовженню періоду вегетації. Частина проростків, що перебувала в грунті, вийшла на поверхню.
 Посіви, на яких отримано сходи, можна розподілити на три категорії: добрий стан, задовільний, незадовільний (слабкі та зріджені сходи).
Посіви, віднесені до категорії добрих, - рівномірні, з достатньою густотою (4-4,8 млн/га) та фазою розвитку рослин - кущення (3-5 пагонів на рослину), первинна і вторинна кореневі системи розвинуті добре. Рослини проходять загартування, потенціал таких посівів щодо перезимівлі і формування майбутнього врожаю високий.
Переважна більшість добрих посівів зосереджена на вологозабезпечених полях - у регіонах, де випали продуктивні опади, або в господарствах, де своєчасно подбали про якісну підготовку грунту: зберегли в сівозміні доглянуті пари, застосували вологозберігаючу технологію або зрошення.
   До категорії задовільних віднесено посіви з рівномірною густотою (3,5-4,2 млн/га), але не вирівняні за фазою розвитку рослин: від шильця до 3-4 листків або початок кущення. Такий стан рослин не є оптимальним для перезимівлі, але за умови стабільної зими та ранньої вологої весни можливе формування середнього рівня врожайності зерна.
Незадовільні посіви, своєю чергою, розподілені на такі групи:
   сходи зріджені та різнорідні за розвитком;
   сходи, отримані пізно, дружні, але слаборозвинені, у фазі одного листочка;
   на переважній частині поля повноцінних сходів немає, проростки ще не вийшли на поверхню грунту.
Особливе занепокоєння викликають поля, на яких насіння проросло, але не досягло поверхні грунту. Опади в першій половині грудня зволожили поверхневий шар грунту, проростки проходять яровизацію, що дає їм можливість сформувати колосоносний пагін. Однак зимостійкість цих посівів знижена, вдала перезимівля для них можлива тільки за умов несуворої зими зі стабільним сніговим покривом, без різких коливань температури. Частина насіння набухла або проросла, але через нестачу вологи в листопаді втратила життєздатність. Сортовий потенціал урожайності для таких посівів навіть за сприятливої перезимівлі реалізується неповною мірою.
   Фітосанітарний стан посівів переважно задовільний. На посівах із розвиненими рослинами (у фазі кущення) виявлено пошкодження пшеничною мухою (від 3 до 20% пагонів), що призводить до загибелі пошкоджених пагонів та знижує зимостійкість рослин. Висока заселеність рослин цикадками та злаковими попелицями - переносниками ВЖКЯ. Нижча чисельність шкідників відмічена на посівах, де насіння було оброблено інсектицидними протруйниками.
У листопаді почалося активне заселення полів озимої пшениці мишоподібними гризунами (полівкою звичайною, курганчиковою мишею), розмноження яких продовжується понині. Колонії полівок спочатку спостерігалися переважно на крайових смугах посівів, прилеглих до узбіч доріг, полів багаторічників, необроблюваних ділянок. Спочатку шкідники заселяли поля по парових попередниках із добре розкущеними рослинами та по багаторічних травах. На початок листопада в колоніях нараховувалося по дві-п'ять житлових нір. М'які погодні умови листопада-грудня сприяли активному розмноженню і розселенню гризунів. Для захисту озимих слід проводити затруювання нір гризунів отруйними принадами.
Таким чином, стан близько третини площ посівів озимих культур викликає серйозне занепокоєння, тому надзвичайно актуальним є постійний нагляд за перебігом зимівлі таких полів, зимовий та ранньовесняний моніторинг стану цих посівів.

Метод монолітів
Із посівів озимих культур у місцях, позначених з осені віхами, вирубують моноліт грунту розміром 30 х 30 см, завтовшки 15 см, так щоб у нього потрапили рослини з двох суміжних рядків.
Моноліти розміщують в дерев'яні ящики відповідних розмірів, прикривають теплоізолюючим матеріалом і транспортують у приміщення з температурою 5...10°С для розморожування. Кожний моноліт супроводжується етикеткою. Ящики з монолітами прикривають зволоженою мішковиною чи іншим повітропроникним матеріалом і залишають до повного відтавання. Після відтавання моноліти переносять у тепле, добре освітлене приміщення з температурою 17...20°С. Надземну масу рослин зрізають ножицями на висоті 4-6 см від грунтової поверхні, пустоти і тріщини засипають грунтом. Рослини поливають, підтримуючи достатню вологість грунту і не допускаючи його пересихання. Через 10 днів проводять попередню оцінку життєздатності рослин, а через 15-20 днів - остаточну (фото 4).
Розрахунок відсотка життєздатних рослин проводять за формулою:

Х= (А/В)100, де

Х - життєздатність посіву, %;
А - кількість живих рослин у пробі;
В - загальна кількість рослин у пробі.

До життєздатних відносять рослини, що активно утворюють нові листки та вузлові корені. Однак слід зауважити, що у слаборозвинених з осені рослин та в умовах недостатнього освітлення, а також на початку і в середині зими нові вузлові корені можуть не утворюватись, але за активного відростання листкових пластинок такі рослини слід зараховувати до життєздатних.
Метод монолітів дає найдостовірнішу характеристику життєздатності посівів за умови беззаперечного дотримання всіх правил відбору та відрощування зразків.
Протягом зими моноліти відбирають 25 січня, 20 лютого, 10 березня, а також після сильних знижень температури чи впливу інших несприятливих чинників.

Водний метод
Дає змогу швидше отримати оцінку стану рослин, а за плюсових температур у зимовий період та незамерзлого грунту він є цілком надійним та достовірним. У двох-чотирьох типових місцях поля відбирають рослини з двох суміжних рядків по 0,5 м. Рослини разом із грудками землі доставляють у приміщення та розморожують за тією самою схемою, що й моноліти. Рослини відмивають, обрізують корені на відстані 3-4 см, а пагони з листками - на 5-6 см від вузлів кущення. Підготовані зразки розміщують у неглибокі ємності так, щоб рослини були занурені у воду на 2-3 см вище вузлів кущення, та виставляють у добре освітлене приміщення з температурою 18...20°С. Вже через два-три дні у живих рослин помітно відростання листкових пластинок і вузлових коренів, остаточну оцінку проводять за сім днів. Життєздатні рослини активно відростають, утворюють нові листки і корені, пошкоджені - відростають слабо і з часом припиняють ріст, а загиблі - не утворюють нових листків і коренів. Підрахунки проводять за тією самою формулою, що і за методу монолітів.

Цукровий метод
Відрізняється від водного тим, що, замість води, рослини спочатку занурюють в 2% розчин цукру на 12-15 год, а потім замінюють його водою. Однак цей метод може давати дещо завищені результати, особливо в другій половині зими, коли в природних умовах значна частина запасних цукрів у вузлах кущення вичерпана.
   Експрес-метод поєднує в собі швидкість та досить високу надійність. У відібраних та підготованих, як указувалось вище, рослин, зрізують корені на відстані 1 см від вузла кущення, а надземну масу - на рівні розходження листочків. Рослини вміщують у склянки з водою так, щоб вода покривала нижню частину вузлів кущення, зверху можна нещільно прикрити поліетиленовою плівкою. Зразки виставляють у добре освітлене приміщення з температурою 22...24°С. Через одну-дві доби у живих рослин відмічається приріст - 5-8 мм, загиблі рослини приросту не дають. Остаточний підрахунок проводять через три-п'ять діб (фото 5).
Вказані способи не потребують складного обладнання і можуть бути застосовані в сільськогосподарських підприємствах.
   Методи для детальнішого дослідження рослин застосовують у науково-дослідних установах, забезпечених спеціальним обладнанням: метод барвників (тетразол та фуксин кислий), метод біологічного контролю та проходження етапів органогенезу (аналіз конуса росту), вміст та динаміку розчинних вуглеводів у тканинах вузлів кущення, критичні температури вимерзання сортів.
Остаточний облік стану посівів озимих культур проводять навесні, під час відновлення весняної вегетації рослин. У цей період проводять візуальну оцінку стану озимих полів. Якщо стан посіву нерівномірний, поле умовно поділяють на кілька ділянок, оцінюють кожну окремо і обраховують середній бал. За значної строкатості посіву рішення щодо подальшої його долі можна приймати за кожною частиною окремо.
   Результати моніторингу стану озимих культур у зимовий і ранньовесняний періоди дають змогу своєчасно визначити життєздатність посівів і спланувати заходи весняного догляду за ними: підживлення азотними добривами та регуляторами росту і мікроелементами (Вимпел, Наномікс), що особливо актуально на слабо розкущених з осені посівах; обробки фунгіцидами, інсектицидами та гербіцидами, а за потреби - подальша боротьба з мишоподібними гризунами.
Для площ, визначених для пересівання, слід своєчасно намітити культури заміщення для збереження зернового клину (яра пшениця, тритикале, кукурудза), визначити обсяги та заготувати насіння ярих культур.

Інтерв'ю
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та
Вважається, що для українського елеватора добрий показник — 3 обороти за сезон (це коли елеватор потужністю одночасного зберігання 50 тис. т за сезон перевалює 150 тис.). Елеватор «Агродар-Бар», розташований у селі Міжлісся Барського... Подробнее

1
0