Спецможливості
Статті

Оптимальне поєднання попередникiв i рiвнiв живлення пiд озиму пшеницю в умовах Полiсся

05.06.2008
370
Оптимальне поєднання попередникiв i рiвнiв живлення пiд озиму пшеницю в умовах Полiсся фото, ілюстрація
Оптимальне поєднання попередникiв i рiвнiв живлення пiд озиму пшеницю в умовах Полiсся

Багаторiчними дослiдженнями у рiзних грунтово-клiматичних умовах України i за кордоном встановлено, що врожайнiсть сiльськогосподарських культур у повторних, особливо у беззмiнних посiвах, порiвняно з продуктивнiстю їх у сiвозмiнi рiзко знижується. Чергування культур позитивно впливає на водний i поживний режими, мiкробiологiчнi процеси та фiтосанiтарний стан грунту, а в поєднаннi з добривами та iншими елементами технологiї вирощування врожайнiсть пiдвищується на 35—50%
за стабiльних показникiв родючостi грунту.

Hеабияке значення у пiдвищенні родючостi грунту мають i багаторiчнi трави. Пiсля того, як у Європi було впроваджено плодозмiннi сiвозмiни з посiвом конюшини, середня врожайнiсть зернових збiльшилася з 7 до 17 ц/га. У сiльськогосподарськiй академiї iм. К. А. Тiмiрязєва (Москва) шестипiльна сiвозмiна з конюшиною однорiчного використання без внесення мiнеральних добрив дала змогу протягом 50 рокiв одержувати врожаї жита близько 14 ц/га. Та сама сiвозмiна без конюшини забезпечила врожайнiсть лише 7 ц/га. Внесення мiнеральних добрив допомогло ще бiльше пiдвищити врожайнiсть зернових.
Слiд зазначити, що в умовах Чернiгiвської областi площi пiд конюшиною може бути збiльшено у 2,5 раза (до 300—350 тис. га), насиченiсть сiвозмiн конюшиною може становити 20—25%, що забезпечить позитивний баланс азоту за мiнiмального використання тукiв i гною або виключення з сiвозмiни тукiв узагалi.
Вiдомо, що одним iз важливих джерел азоту в землеробствi слiд вважати азот мiнеральних добрив i гною. В умовах Чернiгiвської областi з розрахунку на гектар рiллi ранiше вносили понад 10 т гною i компостiв, з якими надходило понад половину основних поживних речовин, що виносилися врожаєм. Hинi важко знайти на Полiссi господарство, де вносили б таку дозу гною, хоча в сiвозмiнi гнiй є основним добривом для одержання високих урожаїв озимої пшеницi, картоплi, ярих зернових, а також кормових культур.
Поряд з пiдстилковим гноєм джерелом бiологiчного азоту можна вважати гнiй безпiдстилковий, пташиний послiд, солому, зеленi добрива бобових культур, а також кореневi та стерньовi залишки культур-попередникiв.
За рахунок бобових культур у грунт надходить 60—150 кг азоту. Ця величина змiнюється залежно вiд рiвня врожайностi, виду рослин, технологiї вирощування. Останнiми роками найбiльшу увагу придiляють симбiотичнiй i несимбiотичнiй азотфiксацiї, за рахунок якої надходження в грунт азоту може становити вiд 10 до 60 кг/га.
Досвiд останнiх рокiв показав, що скорочення обсягiв мiнеральних добрив спричинило повсюдний недобiр урожаю зернових на 30—60%. Тому оптимальне поєднання попередників i систем удобрення дає можливiсть пiдвищити не лише врожайнiсть зерна озимої пшеницi, а й його якiсть.
Вплив попередникiв на продуктивнiсть озимої пшеницi за рiзних рiвнiв iнтенсифiкацiї дослiджували в кооперативi “Авангард” Чернiгiвського району Чернiгiвської областi протягом 1995—1999 рокiв на грунтах дерново-пiдзолистих супiщаних середньоокультурених, бiдних на гумус — слабокислих та близьких до нейтральних, з пiдвищеним i високим вмiстом рухомого фосфору, з низьким i середнiм вмiстом рухомого калiю. Показники агрономiчної характеристики грунту в орному (0—23 см) шарi за дослiдом були: гумус, % — 1,5—1,6; P2O5, мг на 100 г грунту — 15,0—16,4; K2O, мг на 100 г грунту — 9,5—10,2; pH сольове (KCI) — 6,4—6,8; гiдролiтична кислотнiсть, мг. екв. на 100 г грунту — 2,1.
Метеорологiчнi умови в роки проведення дослiдiв мали значнi вiдмiнностi як за характером розподiлу опадiв, так i за температурним режимом. Загальнорiчна сума опадiв по роках дослiджень значно переважала середньобагаторiчну їх величину. Температурний режим повiтря у бiльшостi мiсяцiв перевищував багаторiчнi данi, особливо характерним це було в лiтнiй перiод.
У дослiдi вирощували районований сорт озимої пшеницi — Миронiвська 61. Агротехнiка вирощування попередникiв i озимої пшеницi була загальноприйнятою для умов Полiсся Чернiгiвської областi.
Сiяли озиму пшеницю в першiй декадi вересня. Обробiток грунту складався з лущення стернi, оранки, передпосiвної культивацiї, обробiтку грунту РВК.
Фосфорнi та калiйнi добрива вносили пiд оранку, азотнi — пiдживленням. Посiви озимої пшеницi пiдживлювали на початку стiйкої вегетацiї та на початку виходу в трубку.
Для боротьби з хворобами вносили препарат Тiлт 250, 25% к.е. (0,5 л/га) в перiод виходу в трубку пшеницi. З метою боротьби з бур’янами в перiод кущення вносили гербiцид Дiален (2 л/га).
Урожай збирали методом прямого комбайнування. Облiк урожаю — суцiльний подiлянковий. Показники врожайностi коригували за варiантами дослiду з урахуванням вологостi (16%) i засмiченостi зерна.
У наших дослiдженнях рiзнi попередники озимої пшеницi залишали пiсля себе неоднакову кiлькiсть пiсляжнивних та кореневих решток, рiзнилися вони й за хiмiчним складом. Звiсно, це (а також внесення добрив) впливало на поживний режим грунту протягом вегетацiї озимої пшеницi. Азоту пiсля конюшини залишалося бiльше, нiж пiсля ячменю, у 4,3 раза, фосфору — в 1,5, кальцiю — удвiчi, кальцiю та магнiю — у 2,2 раза. Вiдповiдно, пiсля кукурудзи на силос у зв’язку з внесенням органiчних добрив їх залишалося бiльше, нiж пiсля ячменю, вiдповiдно, у 2,7; 2,7; 3,8; 3,5 раза.
Бiологiчна активнiсть грунту мала найбiльш оптимальнi показники пiсля кукурудзи на силос, що пов’язано з рiвнем живлення кукурудзи та режимом зволоження. Бо вологозабезпеченiсть має значення як для одержання повних i дружних сходiв, так i для iнтенсивного росту в початковий перiод розвитку. У роки проведення дослiджень за перiод осiнньої вегетацiї озима пшениця, розмiщена пiсля кукурудзи на силос i конюшини, була краще забезпечена вологою в 0—20-сантиметровому шарi грунту.
Слiд зазначити, що за рахунок добору попередникiв у поєднаннi з обробкою насiння бiопрепаратами з’являється можливiсть за дотримання елементiв технологiї (строки посiву, норми висiву, система удобрення) збiльшити вмiст цукрiв у вузлах кущення пшеницi в 1,2—1,4 раза, запобiгаючи тим самим загибелi посiвiв у перiод перезимiвлi, створити основу для стабiльних урожаїв.
Обробка насiння озимої пшеницi перед сiвбою бiопрепаратами вже в перiод осiнньої вегетацiї забезпечувала розвиток бiльш мiцної кореневої системи рослин по всiх варiантах дослiду. Змiну спiввiдношення надземної маси у бiк збiльшення питомої ваги кореневої системи в 1,3 раза можна оцiнити як фактор стабiлiзацiї та стiйкостi врожаїв за рахунок пiдвищення зимо- та посухостiйкостi. Те саме вiдзначали й iншi дослiдники.
Iз наведених даних режиму показникiв родючостi грунту видно, що посiви озимої пшеницi доцiльно розмiщувати в сiвозмiнах пiсля багаторiчних бобових трав або пiсля кукурудзи на силос, удобреної гноєм — 60 т/га.
В наших умовах ячмiнь, як правило, розмiщують по удобреному органiчними добривами попереднику. Це дає змогу повнiше використовувати потенцiал органiчних добрив. Ланка сiвозмiни ячмiнь — озима пшениця дає змогу провести сiвбу в оптимальнi строки, що для Полiсся дуже важливо (хоча розмiщення озимої пшеницi пiсля ярого ячменю часто призводить до пригнiчення сходiв, загибелi посiвiв i пошкодження до 23% рослин борошнистою росою i до 39% — бурою iржею, недобору 7,0—10,6 ц/га врожаю порiвняно з розмiщенням озимої пшеницi пiсля зайнятого пару горохо-вiвсяною сумiшкою.
Hашими дослiдженнями встановлено (табл. 1), що на середньоокультурених дерново-пiдзолистих грунтах без використання технiчного азоту можливе одержання врожаю озимої пшеницi на рiвнi 21—25 ц/га пiсля ячменю, який висiвають по удобренiй гноєм (60 т/га) кукурудзi на силос.
Багаторiчнi трави (конюшина) пiдвищують урожайнiсть пшеницi на 3,4—7,0 ц/га, або на 25%, а кукурудза на силос, удобрена гноєм, за урожайностi зеленої маси 520—600 ц/га сприяє пiдвищенню врожайностi на 14,4—9,5 ц/га зерна озимої пшеницi вiдносно попередника ячменю. А кукурудза на силос як попередник забезпечила за роки дослiджень урожайнiсть зерна озимої пшеницi 30,6—36,4 ц/га.
За збiльшення доз технiчного азоту зазначенi закономiрностi у пiдвищеннi врожайностi збереглись, а рiвень продуктивностi пшеницi становив близько 43 ц/га пiсля ячменю i багаторiчних трав та 50 ц/га пiсля кукурудзи на силос.
Hашими дослiдженнями також встановлено, що якiсть зерна озимої пшеницi помiтно змiнювалася у бiк полiпшення пiд впливом бобового попередника та органiчних добрив у пiслядiї, внесених пiд кукурудзу на силос (табл. 2). Hавiть внесення фоном технiчного азоту в дозi N60 не змогло знiвелювати дiю конюшини та гною. Пiсля багаторiчних трав маса 1000 зернин пшеницi була вища на 2,1 г, якiсть клейковини — на 2%.

I. Гриник,
канд. с.-г. наук,
директор Чернiгiвського
iнституту АПВ

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Керманичі вітчизняного АПК із високих трибун часто стверджують, як важливо розвивати малі й середні підприємства, сімейні ферми, запроваджувати переробку, та запевняють у всебічній підтримці таких виробників. Чи є підґрунтя в подібних... Подробнее

1
0