Правильне утримання корів у домогосподарствах
Продовжуємо цикл статей у рамках спільного проекту Продовольчої і сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (ФАО) і Сумського національного аграрного університету, присвячених утриманню молочної худоби в особистих підсобних господарствах.
Продовжуємо цикл статей у рамках спільного проекту Продовольчої і сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (ФАО) і Сумського національного аграрного університету, присвячених утриманню молочної худоби в особистих підсобних господарствах.
Для утримання великої рогатої худоби слід створювати такі умови, що забезпечуватимуть їм комфортне існування, а корова навзаєм віддячить господарю підвищенням рівня продуктивності. На жаль, у деяких домогосподарствах використовують погано пристосовані, малоосвітлені, непровітрювані приміщення, що призводить до зменшення надоїв молока.
Рекомендації щодо технології утримання
Корів слід утримувати в чистому приміщенні за оптимальних показників: температури - 8...15°С; вологості - 70%; кубатури приміщення на тварину - 30 м3. Худобі потрібне постійне і просторе індивідуальне місце - стійло. Стійло краще влаштовувати в протилежному від дверей кутку, годівницею до вікна.
Під час визначення загальних розмірів корівника виходять із таких норм: площа підлоги на одну корову - 5-6 м2, для корови й одного теляти - не менше 10 м2. Ширина проходу для обслуговування - 1,2-1,5 м, висота до стелі - 2,5 метра.
Крізь перекриття потрібно вивести вентиляційний канал розміром 25х25 см, щоб він підносився над дахом не менше ніж на 60 см. У нижній частині каналу має бути клапан для регулювання притоку та відтоку повітря.
Конструкція годівниці має сприяти вільному доступу тварини до корму, а також не заважати господарю обслуговувати тварину та проводити очищення. Матеріал для годівниці слід добирати міцний і гігієнічний, наприклад, стругану дошку, листовий метал. Годівниці для великої рогатої худоби можуть бути різних конструкцій.
Найголовніша деталь, без якої просто неможливо організувати правильне утримання корови, - це каналізація. Якщо коров'ячу сечу тривалий час не виводити з корівника, то в повітрі утворюються шкідливі для організму корови гази. Каналізацію слід робити у вигляді жолоба в кінці стійла з нахилом у бік однієї з стін, за якою треба розмістити зливну яму, куди витікатиме гноївка.
Оптимально ширина стоку має бути не меншою за 30 см, щоб його можна було легко почистити за допомогою совкової лопати.
Незалежно від виду боксів, їх потрібно прибирати мінімум двічі на день, щоб тримати чистими і сухими.
У задній стінці потрібно обладнати утеплений люк (40х40 см) для видалення гною.
Підлога має бути обов'язково теплою, інакше корові загрожує мастит, а це вже серйозна хвороба, яка може призвести до втрати тварини. Ідеальним варіантом підлоги в корівнику є дощата підлога. Тому ми рекомендуємо насипати шар утеплювача зі шлаку і глини, а зверху на лаги, втоплені в шар глини, покласти дерев'яні дошки. Підлогу потрібно робити з ухилом від годівниці до гнойового жолоба: 2 см на 1 м довжини стійла.
Корови перебувають у лежачому положенні до 14 год на добу, якщо місце для відпочинку забезпечує відповідні, комфортні для тварини, умови. Якщо корова вимушена лягати на сиру тверду підлогу, то тривалість лежання може скоротитися до 6 год, а скорочений період лежання гальмує молочну продуктивність.
Важливе значення має освітлення у корівнику. На 10-12 м2 підлоги, за науковими нормами, має припадати 1 м2 вікон. Розташовувати вікна треба так, щоб корова не дістала до них рогами. У вечірній, а за потреби - і в нічний час сарай слід освітлювати електрикою або аварійним ліхтарем.
Молочній корові потрібно 4-5 л води на утворення 1 кг молока. Щоб виключити зниження продуктивності через обмежене споживання води, в середині літа високопродуктивній корові в день слід давати до 150 л води. Вода має бути нейтральною на смак, без домішок, а напувалка - чистою. Тому ми рекомендуємо обладнати корівник, за можливості, водогоном для безперебійного забезпечення тварин водою.
Щодня молочна худоба повинна рухатися. Якщо теплої пори року корів виганяють на пасовища, то взимку далеко не всі господарі приділяють належну увагу їхньому моціону. Тож ми рекомендуємо взимку випускати корову з корівника для прогулянки.
Підготовка до доїння
Перед доїнням корів готують посуд із теплою водою, рушник, наводять у стійлі лад: міняють підстилку, вичищають гнойовий жолоб. Чистять корову, прив'язують хвіст до ноги тварини, щоб вона ним не махала і не забруднювала відро з молоком.
Молочне відро (дійницю) бажано обв'язати двома-трьома шарами марлі або іншого фільтрувального матеріалу. Перед доїнням господар повинен одягнути чистий халат або комбінезон і головний убір. Також слід вимити руки теплою водою з милом і витерти чистим рушником. Руки мають бути чистими, з акуратно обстриженими нігтями, без тріщин. Якщо ж тримати їх у здоровому стані не вдається, ми рекомендуємо використовувати одноразові гумові рукавички.
Безпосередньо перед доїнням вим'я миють теплою водою (температура - 38...39°С), потім насухо обтирають чистим рушником або серветкою і масажують: охоплюють спочатку праву половину і розминають її згори вниз і знизу догори, після чого переходять до лівої половини. Особливо ретельно потрібно масажувати вим'я корів, які розтелилися вперше.
Ми рекомендуємо доїти корову в постійному місці і в однаковий час, що сприятиме повнішому молоковиведенню. Доять корів, сидячи на низькому стільці з правого боку. Відро ставлять на стільчик і притискають ногами. В якості дійниці використовують емальоване відро (не оцинковане!).
Під час доїння не можна годувати корів грубими або соковитими кормами. Годують тільки концентратами.
Варто пам'ятати, що у корови час молоковиведення лімітований. Тому на підмивання і масаж вимені слід витрачати мінімум часу: не більше однієї хвилини.
Способи доїння
Доять корів у такий спосіб: у долоню захоплюють дійку так, щоб нижня її частка і верхня фаланга мізинця перебували на одному рівні, а верх долоні - біля основи. Першим розміщують на дійці великий палець, за ним вказівний та інші. Після цього почергово їх стискають навколо дійки.
Існує легший для людини (але не для корів) спосіб доїння - щипки. Цей спосіб викликає у корови болісні відчуття і може бути причиною травми слизової оболонки каналів дійок.
Перші дві-три цівки молока видоюють в окремий посуд, щоб уникнути потрапляння мікрофлори в загальний надій. Звертають увагу на наявність згустків, пластівців, крові або гною. Їхня наявність свідчить про виникнення запальних гнійних процесів у молочній залозі. Таке молоко для споживання не придатне, і до продажу його не допускають. Оптимальна кількість видоювальних стискань вименних дійок - 80-90 за хвилину.
Догляд за вим'ям і дійками та правильне доїння сприяють високим надоям і попередженню запальних процесів вимені.
Після закінчення доїння проводять завершальний масаж і змащування вимені.
Технологія зберігання молока
Після отримання молока важливо зберегти його властивості. Задля якомога меншого його обсіменіння мікрофлорою видоєне молоко негайно слід винести з приміщення, щоб запобігти набуттю ним невластивих запахів.
Фільтрують молоко через чотири-шість шарів марлі (або два шари вафельної чи один шар лавсанової тканини). Після пропускання 40-50 л молока за ручного доїння фільтри слід змінювати. Фільтрувати потрібно в окремий посуд (фляги для харчових продуктів, емальовану, скляну тару) і, не накриваючи кришкою, ставити в побутовий холодильник.
За неможливості зберігати молоко в побутовому холодильнику посуд із молоком треба поставити в ємність із холодною водою, яку періодично (спочатку через 15-20 хв, а потім - через півгодини) слід міняти. Рівень молока в незакритому посуді має бути нижчим за рівень води, а ємність накрита шаром марлі. Після охолодження молока ємність із ним слід закрити кришкою. Повітряне охолоджування у флягах відбувається дуже повільно, тому його не рекомендують.
Зберігати молоко треба в закритому посуді окремо від речовин із сильним запахом. Недопустимо в процесі зберігання змішувати молоко різних надоїв (охолоджене і свіжовидоєне).
На пункт закупівлі молоко має надходити не пізніше ніж через 24 год за температури зберігання до 4°С, через 18 год - не вище 6°С, через 12 год - не вище 8°Цельсія.
Звільнений від молока посуд і ємності негайно ополіскують чистою водою (30±5°С) і не пізніше ніж протягом години за допомогою щітки миють гарячим розчином (понад 50°С) мийного засобу концентрацією 0,5% (50 г на 10 л води). Як мийні засоби використовують кальциновану соду, сульфанол або синтетичний мийний порошок. Потім посуд ретельно ополіскують водою для видалення залишків мийного засобу і зберігають перевернутим для стікання води.
Після миття посуд раз на добу пропарюють. Для цього в ємність вливають 1-1,5 л води, накривають кришкою, ставлять на вогонь і після закипання води витримують на вогні 8-10 хв. Скляні ємності пропарюють, тримаючи їх протягом 10-15 хв над киплячою водою, або обдають окропом. Для одночасного миття і дезінфекції молочного посуду ефективно використовувати розчин дезмолу концентрацією 0,5 відсотка.
Тканинні фільтри після кожного використання перуть із милом або мийним засобом і ретельно ополіскують теплою водою. Один раз на добу фільтри потрібно дезінфікувати, використовуючи розчин "Білизна" або інші засоби, кип'ятінням протягом 10 хв або прасуванням.
Ветеринарне благополуччя домогосподарств
Незадовільні умови утримання тварин у домогосподарствах, низька санітарна культура під час виробництва молока значно підвищують ризик виникнення хвороб молочної залози, зокрема маститу.
Захворювання на мастит у корів може виникати в усі періоди їхнього репродуктивного циклу. Найчастіше мастит реєструють під час лактації, в перші дні після отелень та під час запуску корів, рідше - в сухостійний період.
У хворих на мастит корів порушується відтворювальна функція, відмічається анафродизія, ембріональна смертність. Крім того, знижується молочна продуктивність, яка дуже часто повністю не відновлюється навіть після лікування тварини. Телята, народженні від хворих на мастит корів, частіше хворіють шлунково-кишковими хворобами, і серед них більша смертність.
Діагностика маститу. Для своєчасного виявлення корів, хворих на мастит, застосовують різні лабораторні методи, які передбачають дослідження молока: бромтимолова проба, проба з димастином, проба з мастидином, альфа-тест, каліфорнійський тест. Навіть за відсутності зовнішніх ознак хвороби слід щомісяця контролювати стан молочної залози у спеціалізованих лабораторіях ветеринарної медицини.
Лікування. Для лікування і профілактики маститу застосовують широкий арсенал спеціальних ефективних засобів: Мастисан-А, Мастисан-А-форте, Матисан-Б, Мастицид, Мультимаст, Мультиджект, Клоксамаст, Бровамаст 2Д, Мастилекс, Синулокс LC, Уберосан, Мастифлокс, Демаст, Декамаст. Під час лікування молоко, видоєне з хворих дійок, утилізують, оскільки в такому молоці деякий час зберігаються залишки антибіотиків та інших речовин, що суттєво погіршують якість продукції та виключають можливість здавання молока на приймальні пункти. Своєчасно розпочате лікування гарантує повне одужання хворої тварини. За появи підозри виникнення маститу або інших захворювань слід негайно викликати лікаря ветеринарної медицини для надання кваліфікованої допомоги.
Профілактика маститів у корів. Профілактику захворювань вимені у корів слід проводити комплексно, поєднуючи організаційно-господарські, технологічні, селекційні та ветеринарні заходи. Факторами, що спричиняють виникнення маститу, можуть бути порушення правил годівлі й утримання корів.
Важливе місце в профілактиці маститу займає своєчасний і правильний запуск корів перед отеленням. Найнебезпечнішими періодами щодо виникнення маститу у високопродуктивних корів є передродовий, роди та післяродовий. Молочна залоза в ці періоди функціонально найбільше напружена, дуже чутлива до дії різних ендо- й екзогенних факторів та сприйнятлива до захворювань.
В. Ладика,
доктор с.-г. наук,
проф., академік НААНУ
О. Свердліков,
канд. с.-г. наук, доцент
Ю. Байдевлятов,
канд. вет. наук, доцент,
Сумський національний аграрний університет