Спецможливості
Агробізнес

Основні чинники, що впливають на ціни внутрішнього ринку цукру в Україні

07.06.2010
2130
Основні чинники, що впливають на ціни внутрішнього ринку цукру в Україні  фото, ілюстрація

(за матеріалами VІІІ Міжнародної конференції "Ринок цукру СНД і Центральної Азії'2010" від 4 березня 2010 р. в Москві, Росія)

(за матеріалами VІІІ Міжнародної конференції "Ринок цукру СНД і Центральної Азії'2010" від 4 березня 2010 р. в Москві, Росія)

Тему цукру останніми роками активно обговорюють у професійних колах, у пресі, вона стає інструментом політичного впливу. Не завжди ці обговорення мають об'єктивний характер. Спекуляції на кон'юнктурі довкола цього важливого продукту дають свої дивіденди. Наша мета -  об'єктивно показати матрицю залежності внутрішніх цін на цукор від основних чинників.
Згідно з дослідженнями Міжнародної організації з цукру, МОЦ, на формування внутрішніх цін на цукор в окремих країнах-виробниках впливають:

  • Стан національного цукрового балансу в поточному й наступному сезонах, що враховує кількість цукру в запасах, співвідношення запасів і споживання, а також очікуваний рівень самозабезпечення.
  • Довідково щодо України: ресурси цукру з урахуванням перехідних запасів минулих років (560 тис. т) на період 2009/2010 МР оцінюють в обсязі 2300 тис. т, у тому числі власне виробництво = 1300 тис. т; імпорт цукру - 445 тис. т завдяки цукру-сирцю з тростини в межах щорічної тарифної квоти та імпорт білого кристалічного з Республіки Білорусь. Запаси цукру станом на 1 березня 2010 року в усіх суб'єктів господарської діяльності становлять 1 млн т. Оптові ціни на внутрішньому ринку на початок березня = 8000 грн/т (1000 $). Середні витрати на виробництво тонни цукру в 2009 році становили 5500 грн з ПДВ (688 $ США), 4583 грн/т без ПДВ.
  • На 2010/2011 МР прогнозують посівну площу під цукровими буряками на рівні 400 тис. га, врожайність - 35 т/га, в заліку - 30 т/га, валовий збір - 12 млн т, виробництво цукру - 1500 тис. т, плюс тарифна квота СОТ - 267,8 тис. т. На 2011/2012 МР - посівну площу планують збільшити до 450 тис. га, врожайність - до 39,4 т/га, в заліку - 35 т/га, валовий збір - до 16 млн. т, виробництво цукру - до 1920 тис. тонн.
  • Політика уряду щодо цукру (державний контроль за внутрішніми цінами на цукрові буряки й цукор, рівень державних субсидій, захист внутрішнього виробника).
  • Рівень державних субсидій на виробництво цукрових буряків в Україні недостатній: у 2008 році - 750, в 2009 - по 750 грн/га було задекларовано, але не виплачено. Науково обгрунтованою є субсидія в 1500 грн/га, яку слід спрямувати на відновлення родючості грунтів у бурякових сівозмінах. Субсидії в розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь видають практично в усіх країнах світу, і вони становлять у середньому 220 дол. США, зокрема: в Чехії - 200, в Угорщині - 150, у Польщі - 200, в країнах ЄС-25 - 800, у США - 130-140, у Швейцарії - 3100 дол. США. В Росії компенсують 2500 руб./га витрат на засоби захисту рослин, а також 30% витрат на мінеральні добрива.
  • Українського товаровиробника держава захищає недостатньо: ввізне мито, згідно з умовами СОТ, встановлено 50% митної ціни замість 300 євро за тонну та 2% в межах митної квоти на цукор-сирець з тростини; через кордони вільно проникають цукровмісні матеріали й цукрозамінники; сировину з цукрових буряків переробляють переважно на давальницьких умовах, існує дисбаланс інтересів виробників коренеплодів і цукрових компаній (обман під час прийняття сировини, неплатежі, відмова від укладення контрактів тощо), що призводить до відмови від вирощування цукрових буряків, скорочення посівних площ.
  • Курс валют. На початку кризи 2008-2009 років в Україні різко змінився курс гривні щодо долара США: був 5,05, а тепер - 8 грн/дол., що, безперечно, позначилося й на цінах на продукцію бурякоцукрового підкомплексу АПК.
  • Структура споживання цукру. В зв'язку з тим, що під статистичну звітність попадає тільки 50% наявного в Україні цукру, дати чіткий аналіз структури споживання неможливо. Фахівці способом експертних оцінок підрахували, що населення в період 2008/2009 МР спожило 55,04%, кондитерські виробництва використали 30,24, виробники пива та безалкогольних напоїв - 9,81%, хлібпромом - 1, 63, на спирт і вино витрачено 0,55% загального обсягу цукру. Для України характерне також інше споживання цукру, а саме: годівля бджіл і виготовлення алкогольних напоїв.
  • Доступ до пільгових ринків; регіональні торговельні угоди. Україна втратила традиційні ринки збуту цукру в країнах, що утворилися після розпаду СРСР, найперше в Росії, куди ми постачали 56% виробленого цукру, або близько 3 млн тонн. Річна виручка від реалізації цукру й кондитерських виробів становила 1,2 млрд дол., яка останніми роками скоротилася до 0,16 млрд дол. (майже у вісім разів). Навпаки, з 1995 до 2005 року країна змушена була імпортувати цукор в обсязі 220-450 тис. т за рік, у 2003 році - 1557,5 тис. т, що стало підставою для встановлення Україні під час вступу в СОТ імпортної квоти в розмірі 267 тис. т. Останні два роки невеликі партії імпортного цукру (62-77 тис. т) надходять із Республіки Білорусь. Плюс до всього, способом внесення поправки до Закону України "Про державне регулювання виробництва й реалізації цукру" Україна позбавила себе квот "В" і "С", тобто права на експорт, зокрема, ввозити український цукор до Росії ми не можемо до 2012 року включно.
  • Переважаючі рівні національної собівартості виробництва. Собівартість виробництва цукрових буряків в Україні в зв'язку з подорожанням матеріально-технічних ресурсів, невпинно зростає (табл. 1).

Собівартість цукру, за даними НАЦУ "Укрцукор" (табл. 2).
Слід зазначити, що собівартість продукції бурякоцукрового підкомплексу АПК України перебуває на рівні показників країн - членів ЄС та США, а його низька економічна ефективність протягом тривалого періоду пояснювалася низькими внутрішніми реалізаційними цінами на цукор. Підтвердженням цьому є показники 2009 року, коли різке збільшення оптово-відпускної ціни на цукор до 6500-7000 грн/т зумовило зростання рентабельності виробництва цукрових буряків майже на 35% проти надто низького рівня рентабельності та збитків за попередні роки (табл. 3).

  • Ціни й пропозиції альтернативних підсолоджувачів. В Україну й досі завозять інтенсивні підсолоджувачі й цукрозамінники, які використовують у виробництві продуктів харчування. Точного обліку обсягів імпортних партій немає. За експертними оцінками фахівців, підсолоджувачі типу аспартаму займають 300-350 тис. т цукрового ринку (в цукровому еквіваленті), окремі з них є канцерогенами й негативно впливають на організм людини. Певну частину цукру ввозять разом із кавою в пакетиках та контрабандним способом. Крім того, Україна має можливість розвивати виробництво підсолоджувачів і цукрозамінників біологічного походження на базі СТЕВІЇ, з якої можна виготовляти препарати - замінники цукру для 2,5 млн хворих на діабет.
  • Рівень доходів населення. Платоспроможність населення України зменшилася до 48-52%, тобто за річної норми 38 кг одна пересічна людина придбає лише 19 кг цукру.

Учасники VІІІ Міжнародної конференції з питань ринку цукру, яка відбулася в Москві, теж зазначали, що національні баланси окремих країн відіграють вирішальну роль у характері динаміки внутрішніх цін на цукор, а зміна цін світового ринку значною мірою залежить від ситуації пропозиції/попиту, яка, своєю чергою, є результатом розвитку цукрових ринків в окремих країнах. Саме комбінація національних дефіцитів і стала причиною високих внутрішніх цін та поштовхом для глобального дефіциту на світовому ринку цукру. Тому стався значний стрибок ціни на цукор у квітні 2008 - на початку 2009 року. В цій ситуації значну роль відіграв дефіцит цукру в Індії (-4 млн т) та Росії (-2,7 млн т). Світове виробництво цукру в 2008/2009 МР в сирцевому еквіваленті становило 152,482 млн т, споживання - 164,153, дефіцит - 11,671, імпортний попит - 50,068 і експортна пропозиція - 50,070, а кінцеві запаси - 60,368 млн т, або 36,78% обсягів споживання.
У 2009/2010 МР прогнозують спад виробництва в Китаї (-0,535 млн т), Тайланді (-0,478 млн т), а також прибавку в ЄС (+1,910), Індії (+1,2) та Бразилії (+1,025). Тому передбачуване виробництво цукру становитиме 157,160 млн т, споживання - 166,585; дефіцит зменшиться до 9,425; імпортний попит становитиме 54,281, експортна пропозиція - 52,156, кінцеві запаси - 53,068 млн т, або 31,86% споживання.

Експерти, присутні на конференції, зробили основні висновки щодо світового торгового балансу цукру 2009/2010 років:

  • дефіцит у сезоні 2008/2009 (12 млн т) тільки помітно знизив, але не ліквідував накопичені в попередні два сезони запаси;
  • стрімке зростання цін у 2009 році свідчить про те, що світовий ринок значно відчутніше реагує на дефіцит, ніж на перевиробництво;
  • зростання цін спот на фоні глибокої інверсії форвардної кривої сприяло переміщенню торговельного балансу на другу половину сезону 2009/2010;
  • зниження цін у лютому-березні через погіршення макроекономічної ситуації ілюструє високу спекулятивну складову на ринку цукру;
  • незважаючи на ранній початок і оптимістичні перспективи нового врожаю в Бразилії, ринку ще треба буде пройти через напружений період;
  • імовірне відновлення виробництва в Індії в 2010/2011 роках допоможе ринку перейти зі стану певного дефіциту до умовного надвиробництва;
  • до встановлення торгового балансу світові ціни характеризуватимуться певною мінливістю.

Цінова кон'юнктура зміниться на користь зменшення ціни, що тепер і відбувається на світових біржах. Але протягом 2009/2010 МР ціни на цукор ще будуть досить високими з можливими коливаннями. Що стосується України, то прогнозована оптово-відпускна ціна на цукор у 2010 році може перебувати на рівні 6200-6500 грн/т з коливаннями плюс-мінус 10%. Це означає, що бурякоцукровий підкомплекс АПК України все ще має сприятливі умови для відновлення оптимального рівня власного виробництва й перспективи його подальшого розвитку.

В. Бондар,
канд. екон. наук,
Інститут цукрових буряків УААН
С. Андрющенко,
менеджер з маркетингу,
ТД "НАСІННЯ"

Інтерв'ю
Наприкінці жовтня «Нор-Ест Агро», одна з найбільших дистрибуторських компаній України, відзначає свій перший ювілей, 10 років на ринку. Нібито й не багато, скажете ви, але для України, це реально дата, особливо сьогодні, коли країна... Подробнее
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0