Досвід вирощування курчат-бройлерів
Вирощування курчат-бройлерів у СТОВ "Тарасовецька птахофабрика" Новоселицького району Чернівецької області базується на основі сучасних технологій. Обладнання в пташниках забезпечує повну механізацію й автоматизацію виробничих процесів, а також їхнє комп'ютерне регулювання.
Вирощування курчат-бройлерів у СТОВ "Тарасовецька птахофабрика" Новоселицького району Чернівецької області базується на основі сучасних технологій. Обладнання в пташниках забезпечує повну механізацію й автоматизацію виробничих процесів, а також їхнє комп'ютерне регулювання.
В умовах СТОВ "Тарасовецька птахофабрика" вирощують бройлерів кросів Росс та Кобб. Середньорічне поголів'я бройлерів нараховує 1944000 голів на підлоговому утриманні. Валове виробництво м'яса у живій масі протягом року становить 466560 ц, витрати концентрованих кормів на виробництво 1 ц приросту - 203 кг, затрати праці на виробництво 1 ц приросту - 4,8 люд.-год.
Генетична база птахофабрики
Добових курчат для вирощування завозять, в основному, з-за кордону. Вітчизняні інкубатори, на жаль, не можуть забезпечити пташників країни курчатами відповідно до їхніх господарських потреб.
Для отримання бройлерних курчат племінні господарства використовують, як правило, дві породи: по батьківській лінії - м'ясну білий корниш, по материнській - м'ясо-яєчну білий плімутрок. Одержане потомство знову схрещують з м'ясною породою білий корниш, у результаті таких селекційних прийомів виведені гібриди (кроси) "Росс", "Кобб".
У період вирощування, крім згаданого фактора - генетики, - великий вплив на ріст та збереження курчат мають: годівля, мікроклімат, щільність посадки, здоров'я птиці.
Економічні аспекти виробничого процесу
Утримання бройлерів саме на підлозі обумовлено простотою, стабільністю, ретельним вивченням даного методу. Наша держава рухається в європейський бік, де приділяють велику увагу гуманному утриманню тварин та птиці у господарствах, тому в цьому сенсі надають перевагу саме підлоговому, а не клітковому методу. Також вагомим аргументом підлогового вирощування є фінансові витрати на переобладнання під кліткове утримання, яке, на думку експертів, може окупитись лише за два-три роки. В теперішніх умовах такі витрати можуть узагалі не окупитись, адже стабільності у даній галузі немає.
Прикладом тому була криза 2010 р., коли реалізаційна ціна 1 кг м'яса бройлерів знизилась до 13,50 грн, а затрати на зернофураж на 40% збільшились. Крім того, врожай зернових 2010 р. у Західній Україні, де, власне, і розміщена кормова база, заражений мікотоксинами грибків із низькими біохімічними показниками (вміст сирого та перетравного протеїну тощо). Внаслідок погодних умов у період вегетації і збирання врожаю знизилась якість зернових.
Через забрудненість сировини для комбікорму мікотоксинами було прийнято рішення закуповувати зернові у східних областях держави. Збільшення вартості дизельного палива, електроенергії, газу водночас із зменшенням попиту на вітчизняну курятину призвели до призупинення зростання обсягів виробництва. Даний період був важким не лише для СТОВ "Тарасовецька птахофабрика", але й для всіх птахогосподарств України.
Годівля як основа ефективного вирощування бройлерів
Повнораціонна годівля є основним фактором, що забезпечує ефективність виробництва м'яса курятини. Затрати на корм є основною складовою загальної вартості бройлерного виробництва. Відгодівля ефективна за правильного балансу енергії, протеїну, амінокислот, жирних кислот, вітамінів, макро- та мікроелементів.
Комбікорм для бройлерів виготовляють на власному комбікормовому заводі. Важливою складовою, яку слід враховувати під час складання розробки раціонів для бройлерів, є концентрація енергії в одиниці корму порівняно з протеїном. Залежно від віку птиці, потреба кормової енергії змінюється. У період вирощування курчат з 1 по 10 добу (стартер) енергія одного кілограма комбікорму становить 12,6 Мдж, або 3010 ккал, з 11 по 24 добу (гроуер) її потрібно підвищити до 13,30 Мдж (3175 ккал), в останню фазу - з 24 доби до забійного вирощування (фінішер) - 13,50 Мдж (3225 ккал). А от вміст відсотка сирого протеїну за аналогічні періоди вирощування, навпаки, знижують з 22-25% стартера до 21-23% гроуера та 19-20% фінішера.
Для поліпшення рівня приростів і конверсії корму на птахофабриці згодовують стартерні комбікорми у вигляді крихти, а гроуерам і фінішерам - у вигляді гранули діаметром 2-3 мм. У процесі формування гранули комбікорм прогрівається, завдяки чому поліпшується засвоюваність поживних речовин і значно знижується мікробна забрудненість корму.
В організмі бройлерів відбувається інтенсивний перебіг синтетичних процесів, тому дуже важливо забезпечити в раціоні не тільки оптимальний рівень протеїну, а й належний вміст незамінних амінокислот, зокрема метіоніну та лізину. Балансування амінокислотної повноцінності раціонів досягають шляхом добору натуральних компонентів комбікорму або добавок синтетичних препаратів метіоніну (1,0-1,5 кг/т) і лізину (0,8-1,0 кг/т).
Слід враховувати, що особливості технології виробництва кормів із різних зернових груп із додаванням органічних і мінеральних компонентів створюють умови для масового розвитку мікотоксинів грибків. У склад комбікорму для бройлерів додають мікосорбенти, консерванти - ці інгредієнти запобігають псуванню кормів під час навіть нетривалого зберігання.
Світло, повітря, вода та інші фактори
Ріст птиці регулюють не лише кормами, але й частотою їхнього приймання та часом відпочинку. Бройлерів вирощують у режимі, коли світловий період становить 23-24 години на добу. Відомо, що птиця адаптує свій режим годівлі залежно від світлового дня. Якщо зменшити, тривалість світлового часу з 24 до 12 годин, то спершу відбудеться зменшення поїдання корму до 40%. Але через вісім діб птиця споживатиме лише на 10% менше комбікорму. Бройлери змінюють звички залежно від світлового періоду: інтенсивніше набивають зоб перед настанням нічного періоду.
На птахофабриці проводять годівлю із підвісних годівниць тарілчастого типу. До основних автоматизованих систем годівлі належать також спіральні кормороздавачі (шнеки) та трубчасті кормороздавачі. Регулювання годівниць проводять кожного дня залежно від росту бройлерів, щоб звести до мінімуму втрати кормів. У перші дві-три доби згодовують стартерні крихти, які розсипають на папері площею не менше 25% поверхні підлоги. Перехід до використання основної системи годівлі проводять поступово протягом кількох діб. Оператори впродовж доби дають можливість птиці кілька разів з'їсти комбікорм, тобто повністю спорожнити годівниці. Такий захід стимулює апетит, знижує втрати завдяки поліпшенню конверсії корму.
Водопостачання птиці забезпечують ніпельні напувалки, розміщені з розрахунку: один ніпель на 12 голів. Така система забезпечує порівняно низький рівень бактеріального забруднення води. Регулювання напувалок проводять щоденно відповідно до висоти, комфортної для водопою.
Украй важливим моментом є постійне та рівномірне надходження в пташник свіжого повітря. В холодний період року мінімальна кількість свіжого повітря - 0,75 м3/год на 1 кг живої птиці, у теплий - 5,5. Швидкість руху повітря для птиці в холодний період - 0,2 м/с, у теплий - 0,4. Гранично допустима концентрація вуглекислого газу - 0,25% об'єму, аміаку - 15 мг/м3, сірководню - 5 мг на метр кубічний.
У пташниках для вирощування бройлерів підтримують відповідні температуру та вологість. Підігрівання приміщень пташників відбувається за допомогою навісних брудерів (газових "гармат"), а також альтернативних обігрівачів. Залежно від віку птиці, курчатам змінюють температурний режим. Оптимальна температура на третю добу життя - 29°С, зі збільшенням віку птиці її поступово зменшують до 20°С. Про рівень температурного комфорту в пташниках свідчить розміщення птиці. Якщо температура оптимальна, то курчата розміщені невеличкими групами по 20-30 гол., причому між групами постійно відбувається рух.
Збереження здоров'я бройлерів
Збереженість курчат бройлерів залежить від професійного ставлення спеціалістів до птиці на всіх етапах вирощування. Дбайливо утримуючи здорове батьківське стадо, в господарстві належно проводять ветеринарні заходи в інкубаторі, налагоджено чітку організацію доставки курчат на птахофабрику для подальшого їхнього вирощування. Від погрішностей у роботі інкубатора: переохолодження, перегрівання, погана вентиляція - у птиці може проявитися недорозвиненість імунної системи, дисфункція кишкового тракту. Це проявляється функціонально - морфологічними порушеннями внутрішніх органів, унаслідок чого курчата погано ростуть та розвиваються, а також сприйнятливі до хвороб різної етіології.
Недоліки інкубації проявляються у перші сім діб. Ветеринарні спеціалісти СТОВ "Тарасовецька птахофабрика" в процесі вирощування птиці профілактику та лікування здійснюють шляхом введення ветмедикаментів із водою через дозатрони. Загибель птиці в господарстві не перевищує допустимих 4,2%. Птиця гине здебільшого внаслідок транспортування, недоліків інкубації, рідше - інфекції, мікотоксикозів.
Добрих результатів досягли завдяки дотриманню комплексу заходів своєчасної профілактики та лікування, які здійснює ветеринарна служба. Перед завезенням нової партії добових курчат дезінфікують приміщення для їхнього утримання. Спеціалісти здійснюють постійний контроль за рівнем імунітету птиці в певні періоди росту бройлерів, що дає змогу правильно визначити настання періоду вакцинації.
Останній етап - реалізація продукції
Кінцевим моментом процесу вирощування бройлерів є забій птиці та переробка м'яса, які проводять на власній бойні. Власну продукцію СТОВ "Тарасовецька птахофабрика" випускає під торговою маркою "Свіженька". Залежно від потреб ринку, реалізують м'ясо фасоване та цілі тушки. Наразі під ТМ "Свіженька" випускають 42 найменування продукції з м'яса тварин та птиці (свиней, бройлерів), яких вирощують на власних тваринницьких фермах. Завдяки повній внутрішньогосподарській завершеності циклу, тут контролюють якість продукції на всіх етапах - від створення оптимально збалансованого комбікорму для тварин задля отримання здорового поголів'я та максимального його розвитку до виходу якісних і смачних м'ясних виробів до столу споживача
І. Платановська,
гол. ветлікар СТОВ “Тарасовецька птахофабрика”, канд. вет. наук