Спецможливості
Технології

Чи за­гро­жу­ва­ти­муть шкідни­ки посівам цу­к­ро­вих бу­ряків у 2013 році?

05.04.2013
447
Чи за­гро­жу­ва­ти­муть шкідни­ки посівам цу­к­ро­вих бу­ряків у 2013 році? фото, ілюстрація

Ор­ганізація інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків
Та­ким чи­ном, зи­му­ю­чий за­пас біль­шості видів шкідли­вих для цу­к­ро­вих бу­ряків ко­мах пе­ре­ви­щує за­галь­но­при­йня­тий еко­номічний поріг шко­до­чин­ності (ЕПШ). То­му у 2013 р. особ­ли­вої ува­ги по­тре­бує до­три­ман­ня ефек­тив­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту куль­ту­ри від фіто­фагів, яка грун­тується на оп­ти­маль­но­му поєднанні ком­плек­су ор­ганізаційно-гос­по­дарсь­ких, аг­ро­технічних, біологічних та хі­міч­них за­ходів. Ре­тель­не і вчас­не ви­ко­нан­ня всіх еле­ментів цієї інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту дасть змо­гу ство­ри­ти найс­при­ят­ливіші умо­ви для рос­ту та роз­вит­ку рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків і та­ким чи­ном підви­щи­ти їхню про­тидію фіто­фа­гам.

О. Гри­щен­ко, канд. с.-г. на­ук,
К. Ка­ла­тур, канд. с.-г. на­ук,
О. По­ло­вин­чук, на­ук. співробітник,
Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур
і цу­к­ро­вих бу­ряків НА­АН

Ор­ганізація інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків
Та­ким чи­ном, зи­му­ю­чий за­пас біль­шості видів шкідли­вих для цу­к­ро­вих бу­ряків ко­мах пе­ре­ви­щує за­галь­но­при­йня­тий еко­номічний поріг шко­до­чин­ності (ЕПШ). То­му у 2013 р. особ­ли­вої ува­ги по­тре­бує до­три­ман­ня ефек­тив­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту куль­ту­ри від фіто­фагів, яка грун­тується на оп­ти­маль­но­му поєднанні ком­плек­су ор­ганізаційно-гос­по­дарсь­ких, аг­ро­технічних, біологічних та хі­міч­них за­ходів. Ре­тель­не і вчас­не ви­ко­нан­ня всіх еле­ментів цієї інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту дасть змо­гу ство­ри­ти найс­при­ят­ливіші умо­ви для рос­ту та роз­вит­ку рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків і та­ким чи­ном підви­щи­ти їхню про­тидію фіто­фа­гам.
Як відо­мо, в об­ме­женні чи­сель­ності ба­га­ть­ох видів шкідників важ­ли­ве зна­чен­ня ма­ють аг­ро­технічні та ор­гані­за­ційно-гос­по­дарські за­хо­ди, які спря­мо­вані на підви­щен­ня про­дук­тив­ності посівів та зни­щен­ня бур'янів. Слід не до­пу­с­ка­ти по­ру­шен­ня вста­нов­ле­но­го чер­гу­ван­ня куль­тур в сівозміні і тех­но­логіч­них ви­мог що­до їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня. Це змен­шить за­бур'яненість полів та стри­має розмно­жен­ня шкідників. Ад­же відо­мо, що роз­ви­ток більшості фіто­фагів трофічно пов'яза­ний з інши­ми куль­ту­ра­ми й бур'яна­ми. Так, сов­ки, луч­ний ме­те­лик, сірий і чор­ний дов­го­но­си­ки, ко­ва­ли­ки, по­льові кло­пи роз­ви­ва­ють­ся на ба­га­торічних бо­бо­вих тра­вах і ко­ре­не­вищ­них бур'янах. Ло­бо­дові, греч­кові, ай­ст­рові (склад­ноцвіті) та інші бур'яни, що рос­туть на по­лях сівозміни, уз­довж доріг, лісо­смуг і не­ор­них діля­нок, зу­мов­лю­ють роз­ви­ток блішок, щи­то­но­сок, дов­го­но­сиків, по­пе­лиць, ци­ка­док то­що. А то­му кон­троль бур'янів на всіх по­лях сівозміни об­ме­жу­ва­ти­ме розмно­жен­ня цих шкідників.
   Се­ред інших за­ходів за­хи­с­ту важ­ли­ве зна­чен­ня ма­ти­ме до­три­ман­ня оп­ти­маль­них для кож­ної кліма­тич­ної зо­ни строків сівби, вне­сен­ня зба­лан­со­ва­них до по­треб по­ля ор­га­но-міне­раль­них та мікро­до­б­рив, а та­кож ос­нов­ний і пе­ред­посів­ний об­робітки грун­ту, які слід про­во­ди­ти відповідно до зо­наль­них схем і ти­пу за­бур'яне­ності полів. По­втор­но висіва­ти на полі цу­к­рові бу­ря­ки ре­ко­мен­дується не раніше як че­рез 3-4 ро­ки, а на­си­чен­ня ни­ми сівозміни не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 20%. Кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми для цієї куль­ту­ри є ози­ма пше­ни­ця після чор­но­го і зай­ня­то­го парів, го­ро­ху та ба­га­торіч­них трав од­но­го ро­ку ви­ко­ри­с­тан­ня. Після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка по­ле тре­ба ре­тель­но очи­с­ти­ти від рос­лин­них ре­ш­ток і про­ве­с­ти гли­бо­ку оран­ку плу­гом із пе­редплуж­ни­ком, що за­без­пе­чить гли­бо­ке за­гор­тан­ня шкідли­вих ор­ганізмів у бо­роз­ну та їхню за­ги­бель. Між ста­ри­ми бу­ря­ко­ви­ща­ми, насінни­ка­ми та фа­б­рич­ни­ми посіва­ми бу­ряків слід до­три­му­ва­ти­ся про­сто­ро­вої ізо­ляції (по­над 1000 м). За надмірно­го ущільнен­ня й за­пли­ван­ня грун­ту у період зми­кан­ня листків в міжряд­дях про­ти ком­плек­су шкідників вар­то про­ве­с­ти міжрядні роз­пу­шен­ня.
   Щоб за­побігти втра­там уро­жаю від бу­ря­ко­вої не­ма­то­ди та спла­ну­ва­ти про­ве­ден­ня про­ти­не­ма­тод­них за­ходів за­хи­с­ту, тре­ба во­се­ни після зби­ран­ня вро­жаю сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур або на­весні пе­ред сівбою відібра­ти зраз­ки грун­ту на по­лях, на яких пла­нується ви­ро­щу­ва­ти не тільки цу­к­рові бу­ря­ки, а і ріпак (ця куль­ту­ра та­кож є рос­ли­ною-гос­по­да­рем не­ма­то­ди). Слід за­зна­чи­ти, що як­що зраз­ки грун­ту не вда­ло­ся відібра­ти на­весні або во­се­ни, то для ви­яв­лен­ня ура­жен­ня рос­лин ге­те­ро­де­ро­зом слід си­с­те­ма­тич­но про­во­ди­ти моні­то­ринг хво­ро­би у посівах цих куль­тур у період їхньої ве­ге­тації.
У разі ви­яв­лен­ня та виз­на­чен­ня чи­сель­ності бу­ря­ко­вої не­ма­то­ди (200-700 ли­чи­нок + яєць/100 см3 грун­ту) пе­ре­рва між посіва­ми куль­тур, які ура­жу­ють­ся цим па­ра­зи­том (цу­к­рові бу­ря­ки, ріпак, гірчи­ця, редь­ка) має ста­но­ви­ти не мен­ше 4-5 років. За 2-3 ро­ки до цьо­го на за­ра­же­них не­ма­то­дою по­лях потрібно ви­ро­щу­ва­ти куль­ту­ри, що істот­но змен­шу­ють її щільність (пше­ни­ця, ячмінь, жи­то, ку­ку­руд­за, ко­ню­ши­на, кар­топ­ля, го­рох, лю­цер­на, про­со та ін.). Після зби­ран­ня по­­пе­ред­ни­ка та­кож ре­ко­мен­дується ко­рот­ко­ст­ро­ко­ве (40-45 діб) ви­ро­щу­ван­ня «про­во­каційних» посівів хре­с­тоцвітих куль­тур (гірчи­ця, олійна редь­ка, ріпак) та за­орю­ван­ня їх че­рез 40-45 днів після по­яви сходів.
Про­те не завжди якісне ви­ко­нан­ня аг­ро­технічних та ор­ганізаційно-гос­по­дар­сь­ких за­ходів під час ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків є до­статнім для надій­но­го збе­ре­жен­ня куль­ту­ри від фіто­фагів. То­му не­обхідним є хімічний за­хист да­ної куль­ту­ри.
   У су­час­них умо­вах гос­по­да­рю­ван­ня обов'яз­ко­вим еле­мен­том си­с­те­ми за­хи­с­ту цу­к­ро­вих бу­ряків є об­роб­ка насіння за­хис­но-сти­му­лю­валь­ни­ми ре­чо­ви­на­ми з вклю­чен­ням до їхнього скла­ду ви­со­ко­е­фек­тив­них інсек­ти­цидів і їхніх ком­по­зицій, ре­гу­ля­торів рос­ту, мікро­до­б­рив. Такі ком­­по­зиції пре­па­ратів за­без­пе­чу­ють за­хист від ком­плек­су шкідників на по­чат­ко­во­му етапі ве­ге­тації куль­ту­ри (до 45 днів від сівби). У «Пе­реліку пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» налічується по­над 100 пре­па­ратів з різних класів хімічних спо­лук, які мож­на за­сто­со­ву­ва­ти про­ти шкід­ли­вих ор­ганізмів у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків. Їхнє пра­виль­не ви­ко­ри­с­тан­ня дає змо­гу збе­рег­ти про­ро­ст­ки та схо­ди бу­ряків від грун­то­вих і на­зем­них шкідників, за­без­пе­чує на­леж­ний рівень ефек­тив­ності, еко­номічну доцільність і еко­логічну без­печність для довкілля. Так, для об­роб­ки насіння цу­к­ро­вих бу­ряків ре­ко­мен­дується за­сто­со­ву­ва­ти інсек­ти­ци­ди: Круїзер 350 FS, т.к.с., Круї­зер 600 FS, т.к.с., Ко­с­мос 250, т.к.с., Форс 200 СS, с.к., Га­у­чо 70 WS, з.п., Мун­дус 380 FS, ТН, Нупрід 600, ТН, Пон­чо Бе­та FS 453,3, т.к.с., Сінопрід 600, т.к.с., та ін. Крім то­го, для більш надійно­го за­хи­с­ту від фіто­фагів сходів доцільно поєдну­ва­ти для об­роб­ки насіння декілька пре­па­ратів з різни­ми діючи­ми ре­чо­ви­на­ми (на­при­клад, Круїзе­ру із Фор­сом чи Се­ма­­фо­ром) у пев­них співвідно­шен­нях, роз­роб­ле­них відповідно до ре­ко­мен­дацій Інсти­ту­ту біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків. При цьо­му слід вра­ху­ва­ти, що ефек­тивність інсек­ти­цидів у разі на­не­сен­ня їх на насіння про­ти та­ких шкідників, як ли­чин­ки ко­ва­ликів, мо­же бу­ти низь­кою, як­що дро­тя­ни­ки після зи­мо­вої діапа­у­зи до сівби бу­ряків ще не підня­ли­ся у верхній шар грун­ту. Щоб уник­ну­ти уш­ко­д­жен­ня про­ростків і мо­ло­дих рос­лин ци­ми фіто­фа­га­ми, доцільно ско­ре­гу­ва­ти стро­ки сівби куль­ту­ри або вно­си­ти у ряд­ки під час сівби гра­ну­ль­о­вані інсек­ти­ци­ди, зо­к­ре­ма Форс 1,5 G, г., або Ре­гент 20 G, г.
У період ве­ге­тації куль­ту­ри слід про­во­ди­ти постійний моніто­ринг за по­я­вою, роз­вит­ком та розмно­жен­ням шкід­­ників. У разі пе­ре­ви­щен­ня фіто­фа­га­ми еко­номічно­го по­ро­гу шко­до­чин­ності слід своєчас­но за­сто­со­ву­ва­ти на­земні об­при­с­ку­ван­ня посівів інсек­ти­ци­да­ми. Ви­со­кої ефек­тив­ності при цьо­му мож­на до­сяг­ти за поєднан­ня фо­с­фо­рор­ганічних (БІ-58 но­вий, к.е., Пірінекс Су­пер 420, к.е., Зо­лон, 35, к.е., Дур­сбан, 480, к.е.) і син­те­тич­них піре­т­роїдних пре­па­ратів (Ак­теллік 500 ЕС, к.е., Арріво, к.е., ВГ, Ка­ра­те 050 ЕС, к.е., Де­цис Профі 25 WG, Де­цис ф-Люкс, к.е., Фа­с­так, к.е., Ф'юрі, в.е.) у по­ло­вин­них про­ти ре­ко­мен­до­ва­них нор­мах ви­т­ра­ти, а та­кож ніко­ти­ної­дів: Ак­та­ра 240 СS, с.к., Ак­та­ра 25 WG, в.г., Моспілан, РП, та комбіно­ва­них пре­па­ратів - Енжіо 247 SС, к.с., Ну­рел Д, к.е., Про­те­ус 110 ОД, МД.
   Во­се­ни пе­ред зби­ран­ням уро­жаю всі бу­ря­кові по­ля слід об­сте­жи­ти на за­ля­ган­­ня шкідників (дов­го­но­сиків, со­вок, міну­ю­чих мух, ко­ре­не­вої бу­ря­ко­вої по­пе­лиці, бу­ря­ко­вої не­ма­то­ди, бу­ря­ко­вої міну­ю­чої молі), а та­кож про­ве­с­ти об­сте­жен­ня місць зимівлі (лісо­сму­ги, пе­ре­ло­ги, узбіччя доріг, ба­га­торічні тра­ви то­що) інших не­без­печ­них видів (луч­но­го ме­те­ли­ка, са­ра­но­вих, бу­ря­ко­вих щи­то­но­сок, блішок, клопів, дов­го­но­сиків, мерт­воїдів та ін.). На всіх по­лях тре­ба зни­щи­ти післяз­би­ральні решт­ки та про­ве­с­ти гли­бо­ку оран­ку плу­га­ми з пе­редплуж­ни­ка­ми. Ана­логічні об­сте­жен­ня грунтів на за­се­леність ци­ми фіто­фа­га­ми слід про­ве­с­ти та­кож на по­лях, які пла­ну­ють під сівбу бу­ряків на­ступ­но­го ро­ку. При цьо­му особ­ли­ву ува­гу слід приділя­ти по­лям у ланці з ба­га­торічни­ми тра­ва­ми та в насінниць­ких гос­по­дар­ст­вах з до­три­ман­ням строків по­вер­нен­ня бу­ря­ко­куль­тур на по­пе­реднє по­ле. Такі за­хо­ди потрібні для виз­на­чен­ня зи­му­ю­чо­го за­па­су шкідників, про­гно­зу­ван­ня сту­пе­ня за­гро­зи від них для куль­ту­ри в на­ступ­но­му році та пла­ну­ван­ня си­с­те­ми за­ходів за­хи­с­ту відповідно до фіто­сані­тар­но­го ста­ну кож­но­го по­ля.
Своєчас­но про­ве­де­ний моніто­ринг роз­вит­ку та розмно­жен­ня шкідників цу­к­ро­вих бу­ряків та за­сто­су­ван­ня за­ходів кон­тро­лю їхньої чи­сель­ності ство­рить умо­ви для збе­ре­жен­ня вро­жаю та по­кра­щан­ня якості про­дукції і змен­шить не­об­грун­то­ва­не за­бруд­нен­ня довкілля інсек­ти­ци­да­ми.

Інтерв'ю
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее

1
0