Спецможливості
Технології

Зберігання агропродукції у складських приміщеннях

10.12.2020
13935
Зберігання агропродукції у складських приміщеннях фото, ілюстрація

Під час зберігання агропродукції на складах, у сховищах тощо втрати від комірних комах — шкідників хлібних, зернових, продовольчих запасів, можуть досягати 30–50%. Подеколи через їхню значну кількість та інтенсивність життєдіяльності зерно на зберіганні може повністю втрачати свої продовольчі, фуражні та насіннєві якості.

Як­що своєчас­но не вжи­ти за­ходів із ліквідації за­ра­же­ності зер­нової ма­си, якість зер­на і продуктів йо­го пе­ре­роб­ки, які за­зна­ють силь­но­го по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми, мо­же погірши­ти­ся настільки, що во­ни ста­нуть не про­сто не­при­дат­ни­ми для ви­ко­ри­с­тан­ня на про­до­вольчі або фу­ражні цілі, а ча­сом і шкідли­ви­ми для здо­ров’я лю­ди­ни й тва­рин. То­му ця стат­тя — про те, як пра­виль­но зберігати аг­ро­про­дукцію в складсь­ких приміщен­нях.

 

Температура і відносна вологість повітря

Найбільший вплив на життєдіяльність комірних шкідників має тем­пера­ту­ра на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. Шкідливі комірні ко­ма­хи та кліщі не ма­ють постійної тем­пе­ра­ту­ри тіла, во­на повністю за­ле­жить від тем­пе­рату­ри на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. Найс­при­ят­ливіша тем­пе­ра­ту­ра для роз­вит­ку більшості шкідників — 18-32°С. Відхи­лен­ня від оп­ти­маль­них тем­пе­ра­тур­них по­каз­ників уповільнює або й зовсім при­пи­няє роз­ви­ток шкідників. У ду­же су­хих умо­вах кліщі зовсім не роз­ви­ва­ють­ся, а більшість ко­мах роз­ви­ва­ють­ся вкрай повільно. Підви­ще­на во­логість зер­на, а та­кож нерівномірність її у зер­новій масі, відповідно, сприяє роз­вит­ку шкідників і виз­на­чає місця їхньо­го зо­се­ре­д­жен­ня. Крім то­го, ці шкідни­ки та­кож скуп­чува­ти­муть­ся у во­ло­гих місцях са­мих схо­вищ. Зни­щен­ня шкідли­вих комірних ко­мах і кліщів за­без­пе­чу­ють такі за­хо­ди: очи­щен­ня, сушіння, прогрівання, охо­ло­д­жен­ня, про­мо­ро­жу­ван­ня, зби­ран­ня ко­мах, кліщів за до­по­мо­гою пи­ло­сосів та інших за­собів.

З цією ме­тою ви­ко­ри­с­то­ву­ють ма­шин­ну об­роб­ку, під час якої кліщі мак­си­маль­но ви­да­ля­ють­ся із зер­на шля­хом йо­го про­пу­с­кан­ня крізь си­та діаме­т­ром 1,5–2 мм, а дов­го­но­си­ки, хру­ща­ки, бо­рош­ноїди та інші — діаме­тром від 2 до 2,5 мм. Для сушіння зерна за­сто­со­ву­ють стаціонарні або пе­ресувні су­шар­ки. Зер­но прогріва­ють до тем­пе­ра­ту­ри, яка згуб­но діє на шкідників, але не погіршує зер­но­вої якості. В про­цесі нагріван­ня зер­на до 50°С рухливі стадії кліщів ги­нуть за 15 хв, довго­но­сиків — за 20–35, су­ри­намсь­ко­го бо­рош­ноїда — за 75–90, хру­щаків — за 60, ква­со­ле­во­го зер­ноїда — за 20, яй­ця дов­го­но­сиків у зер­нах — за 50, ли­чинки, ля­леч­ки дов­го­но­сиків — за 15–20 хв. За нагріван­ня до 60°С рух­ливі стадії всіх жуків і кліщів ги­нуть про­тягом 10, а яй­ця — впро­довж 4–7 хв.

НАДІЙНИМ СПОСОБОМ КОНТРОЛЮ ШКІДЛИВИХ КОМІРНИХ КОМАХ Є ОХОЛОДЖЕННЯ ТА ПРОМОРОЖУВАННЯ ЗЕРНА В ХОЛОДНУ ПОРУ РОКУ. ПІД ЧАС ДЕЗІНСЕКЦІЇ ХОЛОДОМ ДЛЯ ПОВНОГО ЗНИЩЕННЯ ШКІДНИКІВ ТЕМПЕРАТУРА ЗЕРНА МАЄ БУТИ ЗНИЖЕНА ДО -5…-10°С. ТАКА ТЕМПЕРАТУРА ОБМЕЖУВАТИМЕ ЇХНЄ РОЗМНОЖЕННЯ ТА ШКІДЛИВІСТЬ.

Під час ди­хан­ня шкідливі комірні ко­ма­хи й кліщі ви­ко­ри­с­то­ву­ють ки­сень із повітря. За не­стачі кис­ню в од­них місцях зер­но­вої ма­си ці шкідни­ки пе­репов­за­ти­муть у інші місця, які кра­ще провітрю­ють­ся. В ре­зуль­таті у верхніх ша­рах на­си­пу, на стінах, біля двер­них от­ворів складів, схо­вищ то­що бу­де зо­сере­д­жу­ва­ти­ся ве­ли­ка кількість комірних ко­мах і кліщів. Та­ку особ­ливість вар­то вра­хо­ву­ва­ти, зо­к­ре­ма, під час спо­с­те­режен­ня за ста­ном за­ра­же­ності зер­но­вої ма­си. То­му слід ре­тель­но пе­ревіря­ти за­ра­женість її по­ша­ро­во.

За не­мож­ли­вості до­сту­пу шкідників до повітря во­ни ги­нуть. Цю особ­ливість вра­хо­вує, зо­к­ре­ма, зне­за­ра­жен­ня скла­дів, схо­вищ шля­хом роз­б­риз­ку­вання емуль­го­ва­них роз­чинів міне­раль­них олій. Кра­пель­ки емульсії, по­трап­ля­ю­чи на по­верх­ню тіла та­ких шкідників, за­ку­по­рю­ють їм ди­хальні шля­хи і викли­ка­ють за­ги­бель від за­ду­хи. Згуб­ну дію на більшість видів комірних ко­мах і кліщів ма­ють прямі со­нячні про­мені, які спри­чи­ня­ють підви­щен­ня тем­пе­рату­ри тіла і пе­регріван­ня їхньо­го ор­ганізму. Тож як один із ме­тодів контро­лю ре­ко­мен­до­ва­не сушіння збіжжя під со­няч­ни­ми про­ме­ня­ми, під час якого ча­с­ти­на шкід­ників ги­ну­ти­ме. У со­няч­ну по­го­ду за­ра­же­ну партію зер­на ша­ром зав­тов­шки 10–20 см, із пе­ремішу­ван­ням йо­го кожні 1–1,5 год, прогріва­ють під со­няч­ни­ми про­ме­нями. Спосіб ефек­тив­ний, але по­тре­бує ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри повітря та мо­же бу­ти за­сто­со­ва­ний для не­ве­ли­ких партій зер­на.

 

Виявлення шкідників

Сліди ушкодження запасів зерна мишамиВирішаль­не зна­чен­ня для за­побіган­ня по­шко­д­жен­ню зер­на під час зберіган­ня є своєчас­не, на яко­мо­га ранніх стро­ках, ви­яв­лен­ня шкідли­вих комірних ко­мах. Для цьо­го роз­роб­ле­но різні ме­то­ди та про­це­ду­ри.

Під час візуального огляду зерна та зер­но­вої про­дукції, а та­кож приміщень мож­на ви­я­ви­ти, на­при­клад, ранні стадії за­ра­жен­ня міллю, то­му що її по­шко­д­жен­ня при­зво­дять до ут­ворен­ня не­ве­ли­ких скуп­чень зер­на, по­яви па­ву­ти­ни на по­верхні зер­но­во­го на­си­пу або на стінах, стелі складсь­ких приміщень.

То­му для оцінки по­пу­ляції шкідників за­пасів ви­ко­ри­с­то­ву­ють насіннєві щупи та зонди-пастки. Вміст па­ст­ки роз­поділя­ють на пласкій по­верхні, щоб іден­тифіку­ва­ти та підра­ху­ва­ти шкідників, які в неї по­тра­пи­ли. Кількість шкідників, які по­тра­пи­ли в па­ст­ку, за­ле­жить від їхньої рух­ли­вості, тем­пера­ту­ри, розміру от­ворів у пастці, видів на­яв­них у зерні ко­мах та три­ва­лості пе­ре­бу­ван­ня па­ст­ки в зер­новій масі.

Па­ст­ки ча­с­то до­по­ма­га­ють виз­на­чи­ти більш точ­но ви­до­вий склад шкідли­вих ко­мах, який не­мож­ли­во вста­но­ви­ти за до­по­мо­гою зви­чай­но­го відбо­ру зразків, то­му що па­ст­ки мо­жуть зібра­ти ко­мах зі знач­но більшо­го об­ся­гу зер­на, ніж щуп. Для ви­яв­лен­ня шкідників за­пасів ви­ко­ри­с­то­ву­ють та­кож лійку Берлезе. Та­кож відсте­жу­ють за ультразвуковими хвилями, які по­ши­рюють­ся ко­ма­ха­ми під час жив­лен­ня з по­чат­ку пер­шої і до ос­тан­ньої віко­вої стадії шкідників.

А ще для виз­на­чен­ня рівня по­шко­джен­ня зер­на ко­ма­ха­ми ви­ко­ри­с­то­ву­ють ядерну магнітно-резонансну спектроскопію, ви­ко­ну­ють іму­но­логічний аналіз, який за­без­пе­чує най­точнішу інфор­мацію про ступінь фак­тич­но­го по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми за­пасів, прово­дять спе­к­т­ро­скопію в ближній інфрачер­воній об­ласті спе­к­т­ра, тест на рухли­ву ак­тивність ко­мах після оп­ромінення. Крім то­го, для ви­яв­лен­ня по­шко­джен­ня зер­на дов­го­но­си­ком (яй­ця, ли­чин­ки, ля­леч­ки або до­рослі ко­ма­хи) ви­ко­ри­с­то­ву­ють різні барвники. Довго­но­си­ки після про­гри­зан­ня в насіннєвій обо­лонці не­ве­ли­ко­го от­во­ру про­ника­ють в ен­до­с­перм і відкла­да­ють там яй­ця. Після яй­це­клад­ки жіно­ча осо­бина виділяє ге­ле­подібну проб­ку, яка за­пов­нює ка­нал з яй­ця­ми та­ким чи­ном, що цю по­рож­ни­ну важ­ко ви­я­ви­ти без мікро­ско­па.

Складські приміщен­ня, схо­ви­ща то­що потрібно пе­ревіря­ти не мен­ше двох разів на рік: на­весні (квітень — се­ре­ди­на трав­ня), ко­ли шкідни­ки після зимівлі по­чи­на­ють по­си­ле­но жи­ви­ти­ся і розмно­жу­ва­ти­ся, і влітку (ли­пень — сер­пень) пе­ред прий­ман­ням зер­на но­во­го вро­жаю, а стан зер­но­про­дуктів пе­ревіря­ти ре­гу­ляр­но. Улюб­ле­ни­ми місця­ми комірних шкідників у приміщен­нях є темні кут­ки, щіли­ни, сміття, плінту­си, стіни, сте­ля, та­ра, транс­портні за­со­би, об­лад­нан­ня, інвентар та інше. Зібра­ний у цих місцях пил, про­си­пи насіння, зер­но, па­ву­тинні скуп­чен­ня візу­аль­но ог­ля­да­ють за ок­ре­ми­ми фракціями. Як­що в складсько­му приміщенні на час об­сте­жен­ня бу­ло зер­но або відхо­ди, про­би бе­руть ок­ре­мо і теж аналізу­ють, у то­му числі й за до­по­мо­гою ла­бо­ра­тор­но­го аналізу. Та­ру, яка бу­ла у вжит­ку, пе­ред ви­ко­ри­стан­ням та­кож потрібно обов’яз­ко­во пе­ревіри­ти на на­явність шкідників. Мішки спо­чат­ку ог­ля­да­ють зовні, потім їх ви­вер­та­ють внутрішньою сто­ро­ною і стру­шу­ють на розісла­ний чи­с­тий папір або бре­зент. Зібра­ний ма­теріал аналізують на на­явність шкідників. Та­ру, не­залеж­но від на­яв­ності шкідників, обов’язко­во зне­за­ра­жу­ють. Зер­но й зер­нові про­дук­ти, які над­хо­дять на зберіган­ня, теж пе­ревіря­ють на за­ра­женість комірни­ми шкідни­ка­ми.

Порядок взяття окремих проб такий:

від зер­на, яке зберігається в мішках, про­би відби­ра­ють щу­пом при­близно з 10% мішків у різних місцях схо­ви­ща, по три про­би з кож­но­го мішка (у верхній, се­редній і нижній ча­с­ти­нах йо­го вмісту);

від зер­на, яке зберігається на­си­пом, про­би бе­руть не мен­ше як у де­ся­ти місцях із різної гли­би­ни, всьо­го 30 проб.

Для аналізу зер­на бе­руть се­ред­ню про­бу ма­сою не мен­ше як 1 кг. Під час пе­ревірки виз­на­ча­ють яв­ну й при­хо­ва­ну фор­ми життєдіяльності комах та ступінь за­ра­же­ності шкідни­ка­ми. За ре­зуль­та­та­ми об­сте­жен­ня й аналізу обов’яз­ко­во слід виз­на­ча­ти ви­до­вий склад шкідників, стадії їхньо­го роз­витку, щільність і ступінь за­ра­жен­ня. Ре­комен­до­ва­но си­с­те­ма­тич­но пе­ревіря­ти зер­но на за­ра­женість йо­го шкідни­ка­ми. Посівний ма­теріал об­сте­жу­ють що де­сять днів, про­до­воль­че зер­но — во­сени і на­весні че­рез де­сять днів, а взим­ку — не менш як один раз на місяць. За до­три­ман­ня та­ких ви­мог мож­на ство­рити умо­ви, за яких комірні шкідни­ки не розмно­жу­ва­ти­муть­ся в зер­но­с­хо­ви­щах.

 

Профілактичні заходи в складських приміщеннях

ФумігаціяПрофілак­тич­ним за­хо­дом є зне­за­ражен­ня пу­с­тих складсь­ких приміщень, схо­вищ то­що за до­по­мо­гою хімічних пре­па­ратів. Це без­печ­но, оскільки зерна в цей час там не­має, і вод­но­час ефектив­но для зни­щен­ня тих шкідників, які за­се­ля­ють приміщен­ня, об­лад­нан­ня та те­ри­торію. Дезінсекцію пу­с­тих складів ви­ко­ну­ють за до­по­мо­гою та­ких способів: во­ло­га дезінсекція, ае­ро­золь­на об­роб­ка та фумігація.

Вологу дезінсекцію ви­ко­ну­ють за тем­пе­ра­ту­ри на­вко­лиш­нь­о­го повітря не ниж­че як 12°С. Од­но­час­но з дезін­секцією складів об­роб­ля­ють зовнішні стіни, а та­кож при­с­кладсь­ку те­ри­торію на відстані не мен­ше як 5 м. Че­рез три до­би після про­ве­ден­ня во­ло­гої де­зінсекції об’єкти, які об­роб­ля­ли, до­цільно до­б­ре провітри­ти та про­су­ши­ти. Для дезінсекції пу­с­тих складів за до­по­могою во­ло­го­го спо­со­бу за­сто­со­ву­ють кон­тактні інсек­то­а­ка­ри­ци­ди на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин, як піри­міфосме­тил, 500 г/л, лямб­да-ци­га­ло­т­рин, 50 г/л, аль­фа-ци­пер­ме­т­рин, 100 г/л, ма­латіон, 570 г/л. Для об­роб­ки во­логим спо­со­бом ви­ко­ри­с­то­ву­ють 200 мл (400 мл) ро­бо­чої ріди­ни на 1 м2.

Складські приміщен­ня, схо­ви­ща, в яких ви­яв­лені шкідни­ки за­пасів, слід об­ро­би­ти за до­по­мо­гою фумігації або ае­ро­золь­но­го об­при­с­ку­ван­ня. Об­робля­ють не­за­ван­та­жені скла­ди пе­ред за­си­пан­ням у них зер­на за тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че як 12°С, ко­ли шкідни­ки ще пе­ре­бу­ва­ють в ак­тив­но­му стані.

У ре­зуль­таті аерозольної обробки ро­бо­чий роз­чин роз­пи­ля­ють у ви­гляді ди­му або ту­ма­ну, які за­пов­ню­ють приміщен­ня дрібно­ди­с­пер­сни­ми крапля­ми. У та­ко­му стані ток­сич­на субстанція лег­ко про­ни­кає в усі важ­ко­до­ступні місця приміщень, рівномірніше роз­поділяється об­роб­лю­ва­ни­ми по­верх­ня­ми. Ае­ро­золь­ну об­роб­ку найчастіше за­сто­со­ву­ють для зне­за­ра­ження складсь­ких приміщень, схо­вищ, які відда­лені від на­се­ле­них пунктів. Та­кож ефек­тивність ае­ро­золь­ної об­роб­ки за­ле­жить від ре­тель­но­го очи­щен­ня всіх приміщень, які пла­нується об­роб­ля­ти. Три­валість зне­за­ра­жен­ня, за­леж­но від гер­ме­тич­ності приміщен­ня й тем­пе­ратур­них умов, три­ває від 12 до 24 го­дин.

Фумігація — це за­сто­су­ван­ня пе­сти­цидів, які швид­ко ви­па­ро­ву­ють­ся і по­ши­рю­ють­ся все­ре­дині приміщен­ня (для цьо­го приміщен­ня має бу­ти гер­метич­но, тоб­то щільно, за­крите). За­леж­но від тем­пе­ра­ту­ри все­ре­дині при­міщень, три­валість зне­за­ра­жен­ня ста­но­вить від трьох до п’яти діб. Пре­па­ра­ти на ос­нові фосфіду алюмінію (магнію) за умов пра­виль­но­го за­сто­су­ван­ня й до­три­мання ви­мог зни­щу­ють шкідників не­за­лежно від стадії роз­вит­ку. Та­кий ефект до­ся­гається за­вдя­ки то­му, що газ фосфін (про­дукт роз­па­ду фосфіду алюмінію чи магнію), який у півто­ра ра­за важ­чий за повітря, мо­же про­ни­ка­ти в усі важ­ко­до­с­тупні місця. За чин­ни­ми санітар­ни­ми нор­ма­ми та пра­ви­ла­ми об’єкти, які підля­га­ють фумігації, ма­ють бу­ти роз­та­шо­вані на відстані не мен­ше як 100 м від служ­бо­вих і 200 м від жит­ло­вих приміщень. Для фумігації за­сто­со­ву­ють пре­па­ра­ти, за­зна­чені в таб­лиці.

За пев­них умов, ко­ли не­мож­ли­во про­ве­с­ти фумігацію (не­до­стат­ня гер­метичність приміщень, відстань до житло­вих будівель ста­но­вить мен­ше ніж 50 м), а та­кож для дезінсекції не­за­ванта­же­них складсь­ких приміщень, прискладсь­ких те­ри­торій ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти інсек­то­а­ка­ри­цид Ак­теллік 500 ЕС, КЕ (піриміфос-ме­тил, 500 г/л), з нор­мою — 0,04 г/м3 за ви­тра­ти ро­бо­чої ріди­ни 20 мл/м2, ек­с­позиція — 24 го­ди­ни. За­ван­та­жен­ня складів — після провітрю­ван­ня про­тя­гом двох діб після закінчен­ня ек­с­по­зиції.

До впли­ву діючих ре­чо­вин в ок­ремих видів шкідників спо­с­терігається стійкість або ре­зи­с­тентність. Се­ред при­чин мо­жуть бу­ти по­ру­шен­ня рег­ламен­ту за­сто­су­ван­ня, а са­ме: не­до­триман­ня спо­собів і ча­су об­ро­бок уп­родовж три­ва­ло­го періоду ви­ко­ри­с­тан­ня. Стійкість про­яв­ля­ють комірний дов­гоно­сик, су­ри­намсь­кий бо­рош­ноїд, квасо­ле­ва зернівка, ма­лий бо­рош­ня­ний хру­щак, ли­чин­ки тю­тю­но­во­го жу­ка. То­му для ефек­тив­но­го зни­щен­ня шкідників за­пасів потрібно вра­хо­ву­ва­ти всі фак­то­ри, які спри­я­ти­муть збе­ре­жен­ню зер­на під час зберіган­ня, і ви­ко­ну­ва­ти не вибірко­во ок­ремі за­хо­ди, а до­три­мува­ти­ся всієї си­с­те­ми за­ходів за­хи­с­ту збе­ре­жу­ва­но­го вро­жаю, по­чи­на­ю­чи від профілак­тич­них, фізи­ко-ме­ханічних і хімічних.

За­па­сам зер­на та іншій аг­ро­продукції ве­ли­чез­ної шко­ди за­вда­ють ми­шо­подібні гри­зу­ни, які, крім усь­о­го, є ще й ре­зер­ва­то­ра­ми та пе­ре­нос­ни­ками кліщів. Із них най­по­ши­реніші та відчут­но шкідли­ві — миші й па­цю­ки. Гри­зу­ни над­то пло­дючі: од­на па­ра па­цюків за рік мо­же да­ти по­том­ст­во до 100 осо­бин. Во­ни ду­же не­на­жер­ливі. Підра­хо­ва­но, що один па­цюк про­тя­гом ро­ку мо­же з’їсти від 22 до 37 кг зер­на, а по­том­ст­во від однієї па­ри па­цюків за рік зни­щує до 3 т зер­на! Розмно­жу­ючись, гри­зу­ни мо­жуть освоювати значні про­сто­ри та зни­щу­ва­ти на своєму шляху ве­ли­ку кількість про­дуктів.

Найбільший із гри­зунів — сірий па­цюк, ва­гою до 300 г, — жи­ве в зер­нос­хо­ви­щах та інших будівлях, особ­ли­во там, де є підви­ще­на во­логість. Чор­ний па­цюк, на відміну від сіро­го, жи­ве пе­реваж­но в су­хих місцях, осе­ля­ю­чись на да­хах, у жит­ло­вих бу­дин­ках, у при­родних умо­вах жи­ве в лісах то­що. Най­поши­ренішим шкідни­ком зер­на й продуктів йо­го пе­ре­роб­ки є хат­ня ми­ша. Про­тя­гом ро­ку одна ми­ша мо­же знищи­ти 1,5–2 кг зер­на. До дрібних ми­шо­подібних гри­зунів, які в зи­мо­вий період за­се­ля­ють складські приміщен­ня і за­вда­ють збитків за­па­сам, на­ле­жать та­кож миші по­льові й но­риці. Ре­гу­ляр­не про­ве­ден­ня дезінсекції та де­ра­ти­зації є ча­с­ти­ною ком­плек­су обов’яз­ко­вих санітар­но-епідеміологічних за­ходів.

Кон­троль і зни­щен­ня гри­зунів у схо­ви­щах є важ­ли­вою скла­до­вою си­сте­ми за­ходів за­хи­с­ту зер­но­вих за­пасів. Гри­зу­ни (па­цю­ки, миші та інші) розмно­жу­ють­ся і шко­дять у складсь­ких примі­щен­нях не­за­леж­но від по­год­них умов. То­му зни­щу­ва­ти їх потрібно протя­гом ціло­го ро­ку. Для цьо­го за­сто­сову­ють ме­тод де­ра­ти­зації. За до­по­мо­гою де­ра­ти­зації от­ру­ю­ють гри­зунів хімічни­ми при­на­да­ми — ро­ден­ти­ци­дами (Бро­ма­кем, ПР, Ми­шо­лов, р., ро­ден­ти­цид­на при­на­да «Смерть гри­зунам» та інші). Найбільшо­го по­ши­рен­ня в усь­о­му світі от­ри­ма­ли пре­па­ра­ти на­ко­пи­чу­валь­ної дії (ан­ти­ко­а­гу­лян­ти). За од­но­ра­зо­во­го по­па­дан­ня в ор­ганізм гри­зу­на не­ве­ли­кої кількості пре­па­ра­ту симп­то­ми от­руєння прак­тич­но не ви­явля­ти­муть­ся, од­нак за ба­га­то­ра­зо­во­го вжи­ван­ня ток­сичність зро­с­тає, що ве­де до за­ги­белі гри­зунів. Ма­ла кількість ан­ти­ко­а­гу­лянтів, які містять­ся в при­надах, які прак­тич­но не ма­ють сма­ку й не­приємно­го за­па­ху, не вик­ли­кає в гри­зунів на­сто­ро­же­ності, що ро­бить її не­замінною для цієї ме­ти. Для зни­щен­ня гри­зунів за­сто­со­вують фумігацію приміщень, а та­кож ви­лов­лю­ють їх до­по­мо­гою ме­ханічно­го спо­со­бу із ви­ко­ри­с­тан­ням кап­канів, па­с­ток то­що.

Препарати, дозволені для фумігації

І. Катеринчук, канд. с.-г. наук

і.katerincyk@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №11, 2019 р.

Інтерв'ю
Чому українські агровиробники обирають програми товарного кредитування від ADAMA? Відповідь проста — вони допомагають їм вчасно забезпечити свої потреби у засобах захисту рослин і добривах, впевнено працювати та відчувати підтримку... Подробнее
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0