Спецможливості
Новини

Українська митниця заблокувала постачання білоруських добрив

11.12.2018
554
Українська митниця заблокувала постачання білоруських добрив фото, ілюстрація

Українські митники з 7 грудня 2018 р вимагають імпортерів сплатити мито 42.96% при ввезенні білоруських азотних і комплексних добрив. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на інформаційне агентство «Інфоіндустрія».

 В даний час на прикордонних станціях переадресації зупинено близько 60 вагонів компанії «БНХ Україна», більше 20 вагонів компанії «Санагро», 2 вагони компанії «Агророзквіт», та ймовірно, і інших операторів. Серед імпортованих товарів - комплексні добрива, КАС та інші добрива.

Очікується, що до вівторка будуть заблоковані вже до 200 вагонів з білоруськими добривами на станціях Сарни, Коростень, Сновськ та інших.

Зупинені всі партії добрив, незважаючи на те, що більша частина товару - NPK з низьким вмістом азоту білоруського виробництва. Крім вимоги сплати мита, зразки зі всіх партій товару підлягають здачі на аналіз на предмет вмісту азоту.

Вимога Держмитниці полягає в сплаті антидемпінгового мита імпортером, не залежно від країни походження. Митники посилаються на якийсь лист з управління, який не пред'являється.

З 28 березня 2018 року на азотні, комплексні (NPK) добрива, амофос та інші NP-добрива, в яких міститься не менше 28% амонійного і нітратного азоту, походженням з Росії або не мають сертифіката походження, було введена антидемпінгове мито 42.96%. Мито не поширюється на продукцію, вироблену в інших країнах в тому числі в Білорусі.

Є відомості, що аналогічні проблеми почали відчувати і імпортери добрив і з інших країн, зокрема й ті, хто завозить товар морським шляхом.

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0