Підсумки жнив на Львівщині: що зібрали фермери та як погода вплинула на врожай

Цього року на Львівщині жнива ранніх зернових наближаються до завершення. За словами Тетяни Борушок, начальниці управління Львівської ОДА, наразі зібрано 84% від запланованої площі під озимий ріпак, пшеницю, ячмінь та жито, що займають 191 000 гектарів.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на «ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ».

Однак погодні умови весни та початку літа не були сприятливими для всіх культур. Заморозки наприкінці весни вплинули на озимий ячмінь, через що його урожайність знизилася порівняно з минулим роком. Пшениця та ріпак, на щастя, не постраждали від заморозків, але похолодання під час цвітіння ріпаку все ж дещо вплинуло на врожайність через недостатнє запилення комахами. Що стосується кукурудзи, сої, соняшнику та цукрового буряку, то ці культури відчували себе добре завдяки сприятливій температурі та достатній кількості вологи.

Погодні стреси, зокрема, відчули на собі картопля та деякі інші культури.

«Ми маємо трохи менший урожай картоплі через холод, дощі та посушливу погоду», — зазначила Тетяна Борушок, проте додає, що ще не всі культури зібрані і фінальні підсумки будуть зрозумілі після завершення жнив.

Щодо ринку зерна, цьогоріч фермери Львівщини задоволені ціною. Пшениця коштує близько 10 000 грн за тонну, соя — 17 000 грн, а ріпак та соняшник — понад 22 000 грн. Проте фермери також відзначають важливість зберігання зерна, оскільки зберігати урожай дозволяє забезпечити більшу вигоду при підвищенні цін.

Що стосується експортних напрямків, львівські фермери активно продають зерно на внутрішньому ринку та на експорт, зокрема в країни ЄС.

Проблеми, які спричинила сарана в інших регіонах України, Львівщину обійшли. Як зазначила пані Тетяна, «на нашій території втрати від шкідника були мінімальними, проте він може спричинити проблеми для екосистеми», тому боротьба з ним повинна бути обережною.

На завершення, Борушок дала кілька порад для тих, хто хоче зайнятися агробізнесом на Львівщині.

«Я б радила займатися ягідництвом, вирощуванням спаржі, батату або навіть солодкої картоплі, — каже вона. — Це цікавий напрямок, який поступово набирає популярності».

Здається, що аграрії Львівщини мають чимало можливостей для розвитку та досягнення гарних результатів навіть у складних погодних умовах.