Зберегти Врожай — першочергове завдання хлебороба

Дані спостережень свідчать, що за 9,8% кисню в атмосфері практично всі шкідники гинули через 72 год, тоді як за 13,1% — їх загибель за такий самий період була незначною. Із зниженням рівня кисню до 0,76–0,97% хрущаки гинули за коротший термін. При цьому величина відносної вологості повітря має визначальне значення (табл. 3).

Отже, регулюванням газового складу атмосфери можна створити несприятливі умови для життя й розвитку шкідників запасів. Одним із способів створення безкисневих умов є герметичне зберігання зерна.

Знищувальні заходи — неминуча потреба в разі виявлення шкідників у тих або інших об’єктах. Слід мати на увазі, що зараження зерна й зернопродуктів комахами та кліщами є наслідком недотримання заходів профілактичного характеру.

Всі винищувальні заходи боротьби можна поділити на три групи: біологічні, фізико-механічні та хімічні. Вони спрямовані на знищення комах і кліщів.

Біологічний метод боротьби з шкідниками запасів передбачає використання проти них природних хижих і паразитичних комах і кліщів, збудників грибних, бактеріальних і вірусних хвороб комах та кліщів, біологічних препаратів, інгібіторів росту...

Фізико-механічний метод також має кілька напрямів боротьби зі шкідниками запасів. Це — відловлювання й знищення шкідників за допомогою пасток різного типу, механічне очищення зерносховищ від комах і кліщів, використання впливу температури на розвиток комах і кліщів, про що вже було згадано вище, а також використання високих (летальних для комах) температур для знезаражування зерна інфрачервоними променями, застосування струмів високої частоти, радіаційна дезінсекція зерна гама-опроміненням.

З усіх наведених вище заходів хімічний метод боротьби зі шкідниками хлібних запасів використовують найчастіше, вважаючи його радикальнішим і найефективнішим. Для знищення кліщів і комах використовують контактні інсектоакарициди з різних класів сполук. Їх наносять на поверхню заражених шкідниками об’єктів у вигляді емульсій або аерозолей. Вони справляють тривалу токсичну дію, що унеможливлює повторне зараження об’єктів. Встановлено, що інсектициди контактної дії, зазвичай, не впливають на посівні якості насіння.

Фумігаційні пестициди застосовують у герметичних приміщеннях. Вони забезпечують високу ефективність, якщо потрібні концентрації їх підтримувати впродовж певного часу. Ці пестициди небезпечніші за контактні, не дають залишкової токсичності та не убезпечують об’єкти від повторного зараження.

Спостереження свідчать, що 18 видів твердокрилих та лускокрилих шкідників запасів проявляли стійкість до фосфорорганічних контактних сполук (ФОС) і фумігантів, що їх використовують на практиці. Це такі небезпечні комахи, як комірний, рисовий, кукурудзяний довгоносики, булавовусий малий борошняний хрущак, суринамський борошноїд та інші види. Одним із найстійкіших до фосфорорганічних препаратів є зерновий шашіль (Rhizopertha dominika), і тому підбір інсектицидів з найбільшою вибірковою токсичністю для цього небезпечного шкідника має велике значення, як і для низки вказаних вище шкідників.

У боротьбі зі шкідниками запасів потрібно застосовувати тільки ті препарати, що є у “Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” (табл. 4). При цьому треба пам’ятати, що не слід використовувати одні й ті самі пестициди упродовж кількох років, тому що можуть з’явитися популяції комах, стійкі до них. Тобто потрібно чергувати пестициди й застосовувати їх суміші, що не дає можливості шкідникам швидко адаптуватися до них.

Щоб звести нанівець псування і втрати зерна, що зберігається, слід ретельно підготувати зерносховища до його прийому. Після ремонту треба провести комплексну дезінсекцію всього підприємства, всіх об’єктів одночасно. Інакше комахи з незаражених частин перемістяться на знезаражені.

Для обробки приміщень використовують переважно інсектициди контактної дії. Тому перед дезінсекцією обов’язково слід провести механічне очищення об’єктів, щоб забезпечити контакт шкідників із пестицидом. Через добу після обробки потрібно перевірити якість дезінсекції: якщо результати будуть задовільні, тоді можна засипати зерно.

Перед закладанням збіжжя на зберігання його слід очистити від сміття й домішок та просушити. Його вологість на рівні 13% і нижче гарантує стійкість до пошкоджень кліщами й іншими шкідниками.

За створення оптимальних умов для надійного зберігання зерна його слід охолодити до нижче 20°С. За такої температури розвиток шкідливих комах значно сповільнюється.

О. Грикун,

канд. біол. наук, ст. наук. співробітник ІЗР УААН