Традиційно вибір доїльної зали починають із визначення її типу: «тандем», «ялинка», «карусель» чи «паралель»… Але є й інший, практичніший, підхід до вирішення цього питання.
О. Борщ, канд. с.-г. наук, доцент,
Білоцерківський НАУ,
Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com
Як обрати… або Чому краще «сім разів відміряти…»
Спочатку варто визначитись із технологічними процесами на фермі та їхніми показниками, а вже потім добирати компоненти обладнання, які здатні забезпечувати задані параметри. Належної уваги потребує сама концепція доїльного блока. Потрібно змоделювати різні варіанти щодо розміщення й ефективності його роботи, поцікавитися, як працюють доїльні зали в інших господарствах, щоб обрати свій оптимальний варіант. Небажано планувати монтаж доїльних установок у старих приміщеннях, тому що це неминуче зумовить труднощі під час переоснащення.
Отже, щоб зробити вдалий вибір, слід насамперед визначитись із графіком роботи доїльної установки та бажаною продуктивністю. Своєю чергою, ефективна робота доїльної зали визначається трьома параметрами:
пропускною здатністю доїльної установки;
продуктивністю операторів;
інтенсивністю видоювання корови.
Крім цього, на продуктивність доїльної зали впливає наявність фронтального виходу корів, «підганяльних» воріт, автоматичного зняття підвісної частини доїльного апарата з вимені, якість покриття платформи для корів тощо. Нехтування цими факторами під час проведення розрахунків продуктивності такої зали може призвести до значних помилок, що абсолютно недопустимо — особливо за індустріальної технології.
Доїльні зали добирають індивідуально для кожного господарства. Перш ніж здійснювати їхню купівлю, слід звернути увагу на планування будівель (якщо є вже готові приміщення), оскільки їхня відповідність має безпосередній вплив на ефективність технологічного процесу доїння. Якщо для доїльної зали «ялинка» потрібне приміщення завширшки близько 5 м, то для «паралелі» простору потрібно вдвічі більше.
Також під час вибору доїльної установки враховують простоту обслуговування, надійність і, звісно, її вартість. Ціна залежить від технічного рівня обладнання — вартості доїльних апаратів, вакуумної системи, молокопроводу, лічильників молока, системи промивання, автоматизованих (комп’ютерних) систем управління процесами і стадом тощо. Якщо доїльні установки оснащені системами однакового рівня, то їхня вартість збільшується в такому порядку: «ялинка» — «тандем» — «паралель» — «карусель».
Таким чином, експлуатаційна надійність, оперативність сервісної служби в усуненні виниклих несправностей — не менш важливі критерії вибору доїльного обладнання. Під час придбання доїльної зали слід брати до уваги можливість її інтенсивної експлуатації упродовж 20 років і більше, надійність і працездатність, оскільки від цього залежить здоров’я тварин та ефективність виробництва молока в цілому. Технічний рівень різних вузлів, комплектуючих установки (доїльних апаратів, молокопроводів, вакуумних систем, систем промивання, танків-охолоджувачів тощо) у сучасних фірм досить високий.
Краще, ніж «у сусіда»
На багатьох фермах доїльна зала працює по 15–20 год/добу — і це нормально. За такого навантаження надійність і працездатність обладнання є пріоритетними показниками. Тому не зайвим буде поцікавитися «у сусіда», як працює у нього доїльне обладнання, яке ви маєте намір купити. Варто грунтовно оцінити: якість сервісного обслуговування, гарантованого фірмою — постачальником доїльного обладнання; ціну таких послуг; віддаленість від господарства сервісного центру та складу запасних частин; періодичність сервісного обслуговування доїльної зали та спосіб, у який його буде забезпечено.
Будувати чи реконструювати?
Часто під час упровадження на діючих фермах нових технологій постає питання, що робити першочергово: купляти доїльну установку й будувати доїльну залу чи проводити реконструкцію наявних корівників? Найраціональніше — створити умови для утримання тварин, починаючи із вирощування ремонтних телиць за новою технологією і привчання до умов безприв’язного утримання, поступово побудувати доїльну залу і реконструювати корівники. Вдалим прикладом поетапного переходу на технології із доїнням у доїльних залах є господарства «Терезине» та ННДЦ БНАУ на Київщині.
Так, у «Терезине» спочатку побудували доїльну залу й експлуатували її за прив’язного утримання, а потім, коли працівники «дозріли», провели розширення й докорінну модернізацію ферми із переходом на сучасне безприв’язне утримання із доїнням на установці «паралель» і нове будівництво — роботизовану ферму. В ННДЦ БНАУ спочатку перейшли з прив’язного на безприв’язне утримання із доїнням на доїльному майданчику без значних витрат на реконструкцію приміщення й доїльну установку, а потім провели реконструкцію приміщень з урахуванням фахових рекомендацій та будівництво доїльної зали із сучасною установкою типу «ялинка» з перспективою застосування роботизованих систем доїння.
Стикаючись із проблемою вибору доїльного обладнання, слід розуміти всю відповідальність ситуації, щоб не стати заручником власної помилки на 15–20 років і щоб вкладені матеріальні засоби на купівлю доїльного обладнання давали максимальну віддачу. Тож під час його купівлі керуйтесь мудрою народною порадою: «Краще сім разів відміряти, ніж один раз відрізати».
Кількість доїльних місць залежить від поголів’я дійних корів, розміру групи, пропускної здатності доїльної установки, кратності доїння, тривалості часу, призначеного для одного доїння, змінності роботи операторів, продуктивності корів. Кількість корів, які можуть доїтися на обраній установці, визначається шляхом множення тривалості часу, призначеного на одне доїння, на показник пропускної здатності доїльної установки.
Особливу увагу під час вибору доїльної установки слід приділяти розміру технологічних груп, який регламентується параметрами приміщень для утримання корів. Від розміру групи залежить тривалість перебування корів на переддоїльному майданчику — це важливо, оскільки тривалий час, проведений в очікуванні черги на доїння, негативно впливає на їхню молочну продуктивність, що проявляється гальмуванням рефлексу молоковіддачі, зменшенням інтенсивності й повноти видоювання.
Запитання виробнику
Валентин Дриго,
головний конструктор компанії «Брацлав»
У чому відмінність доїльного обладнання Вашої компанії від обладнання інших фірм?
— Досить часто виробники доїльного обладнання активно рекламують, що їхнє устаткування вміло імітує або ссання теляти, або ручне доїння. Наше обладнання нічого не імітує, воно автоматично підбирає як режим роботи дійкової гуми, так і величину вакууму, забезпечуючи тим самим швидкий процес виведення молока, а головне — робить це нешкідливо для корови. Такий механізм дії базується на основі зворотного зв’язку з твариною. Під час доїння постійно вимірюються такі важливі технологічні показники, як швидкість витікання молока та обсяг наповнення дійкової цистерни. Саме на основі цих даних встановлюється тривалість такту смоктання. Якщо дійкова цистерна порожня, тоді включається такт відпочинку, під час якого вона наповнюється молоком. Слід сказати, що співвідношення тактів смоктання та відпочинку постійно змінюється залежно від кількісного потоку молока. Таким чином доїння відбувається досить швидко (до 9 л/хв), молоко повністю видоюється без завдавання шкоди здоров’ю тварини. Якщо молоко раптом закінчилося – машина відразу починає стимулювати дійку масажними рухами, доки не відновиться молоковіддача. Але «фішка» в тому, що під час зменшення кількості молока доїльні трубки не наповзають на дійку і тим самим не перекривають верхню протоку (саме це травмує внутрішню поверхню дійки і є передумовою виникнення маститу).
Також у нашому режимі доїння є фаза стимуляції рефлексу припуску молока, яка включається, якщо оператор неякісно підготував корову до доїння. Ми подбали не тільки про комфортність доїння для тварини, а й про зручність роботи оператора. Під час установлення доїльний апарат має нульову вагу, таким чином оператор не має потреби застосовувати фізичні зусилля. Особливістю нашого обладнання є автономна від молокопроводу система вакуумування доїльного апарата, що не потребує застосування молокопроводів великого діаметра, промивання яких ускладнене.
На нашій установці «Ялинка» не тільки вимірюється надій молока від кожної корови, а й загальний надій стада, причому робиться це в будь-який момент процесу доїння. Погодьтеся, це доволі зручно…
Якщо говорити про доїльне обладнання у стійлах, то, по-перше, наша схема забезпечує визначення величини надою по кожному операторові. По-друге, шлях молока молокопроводом у нашому устаткуванні вдвічі коротший, аніж у аналогів. По-третє, під час доїння у нас не потрібно опускати молокопровід у кормових проїздах — це забезпечується наявністю лічильників молока по кожній лінії доїння, що обслуговується одним оператором. Слід сказати, що такого рішення не пропонує на ринку жоден західний виробник.
Не останню роль під час вибору доїльного обладнання відіграє ринковий імідж компанії-виробника (тривалість присутності на світовому ринку та відсоток продажів), якість сервісу та косалтинг із боку постачальника. Завжди треба бути обережним, якщо постачальник пропонує низькі ціни або хабар (на жаль, і таке також може бути).
Отже, вибираючи доїльну установку, не слід гнатися за «модою», зупиняючись на «найкрутішому» варіанті. Часто проста і надійна установка може бути ефективнішою й економічно вигіднішою.
Відповідь користувача
Олег Мудрак,
технолог, ТОВ «Україна»:
Яке доїльне обладнання встановлено на Вашому підприємстві і чому саме воно?
— Наше підприємство нараховує 400 голів дійного стада. Практикуємо прив’язну систему утримання корів. В основі технології виробництва молока за умов прив’язного утримання лежить постійне перебування корів у приміщенні, де для кожної тварини відведено певне місце – стійло, обладнане годівницею, напувалкою, із розміщеною вгорі системою вакуум-проводу або ще й молокопроводу. Знаєте, в народі кажуть: «Корова в дійницю сама молока не наллє». Тому для нас важливо було дібрати сучасну лінійну доїльну установку із комплексним рішенням управління фермою.
Питаннями підбору такого устаткування та аналізом вітчизняного ринку (присутність компаній-виробників та їхні пропозиції, грамотно налагоджена дилерська служба) наші фахівці розпочали займатися із 2013 року. Звертались до декількох компаній (відомих і не дуже) і, врешті-решт, зупинились на пропозиції компанії «ПП “Віта-Агро”», яка є офіційним дилером компанії DeLaval (Швеція). Таким чином ми придбали сучасну доїльну установку DelPro, яка ідеально придатна для наших умов.
На мою думку, система DeLaval DelPrо просто необхідна для ферм із прив’язною системою утримання. Це — повний контроль основних операцій на фермі, який забезпечується поєднанням сучасних технологій машинного доїння у молокопровід, бездротової передачі даних щодо надоїв і програмного забезпечення.
Окрім меншого фізичного навантаження на операторів та делікатного режиму доїння (поступове посилення вакууму, що надзвичайно важливо за роздоювання первісток), ми можемо бачити результати продуктивності по групах у цілому і по кожній корові зокрема. Автоматизована система управління стадом допомагає відслідковувати продуктивність кожної корови без усякого контрольного доїння. Своєю чергою, це допомагає проаналізувати отримані дані: скільки молока маємо сьогодні, скільки було вчора. У такому разі легко порівняти: більше чи менше — і на основі цих даних приймати відповідне рішення. Доїльний апарат можна індивідуально налаштувати під кожну групу корів, щоб забезпечити якомога якісніше доїння тварин та знизити ризик виникнення маститів. Не менш важливим фактором під час вибору доїльного обладнання на користь того чи іншого його виробника є наявність дилерських сервісних центрів, які б контролювали та забезпечували правильну роботу доїльного обладнання, за потреби проводили ремонт системи.
Отже, своїм вибором задоволені, установка DelPro дає нам змогу мати кращі результати виробництва: вищі надої, попередження маститу і поліпшення економіки господарства.
Запитання виробнику
Едмонд Харті,
генеральний та технічний директор
компанії Dairyмaster
У чому відмінність доїльного обладнання Вашої компанії від обладнання інших фірм?
— Те обладнання, що здебільшого представлено сьогодні на ринку, грунтується на принципах ручного доїння (скажімо так, імітує його). Наше ж обладнання імітує ссання теляти, яке годується від вимені. І у цьому найбільша різниця.
«Профіль» вакууму в наших доїльних системах дуже схожий на природний, що виникає під час ссання телям молока із вимені корови.
Принцип роботи доїльної системи нашої компанії такий: після відкриття вкладки дійкової гуми під час так званої фази «B» на дійку вимені подається вакуум стабільного рівня. Цей рівень вакууму фази «B» безпосередньо пов’язаний з інтенсивністю доїння. Коли стінки вкладки дійкової гуми закриті (під час фази відпочинку, яка називається фазою «D»), система Dairymaster знижує рівень вакууму на дійку. Цей низький рівень вакууму під час фази «D» значною мірою сприяє зменшенню негативного впливу на дійку. Результати досліджень із використанням імітатора молочного потоку показали, що така система має вищий рівень вакууму у фазі «B» і нижчий — у фазі «D», аніж система змінної пульсації (2×2) за такої самої інтенсивності потоку молока. Крім того, у наших доїльних системах передбачено, що після доїння кожної корови апарат автоматично знімається із вимені і споліскується зсередини водою зі спеціальним дезінфікувальним розчином (так само, як і шланги, колектор та дійкова гума). Це гарантує здоров’я вимені корови і збереження якості молока.
Ще одним нашим ноу-хау є «альтернативна лінія» для некондиційного молока. Для чого вона потрібна? Припустимо, корова пройшла вакцинацію. Молоко, яке вона дає, небажано змішувати із молоком здорових корів. Так от оператор, побачивши на нозі тварини мітку про вакцинацію, натискає відповідну кнопку — і система автоматично спрямовує потік молока від цієї корови з альтернативної лінії доїння в окремий холодильник для зберігання некондиційного молока. Це молоко може бути використане на відгодівлю бугайців.