Обладнання для утримання свиней та умови його ефективного використання

Закінчення. Початок у №6/2009

Для згодовування комбікормів можна використовувати кормороздавальні автомати (рис. 9) Ecomat Profi, Ecomat Junior, Ecomat-MINI або фірми Gralla & Rewald (G&R). Виготовлена з нержавіючої сталі годівниця відзначається високою гігієнічністю та довговічністю. Автомат оснащений також 4 сосковими напувалками. Він здатен обслуговувати до 70 поросят віком від 7 кг або до 48 голів на відгодівлі.

Рис. 9.  Кормороздавальні автомати типу Ecomat (а) та G&R (б)

Пневматичні системи використовують здебільшого для транспортування напіврідких кормів закритими трубопроводами за допомогою стиснутого повітря, створюваного компресором. В окремих випадках такі системи застосовують і для переміщення сухих сипких кормів потоком повітря за допомогою відцентрового вентилятора (ексгаустера).
Пневматичні транспортери мають низку переваг порівняно з механічними: широкі можливості зміни напрямку і кута підйому, більша дальність транспортування, а також примусове охолодження й провітрювання кормів; прості в технічному обслуговуванні; не впливають на санітарно-гігієнічні умови. Їхні недоліки: підвищена енергоємність.
Установка пневмотранспортувальна УП-Ф-1 призначена для транспортування розсипних і гранульованих, вологістю 9-12% і густиною до 800 кг/м3, комбікормів із складу в кормоприготувальні відділення або в тваринницькі чи птахівничі приміщення на відстань до 300 і висоту до 30 м. Установку можна використовувати як у приміщенні, так і на відкритому повітрі в усіх зонах країни. Вона може розподіляти корми за обслуговування до вісімдесяти приймальних точок. Продуктивність залежить від відстані транспортування, складності мережі кормопроводу та виду комбікормів. Під час роботи якісний склад кормів не змінюється, немає їхніх втрат та сепарації.
Пневматична установка ПУС призначена для транспортування рідких кормів із кормоцеху у бункери-накопичувачі, розміщені в свинарниках.
Установка складається (рис. 10) з компресорної станції, продувного котла (або змішувача) кормопроводу, перемикачів потоку і бункерів-накопичувачів.
Продувний котел - це резервуар, у верхній частині якого є завантажувальний пристрій, а в середній - циліндричній частині - люк для періодичного огляду і технічного обслуговування. У нижній частині котел закінчується спеціальною камерою-дифузором, яка переходить у кормопровід. Продувний котел обладнаний розподільним пристроєм, що складається із засувок, вентилів і золотників. Кормопровід виготовляють із сталевих труб діаметром 159 мм. Перемикач потоку корму має корпус, три кормопроводи, сегментний клапан, дві кришки корпусу і рукоятки. Бункер-накопичувач складається із циліндричного корпусу, випускного патрубка, оглядового люка і драбин для обслуговування.
Роздавач кормів ПУС-1 призначений для дозованого роздавання кормів тваринам за групового їхнього утримання в свинарниках-відгодівельниках. Він одночасно обслуговує два ряди станків і працює в автоматичному або ручному режимі керування.
Кормопровід-дозатор виготовлений із труб із зовнішнім діаметром 159 мм. Він складається з окремих секцій завдовжки 6-12 м. Секції кормопроводу-дозатора під час монтажу зварюються. Встановлюють кормопровід на висоті 800 мм від підлоги. Кормороздавач є одночасно перегородкою, яка розділяє два ряди станків. На кормопроводі є овальні вивантажувальні вікна завдовжки 160 і завширшки 130 мм, які перекриваються рухомими засувками. Штанговий конвеєр має дві крайні й декілька проміжних секцій. Крайня секція завдовжки 400 мм складається із сталевого прутка з привареними до нього шайбами.
Гідравлічні системи використовують для транспортування напіврідких кормових сумішок на свинофермах. Вони бувають двох типів: гідропневматичні з продувними котлами та компресорами, а також гідравлічні з фекальними чи іншими варіантами насосів. До комплекту обладнання гідропневматичної системи входять (рис. 11): змішувач кормів 1, компресор 9 з ресивером 6, продувний котел, мережа кормопроводів 7, перемикачі 8, бункери-накопичувачі 3, а також у разі потреби - вакуумний насос 2.
Замість компресора і продувного котла, для транспортування кормів трубопроводом можна використовувати фекальні насоси (гідравлічна система). Недоліком такого варіанта є те, що після роздавання в проміжках між черговими циклами в трубопроводі залишаються корми. У разі тривалої перерви між циклами роздавання ці залишки можуть стати непридатними.
Мобільні роздавачі - це високоефективні засоби доставки та роздавання кормів. Ця ефективність забезпечується, насамперед, їхнім широким радіусом дії, універсальністю і можливістю поєднання операцій (наприклад, транспортування та роздавання; транспортування - змішування - роздавання), простотою використання та обслуговування, економічністю. Ці машини можна використовувати також під час заготівлі кормів як саморозвантажувальні транспортні засоби, як бункери-живильники з регульованим подаванням в технологічних лініях кормоприготування. Проте практика свідчить, що мобільні роздавачі можуть бути використані з найбільшою ефективністю за наявності на території ферми під'їзних шляхів з твердим покриттям і доволі широких кормових проходів у тваринницьких приміщеннях.
Вони можуть роздавати корми на один або два боки одночасно. Одні з них призначені тільки для роздавання кормів, інші - для самозавантаження і роздавання або для перемішування та роздавання. Особливістю змішувачів-роздавачів є те, що змішування віддозованих кормових компонентів здійснюється під час транспортування їх до місця роздавання.
Мобільні роздавачі кормів бувають причіпними до тракторів (КУТ-3А), а також самохідними, змонтованими на шасі автомобіля (КТУ-3БМ, КУТ-3В, АРС-10) тощо.
Завантажувачі сухих кормів ЗСК-Ф-10А та ЗСК-Ф-15 призначені для транспортування і подання сухих кормів у бункери. Можуть використовуватися також для перевезення зерна та білково-вітамінних добавок.
Завантажувач ЗСК-Ф-10А виготовляють у двох виконаннях: ЗСК-Ф-10А - на шасі автомобіля ЗИЛ-130-АН і ЗСК-Ф-10А-01 - ЗИЛ-130-80. Завантажувач ЗСК-Ф-15 начіплюють на шасі автомобіля КамАЗ-5320, різниться із ЗСК-Ф-10А місткістю бункера, висотою вивантажування кормів і наявністю пневмоклапана з електромагнітним приводом.
До групи пересувних координатних належать електрифіковані кормороздавачі, протяжність пересування яких обмежується довжиною рейкового шляху та кабелю живлення. Застосовують їх на свинарських фермах. Якщо рейки прокладені вздовж кормового проїзду свинарника, то завантаження роздавачів кормами здійснюється у тамбурі завантажувальними мобільними або стаціонарними засобами. За блокованого розміщення свинарника і кормоприготувального цеху завантаження кормороздавачів може здійснюватися безпосередньо з вивантажувального транспортера кормоцеху.
Спеціальні кормороздавачі призначені для роздавання (КЭС-1,7) або перемішування і роздавання (КС-1,5, РС-5А) кормосумішок у годівниці дорослому поголів'ю свиней, а універсальні роздавачі (КСП-0,8), крім того, - для роздавання сухих і рідких кормів поросятам. При цьому роздавання кормів може здійснюватися на один або одночасно на обидва боки.
Роздавач кормів КЭС-1,7 призначений для дозованого роздавання вологих кормових сумішок і сухих комбікормів у дві поряд розміщені годівниці на репродукторних і відгодівельних свинофермах та комплексах

1 - годівниця, 2 - кормопровід роздавача, 3 - бункер-накопичувач, 4 - компресорна станція, 5 - змішувач С-12, 6 - кормопровід, 7 - повітрозбірник В10, 8 - вакуум-балон, 9 - вакуум-насос, 10 - місткість для збирання масла, 11 - продувний котел КП-5, 12 - зворотний клапан, 13 - магістральний трубопровід, 14 - пневмоциліндр, 15 - перемикач потоку кормів

Рис. 10. Принципова схема пневматичної установки ПУС

за групового утримання свиней. Це самохідна машина, яка переміщується естакадою над подвоєними груповими годівницями та складається із рами, бункера 1, електрообладнання, механізмів переміщення роздавача та роздавання корму, а також їхніх приводів. До роздавача додаються упори для кінцевих вимикачів, запобіжний пристрій і кабель.
На вимогу замовника роздавачі кормів можуть комплектуватися естакадами й засобами завантажування для однорядної або дворядної лінії роздавання кормів. Однорядну лінію роздавання кормів монтують у тваринницьких приміщеннях завширшки 9-10 м, дворядну встановлюють у приміщеннях завширшки 15-18 м і завдовжки 90 метрів.
До засобів завантаження для однорядної лінії роздавання кормів входять приймальний бункер і скребковий транспортер для дворядної лінії - до цих засобів додається ще й завантажувальний шнек.
Прибирання та видалення гною. Вчасне прибирання тваринницьких приміщень та видалення гною, ефективне використання його - одна з важливих народногосподарських проблем, значення якої зростає з підвищенням рівня концентрації виробництва продукції тваринництва та технічного оснащення ферм, а також до санітарно-гігієнічних умов утримання тварин і якості продукції, що виробляється. Під час розв'язання проблеми прибирання та утилізації гною слід забезпечувати: фізіологічний комфорт у зоні утримання тварин, екологічну безпеку навколишнього середовища, ефективне використання гною, насамперед, як органічного добрива.
Під час проектування систем прибирання, видалення, обробки та використання гною слід враховувати прогресивні технології і дотримуватися умов, які забезпечують:
n повне використання всіх видів гною та його складових безпосередньо як органічного добрива для сільськогосподарських угідь або ж як сировини для виробництва комплексних органо-мінеральних добрив чи інших виробничих потреб;
n виконання ветеринарних і санітарно-гігієнічних вимог експлуатації тваринницьких підприємств за мінімальних витрат води, а також вимог законодавства щодо охорони навколишнього середовища;
n підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів.
Якщо після прибирання місць відпочинку тварин залишається гною більше 0,15-0,20 кг/м2, то дуже забруднюються їхня шкіра, а у корів - ще й вим'я. До цього ж, виникають умови появи інфекційних та інвазійних захворювань. Під час випарювання вологи із залишеного гною повітря у приміщенні забруднюється шкідливими газами, підвищується його відносна вологість. Крім того, на випарювання кожного 1 кг вологи витрачаються 2,4 МДж теплоти. Щоб забезпечити потрібний мікроклімат у приміщенні, шкідливі гази та вологу слід видаляти з нього за допомогою системи вентиляції, а це потребує додаткових витрат енергії.
В умовах високої концентрації тварин і недостатнього рівня механізації чи ненадійної роботи системи прибирання, транспортування та утилізації гній, замість цінної сировини для одержання органічного добрива, може стати джерелом забруднення навколишнього середовища.
Особливу увагу варто приділяти правильному вибору технології і способів видалення гною з тваринницьких приміщень, оскільки від цього залежать капіталовкладення в споруди й технічні засоби для його подальшої обробки, а також експлуатаційні витрати, пов'язані з утилізацією гною.
Найменші затрати праці на прибирання гною мають місце в разі використання щілинної (сітчастої) підлоги за безпідстилкового утримання. Виробничий досвід свідчить, що утримання тварин на щілинній підлозі не впливає шкідливо на тварин, якщо ця підлога відповідає певним вимогам. Співвідношення ширини щілин та планок має забезпечувати максимальне очищення підлоги від гною і водночас не створювати незручностей для переміщення тварин. Для свиней рекомендована ширина планок підлоги - 35-40 мм, а щілин - 20 мм.
Щілинну підлогу виготовляють з доволі міцного, стійкого до агресивного середовища і дешевого матеріалу. Бажано, щоб цей матеріал мав теплоізоляційну здатність і не спричиняв інтенсивне стирання ратиць. Важливою характеристикою матеріалу підлоги є здатність до самоочищення, що зменшує затрати праці на прибирання приміщень (гною). Найчастіше для виготовлення щілинної підлоги використовують дерево, пластмасу, чавун, залізобетон.
Залежно від технології утримання тварин, технічні системи та засоби механізації видалення гною із приміщень поділяються на механічні й гідравлічні. Перші за характером використання бувають пересувні (мобільні, координатні) й стаціонарні.
Гідравлічні системи містять канали, виготовлені з бетону для нагромадження і транспортування гною, щілинну підлогу, яка перекриває канали, зливні бачки й трубопроводи для подання води в канали.
До стаціонарних засобів видалення гною з приміщень належать скребково-ланцюгові транспортери (конвеєри) колового та зворотно-поступального руху, а також скребкові й ковшові скреперні установки. Їх

1 - змішувач, 2 - вакуумний насос, 3 - бункер-накопичувач, 4 - кормопровід, 5 - годівниця, 6 - ресивер, 7 - трубопровід, 8 - перемикач трубопроводу, 9 - компресор, 10 - продувний котел

Рис. 11. Схема роздавання кормів по трубах стиснутим повітрям

використовують для видалення гною із приміщень за утримання свиней в індивідуальних і групових станках.
Найбільшого розповсюдження набули скребкові транспортери ТСН-160А (КСГ-7) та ТСН-3,0Б (КСГ-8) для видалення гною з приміщень і одночасного завантаження його у транспортні засоби, а під час транспортування у гноєзбірник - конвеєри ТС-1 (КСН-Ф-100, КСУ-Ф-1).
Прибирати гній скребковими конвеєрами потрібно не менше трьох разів на добу.
Після ввімкнення конвеєра гній зі стійл вручну за допомогою скребка скидають у гноєві канали на конвеєр, який видаляє його з приміщення і завантажує у транспортні засоби. При цьому задля скорочення часу роботи конвеєра очищати стійла потрібно за напрямком руху ланцюга, починаючи від натяжного пристрою.
Перевагою конвеєра ТСН-160А, порівняно з іншими скребковими конвеєрами, є поліпшення умов праці через використання автоматичного натяжного пристрою ланцюгового контуру. Завдяки цьому на 25% зменшуються також затрати праці на технічне обслуговування. Використання круглоланкового робочого органу (ланцюг) значно скорочує затрати праці під час монтажу, знижує металомісткість конвеєра.
Для дальшого зниження затрат ручної праці останнім часом почали застосовувати щілинну підлогу, яка особливо ефективна у поєднанні з гідравлічними або гідропневматичними системами. Таке поєднання дає змогу повністю механізувати всі роботи, пов'язані з очищенням приміщень від гною, видалення його з приміщень і транспортування у гноєсховища.
Основними умовами безвідмовного функціонування гідравлічних систем є, насамперед, забезпечення ретельної гідроізоляції стиків і поверхні гнойових каналів, а також запобігання потраплянню в них кормів, особливо стеблових, під час роздавання та згодовування тваринам.
Конструкція решіток має задовольняти певні виробничі та зооветеринарні вимоги: безпечність для тварин, надійність опори під час їхнього вставання і переходів (відстані між перегородками мають виключати можливість травмування ніг та дійок); зручність для прибирання з них гною; міцність і стійкість проти механічного та хімічного впливу.
У практиці тваринницьких комплексів найчастіше використовують залізобетонні, азбестоцементні та чавунні решітчасті панелі. Останнім часом почали застосовувати (особливо у свинарстві) решітки, виготовлені з армованих композиційних матеріалів. Вони мають істотні переваги порівняно з традиційними: дешевші, кращі теплоізоляційні властивості, менше спричиняють травмування тварин.
Ширину і довжину поздовжніх каналів визначають залежно від рішень тваринницьких приміщень, виду та віку тварин, технології їхнього утримання. Мінімальна глибина каналу становить 0,6 м, якщо довжина його не перевищує 10 м. У разі збільшення довжини каналу до 20-25 м його глибина має бути не менше 1-1,2 м. У тому ж разі, коли довжина каналу перевищує 30 м, його доцільно виготовляти каскадним, поступово заглиблюючи його в напрямку поперечного каналу (колектора).
У варіантах змивної системи гній змивають і видаляють брандспойтами вручну або за допомогою спеціальних водоструминних пристроїв, які автоматично вмикаються через певні інтервали часу.
Недоліком такої системи видалення і транспортування гною є велика витрата води, випаровування якої збільшує вологість повітря у тваринницькому приміщенні, що, своєю чергою, потребує застосування інтенсивнішої вентиляції. Крім того, розрідження гною водою збільшує обсяг маси й ускладнює її зберігання, транспортування і дальші переробку та використання, особливо взимку.
Принцип дії самопливної системи безперервної дії такий. Гній крізь щілини підлоги проштовхується ногами тварин у повздовжній канал, на дно якого попередньо заливають воду до рівня висоти порогу. У каналі гній перемішується з водою і починає бродити, утворивши рідку суміш з води, газів і твердих речовин. Щільність твердих речовин (а це, в основному, часточки екскрементів) менша, ніж рідини, тому вони спливають у верхні шари суміші. У разі потрапляння у канал нових порцій гною, а їхня щільність більша, ніж суміші, вони провалюються на дно і змішуються з нижніми шарами рідини. При цьому верхні шари рідкого гною перетікають через поріг, потрапляють у магістральний колектор, а далі - у гноєзбірник.
Така система працює надійно і безперервно протягом усього часу перебування тварин у приміщенні. Її недолік у тому, що постійний контакт через поперечний колектор гноєзбірника взимку призводить до охолодження щілинної підлоги й тварин, які на ній перебувають. Цей недолік значно послаблюється на варіанті відстійно-лоткової гідросистеми.
Гноєприймальний канал самопливної системи періодичної дії (відстійно-лоткова) на виході обладнаний шибером, який роз'єднує його з магістральним колектором. Принцип дії цієї системи полягає в тому, що гній у каналі нагромаджується протягом певного періоду (наприклад, 10-12 діб). Потім відкривають шибер, і гній перетікає у магістральний колектор, а ним - у гноєзбірник.
У процесі нагромадження у каналі гною і його бродіння виділяється тепло, яке підігріває щілинну підлогу, чим підтримуються комфортніші умови в зоні перебування тварин.

Висновок
Наведений огляд свідчить, що відомі організаційно-технологічні та інженерно-технічні рішення щодо утримання й догляду за тваринами за умови раціонального їхнього вибору забезпечують передумови високої ефективності галузі свинарства.

І. Ревенко,
д-р техн. наук, професор
Ю. Ревенко,
канд. техн. наук,
Національний університет біотехнологій і природокористування України