Кормові суміші — перспективний напрям годівлі великої рогатої худоби

Нині в країнах із розвинутим скотарством основний спосіб утримання корів — безприв’язний (понад 95% ферм). Це дає можливість використовувати найсучасніші способи приготування й роздавання кормів і високопродуктивну доїльну техніку, що зменшує затрати праці на виробництво 1 ц молока до 0,6–2,0 люд..годин.

В Україні поки що переважає прив’язний спосіб утримання корів. Проте останнім часом ситуація почала дещо змінюватися. Певна кількість господарств реконструює або будує нові корівники, запроваджуючи ефективну безприв’язно-боксову систему утримання. У цих господарствах (“Агро-Союз” Дніпропетровської області, “Терезине”, “Агро-Світ” Київської області, “Маяк” Черкаської області тощо) корів утримують безприв’язно в боксах. Годують їх напівсухими кормовими сумішками з кормових столів. Для доїння використовують установку типу “паралель” чи “ялинка”. Гній із приміщень видаляють скреперними установками або трактором із бульдозерною навіскою. Це дає можливість зменшити витрати на обслуговування корів, а саме: завдяки кормовим столам вони менші на 42%; годівля однорідною напівсухою кормовою сумішшю (один або два рази на добу) економить близько 50%, а послуговування доїльною залою — майже 35 відсотків.
Створення для тварин комфортних умов утримання, забезпечення збалансованої годівлі, ефективної системи управління стадом дають можливість щороку одержувати від кожної корови 6—8 тис. кг молока.
Як бачимо, однією з умов застосування безприв’язного утримання є відмова від використання годівниць, обслуговування яких потребує великих затрат праці. Оптимальним варіантом місця для згодовування об’ємних кормів є застосування кормових столів.
Кормовий стіл — це спеціально облаштоване вздовж лінії годівлі худоби рівне покриття завширшки до 5 м із переднім обмежувальним бордюром для розміщення й згодовування кормів. Такі розміри кормового столу дають змогу накопичувати на ньому добову або навіть три-п’ять добових норм напівсухих кормових сумішей для згодовування худобі.
Друга умова полягає в тому, що корми згодовують худобі у вигляді напівсухих або напіввологих кормосумішей. Чому кормові суміші? По-перше, тому що за такого згодовування кормів за умов безприв’язного утримання тварини “вищого рангу” не мають змоги поїдати лише кращі корми. По-друге, корми, що надходять до органів травлення у вигляді кормосуміші, краще перетравлюються й мають вищий коефіцієнт віддачі. По-третє, це дає можливість використовувати в суміші корми як високої, так і дещо гіршої якості.
Чи можливо в умовах пропонованого нині набору машин і механізмів вирішити проблему приготування таких кормових сумішей?
Аналіз матеріалів останніх міжнародних виставок і відвідування кращих вітчизняних господарств, де є молочні ферми, свідчать, що на таких тваринницьких об’єктах не застосовують, а машинобудівні фірми не виготовляють комплектів обладнання для відомих нам кормоцехів.
Нині на більшості тваринницьких ферм, де утримують велику рогату худобу, для приготування й роздавання кормової суміші використовують універсальні навантажувачі типу СНУ- 550, ПФ-0,5, ПЕ-1 “Карпатець”, ПЕ-0,8, ПКУ-0,8 і ПБМ-1200; для транспортування й роздавання кормової суміші та кормів — роздавачі РММ-5 і КТУ-10А. Найвідповідальнішу операцію у годівлі тварин — підготовку до згодовування кормових компонентів і приготування з них повноцінної кормової суміші — виконують на морально застарілих машинах кормоцехів типу КОРК-15 і КЦК-5 або на технологічних лініях, які самостійно розробили “винахідники” господарства. Ці конструкції зазвичай не відповідають зоотехнічним вимогам, що їх ставлять до якості кормової суміші. Такі лінії потребують значних затрат праці та енергії, вони не надійні в роботі й металомісткі.
На фермах із сучасними технологічними рішеннями для приготування кормів використовують пересувні кормоприготувальні агрегати.
Залежно від компонування, такий агрегат може виконувати операції з навантаження, подрібнення, змішування та роздавання кормів і може бути причіпним або самохідним. Ретельно проаналізувавши схеми приготування кормової суміші такими кормоприготувальними агрегатами, ми дійшли висновків, що для їхньої оптимальної роботи потрібно, щоб:
n сховища з кормовими компонентами перебували відносно близько одне від одного та, в цілому, — від тваринницьких приміщень;
n усі дороги на території тваринницької ферми були рівні та з твердим покриттям (що зумовлено низькою базою агрегатів);
n залежно від комплектації, в господарстві залучали додаткові навантажувальні засоби;
n відповідно до обслуговуваного поголів’я було узгоджено об’єм бункера агрегату (виходячи з умови, що 1 м3 суміші можна нагодувати 17–29 корів залежно від повторності годівлі);
n технологічні проходи реконструйованих приміщень було підготовано з урахуванням габаритних розмірів мобільного кормороздавача-змішувача; переїзди гнойових каналів обладнано спеціальними переїздами, а висота кормового жолоба була нижчою за висоту установки вивантажувального транспортера роздавача-змішувача.
Здійснивши відповідні розрахунки продуктивності кормоприготувальних агрегатів, можна стверджувати, що одна машина з об’ємом бункера у 8 м3 може забезпечити 400 корів відповідно до зоотехнічних вимог тривалості роздавання кормів, тобто не більше 1,5–2 годин.
Виникає питання, чи можна використовувати такі агрегати, якщо не забезпечені перша й друга умови наших висновків. Відповідь проста: можна, але із застосуванням комбінованого кормоприготувального агрегату на стаціонарній основі. В цьому разі денну норму всіх кормових компонентів можна завозити в засіки приміщення кормового блоку. Завантажувати корми у кормоприготувальний агрегат можна тракторним фронтальним навантажувачем або з допомогою кран-балки. Для роздавання кормів використовують кормороздавач (типу КТУ-10А). Таке компонування виправдане тим, що:
n забір денної норми кормових компонентів із сховища здійснюється за один під’їзд кормороздавача й транспортується до кормопункту;
n триває безперервний процес приготування кормової суміші;
n в разі несправності кормоприготувального агрегату є альтернативний спосіб роздавання кормів (кормосуміші) — використати кормороздавачі КТУ-10А, РММ-5 тощо.
Технологію з використанням стаціонарно розміщеного кормоприготувального агрегату втілено в життя в навчально-дослідному господарстві “Великоснітинське” ім. О. Музиченка Національного аграрного університету.
Основою тваринницької ферми господарства є приміщення, виконанні за типовими проектами, на 100 та 200 голів (№ 801-69 та № 801-99); утримання прив’язне; годівниці різних типів — кормовий стіл і годівниці; корми роздають мобільними засобами. Кормосховища (комбікорму, силосні, сінажні, сіносховища та грубих кормів, рідких добавок) розміщені на території ферми та пункту приготування кормових сумішей. Тварини, яких обслуговують, — велика рогата худоба.
Схема потоково-технологічної лінії приготування кормів і роздавання спрощується до такого вигляду: завантаження кормових компонентів у мобільні засоби — доставка компонентів до пункту приготування кормосуміші — розвантаження компонентів у засіки — створення запасу кормових компонентів (1–10 днів) — завантаження фронтальним навантажувачем компонентів у змішувач-подрібнювач — приготування кормосуміші — завантаження кормової суміші в мобільний кормороздавач — доставка її до місць згодовування — транспортування вздовж фронту годівлі — дозоване видавання у годівниці — очищення годівниць або кормового столу.
Для механізації основних технологічних операцій використано комплекти машин та обладнання:
n навісний фронтальний навантажувач на базі трактора МТЗ- 80/82/892 або ПМЗ-80.1/82.1, навантажувач ПКУ-0,8Б із швидкознімачем та набором обладнання ковша (об’ємом 1,5 м3), пристосування для завантаження силосу типу “Алігатор” або на базі трактора МТЗ-1221 із навантажувачем ПБМ-1200 та відповідними робочими органами до нього;
n стаціонарний (поз. 1) змішувач-подрібнювач TRIOLET (об’єм завантажувального бункера — 10 м3 з активним вертикально змішувальним шнеком);
n вивантажувальний транспортер (поз. 2).
Отже, враховуючи сучасні напрями розвитку молочного скотарства в Україні, вважаємо, що запропоновану схему можна ефективно використовувати в багатьох господарствах.

В. Костенко,
д-р с.-г. наук, професор
О. Заболотько,
канд. техн. наук, доцент
В. Хмельовський,
канд. техн. наук, доцент,
Національний аграрний університет