Хоча більшість нових і вже діючих виробників обирають перевірені, масові та поширені ягідні культури, існує й інший підхід. Ті, хто певною мірою обмежений у ресурсах, зокрема земельних, шукають більш маржинальні варіанти – щоб отримати більший прибуток з одиниці площі. І саме нішові культури можуть стати одним із таких рішень.
Про маржинальність ягідних культур та ситуацію на ринку розповів Олександр Ярещенко, провідний науковий співробітник Інституту садівництва НААН під час конференції «ПРИБУТКОВИЙ АГРОБІЗНЕС 2026: Стратегії. Інновації. Інвестиції», організованої агромедіа-агенцією Sapienza.media спільно з Українською плодоовочевою асоціацією та галузевими асоціаціями.
Серед нішових ягідних культур варто виділити ті, що підходять як для свіжого ринку, так і для переробки, зокрема це стосується жимолості і суниці альпійської. Окремо є культури, орієнтовані переважно на технічну переробку, як-от обліпиха та шипшина. Смородина ж не є нішовою, але широко вирощується і використовується в основному для переробки, і рідше для свіжого продажу.
Обліпиха — легко збирати і завжди в тренді
«Обліпиха — цінна та вигідна культура. На цю ягоду є постійний сезонний попит на внутрішньому ринку, — каже Олександр Ярещенко. – Як і за будь-якого вирощуванні, тут є свої перспективи та ризики. Основні сильні сторони: обліпиху можна збирати прямо з гілок, що значно прискорює процес і робить його більш технологічним. На експорт йдуть переважно очищені та заморожені плоди. До плюсів також можна віднести відносно невисокі витрати на догляд за насадженнями. Закупівельна ціна станом на кінець 2025 року період збирання на гілках була 40–45 грн/кг. Проблем з реалізацією практично не виникало, принаймні в тих господарствах, з якими ми постійно підтримуємо зв’язок. При цьому гуртова ціна заморозки очищених плодів станом на кінець 2025 року було в районі 90 грн/кг і це дещо нижче за позаминулий рік».
З ризиків обліпиху потрібно швидко доробити після збирання. Тому відсутність швидкого гарантованого доступу до потужностей заморозки та доробки буде вже ризиком, бо зібраний врожай мусить протягом одного-двох днів бути замороженим і доробленим.
Щодо рекомендованих сортів, то нині на ринку їх достатньо – зараз в реєстрі їх близько 10, серед яких сорти вітчизняної селекції, такі як Морквяна із нових, Злата, є сорти, які вже на ринку не перший рік, вітчизняних — Оранж революшн та сорти литовської селекції Єва, Марія Брувеле та Тетяна, що також масово вже вирощуються в промислових насадженнях в Україні, зокрема на Львівщині, та демонструють високі результати по врожайності. Ще один сорт, що пропонує ринок — Лейкора, високопродуктивний сорт німецької селекції, один з найбільш великоплідних сортів, ягоди кисло-солодкі з високим вмістом вітамінів.
Технологічний процес збирання є відносно простим. Гілки з плодами зрізають, після чого їх поділяють на коротші відрізки. У такому вигляді їх у пластикових ящиках подають на післязбиральну доробку, заморожування, а далі — на остаточну доробку.
Продуктів переробки, які додають вартість товару, в обліпихи широкий спектр, починаючи від просто заморожених чищених плодів до сушених та всіляких чаїв, асортимент яких нині дуже різноманітний. Також може бути переробка на джеми, пюре, напої і, звісно, для косметичних цілей — на основі обліпихи українські бренди вже давно створюють креми, пудри, маски, засоби для волосся тощо.
Ягода на перспективу
Середня ціна дрібного гурту на обліпиху в сезоні 2025-го року була десь на рівні 150–180 грн/кг плодів, у чому навіть трохи випереджала лохину.
На думку експерта, потенціал розвитку ринку є. На жаль, ця культура поширюється не так швидко, як хотілося б, проте вже впевнено зайняла свою стабільну нішу. Серед ризиків, які варто враховувати — обмежений обсяг ринку свіжих ягід, навіть попри їх преміальну ціну. У цьому контексті багато залежить від маркетингу: від того, як позиціонує себе виробник на ринку та якості його продукції.
Ринок переробки наразі перебуває на початковому етапі формування і представлений переважно крафтовими продуктами. Для його розвитку необхідні системні інвестиції, ефективне просування та маркетинг. Без цього нішеві культури й надалі залишатимуться нішевими.
Жимолость — смачна ягода прибутку
Серед сортів жимолості сьогодні на ринку представлено багато перспективних сортів, які задовольнять навіть найбільш вибагливого покупця. З рекомендованих сортів – новий український пізньостиглий середньорослий сорт Світанок, що відзначається високою врожайністю 3-4 кг з куща, твердістю ягід, та гарною транспортабельністю. Ягоди кислувато-солодкі, темно-сині з восковим нальотом. Також для товарних насаджень підходять сорти Восторг (середньоранній), Аврора (середньостиглий), Бореал Бліззард (пізньостиглий).
У жимолості спектр продуктів переробки також дуже широкий - фактично, як і в обліпихи: від різноманітної споживчої продукції, а саме джемів, напоїв, конфітюрів, пасти, пюре, до широкої лінійки косметичних засобів.
«Щодо маркетингового просування, я часто наводжу приклад того, як це реалізує вітчизняний бренд «Ековіста» — креативно та з чітким фокусом. На мою думку, саме такий підхід є ефективним для просування нішевих культур. Компанія, що пропонує ринку широку лінійку ягідний культур, продукти органічно інтегрує продукти з тієї ж жимолості в широку лінійку плодово-ягідної продукції», — розповідає Олександр Ярещенко.
Шипшина — красиві квіти, корисні плоди
Шипшина вирізняється високим вмістом біологічно активних речовин. Рослина невибаглива до умов вирощування, потребує мінімального догляду та підходить для органічного виробництва. Попит на ринку зараз поступово зростає.
Закупівельні ціни
«Ми робили біохімічний аналіз плодів, що показав дуже багато сухих розчинних речовин в плодах, дуже багато вітаміну С і поліфенольних речовин, те що ми в народі часто називаємо антиоксидантами», — каже Олександр Ярещенко.
Маленька ягода прибутку
Суниця — досить невибаглива культура з невисокими витратами на догляд, проте високими витратами на збирання врожаю. Збір плодів на кожен гектар площі потребує від 80 до 100 людей на годину кожні 3 дні. Якщо це всього один гектар насаджень, то кожного дня це має бути 20–25 збирачів постійно протягом сезону.
Смородина — не тільки про ягоди
«У цієї культури помітна циклічність попиту по роках, і вона досить вибаглива до клімату, — каже експерт. – Зокрема, сьогодні південні регіони України не дуже придатні для вирощування смородини. Свого часу ми робили карту рекомендованих зон, але через зміни клімату ця межа змістилася на північ. Зараз вона проходить приблизно по лінії Чернівці – Вінниця – Черкаси – Полтава. Все, що південніше, ми не радимо для товарних насаджень смородини, адже через посушливі умови там можна не отримати стабільного комерційного врожаю.
З 2009 року щодо ціни на смородину відстежується певна циклічність. Пік ціни на ягоду прийшовся на 2012–2013 роки, далі ціни поступово знижувалися, а зараз знову йде підйом. Орієнтовно у 2025–2026 роках очікується новий пік. Тобто повний цикл триває близько 12 років – з 2013 по 2025. Відповідно, з 2027 року, ймовірно, на думку експертів, знову почнеться черговий спад по культурі на ринку.
Щодо сортів, представлених на ринку, близько 50 % саджанців — це польська селекції, 40 % – українська і ще 10 % – британська, за даними досліджень Інституту садівництва НААН.
На ринку найпоширеніші сорти – Ювілейна Копаня, Софіївська та Чорний Бумер тощо. Також є чимало нових сортів, створених в Інституті садівництва НААН. Із сортів, які повністю відповідають вимогам механізованого збирання, — пізньостиглий сорт Вечорниця.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com