ОСГ: оцінка перспективності заготівлі якісного молока (проект технічної допомоги вітчизняній молочній галузі)

Метою проекту було вивчення структурних аспектів молочного сектору України, детальне дослідження особистих селянських господарств у Сумській області та прийняття заходів, спрямованих на поліпшення заготівлі молока господарствами населення.

Д. Приходько, економіст,
А. Ярмак, економіст,
В. Говгера, консультант,
ФАО1,
Р. Литвин, спеціаліст,
Львівський національний університет
ветеринарної медицини та біотехнологій

Розмір ОСГ має значення
Щоб оцінити мінімальний ефективний розмір молочного господарства, який дав би змогу отримувати прибутки у разі реалізації молока на переробку, було враховано такі важливі фактори:
   інвестиції, розраховані на започаткування нової справи (купівлю початкового стада молочних корів, обладнання, механізованої сільгосптехніки та спорудження приміщень);
   середню ціну реалізації молока першого класу, встановлену на рівні 3,81 грн/кг, другого класу — на рівні 2,24 грн/кг;
   відсоткову ставку за кредитами у національній валюті та ставку дисконтування, що зафіксовані на рівні 15%;
   вартість робочої сили родини власника ОСГ (з метою належної її оцінки);
   тривалість проекту — 6 років.
За результатами розрахунків, інвестиції в молочні господарства приватного сектору, які налічували до 6 голів великої рогатої худоби (ВРХ), фінансово неприбуткові (рис. 5).
Такі господарства не можуть окупити інвестиційні ресурси, потрібні для успішного ведення прибуткових операцій за ринкових умов.
Показник чистої поточної вартості (NPV) наближений до нуля, а внутрішня норма прибутку (IRR) — до 15% вартості капіталу в господарствах населення, які мають близько 8 голів ВРХ. Проте наближеність до точки беззбитковості робить інвестиції у такі господарства дуже чутливими до ризиків ринкових коливань. Тільки господарства, що мають у своєму розпорядженні понад 10 голів ВРХ, мають потенціал генерувати стабільно позитивні показники NPV і IRR на рівні понад 15% вартості капіталу. Зі збільшенням поголів’я худоби в ОСГ беззбиткова ціна на молоко зменшується від 5,5 грн/кг у господарствах із 2 коровами до 3,07 грн/кг — у ОСГ із 12 головами ВРХ.

Результати роботи моделей ОСГ перевіряли на практиці
Щоб на практиці підтвердити правильність розрахунків мінімального розміру ОСГ, було розроблено модель для визначення інвестиційних можливостей наявних ОСГ з метою розширення їхнього молочного стада та поліпшення якості молока. За допомогою молокопереробного підприємства у рамках проекту було відібрано чотири типові домогосподарства (пілотні ОСГ) у двох сільських громадах у Сумській області (табл. 1).

Крок 1. Спочатку планували інвестиції на збільшення об’ємів виробництва молока
На основі індивідуальних потреб кожного пілотного ОСГ обсяг інвестицій розраховували на збільшення об’ємів виробництва та якості молока, зокрема, на збільшення поголів’я худоби, придбання нової с.-г. техніки, а також на будівництво додаткових приміщень для корів (табл. 2).
Потребу в інвестиціях у середньому було оцінено у 202 тис. грн на одне господарство, з яких 33 тис. грн пішло на закупівлю худоби, 63 тис. — на будівництво та реконструкцію будівель, а 106 тис. грн — на придбання устаткування. Без урахування витрат на купівлю худоби сума інвестицій у середньому коливалась у межах 30 тис. грн на одну корову. Початкове припущення дослідження полягало в тому, що пілотні молочні господарства одержать 70% премії за поліпшення якості молока (різниця між ціною молока другого класу — 2,24 грн/кг та ціною молока першого класу — 3,81 грн/кг).
Результати аналізу підтвердили, що господарства, остаточний розмір яких менший ніж 10 корів, не можуть забезпечити ефективного інвестування відповідно до передбаченого інвестиційного плану в розвиток молочного скотарства.
Одне господарство змогло забезпечити ефективне інвестування, маючи лише чотири корови, тільки завдяки тому, що на час проведення дослідження у ньому був трактор. Ще одне господарство змогло здійснити ефективне інвестування шляхом збільшення поголів’я худоби від 5 до 11 тварин. Очікувані показники NPV інвестицій у ці два господарства були позитивними (рис. 6). Однак фактичні ставки за кредитами малим домогосподарствам під час проведення дослідження могли сягнути 25% на рік (ці обставини також слід брати до уваги), а це означає, що ОСГ важко залучити значні інвестиції з метою розширення у комерційну молочну ферму за нинішніх цін та вартості фінансування.
ОСГ в абсолютній своїй більшості не мають фізичної змоги розмістити більше ніж 2–3 корови, оскільки розміщені в межах населених пунктів та мають відносно невеликі земельні ділянки. Тому створення більшого за розмірами господарства буде пов’язано із необхідністю купувати або орендувати землю, отримувати відповідні дозволи на будівництво, підводити потрібні комунікації, забезпечувати охорону тощо, а це потребує значних додаткових інвестицій та зусиль.

Крок 2. Питання якості молока в ОСГ
Подальша робота експертів проекту грунтувалась на припущенні, що сільгоспвиробники можуть забезпечити поліпшення якості молока шляхом дотримання основних вимог гігієни та санітарії у хліві для утримання молочних корів, — що буде альтернативою купівлі міні-доїльної установки та реконструкції хліва. Це дасть змогу господарствам уникнути значних інвестицій у реконструкцію приміщень, купівлю нових тварин та додаткової сільськогосподарської техніки.
Інвестиції буде спрямовано у водопостачання хліва, придбання невеликої охолоджувальної установки, посуду для доїння та зберігання молока, антимікробних хімічних засобів, а також виконання незначних ремонтних робіт (табл. 3). Також припускалось, що поліпшення якості молока дасть змогу господарству на 30% підвищити його ціну (проти 2,24 грн/кг). Оскільки молочні господарства, завдяки дослідному проекту, також зможуть поліпшити умови годівлі та утримання корів без залучення додаткових інвестицій, експертами було припущено, що надій молока на одну корову збільшиться від 4000 до 4500 кг/рік.

Інвестувати в поліпшення якості молока — прибуткова справа
За описаних вище умов результати проведеного моделювання вказують, що тільки молочні господарства «3» і «4» могли очікувати отримання прибуткових результатів від інвестицій у поліпшення якості молока. Відповідно до проведених розрахунків, для господарства «3» показник IRR становив 23%, а потреба в загальних інвестиціях — 29 тис. грн, для господарства «4», відповідно, — 47% і 34 тис. грн (рис. 7).
 Господарства «1» та «2» потребували близько 35% цінового стимулу до базисної ціни, використаної в даній моделі, тоді як молочні господарства «3» та «4» можуть очікувати отримання прибуткових розрахунків окупності інвестицій у поліпшення якості молока, якщо вони одержують 27% та 22% цінового стимулу відповідно до базисного рівня.

Демографічна ситуація
та інші проблеми
У рамках проекту було досліджено демографічну ситуацію у селах із метою встановлення віку учасників ведення домогосподарств, проведено аналіз наявної кормової бази, умов утримання тварин та якості надання ветеринарних послуг, обговорено протоколи дослідження якості молока та налагоджено разом з молокопереробним підприємством систему моніторингу і тестування якості молока у сертифікованих лабораторіях. Згідно із дослідженням, встановлено, що більшість власників ОСГ — люди літнього віку, а це означає, що багато сільських домогосподарств припинять виробництво молока у недалекій перспективі.
Під час проведення опитування було виявлено також й інші проблеми молочних домогосподарств, а саме: фальсифікація молочної сировини (розбавлення молока водою, вміст антибіотиків); закупівельна ціна на молоко не покриває витрат, пов’язаних із його виробництвом; відсутність диференціації ціни залежно від якості молока; неготовність молокопереробних підприємств платити вищу ціну за якісну молочну сировину.