Оперативне лікування корів з патологією дійок

Оперативне лікування корів з патологією дійок Закінчення. Початок у №2/2002 Оперативне лікування звуження дійкової цистерни Звуження (стриктура) і заростання порожнини молочної цистерни може бути або по всій довжині, або на окремих її ділянках. Воно, як правило, є наслідком хронічного запалення слизової оболонки дійкової цистерни. Причиною можуть бути рубці, які утворюються на місці надривів слизової оболонки дійкової цистерни під час грубого доїння, а також новоутворення. У разі звуження молочної цистерни по всій довжині порожнина її зменшується, дійка стає твердою, стінки її потовщені. За місцевого (локального) звуження при пальпації на місці стриктури відчуваються щільні утворення величиною з горошину, а інколи й більших розмірів. Найчастіше звуження локалізується біля основи дійки, де міститься кільцеподібна складка слизової оболонки цистерни. Як за повного, так і за локального звуження дійкової цистерни доїння значною мірою утруднене. У разі повного заростання дійкової цистерни уражена частка вимені збіль-шена, м’яка, не болюча. Відмічається підвищена щільність усієї дійки. У разі заростання окремих ділянок дійкової цистерни вище від місця заростання виявляють накопичення молока. Місце заростання або звуження молочної цистерни легко встановити катетеризацією, точніше діагностувати його можна рентгенологічним дослідженням. Л. Целіщев рекомендував вводити в дійку через молочний катетер 20—30 мл контрастної речовини: 20%-ний водний розчин калію йодиду, калію або на-трію бромистого. Ці розчини дають добру тінь упродовж 10—15 хв. Після рентгенологічного дослідження слід старанно видоїти досліджувану частину вимені для видалення контрастної речовини, адже вона спричинює подразнення слизової оболонки. Як контрастну речовину можна також застосувати 30%-ний водний розчин сергозину, йодліпол, перабродил, діодон, які не призводять до подразнення слизової оболонки цистерни. Відновити нормальну прохідність у разі як звуження, так і заростання, молочної цистерни можна тільки оперативним шляхом. Операція полягає у вирізуванні рубцевої тканини, що може бути виконано через дійковий канал за способом І. Якимчука або через розріз дійки. Спосіб І. Якимчука Вирізування рубцевої тканини виконують за допомогою запропонованого автором ковпачкоподібного ножа (рис.5). Після підготовки операційного поля і знеболювання простерилізований ковпачкоподібний ніж вводять у закритому вигляді в рубцеву тканину. Потім рухливу трубку ножа висувають, оголюючи лезо. Зміщуючи ніж вправо і вліво, зближують рухому трубку ножа з його нерухомою частиною. Цим прийомом повністю вирізають рубцеву тканину. Аби запобігти зайвому пошкодженню слизової оболонки молочної цистерни і значній кровотечі, вирізування рубцевої тканини ковпачкоподібним ножем виконують обережно, під контролем пальців через стінку дійки. Після видалення рубцевої тканини з метою попередження запалення, спричиненого злипанням, і забезпечення спокою травмованим тканинам у дійку на 10–15 днів вводять полівінілову або поліетиленову трубку, причому з таким розрахунком, щоб її верхній кінець був вище ділянки з вирізаною тканиною. У післяопераційний період у молочну цистерну протягом 6—7 днів через трубку вводять антибіотики на 0,25—0,5%-ному розчині новокаїну. У випадках повного заростання або значного звуження молочної цистерни оперативне втручання, як правило, малоефективне. Після операції може бути і нове заростання дійкового каналу після операції, і утворення нориці з наступним самовільним виділенням через неї молока. Лакторея є ознакою атрофії, слабкості або паралічу сфінктера в результаті травм, запальних процесів у молочній залозі, рубцевих розростань або новоутворень у дійковому каналі. У деяких корів лакторея з’являється періодично і буває пов’язана із стадією збудження, із температурою повітря (холодні або, навпаки, спекотні дні). Вона виявляється мимовільним виділенням молока у разі затримки доїння, особливо коли корови повертаються з пасовища (навіть з іще не наповненого вимені). Молоко виділяється краплями або струменем, починає витікати під час обтирання вимені в процесі підготовки до доїння. При пробному доїнні молоко виділяється з цистерни широким струменем, не зустрічаючи опору з боку сфінктера. Прогноз при пониженні тонусу сфінктера сприятливий; при паралічах, рубцях і новоутвореннях — дуже сумнівний. Якщо сфінктер слабкий, позитивний результат інколи отримують від масажу верхівки дійки шляхом катальних рухів між великим, середнім і вказівним пальцями. Масажувати необхідно регулярно кожну дійку після доїння протягом 10—15 хв. Для стимуляції сфінктера у верхівку дійки втирають 1—2%-ну йодну мазь. Інколи позитивний результат дає застосування колоїдного ковпачка. Для цього насухо витирають верхівку дійки після кожного доїння і поміщають її на 1 с в колодій. На верхівці дійки утворюється плівка у вигляді ковпачка, яка механічно перешкоджає виділенню молока і, крім того, тонізує сфінктер дійки і сприяє молокоутриманню. Для відновлення функції паралізованого сфінктера і механічного звуження просвіту молочного каналу застосовують також “заволоку”: під шкірою навколо отвору дійкового каналу накладають кисетний шов тонкою лігатурою, просоченою 5%-ним спиртовим розчином йоду, кінці якої злегка стягують і зав’язують вузлом, аби зменшити просвіт отвору дійкового каналу. Перед зав’язуванням вузла в просвіт каналу вводять молочний катетер. Через 9—10 діб лігатуру знімають. Механічне подразнення, яке відбувається під впливом лігатури, сприяє регенерації м’язово-нервових елементів і підвищенню тонусу сфінктера; крім того, утворені в ділянці шва ніжні рубці механічно зменшують просвіт отвору молочного каналу. Останній фактор може мати й негативне значення, яке виражається в надмірному стягуванні отвору і виникненні тугодійності. Для її усунення інколи доводиться застосовувати розширення дійки. Для звуження отвору дійкового каналу буває достатньо 1—2 вузлових швів, які захоплюють тільки 1/4 отвору молочного каналу (рис. 6). За наявності рубців і новоутворень роблять пластичну операцію (вирізають і накладають шви, закріплюючи в каналі молочний катетер). Якщо сфінктер сильно розслаблений, на кінчик дійки одягають гумове кільце, яке не повинно сильно перетягувати дійку. Л. Тихонюк, канд, вет. наук, доцент кафедри хірургії БДАУ