1 жовтня 2008

Гуси-гуси…

Гуси великої сірої породи:
доросла птиця та добовий молодняк

Розведення гусей різного генетичного походження й напряму продуктивності свідчить про різнобічний інтерес наших співвітчизників до цього виду водоплавної птиці й широкі можливості її розведення в усіх регіонах держави.

Нині в Україні функціонують 43 племінні гусівницькі підприємства, з них три племінні заводи, два репродуктори І порядку (далі ППР І) та 38 репродукторів ІІ порядку (далі ППР ІІ). У цих господарствах розводять гусей дев’яти порід і популяцій, які за напрямом продуктивності належать до легких, середніх та важких. Систематизовані дані допоможуть господарям підприємств різних форм власності вибрати ту породу гусей, яка більшою мірою задовольнятиме їхні потреби.
Загальне поголів’я гусей у племінних підприємствах становить близько 200 тис. голів, з яких майже 3 тис. голів утримують на племінних заводах; 4,6 тис. голів — у репродукторах І порядку, а найбільше птиці (близько 192 тис. голів) зосереджено в репродукторах ІІ порядку.
Велика сіра порода
Серед наявного породного масиву гусей в країні частка птиці великої сірої породи становить 33,1%. З гусьми цієї породи працюють державне племінне птахівниче підприємство племінний завод “Роздольне” (далі ДППП “Роздольне”) Харківської області та 12 репродукторних господарств ІІ порядку, які утримують 65,5 тис. голів великих сірих гусей.
Створювати породу розпочав колектив співробітників Української науково-дослідної станції птахівництва в 1939 році. На початкових етапах роботи було відібрано племінний матеріал гусей роменської та тулузької порід. Після тривалої роботи з поліпшення вихідних форм проведено прямі та зворотні схрещування птиці, під час яких оцінено й відібрано кращі гібридні комбінації. Одержані гібриди від сполучення тулузьких гусаків із роменськими самками мали відмінні м’ясні форми, високу інтенсивність росту, а серед помісних гусок відмічено незначний відсоток квочок.
Гусей великої сірої породи створювали на кормах зі зниженим рівнем концентрованих кормів, кількість яких у продуктивний період становила до 120 г за добу, водночас було підвищено дози соковитих і вітамінних компонентів. У непродуктивний період гуси майже цілодобово перебували на пасовищах і водоймищі. Після збирання врожаю птицю виганяли на скошені поля, де вона поїдала залишки зерна після жнив без будь-якої підгодівлі. Після оранки полів птицю знову переводили на природні угіддя й утримували там до зими. У селян великі сірі гуси користувалися великим попитом завдяки невибагливості та життєздатності цієї птиці, високій інтенсивності росту молодняку, який у молодому віці можна забивати на м’ясо.
Породу як нове селекційне досягнення було затверджено в 1956 році. Нині поглиблену селекційно-племінну роботу з гусьми великої сірої породи, спрямовану на підвищення живої маси птиці, несучості, виплоджуваності молодняку, проводять співробітники Інституту птахівництва УААН разом зі спеціалістами Державного племінного птахівничого підприємства “Роздольне” Харківської обл.
Жива маса дорослих самців за оптимальних умов утримання й годівлі сягає 6,7–7,3 кг, самок — 5,7–6,3 кг; генетичний потенціал несучості гусок становить 60 яєць за рік, маса яєць — 170–190 г, виплоджуваність гусенят — 65,0–73,0%. Жива маса гусенят у дев’ятитижневому віці: самців — 4,4–4,6 кг, самок — 3,9–4,3 кг. Великі сірі гуси придатні для відгодівлі на жирну печінку, середня маса якої сягає 340 г, від окремих особин, за спеціальної відгодівлі, одержують жирну печінку масою до 500 грамів.
Рекордні показники продуктивності гусей великої сірої породи: несучість за рік яйцекладки — 85 шт., маса яєць у 52-тижневому віці гусок — 220 г; жива маса у цьому віці: самців — 9,5 кг, самок — 9,1 кілограма.
На базі племінного заводу “Роздольне” співробітникии Інституту птахівництва УААН спільно зі спеціалістами господарства провели удосконалення гусей великої сірої породи за відтворними якостями з використанням поглибленої індивідуальної і сімейної селекції, спрямованого вибору й добору птиці, а також розроблених методів комплектування селекційних гнізд і оптимального підбору різновікової птиці в племінний період. Як наслідок, у дослідних групах гусей заплідненість яєць підвищено до 95,9%, виплоджуваність гусенят — до 83,6%, виводимість яєць — до 87,1%, що, відповідно, на 6,0, 7,9 та 3,0% вище за середнє значення по породі.
На сучасному етапі селекція спрямована на підвищення інтенсивності росту птиці в ранньому віці, живої маси дорослих гусей, що сприятиме поліпшенню їхніх м’ясних якостей у забійному віці.
Найбільше поголів’я гусей великої сірої породи зосереджено в східному регіоні країни. Так, у Миргородському МПОСІПП Полтавської області племінне стадо великих сірих гусей налічує 9,2 тис. голів. Не відстає від нього й ЗАТ “Агротон” Харківської області, де теж вирощують досить значне поголів’я — 8,4 тис. голів. В інших репродукторах великих сірих гусей утримують менше — до 3,9 тис. голів.
У репродукторних господарствах велика сіра гуска, залежно від умов утримання й годівлі, за продуктивний цикл зносить до 39 яєць. За належних умов утримання й забезпечення збалансованими комбікормами птиця спроможна віддячити ще більшою несучістю — аж до 50 яєць, як це закладено в її генотипі.
Характеризуються гуси великої сірої породи й високим процентом виплоджуваності молодняку. Найбільше гусенят отримали у ПП АФ “Авангард” Одеської області — на рівні 78,0%, СТОВ “Старосолотвинська птахофабрика” Житомирської області — 76,0%, ПП “Паритет” Полтавської області — 75,0%. У таких господарствах, як ТОВ “АФ “Агротіс” філія “Павлівська”, “Філія “Комуніст” ДП АФ “Шахтар” ОП “Шахта ім. О. Ф. Засядька” Донецької області, “ДП “Дібрівський КЗ №62”, СТОВ “Карлівське ІПП” Полтавської області, ДППП “Роздольне”, СТОВ “Івашківський інкубатор” Харківської області виплоджуваність молодняку теж була високою — 64,0–71,0%. Високий показник виплоджуваності молодняку свідчить, з одного боку, про високі відтворні якості великих сірих гусей, а з другого, — про належний режим інкубації в господарстві.
Усього племінні підприємства реалізували 394,7 тис. яєць гусей великої сірої породи. Лідерами з реалізації цього виду продукції гусівництва є Миргородське МПОСІПП Полтавської області (119,7 тис. шт., або 30,3%), “Філія “Комуніст” ДП АФ “Шахтар” ОП “Шахта ім. О. Ф. Засядька” Донецької області (92,6 тис. шт., або 23,5%), ПП АФ “Авангард” Одеської області (85,0 тис. шт., або 21,5%). Частка цих трьох репродукторних підприємств у загальній кількості реалізованих племінних яєць сягає 75,3%, що свідчить про потужний рівень виробництва цих ППР ІІ.
Добового молодняку племінні підприємства реалізували загальною кількістю 175,0 тис. голів. У даному разі, крім згаданих вище господарств-лідерів, треба назвати також СТОВ “Карлівське ІПП” Полтавської області, яке реалізувало фермерським, присадибним господарствам та населенню близько 30,0 тис. добових гусенят.