Даремно забуте просо На підставі прогнозу серпень буде помірнішим, порівняно з минулим роком, середньомісячна температура перевищить на 1,0...1,5°С кліматичну норму, буде сприяти прискореному розвитку проса, особливо в областях степової зони. Для правильної організації збирання проса вирішальне значення має не лише визначення його оптимального строку і способу з урахуванням нерівномірного достигання зерна. Воно залежить також від метеорологічних умов, грунту, рельєфу місцевості, особливостей сорту та агротехніки вирощування. Просо, яке перестояло, при сильному вітрі осипається, що призводить до значних втрат урожаю. Тому краще збирати його роздільним способом — це дає змогу отримати більш стигле і якісне зерно. Скошувати просо у валки слід за три–чотири дні до настання повної стиглості, коли волоть достигає на 70—80%, а вологість зерна не перевищує 26—28% . У цей час волоть жовтого кольору із зеленуватим відтінком знизу. При скошуванні проса в більш ранні строки достигле зерно з нижньої частини волоті під час обмолочування видувається з м’якиною. Втрати врожаю при цьому становлять від 2 до 8 ц/га . На врожайність проса впливають і строки роздільного збирання, за якого вдається уникнути додаткових витрат на сушіння зерна, воно менше пошкоджується бактеріями і грибними інфекціями, що пояснюється зниженою вологістю при обмолочуванні; солома краще зберігається. Важливе значення має товщина валка: невелика його маса погано заповнює молотарку, а це призводить до пошкодження зерна і збільшує його втрату через недомолочування і погану роботу соломотряса. При врожайності до 20 ц/га просо краще скошувати жниварками ЖВН-6Б, ЖВП-6, ЖРБ-4,2А і укладати в здвоєні валки. Якщо врожайність понад 20 ц/га, то раціональніше укладати просо в одинарні валки через 6 м. Перед збиранням поля розбивають на загінки і навісними жниварками ЖВН-6Б або фронтальними ЖРБ-4,2 роблять прокоси. Висоту скошування визначають з таким розрахунком, щоб валки укладались на стерню висотою 15–17 см, були підняті над грунтом і швидко підсихали. Суцільні посіви скошують уздовж рядків, а широкорядні — впоперек або під кутом 35–60° до них, тоді скошена маса краще утримується на стерні і при обмолочуванні підбирається без втрат. Якщо посіви забур’янені, ріжучий апарат жниварки переобладнують на двоножовий, що усуває його забивання. Хорошу продуктивність забезпечує жниварка ЖРБ-4,2А (навісна фронтальна універсальна). Можна використовувати також причіпні ЖВП-4,9, ЖВП-6 і навісні ЖВН-6Б та зернозбиральні комбайни “Славутич”, “Лан”. Просо скошують у валки вранці або в другій половині дня — тоді, коли воно менше осипається. Мінімальні втрати зерна і найбільш якісне укладання валків на суцільних посівах забезпечуються за швидкості руху жниварок 9,5–10 км/год (така ж швидкість — на широкорядних однострічкових при скошуванні вздовж рядка, а впоперек — 7,5–8 км/год). Для формування валків однакових розмірів краще використовувати жниварки однієї марки або однієї ширини захвата. Ширина валка не повинна перевищувати 90% ширини захвата підбирача. За вологості зерна 15–17% проводять обмолот валків і закінчують за три–п’ять днів. Просо після обмолочування необхідно своєчасно і ретельно обробити на зерноочисно-сушильних пунктах. Зерно найбільш цінних сортів може мати в складі зернових домішок обрушених і пророслих зерен у цілому не більше 6%, зокрема пророслих — не більше 1%. У числі сміттєвих домішок — зіпсованих зерен не більше 0,5% і важко відокремлюваних бур’янів (щетинник сизий, тисячоголов) — не більше 1,5%. Не можна допускати наявності домішок отруйних бур’янів. Т. Ігнатьєва, ст. наук. співробітник Інституту агроресурсів