Через несприятливі для перезимівлі озимих погодно-кліматичні умови осені та зими цьогорічна весна додасть клопоту хліборобам: на значних площах доведеться провести підсівання та пересівання озимих колосових культур.
В. Рябчун, канд. біол. наук,
В. Мельник, наук. співробітник,
Н. Рябчун, канд. с.-г. наук,
Інститут рослинництва
ім. В. Я. Юр'єва НААН
Озимі зернові культури - незамінна складова кожної сівозміни й основа валових зборів зерна в Україні, але, внаслідок нестабільних погодних умов, їхнє вирощування перебуває під постійним ризиком. Зокрема, несприятливі погодні умови осені, ураження грибковими та вірусними хворобами, шкідниками, пізній висів по небажаних попередниках, недостатній сніговий покрив або повна його відсутність - усе це на фоні низьких температур повітря та грунту значно послаблює сходи і може призвести до зрідження або повної загибелі посівів.
Навесні перед виробниками зерна може гостро постати питання: чим підсівати або пересівати озимі, щоб зберегти зерновий клин.
Вибір ярого тритикале - один із найвигідніших шляхів вирішення цієї проблеми. Основна особливість сортів ярого тритикале полягає в економічності вирощування, біологічних, технологічних та адаптивних властивостях, а також універсальності використання зерна на харчові та кормові цілі.
Однією з переваг ярого тритикале є можливість висіву в дуже ранні строки. Зерно проростає вже за температури 1...3°С, а сходи витримують ранньовесняні заморозки до -10°С. Прискорений розвиток навесні дає змогу наблизити строки достигання зерна, а посіви озимої пшениці з підсіванням ярого тритикале дають змогу отримати високоякісне продовольче зерно. Тритикале стримує розвиток бур'янів, а за потреби можна застосувати на площах із таким підсівом гербіциди проти дводольних бур'янів до фази колосіння.
Підсів озимих культур рекомендують проводити у разі нерівномірного зрідження посівів: плями відсутніх або зріджених сходів, вимерзання, вимокання рослин тощо. До проведення пересівання рекомендується провести суцільне внесення азотних добрив у дозі 1-1,5 ц/га. Підсів проводять упоперек рядків озимини. Норму висіву ярого тритикале встановлюють залежно від густоти озимої культури після виходу із зими. На повністю загиблих ділянках поля рекомендована повна норма для висіву ярого тритикале - 5 млн зерен на гектар. На зріджених - норму висіву зменшують пропорційно до наявної густоти озимої культури. Слід забезпечити якісне загортання насіння тритикале в грунт.
Пересівання озимих здійснюють за густоти рослин до 2 млн нерозкущених рослин на гектар. Пересів проводять звичайними сівалками після попередньої підготовки грунту або сівалками прямого висіву з унесенням добрив у рядки. Норма висіву ярого тритикале - 5 млн зерен на гектар.
Наприклад, у фермерському господарстві «Прогрес» Балтського району Одеської області підсівання озимої пшениці ярим тритикале за несприятливих умов 2005 р. забезпечило одержання 5 т/га врожаю товарного зерна.
Сорти ярого тритикале, створені в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН: Хлібодар харківський, Легінь харківський, Коровай харківський, Оберіг харківський та інші, - мають високий потенціал урожайності - до 6-7 т/га. Водночас їхня висока адаптованість до умов вирощування дає змогу отримувати стабільний урожай на рівні 3-4,5 т/га навіть за низького агрофону та посушливих умов. Яре тритикале менш вибагливе, порівняно з іншими зерновими, до попередників. Практикується його вирощування по соняшнику, кукурудзі, урожайність у такому разі становить 3-4 т/га.
Універсальність використання ярого тритикале дає змогу отримати на підсіяних площах озимої пшениці продовольче зерно, придатне для випікання хліба.
На сьогодні в Україні набули чинності стандарти на зерно ДСТУ 4762:2007 «Тритикале. Технічні умови» та на борошно ДСТУ 4690:2008 «Борошно із зерна тритикале. Технічні умови». Це відкриває широкі можливості для використання борошна з тритикале у хлібопекарській та кондитерській промисловості.
Особливість сортів ярого тритикале, що створені в Інституті рослинництва, - їхні змішувальні властивості завдяки високій якості клейковини. Індекс деформації клейковини борошна тритикале становить 50-65 од., завдяки цьому воно здатне поліпшувати хліб із борошна низьких класів пшениці.
Дослідження в лабораторії якості зерна встановили оптимальне співвідношення суміші: 80-90% борошна пшениці IV-VI класів та 10-20% борошна ярого тритикале, - за якого можна отримати борошно, що за хлібопекарськими властивостями відповідає пшеничному ІІ-ІІІ класам.
Крім того, додавання 10-15% борошна з тритикале до пшеничного І-ІІІ класів дає можливість отримати хліб із високими поживними властивостями, цінніший за амінокислотним складом, що підвищує економічну ефективність виробництва.
Висока якість та поживність зерна ярого тритикале, підвищений вміст білка та його амінокислотна збалансованість обумовлюють дуже високу цінність зерна для кормового використання, зокрема приготування комбікормів. Підвищений вміст каротиноїдів у зерні визначає біологічну цінність продукту.
Дуже важливе питання - економічність вирощування, за цим показником яре тритикале також не має рівних серед інших колосових культур для підсіву та пересіву. Це обумовлюється меншим ураженням ярого тритикале хворобами, поширеними в ценозі озимини: борошнистою росою, бурою та жовтою іржею, септоріозом листя, фузаріозом. Насіння тритикале не потребує передпосівного протруювання, оскільки культура стійка до сажкових та інших грибкових захворювань. Яре тритикале менше пошкоджується клопом шкідливою черепашкою; крім того, його клейковинний комплекс стійкіший, ніж у пшениці, до дії протеолітичних ферментів.
Яре тритикале має підвищену стійкість до біотичних та абіотичних чинників. Усе це дає змогу знизити затрати під час вирощування. За середньої урожайності економічний ефект від вирощування за ресурсоощадною технологією становить 1100 грн/га. За внесення N60P60K60 економічний ефект зростає до 1500 грн/га. За використання змішувальних властивостей борошна економічний ефект досягає 3000 грн/т зерна.
Серед сортів ярого тритикале можна дібрати найкращі для пересівання озимих майже в будь-якій агрокліматичній зоні України для гарантованого отримання добрих хлібопекарських та змішувальних властивостей борошна.