Переговори щодо ціни на молоко: модель для нас?

У Франції виробники молока та молокозаводи роками домовлялися одне з одним про ціни. Наразі цінова система стоїть перед загрозою порушення рівноваги.

Починаючи з 1997 року, у Франції виробники та молокозаводи домовлялися про ціни на молоко щоквартально на основі індексу. Цінову модель порівнювали з установленою кілька років тому орієнтовною ціною виробників (ЕОР) у Баварії.
Мета системи, підтриманої політиками, була такою: зменшити цінову різницю між підприємствами та надати більшої вагомості виробникам молока стосовно багатьох приватних молокозаводів. У Франції понад половина з 220 молокозаводів перебуває у приватній власності.
Ціну на молоко встановлювали асоціація виробників молока (FNPL), асоціація молокозаводів (FNCL) та асоціація приватних молокозаводів (FNIL). Виробники молочної продукції заснували ще одну асоціацію (так звану CNIEL) як приватну організацію. Вона мала надавати нейтральні ринкові дані, розраховувати індекс та координувати переговори щодо ціни.

Як виведено індекс?
До індексу входили актуальні курси та курси минулого року на споживчі й промислові продукти (масло і порошок), а також на продукти експорту, насамперед на сир, що його ввозять до Німеччини, за різними частками (див. малюнок). Для експортних цін застосовували курси актуальних цін на французький сир у Німеччині.
На основі індексу було встановлено фіксовані базові ціни за 1 літр молока з 38 грамами жиру та 34 грамами білка на національному та, в кінцевому рахунку, на регіональному рівнях. Метою було досягнення в регіонах схожого цінового рівня.
Оскільки Німеччина для французів - найважливіший ринок і одночасно конкурент, то під час визначення цін важливу роль відіграє також відрив від німецьких цін. Якщо різниця дорівнює понад 4 євро на 1000 літрів, тоді слід запланувати узгодження цін.
Доплати чи знижки всередині підприємства залежать від позиції виручки. Крім того, кожний молокозавод має можливість підвищити або знизити базові ціни залежно від своєї актуальної частки на промислові продукти. Цей так званий чинник гнучкості становить, приміром, на "Лакталісі" фактично 0,6 євроцента, оскільки частка промислових продуктів на підприємстві сягає близько 25%. Асоціація молокозаводів "Содіааль" вираховує тепер із базової ціни 1 євроцент/літр, оскільки частка промислових продуктів становить приблизно 30%. Градацію чинника гнучкості закладають наперед. Найбільша знижка системи становить 1,8 євроцента за 40%-ної частки промислових продуктів.

Менші коливання цін
На думку фермерів - виробників молока та представників молокозаводів, цінова система працює добре, але за сильних коливань цін було важко досягти згоди.
Молокозаводи дотримувалися системи, хоча це не було обов'язковим. Для них важливіше було те, що фермери більше не міняли молокозаводи через узгодження цін, не йшли на барикади та не блокували свої підприємства. "Узгодження ціни посприяло встановленню спокою за лаштунками заводів", - пояснив Люк Морелон із "Лакталіс" - найбільшого молокозаводу Франції.
Для обох сторін було знайдено компроміс, який забезпечив більшу прозорість і планомірність. Окрім того, завдячуючи правильному рішенню, трохи було пом'якшено сильні коливання цін: "Протягом року ціни піднімалися або падали максимум на 10%", - пояснив Жерар Кальбрі з молочно-промислового об'єднання "Альта".
Завдяки цьому не було усунено конкуренцію серед молокозаводів.  Л. Морелон додав: "У нас було достатньо гнучкості, щоб визначити ціни відповідно до наших фактичних прибутків. Недоліком, на думку молокозаводів, є те, що через систему не можна достатньо швидко відреагувати на ринкові  зміни". "Так, навесні 2008 року ми мусили значно раніше підвищити ціни. Це коштувало нам значної частки ринку", - так стверджує Ж. Кальбрі з "Альти". До того ж, молокозаводи хотіли б, щоб система була більше зорієнтована на ціни європейського ринку, а політики менше впливали на це.
Питання, чи має взагалі цінова система майбутнє, залишається наразі відкритим, тому що французькі установи-конкуренти вбачають у цьому основу високих споживчих цін і, на додачу, порушення правил ЄС щодо конкуренції.
Остання спроба врятувати модель як так звану рекомендацію щодо цін, закінчилася в червні 2009 року кризою довіри між партнерами. Молокозаводи почувалися обділеними. "З цією політично примусовою ціною у 28 євроцентів нас відокремили від ринкового розвитку інших країн", - пояснив Люк Морелон - лідер галузі компанії "Лакталіс". З 28 євроцентами французькі ціни на молоко були на 20% вищими за середній європейський рівень і призвели до того, що експорт зменшився на 16%. Передусім, у 2009 році німецькі молокозаводи у Франції однозначно перебували в значному виграші щодо сиру "Емметалер" та масла. Саме тому представники молокозаводів наполягали негайно знизити ціни.

Повернення до столу
переговорів
Незважаючи на цю кризу, як виробники, так і молокозаводи хочуть врятувати узгодження ціни. Із січня по березень 2010 року навіть вдалося зафіксувати оновлені базові ціни. "Якщо партії зможуть домовитися, а політики забезпечать підтримку, буде, відповідно, легше змінити правила конкуренції", - Етьєн Фабрег від FNPL налаштований оптимістично, тому що така система дає великий шанс усій Європі стримати очікувані з 2015 року коливання цін.
Якщо не буде досягнуто домовленості, то в майбутньому цінові прогнози лише на основі певних ринкових індикаторів, наприклад, вартості сировини або актуальних курсів цінних паперів, будуть зайвими. Ці індикатори організація CNIEL має публікувати щоквартально.

Підсумовуємо
Французька цінова модель додала вагомості виробникам молока щодо приватних молокозаводів. Для них, найперше, важливими є незначні коливання цін та можливість планувати, маючи фіксовані ціни.
Для молокозаводів найважливіше те, що фермери вже не поспішають на барикади. Але вони шкодували за тим, що тепер не можна гнучко зреагувати на розвиток ринку.
Проте основною проблемою цінової моделі залишаються все ж таки зависокі витрати. Друге велике питання - чи буде така цінова модель довгостроково постійною для картельного права. Французькі фермери налаштовані оптимістично і вірять, що справу буде продовжено, незважаючи на деякі побоювання. Вони розраховують на підтримку політиків.

Ринок 2015: як бути далі?

Квоти на молоко чи вільний ринок? Чого очікують французькі виробники молока та молокозаводи після 2015 року?


Французька молочна галузь "піддає газу". Після того, як роками практиковане узгодження цін між виробниками та молокозаводами опинилося на краю прірви, в усій галузі інтенсивно дискутують про нові постачальницькі відносини.

Політика бажає правил
Сигнал до дискусії, як часто буває у Франції, надійшов від політиків. Спершу міністр сільського господарства Франції Бруно Ле Мер хотів уже навіть до кінця 2009 року примусити молокозаводи працювати за проектом обов'язкових типових договорів. Представники галузі однак зуміли його переконати, що для цього потрібно більше часу і що виробників теж треба залучити до цієї роботи.
На думку політиків, у договорах слід вказати кількість, ціну та строк дії угоди. Щоб підвищити репутацію виробників, вони мають об'єднатися в професійні асоціації та спільно обговорювати умови договорів - такою була пропозиція Ле Мера. Завдяки цьому буде врегульовано вихідні ціни молокозаводів.
Молокозаводи
розійшлися в поглядах
Приватні молокозаводи, як наприклад, "Лакталіс" або "Данон", відстоюють вільний ринок і відхиляють договори. "Ми і в майбутньому перероблятимемо все молоко наших постачальників. Ми настільки великі, що можемо вирівняти надлишок всередині підприємства", - пояснює Люк Морелон з "Лакталісу". Проте можна платити й нижчу ціну за великі надлишки.
А асоціації молокозаводів, навпаки, підтримують окремі договори зі встановленим терміном дії від чотирьох до п'яти років та з цінами, які прив'язані до кількості молока. "Асоціації побоюються, що після 2015 року вони будуть переповнені молоком, яке не зможуть раціонально збути", - пояснив Жерар Кальбрі з молочного об'єднання "Альта".
Найбільша асоціація "Содіааль" провела в Інтернеті серед майже 9 тис. своїх членів опитування, щоб мати змогу розрахувати очікувану в майбутньому кількість молока. Господарства, які приєднаються, отримають 2 євроценти за літр додатково. Господарства, які зможуть відносно точно розрахувати наперед свою кількість молока, одержать додатково ще раз 3 євроценти.

Асоціації хочуть А/В-систему
Спілка асоціацій молокозаводів FNCL подала перший робочий документ щодо складання майбутнього договору. В ньому пропонується дворейкова А/В- система.
А-молоко має продаватися з високою надлишковою вартістю за вищими цінами. В-молоко є надлишковим, яким торгують в усьому світі, й ціни на нього підпадають під сильні коливання. "Завдяки цій системі кожен виробник був би вільним у рішенні, чи бажає він виробляти В-молоко чи ні. До того ж, А-ринок не збивається через завелику кількість молока. Таким чином, виробники та молокозаводи однаково ризикують", - описує переваги Крістель Жоссе з FNCL. Умови договорів має розробити організація CNIEL.
Роз'яснено цілі асоціацій молокозаводів: зменшити коливання цін, досягнути рівноправності між виробниками та молокозаводами й підтримати виробництво молока повсюдно у Франції.
І тому цю договірну політику треба встановити через засоби регулювання ринку ЄС. Фредерік Шуссон з найбільшої асоціації "Содіааль": "Не слід знищувати придатні ринкові інструменти. Передусім, потрібно зберегти інтервенцію".

Молочні фермери хочуть більшої вагомості
Більшість французьких фермерів налаштовані скептично проти договорів, насамперед тому, що на п'ять років наперед треба буде встановлювати ціни та кількість. "Перш ніж ми акцептуємо будь-які договори, ми маємо для оформлення досягти постійних типових домовленостей, на яких триматиметься вся галузь", - сказав Етьєн Фабрег з асоціації виробників молока FNPL.
Виробникам молока зрозуміло, що після скасування квот їм доведеться завойовувати авторитет у молокозаводів. "Ми не хочемо бути ні взаємозамінними постачальниками сировини, ні інтегрованими в підприємства", - наголошує Жак Жавен, молочний фермер із Бретані.
Саме тому багато фермерів відкрито протистоять об'єднанню в асоціації виробників молока. Щоправда, їм доведеться утримувати виробництво щонайменше 100 млн літрів молока, щоб мати достатньо ударної сили.
С. Ленерт