Логістика зернових 2025 під загрозою

З 1992 року Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) відіграє важливу роль у підтримці України. Ще понад 30 років тому було укладено двосторонню угоду між Україною та USAID про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво, яка мала на меті сприяти країні у реалізації її економічного, політичного та суспільного потенціалу.

За офіційними даними у 2024 році Україна отримала через програми USAID 5,4 млрд дол. США, у 2023 — 116 млрд дол. США, а у 2022 — майже 9 млрд дол. США. До прикладу, до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, наша держава отримала 224 мільйони дол. США.

Ці кошти спрямовувалися на гуманітарні проєкти, підтримку аграрного сектору, правової системи, освітні ініціативи та, звісно ж, на інфраструктуру. Наразі усі програми USAID поділені на 5 ключових напрямів:

• Демократія, права людини та врядування;
• Економічний розвиток;
• Критична інфраструктура;
• Охорона здоров’я;
• Перехідний період та гуманітарна допомога.

Про це пише Пропозиція із посиланням на Rail.insider 

У 2024 році в рамках програми «Економічна підтримка України» USAID передав 300 вагонів-зерновозів 11 українським агроекспортерам підтримавши таким чином український бізнес й покращивши логістику зерна зокрема на експорт.

Вагони від Проєкту USAID отримали агроекспортери та логістичні компанії, зокрема Agro Region, Almeida Group LLC, Ascet Shipping, Astarta-Kyiv, Cygnet Agrocompany, «Ерідон», ІМК, Louis Dreyfus Company, МХП, Nidera Agro, UGTC TRADE. Передбачається, що використання цих вагонів дасть змогу збільшити експорт зерна з України на 432 705 тонн щорічно та залучити значні додаткові інвестиції у сектор аграрної логістики.

Примітно, що 300 вагонів-зерновозів, які були придбані для перелічених вище агрокомпаній,будувалися на ДМЗ «Карпати». А це — 45 % від тогорічного замовлення підприємства.

Призупинення фінансування інфраструктурних проєктів USAID створює суттєві виклики для України, зокрема для розвитку транспортної інфраструктури та модернізації логістичних мереж. Також за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, припинення допомоги USAID спричинило втрату частини важливих для України проєктів, зокрема щодо реформування митниці, закупівлі відповідного обладнання, підтримки енергетичного сектору.

Однак, навіть у таких умовах, Україна має можливості для пошуку альтернативних джерел фінансування. Серед партнерів — Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), що активно інвестує в інфраструктуру, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), який підтримує модернізацію транспортних вузлів, та Світовий банк, який фінансує відновлення стратегічних об’єктів. Крім того, Міжнародний валютний фонд (МВФ) продовжує підтримку макрофінансової стабільності України, що також може сприяти розвитку критично важливої інфраструктури. 

Додаткові можливості перед Україною також відкриваються завдяки Програмі ЄС Ukraine Facility, яка передбачає фінансування на відбудову, а також завдяки Німецькому державному банку розвитку (KFW), що фінансує відновлення транспортної та енергетичної інфраструктури. Важливим напрямом є й залучення приватних інвесторів та державно-приватного партнерства, що може забезпечити довгострокову фінансову підтримку Укрзалізниці та інших стратегічних галузей.

Також нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація, що японське агентство з міжнародного співробітництва (JICA) розгляне можливість фінансування тих програм у сфері енергетики та інфраструктури в Україні, якими раніше опікувалося Агентство США з міжнародного розвитку. 

Співпраця з цими установами, а також залучення додаткових інвесторів допоможе Україні продовжити розвиток транспортної мережі, зберегти логістичну стійкість та мінімізувати ризики, пов’язані з припиненням фінансування з боку США.