Прогноз врожайності озимини на Миколаївщині — стримано оптимістичний

Аграрії Миколаївської області восени 2022 року посіяли озимі культури на площі 539,5 тисяч гектарів — це на 30 відсотків менше порівняно з показниками у 2021 році. Російська збройна агресія стала головною причиною зменшення посівів. Попри це, науковці дають стримано-оптимістичні прогнози щодо врожайності озимих Миколаївської області на 2023 рік.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на suspilne.media.

За інформацією головного спеціаліста департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації Володимира Афанасьєва, озимі зернові посіяні на площі 458,7 тисячі гектарів, під озимим ріпаком — майже 81 тисяча гектарів.

Задовільним називає стан озимих по області професор кафедри рослинництва та садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету Євгеній Домарацький. Прогноз щодо врожаю озимих культур цього року дає стримано оптимістичний. Головне, говорить науковець, щоб не було тривалих морозів за відсутності снігового покриву.

«Щодо підтримання експортного потенціалу — я, все ж таки, хочу бути налаштований оптимістично. Я розумію, що на рекорди ми можемо не сподіватися у 2023 році. Але думаю, що середня стабільна урожайність буде досягнута. У нашому регіоні — так само», — сказав Євгеній Домарацький.

Осінь 2022 року була теплою та посушливою, вологи для розвитку посівів було небагато. Водночас такі погодні умови сприяли виникненню ще однієї проблеми — станом на січень на полях зафіксовано велику кількість колоній мишей. Вони їдять зелені сходи, шкодять кореневій системі озимих. Крім природних причин збільшення популяції гризунів, науковець говорить про певні технологічні зміни у веденні сільгоспробіт, що викликані російсько-українською війною.

«Переходимо на економію ресурсів, на безвідвальний обробіток ґрунту. Тому що енергоресурс на сьогодні має дуже високу ціну — це дизельне пальне і таке інше. Відповідно відмовляємось від відвального обробітку ґрунту. Це сприяє потужному розвитку мишоподібних гризунів», — розповів Домарацький.

З його слів, традиційний глибокий обробіток ґрунту порушує екосистему гризунів – руйнуються нори, самі тварини опиняються на поверхні та стають здобиччю хижаків. Відповідно, економія та поверхнева обробка полів не зачіпають цю екосистему.