Спецможливості
Статті

Жнива... Як краще їх провести на ланах озимої пшениці

05.06.2008
1982
Жнива... Як краще їх провести на ланах озимої пшениці	 фото, ілюстрація
Жнива... Як краще їх провести на ланах озимої пшениці

Жнива... Як краще їх провести на ланах озимої пшениці

Середина літа — липень — у степовій та лісостеповій зонах за прогнозом передбачається прохолодною, з недобором тепла 80—90°С, і дощовою (кількість опадів більше 110% норми) в таких областях, як Київська, Полтавська, Харківська, Волинська, Львівська, Рівненська та Чернігівська, а на решті території кількість опадів буде в межах норми, крім Миколаївської і Херсонської областей, де опадів випаде менше 90% норми.
Тому, щоб уникнути напруження у період жнив негативними факторами — не тільки організаційно-господарськими, а й погодними — слід заздалегідь визначитись із тими завданнями та черговістю їх виконання під час збирання врожаю (бажано, у стислі строки).
Отже, у передзбиральний період (за 2—3 тижні перед збиранням урожаю) треба провести обстеження посівів озимої пшениці на забур’яненість та визначення доцільності застосування гербіцидів.
У Степу, Лісостепу, на Поліссі на забур’янених посівах озимої пшениці, коли дводольні бур’яни вийшли у верхній ярус і кількість їх перевищує РВШ, рекомендують для часткового знищення, а особливо для підсушування бур’янів застосовувати за два тижні перед збиранням наведені у таблиці гербіциди.
Крім того, не можна також забувати й про запобіжні заходи зі збереження якості зерна озимої пшениці від шкідників та хвороб. Важлива роль у вирішенні цього завдання належить своєчасному та якісному збиранню врожаю, правильному вибору способів збирання, визначенню строків його проведення, організації збиральних робіт, технологічному налагодженню збиральної техніки, зведенню втрат до мінімуму.
Основними способами збирання врожаю озимої пшениці, як і всіх зернових, є однофазне (пряме комбайнування) та двофазне (роздільне збирання).
Важливо правильно визначити строки початку скошування хлібів у валки за роздільного збирання.
Оптимальний строк роздільного збирання настає в середині фази воскової стиглості, коли вологість зерна сягає 30%. За відсутності дощів не слід затримуватися з обмолотом більш ніж на 7—9 днів.
Рекомендації щодо двофазного (роздільного) збирання врожаю озимої пшениці (для всіх зон).
q Збирання розпочинати у фазі воскової стиглості (близько 30% вологості зерна).
q Обкошувати поля по периметру до 30 м від країв поля.
q Обмолочувати валки за відсутності дощів — через 4—5 днів.
q Висота зрізу:
w для стеблостою 80—100 см повинна бути на рівні 15—20 см від землі;
w для більш високих хлібів (вище 120 см) — на рівні 20—30 см від землі.
q Винесення мотовила вперед відносно різального апарата:
w для низькорослих хлібів — 20—25 мм;
w для високорослих хлібів — 60—70 мм.
q Формування валків:
w ширина — не більше 1,5 м;
w товщина — 12—18 см;
w кут укладання стебел відносно осі валка — у межах 10—25°;
w розташування колосків — посередині валка.
q Напрямок руху комбайна при підбиранні валків:
w у напрямку руху жниварки — коли валки сформовані одним її проходом;
w у протилежному напрямку — коли з підбиранням запізнилися, колоски осіли на землю й розкидані вітром;
w спарені валки підбирати в напрямку укладання нижнього валка.
q Зібране з перших 50 га зерно зберігати окремо, оскільки воно більше травмується, уражується хворобами, не може довго зберігатися.
q Обмолочування валків проводити за швидкості 4,5—5 км/год.
q Частота обертів барабана:
w збільшувати на початку збирання врожаю;
w зменшувати в середині і, особливо, наприкінці збирання врожаю.
q Регулювання мотовильного апарата проводити:
w ранком;
w удень;
w увечері.
q Втрати врожаю не повинні перевищувати 0,5%.
За повної стиглості зерна врожай озимої пшениці збирають однофазним способом. Зріджені, але чисті посіви також збирають прямим комбайнуванням.
Рекомендації щодо збирання врожаю озимої пшениці у всіх зонах прямим комбайнуванням.
q Обмолот розпочинати за повної стиглості зерна (за 16—18% його вологості).
q Збирання починати з обкошувань по периметру до 25—30 м від краю поля.
q Першочерговість збирання:
w сильні та цінні сорти;
w насінники;
w посіви, найбільш заселені шкідниками;
w посіви, найбільш уражені фузаріозом колосу та іншими хворобами;
w інші посіви.
q Кількість травмованого зерна не повинна перевищувати 2%.
q Регулювання мотовильного агрегату проводити 3 рази (вранці, вдень, увечері).
q Втрати врожаю під час збирання не повинні перевищувати 0,5%.
q Збирання врожаю слід проводити в стислі строки, враховуючи першочерговість збирання врожаю.
Первинну доробку обмолоченого зерна проводять на токах (вручну чи механізовано) і в зерносховищах, дотримуючися рекомендацій щодо доведення насіння до кондиційного стану і збереження якості зерна, тобто зерно очищують, сортують і сушать до вологості 13—14%.
Рекомендації щодо первинної доробки зерна озимої пшениці
(у всіх зонах)
q Не допускати змішування зерна, зібраного прямим комбайнуванням і роздільним способом.
q У першу чергу очищувати зерно, зібране прямим комбайнуванням.
q Формування зерна в бурти проводити окремо з кожного поля.
q Бурт зерна потрібно позначати щитом, на якому зазначено сорт, масу і попередні дані про вміст клейковини.
q Для кожної тонни зерна рекомендовано мати не менше 1 м2 площі току з твердим покриттям.
q Шар зерна в зерносховищах залежно від пори року повинен бути:
w тепла пора року — не більше 2 м;
w холодна пора року — не більше 2,5 м.
q Формування партій зерна слід проводити, враховуючи ступінь ураженості фузаріозом.
Завданням доробки насіння є збереження його якості: запобігання перезараженню та посиленню ураженості зібраного врожаю хворобами (фузаріозом, пліснявінням, бактеріальними хворобами).
Аналогічні завдання необхідно буде вирішувати і під час збирання інших зернових колосових (як озимих, так і ярих) культур.

О. Безручко,
Інститут “Агроресурси”

Інтерв'ю
У березні Асоціація «Укрсадпром» обрала нового голову. Ним став Юрій Вахель. Про себе він розповідає, що «родом з олійно-зернового бізнесу». Сайт «Пропозиція» розпитав у нового голови асоціації про поточну ситуацію з арештом рахунків... Подробнее
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее

1
0