З чого починається врожай кукурудзи

Останніми роками суттєво збільшився валовий збір зерна кукурудзи, який у 2009 році становив близько 11 млн т, а 2010 року досяг рекордної позначки - 12 млн т.

Збільшення врожаю забезпечувалось, першою чергою, високою врожайністю, що свідчить про позитивні зрушення у технології вирощування цієї важливої для агропромислового сектору країни культури.
Проте можливості технології далеко не вичерпані. За середньої врожайності 4,5–5,0 т/га окремі господарства одержували з гектара 8–10 т зерна кукурудзи на досить значних площах. Досвід отримання високих урожаїв свідчить, що для цього потрібно задіяти всі елементи технології — від вибору гібрида, якості насіння до догляду за посівами і збирання врожаю. Врожай минулого року також переконав, що високого рівня цілком можливо досягти, використовуючи вітчизняні гібриди і власне насіння.
Отже, врожай кукурудзи розпочинається ще з насіння — його сортових і посівних якостей та продуктивності. Сортові якості означають справжність насіння, його відповідність певному сорту (гібриду). Посівні якості передбачають комплекс показників, які характеризують його життєздатність і продуктивність. Тільки за сукупністю сортових і посівних якостей оцінюється насіння і його придатність до сівби.
Оцінка насіння виконується на основі регламентних норм посівного стандарту. Тільки те насіння, що відповідає нормам, вважається кондиційним, супроводжується сортовими документами і допускається до сівби. Норми стандарту подано у вигляді граничних значень, виходячи з яких фактичні показники якості не мають бути вищими або нижчими за вказані показники (табл. 1).
Норми якості також встановлюються для певної групи і категорії насіння. За категорією насіння поділяють на оригінальне (ОН), елітне (ЕН), репродукційне (РН), гібридне (F1, F2).
Оригінальне (ОН) — це насіння, створене в науково-дослідних установах і навчальних закладах, яке висівають у первинних ланках насінництва.
Елітне (ЕН) — насіння, отримане від послідовного розмноження оригінального насіння. Елітне насіння можна використовувати як для подальшого розмноження, так і на товарних площах.
Репродукційне (РН) — насіння, отримане від послідовного пересівання елітного насіння.
На товарних площах рекомендовано використовувати насіння першої-третьої репродукцій, яке має кращі посівні і врожайні властивості, ніж насіння подальших репродукцій.
Гібридне (F1, F2) — дещо інша категорія насіння, яке отримують шляхом схрещування генетично відмінних рослин — батьківських форм. На товарних площах рекомендують висівати лише перше покоління гібридів, які проявляють гетерозисний ефект у вигляді значного покращання кількісно-якісних показників (продуктивності, врожайності, посухостійкості, холодостійкості, вологовіддачі та інших господарсько цінних показників). Друге покоління гібридів є менш продуктивним, знижує врожайність, особливо зернову, тому в крайньому разі його можна використовувати для отримання листостеблової (силосної) маси.
Однією з основних технологічних характеристик гібридів кукурудзи є їхня група стиглості. За прийнятою термінологією групу стиглості визначають показником FАО, його збільшення означає причетність гібрида до пізнішої групи стиглості. Наприклад, за FАО до 200 групу вважають ранньостиглою, від 200 до 300 — середньоранньою, від 300 до 400 — середньостиглою, понад 400 — середньопізньою. Найбільшого поширення набули гібриди середньоранньої та середньостиглої груп, оскільки вони дають змогу отримувати високий урожай зерна та збирати його з нижчою вологістю.
   Останнім часом користуються значним попитом також гібриди з підвищеною вологовіддачею зерна. Такі гібриди, досягаючи стану фізіологічної стиглості, швидко підсихають, не втрачаючи при цьому сухої речовини. Отже, вибираючи насіння певного гібрида для сівби, насамперед, слід дізнатись про ті господарсько цінні показники, які він зможе забезпечити. Потрібно також дізнатись про особливості сортової технології вирощування гібридів залежно від того, де його висіватимуть. Як правило, потенційна врожайність гібрида досягається за певних технологічних умов: дотримання строків сівби і густоти посіву, оптимального мінерального живлення й грамотного захисту рослин. Беручи все до уваги, краще обирати насіння певного гібрида від оригінатора-виробника. Це гарантує, по-перше, справжність гібрида, по-друге, забезпеченість інформацією щодо особливостей його вирощування, по-третє, компроміс щодо ціни, оскільки вдається уникнути націнки посередника. Бажано також користуватися послугами відомих виробників, які пропонують низку різних гібридів і технологій, що свідчить про їхній високий рівень і партнерську надійність.
   Наступне, на що треба звернути увагу, добираючи насіння, — це його якість. Аналіз партій насіння кукурудзи, підготовленого до сівби, свідчить про його різну якість та схожість. У значній кількості партій лабораторна схожість насіння не перевищує мінімально дозволений рівень і становить 92–93%. Тому польова схожість буде значно нижчою, особливо за несприятливих умов періоду сівба — сходи. До того ж, зниження польової схожості відбувається непропорційно до лабораторної. У дослідах встановлено, що в однакових умовах польова схожість різних гібридів кукурудзи знижувалась на 8–15% (лабораторна — 96–100%) та на 15–30% (лабораторна — 92–93%).
Різке зниження польової схожості призводить до погіршення показників росту рослин, їхньої індивідуальної продуктивності і загальної врожайності. В наших дослідах прибавка врожаю зерна з насіння із високою лабораторною і польовою схожістю становила в межах 0,75–1,35 т/га (18–23%) порівняно з використанням насіння з нижчою лабораторною схожістю.
   Отже, кондиційне насіння кукурудзи, яке підготовлене для сівби, хоча і відповідає вимогам стандарту, однак може бути різноякісним у межах лабораторної схожості 92–100%. Різноякісність проявляється неоднаковими показниками сили росту і польової схожості насіння, його продуктивності і врожайних властивостей. Нехтування проявом різноякісності призводить до технологічних прорахунків, недоотримання продукції та прибутку під час вирощування кукурудзи. Тому в стадії вибору насіння важливо встановити рівень різноякісності, визначити та спрогнозувати його польову схожість і врожайність.
Для такої комплексної оцінки спеціалісти Інституту зернового господарства розробили та пропонують систему визначення якості кондиційного насіння гібридів кукурудзи (табл. 2). Система включає низку показників, запроваджених чинним стандартом ДСТУ-2240-93, а також додаткові, що дає змогу всебічно оцінювати посівну придатність насіння. За параметрами окремих показників насіння розподілене на три індекси посівної придатності: високий, середній та низький.
У низці додаткових показників особливо важливе практичне значення має схожість насіння за холодного пророщування. Цей показник тісно пов’язаний із польовою схожістю, рівень кореляції між ними досягає 0,7–0,8, що є достатньо високим для того, щоб застосовувати результати холодного пророщування у якості прогнозу.
   Інститутом розроблена також методика холодного пророщування насіння гібридів кукурудзи. Вона включає пророщування за змінних температур: 8…12°С протягом семи діб; 18…22°С — упродовж наступних семи діб, тобто результати отримують на п’ятнадцяту добу. Особливо важливе значення має температурний режим на початку пророщування: окремі гібриди холодостійкої групи вже мають проростати. Крім того, насіння пророщують у шарі зволоженого грунту, що дає змогу імітувати певною мірою польові умови періоду сівба — сходи.
Серед інших додаткових показників важливе значення мають також енергія проростання насіння і кількість сильних паростків завдовжки понад 5 см. У високоякісного насіння різниця між енергією і схожістю має бути не більшою ніж 2–3%, а кількість сильних паростків — понад 90 відсотків.
   Нова індексована система оцінки якості насіння кукурудзи дає змогу визначати, до того ж, ще й причини різноякісності насіннєвого матеріалу, підготовленого до сівби. До факторів, що спричинюють різноякісність, слід віднести техніко-технологічні регламенти збирання, обробки та зберігання насіння, які унеможливлюють його травмування, ушкодження сушінням і засмічення — як сортове, так і механічне. Тому насіння з нижчим рівнем механічного травмування зародка насінини та її теплового ушкодження має вищу якість, а, відповідно, й індекс посівної придатності. Таке насіння, насамперед, вирізняється високою початковою силою росту (табл. 3). Польова схожість насіння, віднесеного до першого (високого) індекса посівної придатності підвищувалась на 4–15%, а врожайність — на 0,26–1,29 т/га порівняно з насінням другого-третього індексів.
   Таким чином, готуючись до сівби кукурудзи, з-поміж передбачуваних агротехнологічних заходів, як-то: розміщення у сівозміні, система обробітку грунту, живлення і засоби захисту рослин, — особливу увагу слід звернути:
По-перше, на добір гібридів. Потрібно враховувати не тільки їхню потенційну врожайність, а й інші важливі господарсько цінні ознаки: стійкість до спеки, посухи і вилягання, до ураження хворобами й ушкодження шкідниками. Для збирання зерна з нижчою вологістю потрібно орієнтуватись на скоростигліші гібриди, з високою інтенсивністю вологовіддачі.
По-друге, належну увагу слід приділити якості насіння, насамперед, його схожості. Наголошуємо на тому, що кондиційне насіння може бути доволі різноякісним, формувати різні польову схожість і продуктивність. Украй неправильним кроком є намагання компенсувати низьку схожість насіння нормою висіву, збільшуючи в ній страхову надбавку. В результаті це призводить до неоднорідної густоти рослин, а їхня індивідуальна продуктивність залишається без змін. Тому якість насіння, передусім партій, які викликають підозру або з мінімально допустимою схожістю, бажано оцінити за індексами посівної придатності. Найкращу якість має насіння, віднесене до першого (високого) індекса.
По-третє, рекомендуємо для визначення схожості насіння застосовувати метод холодного пророщування. За його допомогою можна спрогнозувати польову схожість насіння, точніше розрахувати норму висіву. Крім кукурудзи, цей метод придатний також для визначення схожості інших культур з особливим температурним режимом проростання насіння: соняшнику, сорго, сої.
У цілому, враховуючи надзвичайно важливе значення сівби, радимо з питань вибору ефективних гібридів та якості насіння звертатись до наукових установ, які мають об’єктивну і комплексну інформацію щодо цього. Пропозицій придбати насіннєвий матеріал є багато, що, звісно, дуже добре, проте провести їхню експертну оцінку — не завадить.

М. Кирпа,
д-р с.-г. наук, завлаб післязбиральної обробки і зберігання зерна,
Інститут зернового господарства НААНУ, Дніпропетровськ