Спецможливості
Досвід господарств

Ріпак: фактори стабільної врожайності

07.09.2018
3144
Ріпак: фактори стабільної врожайності фото, ілюстрація

 

 

 

В господарство «Мена-Авангард», що на Чернігівщині, нас привів ріпак. Вже кілька років у цьому господарстві добиваються високих урожаїв на даній культурі. «Пропозиція» вирішила з’ясувати, як це вдається місцевим аграріям. Як виявилося, через зміни клімату господарство вирішило змінити й технологію обробітку грунту під ріпак, яка в попередні роки давала хороші результати.

 

 

 

 

Нинішній рік перевернув уявлення сільгоспвиробників, принаймні у Менському районі, про основні фактори успіху в вирощуванні ріпаку. Хто б міг подумати, що тут, у північній половині Чернігівщини, головним лімітуючим фактором виявиться волога в грунті? Та ще й через затяжну весну підживлення азотом виконали аж на місяць пізніше, ніж зазвичай.

Через це й результати отримали значно гірші, ніж у попередні роки. Так, сорт, який у попередні роки давав до 52 ц/га, цього літа дав лише 23. І не тільки з ріпаком таке. Наприклад, гороху зібрали близько 20 ц/га, тоді як у попередні роки врожайність досягала 46 ц/га.

Тому, як кажуть, вік живи – вік учись: до Дня Незалежності ріпаком засіяли 550 га, а ще 100 га піщаних грунтів чекають вологи. «Досвід підтвердив правильність такої стратегії», — розповів головний агроном господарства Володимир Миколаєнко. Він згадує, що якось сіяв ріпак аж 23 вересня: чекав вологи. Посіяв, дочекавшись невеликого дощика. Як пояснив співрозмовник, сіяти ярий ріпак замість озимого все одно нераціонально, адже за тієї самої технології і таких самих затрат урожайність ярого десь на 40% нижча.

А після дощика — знову посуха. Сходи, ясна річ, отримали зріджені. Однак навесні, отримавши вологу від талого снігу, посходило чимало насіння, яке «сиділо» всю осінь. І в результаті бункер показав цілком прийнятний результат — 30 ц/га.

До таких проблем з вологою ключовим фактором успішного вирощування ріпаку в господарстві вважали передпосівний обробіток грунту. «В грудкуватий грунт сіяти ріпак у жодному разі не можна», — нагадує В. Миколаєнко.

«Технологія обробітку грунту у кожного агронома своя», — продовжує він. В даному господарстві ще й грунти різні — від темно-сірих лісових до дерново-підзолистих і піщаних. Тому ми в першу чергу зацікавилися саме технологією підготовки грунту. Як виявилося, всі попередні роки хороших урожаїв ріпаку тут досягали на оранці. Потім, після того, як грунт відлежиться 10–14 днів і трохи просяде, виконували культивацію і передпосівний обробіток грунту дисковою бороною Lemken Rubin.

Володимир Миколаєнко, прийшовши в господарство, запровадив глибоке розпушування (на глибину не менше 40 см), якого тут раніше не робили. «Якщо на полі є плужна підошва, то пройдуть дощі — болото, сонце вдарить — сухо, і взагалі виникає розрив між верхнім і нижнім шарами грунту», — пояснює наш співрозмовник. Тому з його приходом господарство купило 2 нових іспанських глибокорозпушувачі глибиною обробітку 40-45 см і з робочою шириною захвату 3,5 м.

А від оранки вирішили відмовитись. Після глибокого розпушення проводять дискування у два сліди: перший — машиною Lemken Rubin, другий — Köckerling Rebell. Як пояснив головний агроном господарства, застосовуються різні причіпні машини, тому що вони мають різні типи котків: одна — планчастий, інша — колісний.

Сорти, на яких господарство зупинило свій вибір — більш ранні Андерсон (Limagrain) та Ексквізіт (Monsanto) та пізній Альбатрос (Limagrain). «Наприклад, Альбатрос показав себе як стійкий до розтріскування. З ним завжди менше проблем. Навіть цього року, коли Альбатроса зібрали всього 23 ц/га, все насіння у нього крупне. А в попередні роки він давав до 52 ц/га», — розповів В. Миколаєнко. З попереднього досвіду він також позитивно характеризує сорти Шерпа та Атора компанії Lembke. При цьому, на його думку, технологія обробітку грунту не впливає на вибір сорту. «Чув неодноразово, ніби після дискування схожість гірша відсотків на 5, але я такого не помічав», — говорить В. Миколаєнко.

Мабуть, наступний за важливістю після обробітку грунту фактор при вирощуванні ріпаку — дотримання глибини висіву. В «Мена-Авангард» цю культуру сіють сівалкою Horsch Pronto шириною захвату 12 м. За словами головного агронома, машина дає змогу ідеально налаштовувати і витримувати глибину висіву.

Звичайно ж, високі врожаї неможливі без щедрого підживлення. Тож цього року перед сівбою під ріпак внесли 150 кг/га NPK і під час сівби 150 кг/га добрива YaraMila, збагаченого мікроелементами, в рядок.

Далі планується внесення 200 кг/га сульфату амонію, адже внесення сірки головний агроном вважає обов’язковим для ріпаку, і підживлення 200 кг/га аміачної селітри. Як пояснив співрозмовник, аміачну селітру обрали не через низьку ціну, а через те, що культура вимагає різкого поштовху для росту, який забезпечує саме нітратна форма азоту, котра переважає в даному добриві.

Мікроелементи ріпак отримує в цьому господарстві не тільки з добривом YaraMila, а й з препаратом Оракул. Крім того, вносяться сірка (у складі добрива Оракул сірка актив) і бор у вигляді монодобрива. «Ці елементи хочу внести максимальною рекомендованою нормою — я максималіст і цьому ділі», — коментує головний агроном.

Гербіцид на ріпаку, на думку В. Миколаєнка, краще використовувати грунтовий: якщо обробляти по вегетації, то неминучий гербіцидний стрес на культурі, через який потім доводиться вносити стимулятор росту. Тому післясходові гербіциди тут використовують тільки на тих площах, на які забракло грунтових. В якості грунтових гербіцидів цього року в «Мена-Авангард» застосовували Пропоніт і Команд. «Працюємо тим, що є під рукою. І головне — діюча речовина, а назви препаратів не такі важливі. Серед діючих речовин подобається бутизан, але цього року препаратів на його основі не знайшли в продажу, тому взяли метазахлор і пропілохлор», - пояснив головний агроном. Також він відзначає позитивний досвід використання на ріпаку гербіциду Транш Супер.

Також система захисту ріпаку включає інсектицид Біскайя та фунгіцид Піктор або його аналог. «На Біскайї зупинилися, щоб не мати проблем з пасічниками. Цей пестицид нешкідливий для бджіл — навіть пасічників попереджати перед його застосуванням не обов’язково», — пояснив В. Миколаєнко.

Ріпак у «Мена-Авангард» вирощують тільки після озимих. Тому перед дискуванням внесли 2 л/га деструктора стерні Стерн. А з падалицею пшениці борються гербіцидом Пантера.

Обов’язковим елементом технології вирощування ріпаку є внесення ретардантів. В якості ретарданта в господарстві у фазі 3–5 листків планують внести тебуконазол, а потім, залежно від того, як спрацює ця діюча речовина — Карамба Турбо.

Також обов’язковим головний агроном вважає внесення стимулятора росту Вимпел (0,5 л/га). У внесенні ретарданта і стимулятора росту, як виявилося, нема жодної суперечності. Так само, як є люди невисокі, але кремезні, так у «Мена-Авангард» хочуть сформувати рослину ріпаку. З цією метою вносять стимулятор росту, який забезпечує потужну рослину, а потім обмежують її ріст у висоту.

«Щоб досягти результату, потрібно працювати 3-4 роки», — говорить головний агроном про зміну технології обробітку грунту під ріпак. Водночас він впевнений у позитивному результаті вже наступного року. Адже головне для майбутнього врожаю було зроблено — насіння посіяне на рівне поле. Тепер тільки б вологи вистачило в краї, який у підручниках досі згадується як зона надмірного зволоження.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Фінансування по-новому. Як міжнародний бізнес допомагає малим та середнім агрогосподарствам України втриматися на ногах у надскладних умовах. Будьмо відвертими: українських фермерів ніхто особливо не «балував» пільговими умовами співпраці... Подробнее
Кілька місяців тому компанія «Фінтех.Про» запустила унікальну платформу AgroАpp, яка допомагає сільгоспвиробникам швидко одержати фінансування без відсотків і часто без застави. Із сервісом уже співпрацюють найкращі банки України й... Подробнее

1
0