Великотоварне виробництво в Українi на шляху до перемоги

Великотоварне виробництво в Українi на шляху до перемоги

У двох номерах “Пропозицiї” за цей рiк (№2 i №4) ми подали концепцiю розвитку великотоварного виробництва сiльськогосподарської продукцiї
в Українi, розроблену концерном “Вiадук”.
У цьому номерi ми подаємо iнформацiю про першi досягнення практичного втiлення в життя моделi “трьох I”: iнтеграцiя, iнновацiї, iнвестицiї.
17—18 травня в с. Червоний Чабан Каланчацького району Херсонської областi пройшла спiльна нарада Мiнiстерства аграрної полiтики, Української академiї аграрних наук, корпорацiї “Укрплемзаводи” та концерну “Вiадук”, присвячена питанню практичної реалiзацiї моделi iнтеграцiй, iнновацiй та iнвестицiй в племiнно-селекцiйну справу.
Агропромислове об’єднання “Червоний Чабан” було обрано тому, що саме на його прикладi наочно продемонстровано, як, застосовуючи зазначену модель, вдалося за три роки досягти кардинального переламу в дiяльностi господарства, “що лежить”. Про досягнення на шляху реалiзацiї моделi великотоварного виробництва розповiдають три її учасники: заступник голови Херсонської облдержадмiнiстрацiї з питань АПК Володимир Авраменко, президент концерну “Вiадук” Сергiй Володiн i президент Української академiї аграрних наук Михайло Зубець.

Володимир Авраменко: Питанням створення iнтегрованих структур в АПК область займається ще з 1996 року, коли з iнiцiативи облдержадмiнiстрацiї та сiльгосптоваровиробникiв була створена мережа агротехнологiчних формувань ринкового типу. Матерiально-технiчна база колективних господарств на той час вичерпала свої можливостi, морально та фiзично застарiла, а в приватних пiдприємствах ще не була сформована. Проблема ресурсно-технiчного забезпечення сiльського господарства стала однiєю з найважливiших при реформуваннi АПК.
Вихiд можна було знайти тiльки в залученнi iноземних iнвестицiй. З цiєю метою була створена агротехнологiчна корпорацiя “Херсон”. Вже навеснi 1997 року було отримано 140 зернозбиральних комбайнiв “Джон Дiр”. Фiрми “Рон-Пуленк”, “Дюпон” поставили засоби захисту рослин. Банки “Правексбанк”, “Аваль”, “Прем’єрбанк” надали кредити, що дало змогу своєчасно пiдготуватися до реалiзацiї програми “Зерно Херсонщини’1997”. Минулого року область отримала бiльше 2,4 млн тонн зерна. Уже в перший рiк роботи зернозбиральними комбайнами корпорацiї “Херсон” було зiбрано зерновi та технiчнi культури з площi 158 тис. га i намолочено понад 430 тис. т зерна. Крiм того, зернозбиральна технiка працювала ще в 10 областях України.
Протягом 1998—2000 рокiв виробничi показники були не гiршими, хоча економiчнi умови, в яких доводилося працювати, ускладнювалися. Всього за чотири роки пiдприємства корпорацiї “Херсон” зiбрали в областi врожай з 365 тис. га, намолотили 857 тис. т зерна. Виробiток на комбайн становив 1200—1300 га зернових на рiк.
Можна з упевненiстю сказати, що рiшення Президента України та Уряду щодо придбання iноземної технiки було вчасним i правильним. Тож на момент виходу в свiт указу Президента України “Про невiдкладнi заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економiки” агротехнологiчною корпорацiєю “Херсон”, її засновником — концерном “Вiадук” — на базi реформованих господарств в областi створено 6 мiжгосподарських агропромислових об’єднань. У корпорацiю увiйшло майже 30 господарств Херсонської областi та АР Крим, в орендi та спiльному виробництвi яких перебуває понад 30 тис. га землi.
Агропромисловi об’єднання працюють за концепцiєю великотоварних агропромислових формувань, заснованих на приватнiй власностi та колективних формах господарювання, розробленою концерном “Вiадук” разом iз корпорацiєю “Укрплемзаводи” в низцi племiнних та iнших передових господарств Херсонщини. Це — держплемзавод “Червоний Чабан” (Каланчацький район), держплемзавод сiльгосппiдприємств “Львiвське” (Бериславський район), “Надiя” (Чаплинський район), “Колос” (Високопiльський район), “Україна” (Горностаєвський район). Ведеться робота зі створення агропромислових формувань на базi господарств, що входять до системи УААН.
Сергiй Володiн: Нагадаю, що концерн “Вiадук” є iнновацiйним провайдером, тобто структурою, яка займається створенням i розвитком елiтарних структур з виробництва наукомісткої продукцiї, зокрема племiнної та насiннєвої. Концерн “Вiадук” iнодi помилково плутають з комерцiйними або виробничими структурами — насправдi “Вiадук” цiлеспрямовано створює об’єднання виробничих, комерцiйних структур i науки, якi займатимуться виробництвом наукомісткої продукцiї, працюватимуть на єдиний кiнцевий результат.
Агропромислове об’єднання, в якому проходить нарада, за пiдсумками минулого року посіло перше мiсце з виробничних, економiчних та iнтеграцiйних показників. Це означає, що керiвництво господарства зумiло переконати людей дістати пiдтримку районного керiвництва, що великотоварне виробництво має таке саме право на iснування в той час, коли в країнi робилася ставка на виробництво дрiбнотоварне.
Працювати в галузi високих технологiй (а племiнна справа та насiнництво належать саме до сфери високих технологiй) без залучення науки неможливо. Тому саме нині можна сказати, що ми знайшли “точки зіткнення” з Академiєю аграрних наук i виробили основнi напрями спiвпрацi. Створена корпоративна система ефективного виробництва елiтної насiннєвої та племiнної продукцiї, надання матерiально-технiчних ресурсiв, послуг i збуту виробленої продукцiї. Це — ринкова модель.
Якi першi наслiдки практичної реалiзацiї моделi iнтеграцiї, iнновацiй, iнвестицiй?
Iнтеграцiя. У 15 областях створено 40 iнтегрованих агропромислових об’єднань, з яких 32 пройшли атестування. Це означає, що створено реальнi великотоварнi єдинi технологiчнi комплекси на засадах акцiонерних товариств, якi займаються виробництвом на шести i бiльше тисяч гектарiв (лiдером є АПО в Харкiвськiй областi, яке займається виробництвом наукомісткої продукцiї на площi 22 тис. га). Сюди увiйшло 214 господарств, у деякі агропромислові об’єднання — до 10 господарств.
Загалом iнтегровано майна на суму 196 млн грн, у тому числi розпайованого майна колишнiх КСП. У виробництвi продукцiї задіяно 262 тис. га, з них 157 тис. га — орендованi землi. У спiльному обробітку — 105 тис. га. В усiх областях, де створено агропромисловi об’єднання, виник масовий рух людей, якi вiрять у цi новостворенi структури i бажають передати їм в обробiток свою землю.
Iнновацiя. Результатом роботи створення агропромислових об’єднань є виробництво не товарної продукцiї (зерна, м’яса та молока на переробку), а саме елiтної насiннєвої та племiнної продукцiї. Ставку зроблено на племiнну справу — ВРХ, свинарство, вiвчарство, а також на насiнництво. Разом з ученими УААН агропромисловi об’єднання розпочинають виробництво елiтного насiння. У всiх структурах 10% “привiлейованих” акцiй видiлено на науку. Це означає, що ті люди, якi вкладом своєї наукової iнтелектуальної власностi сприяють загальному розвитку, гарантовано отримають свою частку прибутку. Це корпоративно визнано i виробничими, i обслуговуючими структурами. Таким чином, у витратах на кожний гектар землi обов’язково є витрати на науку. Наприклад, пiд контрактацiю вирощування елiтного насiння та розвиток племiнної бази в цьому роцi закладено 85 млн грн. Це — наша внутрiшня iнвестицiя в науку.
Iнвестицiї. Торік у Цюрiху (Швейцарiя) iнвестори п’яти країн — Францiя, Нiмеччина, Швейцарiя, Iталiя та Австрiя — прийняли рiшення про видiлення iнвестицiй пiд модель агропромислових формувань. До 1 липня цього року ми повиннi надати цим iнвесторам необхiдну iнформацiю, пiдкрiплену висновками мiжнародного аудиту. Ми прийняли рiшення, що цим iноземним iнвесторам буде продано 15% акцiй. Головна умова надання iнвестицiй — повна iнтеграцiя: структури без повної iнтеграцiї є ризикованими для вкладання капiталу i не мають шансiв на його залучення.
Модель агропромислових об’єднань створена не пiд окремi прiзвища, а на реальну основу, реальну економiку. Ми вже пройшли систему кооперованого рослинництва, спiльно з Академiєю аграрних наук ми висуваємо систему кооперованого тваринництва. Такi структури є ефективними, сюди притягається зерно, яке “переробляється” в племiнних тварин. Звiдси в Україну надходитиме ресурс елiтного насiння та тварин.
Михайло Зубець: Я хотiв би, щоби тi люди, якi вперше побували в “Червоному Чабанi” i не є фахiвцями з вiвчарства, зрозумiли, що вони вiдвiдали господарство, яке сьогоднi може поставляти племiнних овець свiтового рiвня. Це — найстарiший племiнний завод iз розведення мериносiв в СРСР. Тому не випадково на виставцi в Росiї минулого року один iз баранiв цього господарства став чемпiоном. Це означає, що Україна має високогенетичний матерiал, з допомогою якого можна вiдновити на принципово новому рiвнi українське вiвчарство, поголiв’я якого за останнi роки скоротилося майже вдесятеро.
Нині у Мiнагрополiтики разом з Академiєю розробляється концепцiя ринку вовни, який би пiдняв рiвень зацiкавленостi виробникiв у вiдновленнi вiвчарства.
Яка ж ситуацiя сьогоднi в Українi з племiнними ресурсами. Сьогоднi за кiлограм живої маси племiнної ВРХ платять 20 грн, i найближчим часом ця цiна може зрости до 30 грн. Ось цiна племiнного тваринництва. I слава Богу, що в нас ще залишилися такi господарства, як “Червоний Чабан”. Бiльш високопродуктивного стада мериносiв у колишньому СРСР i Європi на сьогоднi немає.
Питання вивчення досвiду концерну “Вiадук” є дуже важливим. Головним є вiдпрацювання моделi подальшої спiвпрацi виробництва та науки. Неможливо уявити, щоб напрацювання української науки, якi до цього часу лягали “на полицю”, i надалi залишалися незапитаними. А цьому сприяла вiдсутнiсть зацiкавленостi виробника в цiй “продукцiї”. Сьогоднi 97% тварин, яких розводять на фермах, — це розробки науковцiв Української академiї аграрних наук. 90% сiльськогосподарських культур, якi вирощуються на полях України, це також розробки українських вчених. Сьогоднi в господарствах Академiї наук виробляється 92% елiтного насiння, на державних племiнних заводах — 90% племiнної продукцiї.
Нині, завдяки розробцi моделi iнновацiй концерну “Вiадук”, бiльше 320 українських науковцiв зацiкавленi у впровадженi їхнiх розробок у виробництво.
Ми хочемо зобов’язати всi дослiднi господарства Академiї вступити в агропромислове об’єднання, оскiльки залучати кошти iноземних iнвесторiв можна тiльки за умови спiвпрацi в рамках АПО. Тому керiвникам дослiдних господарств необхiдно вирiшити: створити в рамках УААН декiлька своїх АПО або увiйти в уже наявні чи тi, що створюються. Нині розпочинається зовсiм нова ера господарювання на сучасному рiвнi.