Вароатоз: вирок для бджоли?!

Т. Єфіменко, канд. біол. наук, завідувач лабораторії патології бджіл,

О. Галатюк, д-р вет. наук, професор, директор,
ННЦ «Інститут бджільництва
ім. П. І. Прокоповича»

Вароатоз — захворювання личинок, лялечок і дорослих бджіл — характеризується важким перебігом і завдає великої шкоди бджільництву.
Джерелом зараження здорових бджіл є хворі бджолині сім’ї та рої, а також зрізаний трутневий розплід. Кліщів розносять бджоли-фуражери та бджоли-злодійки. Крім того, личинки кліща потрапляють у здорові сім’ї під час заміни рамок із бджолиним розплодом.
У результаті розмноження кліща вароа перед вуликом часто можна побачити недорозвинених повзаючих бджіл і трутнів, не здатних літати. Що більше кліщів вароа , то більше буде таких бджіл і трутнів. Максимальну кількість кліща у бджолиних сім’ях спостерігають у липні — в період найбільшої чисельності бджіл у сім’ї. Кліщі вароа легко передаються від однієї сім’ї до іншої під час контакту комах на нектароносах, крадіжок, блукання, з ураженим розплодом тощо.
Сильне ураження бджіл кліщем (вароатоз бджіл) активує інші захворювання, зокрема нозематоз та вірусні паралічі, спричинює розповсюдження на пасіках бактеріальних, грибних та вірусних інфекцій.
У країнах Європи критичним рівнем, тобто таким, коли бджоли починають гинути, вважають зараження бджіл кліщем вароа у межах 25%, а в країнах СНД — 10%. Суттєва різниця в показниках обумовлена, на думку дослідників, різними кліматичними умовами цих країн, що визначають тривалість зимівлі бджіл (в умовах Західної Європи це три-чотири місяці, в Україні — близько п’яти, в умовах Сибіру — до семи).
Відсоток закліщеності
Визначення відсотка закліщеності бджолиних сімей кліщем вароа — найважливіша складова заходів з оздоровлення від вароатозу(лікування бджіл від вароатозу). З бджолиних сімей відбирають проби бджіл і визначають відсоток їхньої закліщеності за стандартними методиками.

Ураження бджіл кліщем понад 3% спричинює суттєвий їхній відхід і потребує термінового зняття кліща. За рівня ураження бджіл кліщем восени понад 10% не має гарантії їхнього виживання навіть за умови обробки бджіл препаратом від кліща. Якщо в липні ступінь ураження бджіл кліщем становить менше 1%, обробку від кліща можна відкласти до осені, коли буде відкачано мед. Слід зазначити, що за 5–6%-го ураження бджіл кліщем у сім’ях на початку літа до жовтня чисельність кліщів збільшується у слабких сім’ях до 28%, а у сильних — до 20% ( тобто кількість кліща зростає за літо приблизно вчетверо).
ологічні методи
Заходи оздоровлення
Оздоровлення бджіл від вароатозу(лікування бджіл від вароатозу) передбачає передусім зменшення чисельності кліща вароа до безпечного для життя бджіл рівня.
 Застосування «біологічних пасток», якими є трутневий розплід, уражений кліщем вароа. Трутневий розплід в 7,2–15 разів більше уражується кліщем порівняно з розплодом робочих бджіл. Для цих цілей ідеально послугує рамка-пастка з трутневою вощиною. Відразу після запечатування комірок рамку з трутневим розплодом видаляють, розпечатують ножем комірки, лялечок із кліщем витрушують на папір. Кліщів знищують, а трутневий розплід можна використати для лікування та оздоровлення людей і тварин. Рамки з трутневою вощиною ставлять у бджолині сім’ї від кінця травня до середини серпня.

  Створення безрозплідних відводків, на яких після противароатозних обробок (лікування бджіл від вароатозу) формують нові пасіки на відстані 5–7 км одна від одної. Метод потребує значних затрат праці і не дає повного видужання бджолиних сімей від вароатозу, а тому не знайшов широкого застосування на практиці.
 Використання речовин та препаратів природного походження, зокрема рослин з акарицидним ефектом. Апробацію рослин на предмет їхніх противароатозних властивостей здійснюють із моменту появи кліща на медоносній бджолі. Рослини, що містять ефірні олії, подрібнюють та кладуть в мішечках на рамки. Ступінь ураження бджіл кліщем знижувалась: (лікування бджіл від вароатозу) під час лікування бджіл чебрецем — на 63,9%; за згодовування сиропу з відваром собачої кропиви (120 мл/л) — на 63,4, полину (100  мл/л) — на 86,4, перцю (120 мл/л) — на 83% у дозі не менше 6 л на сім’ю. Відвар перцю (120 мл/л сиропу) разом із спиртовим розчином прополісу (20 мл/л 10%-ї концентрації) дав змогу знизити закліщеність бджіл на 91,1%, тобто витяжка з прополісу підсилювала акарицидний ефект відвару з перцю гіркого.

   Фізичні методи. Найбільшого поширення набули термічна обробка бджіл та обпилення бджіл мілкодисперсними речовинами природного походження (лікування бджіл від вароатозу).
 Ефект противароатозної термічної обробки бджіл грунтується на різній стійкості до підвищених температур бджіл та кліщів, обумовленій різницею в масі тіла паразита та хазяїна. Метод полягає в тому, що бджіл засипають через лійку в спеціальну сітчасту касету, яку поміщають у термокамеру, де бджіл витримують за температури 47°С протягом 15 хв або за температури 45°С — 30 хв. При цьому в камеру має надходити повітря — 0,5 м3/хв. Перед висипанням бджіл у касету матку ізолюють у спеціальну кліточку. Не рекомендують проводити обробку в період активного медозбору чи годівлі бджіл цукровим сиропом. Окрім того, не варто проводити термообробку в безоблітний період. Погано витримують термообробку голодні бджоли. Найкращий для проведення цього заходу час — осінь, коли в сім’ї відсутній розплід.
 У літній період іноді застосовують також метод змивання водою кліща з бджіл, попередньо зсипаних у касету. Кліщ осипається через 1–2 хв, бджоли при цьому не гинуть, оскільки можуть перебувати під водою до 30 хв. Такі обробки, вірогідно, можна практикувати як експеримент у безрозплідних відводках за температури не нижче 25°С.
 Обпилення бджіл мілкодисперсними речовинами природного походження. З цією метою використовують хвойне борошно, цукрову пудру, тальк, крохмаль тощо. Обпудрювання бджіл не дає змоги присоскам кліща нормально закріпитися, і паразит відпадає. На дно вулика кладуть міцний папір, змащений вазеліном, для контролю за кількістю кліща та його життєздатністю. Метод використовують задля отримання якісної продукції, особливо виправданий він для зняття кліща в липні.
 Інші фізичні методи, такі як застосування іонізуючого випромінювання, ультразвуку, електрофізичного поля, ультрафіолетового та інфрачервоного опромінення тощо, поки що є предметом цікавості лише для дослідників, незважаючи на те, що багато з них показало досить обнадійливі результати. Так, обробка бджіл ультрафіолетовими променями (лампою Q-400 на відстані 16–34 см від бджіл упродовж 10 хв) підвищувала їхню рухливість, через 17 год гинуло 100% кліщів.

   Хімічні методи
 Для зниження чисельності кліща вароа найчастіше використовують хімічні акарициди (лікування бджіл від вароатозу). Такий метод боротьби з кліщем є надійним, високоефективним (85—99%), зручним та не потребує значних затрат часу і праці. До недоліків методу відносять не тільки токсичність хімічних акарицидів для кліща, але й токсичність для бджіл та споживачів бджолопродуктів. Окрім того, кліщі мають здатність набувати стійкості до хімічних акарицидів. Саме останнє диктує дослідникам необхідність розширення їхнього арсеналу.

Потрібно купувати акарициди, де в інструкції чітко прописано назву діючої речовини та її кількість. Бджоляр має знати, коли і чим він обробляв свою пасіку, яка діюча речовина входила до складу препарату і в якій кількості. Це дасть змогу чергувати препарати з різними діючими речовинами, що уповільнить набуття кліщем стійкості до них.
Як правило, хімічні акарициди ефективні проти кліща, що паразитує на імаго бджіл, і не діє на передімагінальній стадії розвитку бджоли, в закритому розплоді. Отже, слід чітко дотримувати рекомендацій інструкції з використання хімічних акарицидів при лікуванні бджіл від вароатозу, а саме щодо кратності обробок, терміну та тривалості їхнього проведення. Не варто залишати в сім’ях пластинки з препаратом довше потрібного терміну, а тим більше використовувати їх протягом декількох сезонів.
Вчасне лікування бджіл від вароатозу
На жаль, дуже часто бджолярі запізнюються з обробкою і втрачають бджіл.  Тому з 25 серпня в бджолині сім’ї потрібно помістити дві-три смужки препарату контактної дії на 24–26 діб, а потім обов’язково їх забрати. З 5–10 жовтня двічі, з інтервалом у 10 діб, обробити препаратом, діючою речовиною якого є амітраз, або парами щавлевої кислоти.
Здорових вам пасік та щедрих медозборів!