Затуплений ніж, чи «тупий» сервіс
Чи варто на 100% довіряти сервісній службі свою техніку, а також наданим її представниками консультаціям? У даній статті ми розповімо вам про те, якої помилки (на думку господаря) припустилися висококваліфіковані спеціалісти сервісу під час переобладнання універсальної сівалки для технології «ноу-тілл» під висівання кукурудзи на заплановану густоту. Проблеми із висіванням у довірливого господаря почалися відразу після переобладнання, але спочатку вони були приховані — доти, поки не почали з’являтися сходи.
Чи варто на 100% довіряти сервісній службі свою техніку, а також наданим її представниками консультаціям? У даній статті ми розповімо вам про те, якої помилки (на думку господаря) припустилися висококваліфіковані спеціалісти сервісу під час переобладнання універсальної сівалки для технології «ноу-тілл» під висівання кукурудзи на заплановану густоту. Проблеми із висіванням у довірливого господаря почалися відразу після переобладнання, але спочатку вони були приховані — доти, поки не почали з’являтися сходи.
Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com
На сьогодні «ноу-тілл» є однією із енергоощадних та перспективних технологій. Згідно з теорією щодо впровадження цієї технології, то тут, здавалося б, все дуже просто: засипав у сівалку насіння, виставив потрібну глибину і… вперед! Під час же практики виникає багато запитань-дрібниць. Здавалося б, дрібниця, проте вона може в подальшому досить вагомо вплинути на урожай. Ось через одну таку дрібницю черговий фермер (знову ж таки за об’єктивними причинами забажав не розголошувати своє ім’я) мав досить проблемні посіви кукурудзи.
Одне із передових господарств (земельною площею близько 1200 га), що на Київщині (місцерозташування змінено), протягом 15 років свого існування іде в ногу із часом. Основною рентабельною культурою тут є кукурудза, площа якої становить 400 га, решта — це зернові колосові, соя. Раніше тут застосовували і традиційну технологію обробітку грунту, а також і мінімальну. У 2012 р. вирішили переходити на «нуль».
Саме господарство, як уже згадувалося раніше, невеличке, і під час вибору сівалки для «ноу-тілл» керівник мав декілька вимог: універсальність (придатність як для культур суцільного висіву, так і для просапних, із широким міжряддям) та якість сівалки. Так, господарю видалася придатною сівалка аргентинського виробництва SW 1770. Оскільки сівалку слід було переоснащувати (а це не зовсім просто та швидко), між господарем та фірмою, у якої її купили, була домовленість про її технічне переобладнання та налагодження. Придбавши одну таку сівалку, відразу почали висівати у 2011 р. озиму пшеницю. Спочатку роботи сівалка показала чудовий результат висівання. У сезоні 2012 р. постало питання висівання ярого ячменю, сої та кукурудзи як однієї із профільних культур у господарстві, площа якої становила 400 га. Згідно зі строками, було вчасно виконано роботи із висіву ярого ячменю та сої. Дійшла черга і до основної стратегічної культури — кукурудзи. Спеціалістам сервісної служби було поставлено завдання переобладнати та налаштувати сівалку на точний висів кукурудзи. Ті мерщій взялися до роботи. Господар запитав спеціалістів: наскільки глибше має виставлятися дисковий ніж (культер) відносно сошника? Відповідь «спеціалістів» була твердою та впевненою: дисковий ніж має бути виставлений на таку саму робочу глибину, як і сошник! Тобто для висіву кукурудзи, за їхнім задумом, він працюватиме на глибині 5 см. Із переобладнаною сівалкою виїхали висівати кукурудзу.
Попередником кукурудзи була озима пшениця, після збирання якої комбайном залишилось нерівномірне розподілення поверхнею поля пожнивних решток (соломи). А точніше, ширина розкидання соломи комбайном не відповідала ширині захвату жатки, внаслідок чого солома розкидалася рівномірним шаром, але не перекривала всю поверхню поля між проходами комбайна (смугове розподілення). Відразу після першого проходу сівалки на площі з меншою кількістю пожнивних решток фермер провів візуальний контроль якості висівання кукурудзи. Для цього руками розгорнув висіяний рядок завдовжки два метри. Переконавшись, що висівання проводиться якісно, згідно з встановленою глибиною та кінцевою густотою, в найкоротші терміни провели висів на площі 400 га.
Минуло рівно десять днів — термін, коли вже 100%-во мають з’явитися дружні сходи. Виїхавши на поле, господар, чесно кажучи, був спантеличений картиною, яку побачив: сходи кукурудзи з’явилися, але зійшло їх близько 75%. У чому ж причина нерівномірності появи сходів? Неякісне насіння? Бути не може: постачальник уже перевірений, не один рік співпрацюємо. Можливо, неякісний протруйник, і на полі «попрацювали» дротяники? Засукавши рукави, ставши на коліна, почав розгортати рядок, у якому не зійшло насіння. І що виявилося? Протруєне насіння лежало у «солом’яній подушці». Отже, причина нерівномірності появи сходів — це повна або часткова відсутність контакту самої насінини із грунтом. Тож вимальовується така картина: у місцях, не вкритих рослинними рештками між проходами комбайна після збирання озимої пшениці, сходи були найрозвиненішими — повноцінними. В тих місцях, де поверхня поля була рівномірно вкрита рослинними рештками, сходи кукурудзи були нерівномірні і залежали від контакту грунту з насінням, а також від наявності вологи. Там, де скупчення рослинних решток виявилося великим (завтовшки 15 см), насіння не зійшло взагалі. Відтак господар на десятий день після висіву мав 30% повноцінних сходів кукурудзи, 45 — сходів, що різнилися ростом та розвитком, та 25% насіння, яке «проклюнулося», але не дало проростків, а також насіння, що «зависло» у соломі і не зійшло зовсім. Оце вам і… «ноу-тілл»!
Минуло кілька днів, і, мабуть, сам Бог побачив розчарування та розпач господаря і послав на його поля дощ. Так, на 20-й день загальну кількість сходів було отримано на рівні 95–97% кінцевої густоти, проте рослини візуально варіювали у рості та розвитку.
Протягом вегетації було проведено комплексний захист та удобрення кукурудзи. На момент збирання урожайність становила близько 8 т/га, вологість зерна коливалася в межах від 25 до 35%, що, своєю чергою, потребувало додаткової витрати коштів на досушування. Решта (3% насіння) на час збирання не дала сходів узагалі. За підрахунками господаря, через таку технологічну помилку було недоотримано 10% урожаю.
Звідки ж з’явилася проблема неоднорідних сходів та хто насправді у цьому винний? Оцініть відповідь незалежних висококваліфікованих спеціалістів «ноу-тілл».