Спецможливості
Технології

За­сто­су­ван­ня фунгіцидів у посівах ріпа­ку

11.09.2015
2432
За­сто­су­ван­ня фунгіцидів  у посівах ріпа­ку фото, ілюстрація

Урожайність ріпаку в Україні в цілому невисока —  13–15 ц/га (в Європі — 24–26 ц/га), хоча генетичний потенціал культури  становить  40–45 ц/га. Однією з причин недобору врожаю є ураження насіння і рослин ріпаку хворобами.

Урожайність ріпаку в Україні в цілому невисока —  13–15 ц/га (в Європі — 24–26 ц/га), хоча генетичний потенціал культури  становить  40–45 ц/га. Однією з причин недобору врожаю є ураження насіння і рослин ріпаку хворобами.

В. Сергієнко, канд. с.-г. на­ук

Рос­ли­ни ріпа­ку ура­жу­ють­ся ба­га­ть­ма інфекційни­ми хво­ро­ба­ми. В Ук­раїні найбільш по­ши­ре­ни­ми і шкідли­ви­ми є: сніго­ва плісня­ва (ти­фу­ль­оз), чор­на ніжка (ри­зок­тоніоз), не­справжня бо­рош­ни­с­та ро­са (пе­ро­но­с­по­роз), чор­на пля­мистість (аль­тер­наріоз), рак стеб­ла або не­кроз ко­ре­не­вої ший­ки (фо­моз), біла гниль, або скле­ро­тиніоз (біло­с­теблість), сіра гниль (бо­т­ридіоз), світла пля­мистість (циліндро­с­поріоз), вер­ти­ци­ль­оз­не в’янен­ня (вер­ти­ци­ль­оз), фу­заріоз­не в’янен­ня (фу­заріоз), бак­теріоз ко­ренів ози­мо­го ріпа­ку, сли­зо­вий бак­теріоз яро­го ріпа­ку. Менш по­ши­рені біла пля­мистість (кільце­ва пля­мистість, або сіро­стеблість), бо­рош­ни­с­та ро­са, ки­ла, зви­чай­на мо­заїка, змор­ш­ку­ва­та мо­заїка, чор­на кільце­ва пля­мистість, вірус жов­ту­хи тур­неп­су, по­зе­леніння квіток.
Не­добір уро­жаю насіння че­рез хво­ро­би за­леж­но від гібри­да та тех­но­логії йо­го ви­ро­щу­ван­ня ко­ли­вається від 15 до 70% і більше, до то­го ж знач­но погіршу­ють­ся посівні та тех­но­логічні якості ріпа­ку. Вче­ни­ми вста­нов­ле­но, що найбільші втра­ти вро­жаю спри­чи­ня­ють біла гниль та фо­моз — 20–60%. Від ура­жен­ня аль­тер­наріозом та циліндро­­споріозом втра­ти вро­жаю мо­жуть ста­но­ви­ти — 15–30%, пе­ро­но­с­по­ро­зом — 15–25, сірою гнил­лю — 10–20%.
Хво­ро­би знач­ною мірою впли­ва­ють і на біохімічний склад рос­лин та насіння ріпа­ку. Так, за ура­жен­ня пе­ро­но­с­по­ро­зом, аль­тер­наріозом, фо­мо­зом, циліндро­с­поріозом істот­но зни­жується вміст вітаміну С, про­теїну, жи­ру, цу­к­ру, не­замінних аміно­кис­лот, вміст олії у насінні ріпа­ку.
По­ши­рен­ня та роз­ви­ток більшості хво­роб за­ле­жить від по­год­них умов ве­ге­таційно­го періоду та тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го і яро­го ріпа­ку. За умов ви­со­кої во­ло­гості, ви­па­дан­ня ряс­них рос у нічні го­ди­ни та се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 8...15°С ймовірне ура­жен­ня рос­лин не­справжнь­ою бо­рош­ни­с­тою ро­сою, за ча­с­тих дрібних дощів —  циліндро­с­поріозом. Підви­ще­на во­логість повітря, часті дощі з вітром за тем­пе­ра­ту­ри повітря вдень 15...24°С та вночі — 12...18°С спри­я­ють роз­вит­ку аль­тер­наріозу та фо­мо­зу. За теп­лої та во­ло­гої по­го­ди (тем­пе­ра­ту­ра 17...26°С, віднос­на во­логість — 80–100%, часті дощі, за­гу­щені посіви) рос­ли­ни ріпа­ку най­частіше ура­жу­ють­ся білою та сірою гни­ля­ми, бак­теріоза­ми.
Для своєчас­но­го ви­яв­лен­ня хво­роб ріпа­ку не­обхідно си­с­те­ма­тич­но про­тя­гом усьо­го періоду ве­ге­тації про­во­ди­ти фіто­санітар­ний моніто­ринг посівів. Це спри­я­ти­ме прий­нят­тю рішен­ня що­до про­ве­ден­ня ефек­тив­них за­хис­них за­ходів. Най­ва­гомішим за­хо­дом за­хи­с­ту посівів ріпа­ку від хво­роб є  за­сто­су­ван­ня фунгіцидів. Де­які з них не ли­ше за­хи­ща­ють рос­ли­ни ріпа­ку від ура­жен­ня фіто­па­то­ге­на­ми, але й про­яв­ля­ють рістре­гу­лю­ючі вла­с­ти­вості. Та­кий подвійний ефект ро­бить за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів на посівах ріпа­ку над­зви­чай­но ак­ту­аль­ним для підви­щен­ня йо­го вро­жай­ності. Си­с­тем­не за­сто­су­ван­ня фунгіцидів у най­кри­тичніші фа­зи роз­вит­ку ріпа­ку ози­мо­го за­без­пе­чує надійний за­хист рос­лин від найбільш по­ши­ре­них хво­роб.

   Тра­диційно в Ук­раїні впер­ше вно­сять фунгіци­ди на посіви ози­мо­го ріпа­ку во­се­ни. Са­ме в осінній період за­хисні за­хо­ди пе­ре­дусім ма­ють бу­ти спря­мо­вані на ра­ди­каль­не об­ме­жен­ня або зни­щен­ня дже­рел інфекції, бло­ку­ван­ня або уповільнен­ня шляхів її по­ши­рен­ня, підви­щен­ня стійкості рос­лин до збуд­ників хво­роб і не­спри­ят­ли­вих по­год­них чин­ників. Осіннє вне­сен­ня фунгіцидів уповільнює ріст рос­лин, за­хи­ща­ю­чи їх від надмірно­го пе­ре­ро­с­тан­ня, сприяє глиб­шо­му про­ник­нен­ню ко­ре­не­вої си­с­те­ми в грунт та збільшен­ню її ма­си, фор­му­ван­ню ком­пакт­них рос­лин із пла­с­кою ро­зет­кою листків, за­побігає ви­дов­жен­ню ко­ре­не­вої ший­ки і ви­со­ко­му піднят­тю точ­ки рос­ту над по­верх­нею грун­ту. Всі ці чин­ни­ки знач­но зни­жу­ють ри­зик ви­мер­зан­ня ріпа­ку.
Во­се­ни доцільно про­ве­с­ти профілак­тичні хімічні за­хо­ди у фазі 4–6 ро­зет­ко­вих листків для кон­тро­лю більшості хво­роб ріпа­ку ози­мо­го, особ­ли­во за ви­со­кої во­ло­гості повітря
(90–100%) і се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри 8…12°C. З цією ме­тою про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня посівів од­ним із фунгіцидів — ре­гу­ля­торів рос­ту на ос­нові діючих ре­чо­вин: мет­ко­на­зол, 60 г/л (Ка­рам­ба, в. р.); те­бу­ко­на­зол, 250 г/л (Містік, к. е.; Оріус 250, в. е.; Фолікур 250 EW, к. е.; Фор­те­ця То­тал ЕС, КЕ; Аму­лет, к. е.; Аль­фа-Те­бу­зол, КЕ; Бер­кут, КЕ; Ко­ло­саль, КЕ; Полігард, КЕ) та сумішей діючих ре­чо­вин: протіоко­на­зол, 80 г/л + те­бу­ко­на­зол, 160 г/л (Тілмор 240 ЕС, КЕ); флутріафол, 75 г/л + те­бу­ко­на­зол, 225 г/л (Імпакт Т); пропіко­на­зол,  125 г/л + флу­опірам, 125 г/л (Про­пульс 250 SE). Ці об­роб­ки ба­жа­но поєдну­ва­ти із по­за­ко­ре­не­вим піджив­лен­ням рос­лин мікро­е­ле­мен­та­ми, особ­ли­во бо­ром (0,5 кг/га). За дефіци­ту цьо­го мікро­е­ле­мен­та в грунті зни­жується стійкість рос­лин про­ти інфекційних хво­роб і до низь­ких тем­пе­ра­тур, спо­с­терігається інтен­сив­не відми­ран­ня листків і точ­ки рос­ту рос­ли­ни, уповільнюється роз­ви­ток ге­не­ра­тив­них ор­ганів, зни­жується насіннєва про­дук­тивність.
На­весні об­при­с­ку­ван­ня за ви­со­ти ріпа­ку 20–25 см за­хи­щає від хво­роб, сприяє збільшен­ню ко­ре­не­вої си­с­те­ми та рівномірно­му цвітінню, за­без­пе­чує фор­му­ван­ня міцнішо­го і ко­рот­шо­го стеб­ла, вирівня­них за ве­ли­чи­ною стручків, а та­кож кра­щий роз­ви­ток бічних па­гонів. У разі запізнен­ня із сівбою яро­го ріпа­ку, ко­ли ве­ге­тація рос­лин відбу­вається в умо­вах дов­го­го світло­во­го дня і уповільнюється роз­га­лу­жен­ня стеб­ла і фор­му­ван­ня бічних па­гонів, доцільно про­ве­с­ти профілак­тич­не об­при­с­ку­ван­ня посівів ба­ко­вою сумішшю од­но­го із інгібіторів рос­ту ли­с­тя з низь­кою нор­мою йо­го ви­т­ра­ти
(0,3–0,4 л/га) в комбінації з ре­гу­ля­то­ром рос­ту рос­лин Хлор­мек­ват-хло­рид 720 з нор­мою ви­т­ра­ти 0,3–0,4 л/га.
На сьо­годні є до­стат­ня кількість фунгіцидів, які мо­жуть ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти більшість хво­роб у період ве­ге­тації ріпа­ку (табл. 1). Во­ни ма­ють різні вла­с­ти­вості та спе­к­т­ри дії.
   
   З цією ме­тою мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти як од­но­ком­по­нентні пре­па­ра­ти (Містік, Фолікур, Оріус, Ка­рам­ба), так і дво­ком­по­нентні (Амістар Ек­с­т­ра 280 SС, Тілмор 240 ЕС, Про­пульс 250 SE, Замір 400, Акан­то плюс 28, Піктор). Два ос­танніх із дво­ком­по­нент­них пре­па­ратів за­вдя­ки стробілу­ри­новій групі, що вхо­дить до скла­ду пре­па­ратів, ма­ють цінні вла­с­ти­вості — сти­му­лю­ва­ти обмінні про­це­си та змен­шу­ва­ти енер­ге­тичні втра­ти. Та­кож за за­сто­су­вання фунгіцидів Акан­то Плюс, Амістар Ек­с­т­ра та Піктор відбу­вається ефект озе­ле­нен­ня, що зу­пи­няє старіння, по­до­вжує  життєдіяльність рос­лин та сприяє підви­щен­ню уро­жай­ності. Ці пре­па­ра­ти по­си­лю­ють фо­то­син­тез і рос­тові про­це­си в рос­ли­нах, підви­щу­ють за­своєння та спо­жи­ван­ня азо­ту та стійкість до не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов. Над­зви­чай­но важ­ли­вим є те,  що ос­нов­на ча­ст­ка фунгіцидів, які ре­ко­мен­дується за­сто­со­ву­ва­ти для за­хи­с­ту від хво­роб, має чітко ви­ра­жені ре­тар­дантні вла­с­ти­вості, тоб­то вла­с­ти­вості мор­фо­ре­гу­ляції. Ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів грун­тується на принципах пе­ре­роз­поділу по­то­ку по­жив­них ре­чо­вин у бік збільшен­ня не до верх­ньої точ­ки рос­ту, а до ко­ре­ня. Тим са­мим низхідні по­то­ки со­ко­ру­ху по­кра­щу­ють жив­лен­ня нижніх бру­нь­ок та ко­ре­ня. Та­ким чи­ном рос­ли­на міняє фор­му габіту­су шля­хом більшої де­термінації стеб­ла, кількості па­гонів, стручків, по­тужнішо­го ко­ре­ня та діаме­т­ра стеб­ла. За­вдя­ки за­сто­су­ван­ню фунгіцидів-ре­тар­дантів мож­на збільши­ти ут­во­рен­ня бічних па­гонів і стручків на рос­лині, про­ду­ку­ю­чи ріст ре­про­дук­тив­них ор­ганів на оди­ниці площі.
Най­по­ши­реніши­ми фунгіци­да­ми з ре­тар­дант­ни­ми  вла­с­ти­во­с­тя­ми є пре­па­ра­ти  на ос­нові три­а­золів: те­бу­ко­на­зо­лу (Фолікур 250 EW, Тілмор 240 ЕС, Оріус 250, Замір 400), мет­ко­на­зо­лу (Ка­рам­ба) та пропіко­на­зо­лу (Акан­то плюс 28). 
Більша ча­с­ти­на ре­ко­мен­до­ва­них фунгіцидів є пре­па­ра­та­ми си­с­тем­ної дії. Во­ни за­без­пе­чу­ють дов­го­т­ри­ва­лий за­хис­ний ефект: період за­хис­ної дії фунгіци­ду мо­же ся­га­ти 18 тижнів.
Задля підви­щен­ня технічної ефек­тив­ності фунгіцидів і насіннєвої про­дук­тив­ності рос­лин до ро­бо­чих су­с­пензій чи емульсій до­да­ють один із спеціаль­них сти­му­ля­торів рос­ту рос­лин: Біосил (Емістим С), в. р. (5–10 мл/га); Вер­містим К, р. (5–8 л/га); Марс EL або Вим­­­пел (0,3 л/га); Rost-Кон­цен­т­рат (0,5 л/га);  Стабілан 750 SL, в. р. к. (1,5–2,0 л/га), та ін.
На­ми та­кож бу­ли про­ве­дені досліди з ви­ко­ри­с­тан­ням фунгіцидів та сумішей фунгіцидів з гуміно­ви­ми пре­па­ра­та­ми про­ти хво­роб ріпа­ку. Із фунгіцидів ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ши­ро­ковідомі пре­па­ра­ти  Амістар Ек­с­т­ра 280 SC, Імпакт Т, к. с., та Ри­доміл Голд МЦ 68 WG, в. г., які у своєму складі містять різні діючі ре­чо­ви­ни.
На посівах ріпа­ку ози­мо­го ура­жен­ня хво­ро­ба­ми бу­ло відміче­но у фазі дозріван­ня стручків. У цей період ли­с­тя та струч­ки ріпа­ку бу­ли ура­жені аль­тер­наріозом. Ця  хво­ро­ба ос­танніми ро­ка­ми  на­бу­ла знач­но­го по­ши­рен­ня і за­вдає  ба­га­то кло­потів  аг­ро­ви­роб­ни­кам у всіх зо­нах ви­ро­щу­ван­ня. Збуд­ни­ки хво­ро­би інтен­сив­но за­се­ля­ють по­верх­ню струч­ка, яка на мо­мент до­сти­ган­ня відповідає за фо­то­син­тез. То­му насіння фор­мується ду­же дрібним, та ще й оси­пається. Че­рез це втра­ти вро­жаю мо­жуть ся­га­ти до 40%.
Обліки, про­ве­дені на­ми в період з 06.06 по 21.06.2013 р., засвідчи­ли, що роз­ви­ток аль­тер­наріозу на кон­тролі ста­но­вив 14,8–53,0% (табл. 2). Як ви­я­ви­лось, об­роб­ки фунгіци­да­ми бу­ли до­сить ефек­тив­ни­ми у по­чат­ко­вий період роз­вит­ку хво­ро­би. В цей час ефек­тивність фунгіцидів ста­но­вить
59,0 – 76,4%. Най­ви­щий за­хис­ний ефект за­без­пе­чив фунгіцид Імпакт Т, к. с., 1,0 л/га — на рівні 62,7–76,4%. У се­ред­нь­о­му за період спо­с­те­ре­жень ефек­тивність досліджу­ва­них фунгіцидів ста­но­ви­ла 57,2–63,2%.

   Сумісне за­сто­су­ван­ня фунгіцидів з гу­ма­та­ми, за якого ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли змен­шені нор­ми ви­т­ра­ти фунгіцидів, та са­мостійні об­роб­ки гуміно­ви­ми пре­па­ра­та­ми та­кож за­без­пе­чи­ли по­зи­тивні ре­зуль­та­ти. За­хис­ний ефект сумішей був на рівні фунгіцидів з по­вною нор­мою ви­т­ра­ти, або де­що пе­ре­ва­жав. А уро­жайність ріпа­ку в цих варіан­тах бу­ла суттєво ви­щою (табл. 2).
Уро­жайність насіння ріпа­ку на кон­тролі ста­но­ви­ла
13,3 ц/га, у варіан­тах із са­мостійним за­сто­су­ван­ням фунгіцидів — 15,3–16,1 ц/га. За ви­ко­ри­с­тан­ня сумішей фунгіцидів з гуміно­ви­ми пре­па­ра­та­ми уро­жайність ріпа­ку бу­ла на рівні 17,3–17,8 ц/га, або на 30–33% ви­щою порівня­но з кон­тро­лем. Най­ви­щу вро­жайність ріпа­ку (18,0 ц/га) за­без­пе­чи­ла об­роб­ка посівів гуміно­ви­ми пре­па­ра­та­ми: спо­чат­ку Фульвітал Плюс, 200 г/га, а потім Гуміфілд Аміно, 200 мл/га.
Низь­ку вро­жайність ріпку мож­на по­яс­ни­ти розтріску­ван­ням стручків і ви­си­пан­ням насіння на зем­лю. Для за­побіган­ня цьо­му посіви слід об­роб­ля­ти пре­па­ра­том Нью-Філм-17. Це збе­ре­же до­дат­ко­во 30–40% вро­жаю. До то­го ж па­да­ли­ця ріпа­ку є до­дат­ко­вим дже­ре­лом інфекції для більшості хво­роб, що пе­ре­да­ють­ся насінням (аль­тер­наріоз, фо­моз, пе­ро­но­с­по­роз, циліндро­с­поріоз).
З ме­тою за­побіган­ня ура­жен­ню насіння ріпа­ку пліснявінням та гни­ля­ми доцільно про­во­ди­ти за два тижні до зби­ран­ня де­си­кацію посівів за по­жовтіння та по­буріння 70–75% стручків. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють спеціальні пре­па­ра­ти: Вул­кан Плюс, РК (3,0 л/га); Клінік, в. р. (3,0 л/га); Ра­ун­дап Класік, в. р. (3,0 л/га); Ра­ун­дап Ек­с­т­ра, РК (2,6 л/га); Рег­лон Су­пер 150 SL, в. р. к. (2,0–3,0 л/га); Ри­чард, в. р. (3,0 л/га); Су­ховій, РК (1,5–2,5 л/га). Це дає змо­гу зни­зи­ти во­логість насіння та за­побігти роз­вит­ку хво­роб.

Інтерв'ю
У квітні 2020 року в компанії CLAAS відбулися кадрові перестановки. Гельмут Клаас, її багаторічний керівник та ідейний натхненник, під керівництвом якого концерн CLAAS став саме тією компанією, яку сьогодні знають на всіх континентах,... Подробнее
Провідний український виробник ЗЗР та добрив – компанія "UKRAVIT" – підбиває підсумки року, що добігає кінця. Попри всі несподіванки й негаразди, "UKRAVIT" продовжив своє зростання. Розширювалися мережа торгових представництв і асортимент... Подробнее

1
0