Спецможливості
Технології

Захист плодових насаджень від цикадових у центральному Лісостепу України

05.06.2008
1836
Захист плодових насаджень від цикадових  у центральному Лісостепу України фото, ілюстрація
Захист плодових насаджень від цикадових у центральному Лісостепу України

Захист плодових насаджень від цикадових у центральному Лісостепу України

Останнім часом спостерігається значне заселення і пошкодження багаторічних насаджень сисними видами з групи цикадових.
Найбільшої шкоди ці комахи завдають молодим плодовим рослинам у полях розсадника та молодих насадженнях (одно-, дворічні гілки та штамб).
У зв’язку з цим виникла необхідність вивчення їх видового складу, особливостей біології і шкодочинності та удосконалення
системи захисту плодових насаджень від цикадових за допомогою сучасного асортименту пестицидів з урахуванням біоценотичних вимог до агроценозу багаторічних насаджень.

За роки досліджень (1996—2000) нами було встановлено, що до цієї групи комах належать цикадка розанова, цикадка зелена і горбатка-буйвол.
Цикадка розанова пошкоджує як у розсаднику й молодих насадженнях, так і в промислових садах яблуні, черешні, сливи, вишні, груші, айви, на плантаціях троянд і шипшини, які є її природним резерватом. Це дрібні блідо-жовті комахи, 3—3,5 мм завдовжки.
Встановлено, що зимують яйця шкідника переважно на пагонах троянд і шипшини (95% основної маси відкладених яєць), біля бруньок і в розвилках гілок.
Результати досліджень свідчать, що ранні зниження температури повітря до -22,0...-29,3°С (грудень 1997 р., 1998 р.) та до -24,5...-26°С (січень 1997 р., 1999 р.) істотно не впливають на зимуючий запас шкідника, виживання яєць становило 84,7— 93,3 %.
Личинки розпочинають виходити під час «розпукування бруньок» — у фазу «зеленого конусу» в третій декаді квітня (1997—1999 рр., 2000 р.) і на початку першої декади травня (1996 р.) за середньодобової температури повітря +8,2°С і вище та середньої вологості повітря 75,9—84,3%.
Личинки, німфи й дорослі комахи живляться з нижнього боку листків рослини, висмоктуючи сік. У результаті пошкоджень на листку з верхнього боку з’являються бліді розпливчасті плями, листя білішає, дістаючи мармуровий візерунок.
Встановлено, що шкідник у плодовому розсаднику зустрічається на всіх культурах, чисельність його у травні-червні становила в середньому 0,9—3,3 особини на один саджанець. Через пошкодження фітофагом приріст рослин у шкілці сіянців яблуні знижувався на 25,1—30,9%, а в саджанців яблуні другого року вирощування — на 13,9—19,1%.
Результати досліджень свідчать, що впродовж року шкідник дає до чотирьох поколінь. Для повного розвитку одного покоління необхідна сума ефективних температур 283,6°С, яка в роки спостережень коливалася від 272,2 до 294,1°С. У роки з високими температурами повітря до +36,8°С і дефіцитом опадів у літні місяці (1996 р., 1998 р., 1999 р.) шкідник розвивався в трьох поколіннях.
За нашими спостереженнями, сприятливими умовами для розвитку цього фітофага є помірна тепла погода (+18,3...24,60С) і відносна вологість повітря 70—80%.
Поява самок другого покоління спостерігається в першій-другій декадах червня, а третього покоління — у середині та наприкінці липня. Самки останнього покоління з другої декади вересня до кінця другої декади жовтня перелітали на шипшину й троянди, де яйцекладом дугоподібно надрізали кору здерев’янілого однорічного пагона і відкладали по одному яйцю.
Цикадка зелена пошкоджує одно-, дворічні гілки, штамби молодих рослин яблуні, груші, аличі, абрикоса, сливи під час осіннього відкладення яєць.
Це зелена комаха, до 5—9 мм завдовжки. Личинка дещо менша, сірого кольору.
Низькі температури повітря (-22,0...-29,3°С) за роки досліджень істотно не впливали на зимуючі яйця шкідника, їх загибель не перевищувала 7,9—9,3%.
Вихід личинок розпочинається у фазу «рожевого пуп’янка» і закінчується наприкінці цвітіння яблуні осіннього строку дозрівання сорту Слава Переможцям за середньодобової температури повітря +11,5°С і вологості повітря 85,5%.
Упродовж 6—15 годин після відродження личинки падали в траву. Вони інтенсивно живилися клітинним соком дикоростучих рослин, заселяючи їх листя уздовж центральної жилки, віддаючи перевагу пирію повзучому (до 70,5%), мишію сизому (15,5%) та вівсюгу звичайному (12,0%).
Результати досліджень свідчать, що розвиток личинок фітофага відбувався за 9,5—13,2 дня, а на розвиток шкідника в стадії німфи в середньому припадало 14,9—19,6 дня. Усього за час розвитку личинки та німфи відбувалося три линьки.
Появу самок першого покоління було відмічено в першій-другій декадах липня. У середині та наприкінці серпня з’являлися самки другого покоління, які поверталися на молоді дерева, де яйцекладом надрізали кору біля основи гілок, відкладаючи по 10—15 яєць в одне місце. Загальна плодючість самок шкідника коливалася від 152 до 219 яєць і в середньому за роки досліджень становила 164—185 яєць.
Горбатка-буйвол пошкоджує при відкладанні яєць молоді деревця (гілки і штамб) абрикоса, черешні, сливи, айви, груші, яблуні. Цей об’єкт особливо шкодочинний у розсаднику. У місцях пошкодження на кісточкових витікає камедь, кора темнішає, відстає та всихає.
Тіло дорослої комахи трикутне, плескате з боків, трав’янисто-зелене, завдовжки 8—12 мм. Личинка сірувато-землистого кольору з численними відростками на тілі.
Зимують яйця, які самка відкладає восени в гілки діаметром 0,4–1 см та штамби молодих дерев. За нашими спостереженнями зниження температури повітря до -22,0...–29,3°С істотно не впливало на перезимівлю яєць фітофага, їх загибель не перевищувала 9,9—11,3%.

Появу личинок спостерігали в першій-другій декадах червня за середньодобової температури повітря 18,5°С і відносної вологості повітря 78,9%. Личинки падали вниз, де живилися соком різних трав’яних рослин: амброзії полинолистої (30,5%), лободи білої (26,3%), пирію повзучого (20,5%), щириці звичайної (15,6%), інших (7,1%).
Наприкінці третьої декади липня — у першій декаді серпня з’являлися дорослі самки, які за допомогою яйцеклада розрізали кору на гілках і відкладали туди по 10–18 яєць двома кривими рядами.
Таким чином, радикальним заходом для зниження шкодочинної дії та чисельності популяцій цикадових в агробіоценозі розсадника і саду, передусім цикадки зеленої та горбатки-буйвола, є утримання грунту під чорним паром і знищення бур’янів.
Проти цикадки розанової ефективним є обприскування інсектицидами у фазу «рожевого пуп’янка» та в строки, встановлені для захисту багаторічних насаджень від каліфорнійської щитівки і плодожерок (перша-друга декада червня, перша-друга декада липня, перша декада серпня). У садах і розсадниках у разі появи горбатки-буйвола і цикадки зеленої, починаючи з першої-другої декади червня і до другої декади серпня, ефективним є обприскування дерев і рослинності під ними пестицидами. Стовідсоткова загибель личинок, німф цих комах спостерігалася після обробки такими препаратами: Конфідор, 20% в.р.к. (0,25л/га); Каліпсо, 48% к.с. (0,25 л/га); Актара, 25% в.г. (0,2 кг/га); Регент, 80% в.г. (0,02 кг/га); Базудин, 60% в.е. (1,2 л/га); суміш: Золон, 35% к.е.+ Шерпа, 25% к.е. в половинних дозах — (1,0 л/га + 0,15 л/га).

І. ХОМЕНКО,
д-р с.-г. наук, професор, членкор УААН
Ю. ЯНОВСЬКИЙ,
канд. с.-г. наук, ст. науковий співробітник відділу захисту рослин
Мліївський інститут садівництва ім. Л. П. Симиренка

Інтерв'ю
В лютому, саме під час роботи виставки «АгроВесна 2020», в Україну на запрошення проекту Києво-Могилянської бізнес-школи Ukrainian Food Valley приїздив колишній фермер сенатор парламенту Нідерландів, де він очолює Комітет з питань... Подробнее
Сергій Потапов, менеджер з розвитку плодоовочевого бізнесу Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, як виявилось, давно обізнаний з горіховою тематикою. А зараз серед партнерів проекту є і одне об’єднання виробників горіхів... Подробнее

1
0