Захист насаджень зерняткових культур

Середня врожайність яблуневих насаджень у 2009 році становила 26,5 ц/га, але їхній потенціал, як свідчить досвід провідних господарств і науково-дослідних установ, сягає 20-40 т високоякісних плодів з одного гектара і більше  (В.М. Костенко, 2009).

Відомо, що плодовим насадженням Лісостепу України завдають значних збитків близько 300 видів шкідливих комах, кліщів, гризунів і 100 збудників грибних, бактеріальних і вірусних хвороб (О.С. Матвієвський та ін., 1990).
За невчасного чи неправильного добору пестицидів під час проведення захисних заходів урожайність плодових культур знижується на 30-45%, а товарність плодів - на 45-60% (О.С. Матвієвський та ін., 1989).
Упродовж 1986-2010 рр. у господарствах Черкаської, Київської і Кіровоградської областей ми проводили дослідження з вивчення видового складу домінуючих шкідників, бур'янів і збудників хвороб в агробіоценозах грушевих і яблуневих насаджень, їхніх біологічних особливостей, шкідливості та розробки нових прийомів із захисту багаторічних насаджень від цих шкідливих об'єктів.
Значних збитків майбутньому врожаю в грушевих і яблуневих насадженнях завдають шкідники і збудники хвороб на початку вегетації (ранньовесняний період).
Для проведення захисних заходів проти основних фітофагів і збудників хвороб у плодових садах потрібно враховувати особливості ситуації, яка створюється у цих ценозах рано навесні. У цей період тільки-но розпочинається розвиток бруньок і формування листкової поверхні, а вже шкідливі об'єкти можуть їх повністю знищити, що значною мірою впливає на майбутній урожай; самі організми ще перебувають у найуразливіших для них стадіях розвитку (для хвороб - первинне ураження листкової поверхні, для шкідників - початок відродження з яєць личинок і гусениць чи відродження личинок із стану спокою, в якому вони зимували); в період вегетації і роль корисних видів ще низька, оскільки ентомофаги й акарифаги лиш тільки відроджуються після зимівлі і їхня чисельність є незначною.
   Треба пам'ятати, що обов'язковою умовою проведення обприскувань у багаторічних насадженнях для зниження чисельності, а відповідно, і шкідливості домінантних фітофагів і збудників хвороб є проведення фітосанітарного моніторингу в цих біоценозах. Уже тепер у кожного з господарників мають бути результати зимових обстежень садів на предмет заселеності їх шкідниками.
 За останні чверть століття відбулися певні зміни у видовому складі основних фітофагів і збудників хвороб багаторічних насаджень:
-  збільшення заселеності площ і пошкодження дерев карантинним об'єктом - каліфорнійською щитівкою (виявлена в Україні на 1/4 площ плодових садів і половині розсадників), іншими сисними комахами: грушевою листоблішкою (мідяницею), яблунево-подорожниковою і червоногаловою (сірою яблуневою) попелицями, горбаткою-буйволом, зеленою і розановою цикадками;
-  збільшення чисельності і шкідливості садових трубковертів і довгоносиків (що пов'язано, згідно з теорією Є.М. Белецького, С.О. Трибеля, В.П. Федоренка, J. Воsаі, з річними циклами природних умов, насамперед, попаданням на поверхню землі енергії сонця);
-  збільшення чисельності рослиноїдних кліщів, що пояснюється, першою чергою, тривалим використанням синтетичних піретроїдів (циперметринів, дельтаметринів) чи препарату на основі фосфорорганічної сполуки і піретроїду (Нурелл Д, к.е.), особливо до цвітіння плодових дерев;
-  на зміну домінантному бурому плодовому кліщу прийшли інші, шкідливіші, види кліщів: червоний плодовий, іржавий, глодовий, туркестанський плодовий;
-  збільшення заселеності садів і їхнє пошкодження казаркою та оленкою волохатою, новими видами листовійок і мінуючих молей;
-  пошкодження рослин личинками західного і східного травневих хрущів, коваликів (дротяників), гусеницями озимої совки, кравчиком-головачем;
-  збільшення ураження насаджень моніліальним опіком і плодовою гниллю та небезпечною карантинною хворобою - бактеріальним опіком плодових;
-  поява нових штамів збудників хвороб, зокрема парші яблуні, що пояснюється виникненням резистентності у певних груп фунгіцидів.
 Нагальним питанням стратегії захисту багаторічних насаджень від основних шкідників і збудників хвороб є використання пестицидів із тривалою дією, можливістю контролювати широкий спектр шкідників і збудників хвороб, унеможливлення стійкості до препаратів. Для прикладу: тривале використання в господарствах здебільшого саме фунгіцидів із групи триазолів знизило одержання ефективних результатів. Це пов'язане, насамперед, із тим, що в більшості господарств України в різних кліматичних зонах основними хворобами яблуні є парша та борошниста роса, проти яких потрібно також застосовувати препарати системної дії, які мають лікувальну та захисну функції. Не зовсім правильно розроблена та невідпрацьована система захисту садів від хвороб звела нанівець зусилля та кошти виробників препаратів і власне господарств.
    Упродовж 1994-2010 рр. на базі дослідного господарства Інституту помології ім. Л.П.Симиренка НААН України та навчально-дослідної станції Уманського національного університету садівництва проводили реєстраційні випробування багатьох інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів на предмет вивчення їхньої технічної ефективності проти шкідливих комах, кліщів, збудників хвороб і бур'янів у плодових садах добре відомих фірм-виробників і продажу засобів захисту рослин: "Сингента", "Байєр КропСайєнс АГ", "Мактешим Аган", "Самміт-Агро Юкрейн", "БАСФ", "Дюпон", "ФМСі".
 Це дало змогу на основі наших багаторічних досліджень представити базову модель захисту багаторічних насаджень від основних шкідників, бур'янів і хвороб у період вегетації, зокрема з фази набрякання бруньок до початку цвітіння залежно від сортового складу насаджень, погодних умов і з урахуванням механізмів дії фунгіцидів, гербіцидів й інсектицидів, випробуваних і зареєстрованих у чинному національному "Переліку пестицидів і агрохімікатів ..." (Київ, 2010 р.).
 Слід нагадати, що в зимовий період 2010-2011 рр. спостерігалися тривалі низькі температури повітря, але вони практично не були критичними для перезимівлі більшості шкідливих організмів. Отже, потрібно планувати в 2011 році в багаторічних насадженнях проведення двох-трьох обприскувань робочими розчинами пестицидів у період вегетації рослин від фази набрякання бруньок до початку цвітіння плодових культур, про що йтиметься нижче.
Відомо, що на корі і стовбурі дерев зимують личинки щитівок: каліфорнійської, акацієвої несправжньої, устрицеподібної, або несправжньої каліфорнійської, яблуневої кулястої несправжньої, глодової несправжньої, яйця яблуневої комоподібної, яблуневої листоблішки (мідяниці), червоного плодового кліща, зеленої яблуневої та яблунево-подорожникової попелиць.
Результати проведених нами досліджень свідчать, що личинки першого віку каліфорнійської щитівки виходять із діапаузи і линяють на другий вік за середньодобової температури повітря 7,3°С. Нижній поріг розвитку для червоного плодового кліща в середньому становить 7,8°С, яблуневої мідяниці  - 7,2°С, зеленої яблуневої попелиці - 4,8°С, п'ядунів: зимового й обдирала плодового - 5,6...5,9°С, а яблунево-подорожникової попелиці - 9,6° Цельсія.
Отже, обприскування-промивання насаджень 2% робочим розчином препарату Олемікс 84, к.е., і Препаратом 30В, к.е. (60 л/га) проти зимуючих стадій згаданих вище видів, а також проти несправжніх щитівок, молей, листовійок у фазі набрякання бруньок за температури повітря не вище 5°С (кінець березня - початок квітня) дає змогу покрити щитки і яйця шкідників тонкою плівкою, яка спричинює їхню загибель унаслідок задухи. Норма витрати робочого розчину кожного з препаратів становить 1500-2000 л/га - для старих промислових насаджень (кількість дерев - 200-400 шт./га) та 800-1000 л/га - в насадженнях інтенсивного типу вирощування плодів (3000 дерев/га і більше). Технічна ефективність застосування цих препаратів проти згаданих шкідників становить 95,3-99,9% і 83,6-87,3%, відповідно. Економічно доцільнішим є застосування препарату Олемікс 84, к.е., що пов'язано з нижчими нормами витрати препарату та новітньою препаративною його формою, що сприяє значно вищій ефективності його застосування.
 Ще раз хочеться нагадати, що цей метод захисту насаджень від названих шкідливих видів має грунтуватися на основі проведених обліків на предмет заселення насаджень цими фітофагами з урахуванням ЕПШ (економічного порогу шкодочинності), тобто фітосанітарного моніторингу як однієї із складових інтегрованого захисту рослин.
Уже у фазі набрякання бруньок за середньодобової температури повітря 6°С на деревах з'являються перші особини букарки і яблуневого квіткоїда, масове заселення насаджень спостерігалося через сім-десять днів за середньодобової температури повітря 8°С у фазі зеленого конуса рослин у період вегетації. Жуки заселяють дерева з десятої години ранку до п'ятої вечора. За нашими спостереженнями, на одній бруньці плодового дерева може перебувати від одного до п'яти жуків букарки, які роблять на ній багато уколів (прогризувань). Таких уколів ми нарахували від п'яти до п'ятнадцяти на одну бруньку. Бруньки потім буріли й опадали. Схожі пошкодження було відмічено на пуп'янках і молодому листі. Дослідження свідчать, що заселення насаджень квіткоїдом відбувається дуже швидко, особливо за встановлення температури повітря 10...12°С. Шкідник літає і характеризується надзвичайно високою ненажерливістю: впродовж п'яти годин світлового дня одна самиця пошкоджує в середньому 55 бруньок. Пізніше жуки паруються і відкладають яйця в пуп'янки.
Нами було встановлено, що казарка заселяє сади за середньодобової температури повітря 8°С, що збігається з настанням фази зеленого конуса і закінчується перед цвітінням плодових. Шкідник спочатку пошкоджує (вигризає) бруньки, а потім пуп'янки і молоде листя. Жук повністю впродовж світлового дня може частково або повністю вигризати вміст 20-25 бруньок. Особливо сприятливими умовами для високої шкодочинності цього об'єкта є середньодобові температури повітря 12...14°С і висока вологість повітря (85-90,5%), що часто спостерігається після теплих і короткочасних весняних дощів. Сірий бруньковий довгоносик (брунькоїд) не літає, а забирається на дерево стовбуром. Заселення відбувається з фази розпукування бруньок - зеленого конуса за середньодобової температури повітря 10°С. Живлення шкідника відбувається тільки вдень у сонячну теплу погоду, а на ніч він спускається на землю і ховається в потаємні місця. Фітофаг спочатку сильно вигризає або навіть повністю з'їдає бруньки, першою чергою, в нижній частині дерева, а потім розповзається по всьому дереву. Проведеними дослідженнями встановлено, що за середньодобової температури повітря 10...12°С один жук брунькоїда може знищити за добу від 46 до 54 бруньок.
Особливо велику небезпеку всі згадані вище трубковерти і довгоносики мають для плодового розсадника, насамперед, для підщеп (сіянців чи відсадків), окулянтів і саджанців.
Установлено, що найефективнішими проти цих видів, а також інших фітофагів (листовійки, мідяниці, молі, попелиці), що шкодять у фенофази розпукування бруньок - зелений конус, є інсектициди з тривалим захисним ефектом (25-30 днів), а саме: Каліпсо 480 SС, к.с. (0,25 л/га), Біская 240 ОД, о.д. (0,5 л/га), Актара 240 SС, к.с. (0,15 л/га), Енжіо 247 SС, к.с. (0,18 л/га), Актара 25 WG, в.г. (0,14 кг/га) і Маршал 25, к.е. (1,0-1,5 л/га). Високоефективними (із захисним ефектом 10-15 днів) у цей період вегетації є застосування фосфорорганічних препаратів (за плюсової температури повітря не нижче 15°С): Бі-58 новий, к.е. (2,0 л/га), Діазинон, к.е. (1,0 л/га), Дурсбан 408, к.е. (2,0 л/га), Піринекс 48, к.е. (2,0 л/га), Діазол 60, в.е. (1,2 л/га).
Варто нагадати, що дозрівання сумкоспор парші яблуні і груші збігається з фазою набрякання бруньок, а масове їхнє розповсюдження починається після намокання опалого листя під час дощів і збігається з фазою розпукування бруньок - зелений конус. На міцелії, що зимує в корі уражених пагонів, рано навесні формуються конідії, які паралельно з сумкоспорами також спричинюють первинну інфекцію: потрапляючи на молоді органи дерев, сумкоспори і конідії проростають у краплинах води і викликають первинне ураження.
Слід пам'ятати, що застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп є обов'язковою вимогою фунгіцидного антирезистентного комітету (FRАС) для попередження появи резистентних штамів збудників хвороб. А тому в плані фунгіцидних обробок на сезон потрібно включати три блоки: контактні фунгіциди - системні фунгіциди - контактні фунгіциди.
   Отже, на початку вегетаційного періоду проти парші та філостиктозу (фаза зеленого конуса) слід планувати проведення обробки контактними препаратами, а потім, після проведення аналізу закладання квіткових бруньок та розміщення сортів у кварталах саду, проводять обробку системними фунгіцидами. До високоефективних контактних фунгіцидів належать препарати:
групи міді: Коссайд, в.г. (2,0 л/га), Чемпіон, з.п. (2,0 кг/га), Купроксат, к.с. (5,0 л/га), Медян Екстра 350 SC, к.с. (2,0 л/га);
групи фітокарбаматів: Полірам ДФ, в.г. (2,5 кг/га), Дітан М-45, з.п. (2,0-3,0 кг/га);
групи аналінпіримідинів: Хорус 75 WG, в.г. (0,2 кг/га).
 Новинкою сезону є фунгіцид Кауритіл, в.г. (метирам, 420 г/кг + дигідрооксид міді, 390 г/кг) фірми "БАСФ СЄ" (Німеччина) проти парші та філостиктозу (бурої плямистості) в промислових насадженнях яблуні (з нормою витрати препарату 3,0 л на гектар).
   Названі фунгіциди потрібно змішувати з одним із згаданих вище інсектицидів і проводити обприскування в фазі зеленого конуса у плодових дерев.
Відомо, що збудник борошнистої роси яблуні зимує в уражених ростових і плодових бруньках, а рано навесні (кінець фази зеленого конуса) з уражених бруньок розвиваються первинно уражені пагони (пізніше - суцвіття). Конідії гриба, що масово утворюються на них, розносяться садом і викликають так звану вторинну інфекцію, яка проявляється, головним чином, на листках і молодих пагонах (пізніше - на суцвіттях). Це відбувається у фенофазі рожевого пуп'янка.
Саме в цей період розвитку плодового дерева, крім борошнистої роси, листкова поверхня рослин масово уражується паршею та філостиктозом (особливо в дощову погоду), відбувається відродження личинок (німф) плодових кліщів, заселення листя гусеницями листовійок і молей, личинками попелиць, листоблішок, спостерігається масове пошкодження листкової поверхні і бутонів садовими довгоносиками і трубковертами. До того ж, у цей період відбувається також відродження личинок зеленої цикадки і заселення нею трав'яної рослинності в міжряддях саду. Відтак у фазі рожевого пуп'янка в багаторічних насадженнях проти названих шкідників (за їхньої чисельності понад ЕПШ) ефективними є зазначені інсектициди, використовувані в фазі зеленого конуса, з додаванням проти кліщів акарицидів Ортус, к.с. (0,5-0,75 л/га) чи Ніссоран, з.п. (0,3-0,6 кг/га), які мають тривалий захисний ефект (50-90 днів).
У масивах яблуні сортів, що уражуються борошнистою росою, слід використовувати, насамперед, контактні препарати на основі сірки (вони справляють ще й захисну дію проти кліщів): Комулюс ДФ в.г. (6,0 кг/га) або Тіовіт Джет 80 WG, в.г. (8 кг/га), а також системні фунгіциди: Топаз 100 ЕС, к.е. (0,3-0,4 л/га), Топсін М, з.п. (2,0 кг/га) чи Топсін М, к.с. (1,6 л/га).
Ті квартали насаджень, які уражуються лише паршею та філостиктозом, доцільно обприскувати такими препаратами: Делан, в.г. (0,5-1,0 кг/га), Скала 400 SC, к.с. (1 л/га), Дітан М-45, з.п. (2,0-3,0 кг/га), Мерпан 80, в.г. (2,5 кг/га) чи Малвін 80, в.г. (2,5 кг/га).
Сорти яблуні, що уражуються паршею і борошнистою росою, доцільно обприскувати препаратами Хорус 75 WG, в.г. (0,2 кг/га), Флінт Стар 520 SC, к.с. (0,5 л/га) та стробілуринами: Флінт, в.г. (0,15 кг/га) чи Стробі, в.г. (0,2 кг/га) або препаратами на їхній основі: Терсел, в.г. (2,5 кг/га), Натіво 75, в.г. (0,35 кг/га). Основну увагу слід звернути на останні препарати з групи стробілуринів чи препаратів на їхній основі: це нові унікальні фунгіциди, що мають системну профілактичну, лікувальну, викорінювальну та трансміларну дію (за потрапляння на верхній бік листкової пластинки вони проникають і на нижній бік листка). Необхідною умовою використання цих препаратів є обов'язкове проведення наступної обробки насаджень саме цими препаратами.
 Норма витрати робочого розчину суміші препаратів у фази зеленого конуса і рожевого пуп'янка в інтенсивних насадженнях зерняткових культур становить 600 л/га, а в насадженнях зі схемою садіння 4 x 5 та 4 x 6 м - 1200-1500 л на гектар.
Потрібно нагадати про ефективний прийом захисту саджанців плодових і ягідних, декоративних і лісових культур від грунтових шкідників (личинок травневого і східного хрущів, дротяників, гусениць озимої совки) під час їхнього висаджування, який досить ефективно використовують вітчизняні садівники ("Спосіб боротьби з грунтовими шкідниками при посадці саджанців" (Патент 48271, Україна, MKB A01G 1/00, автори: І.І. Хоменко, О.М. Лапа, Ю.П. Яновський). Він дає змогу знизити шкідливу дію грунтових фітофагів на 95,1-98,9%. За заселення полів молодих насаджень личинками хрущів (у кількості 0,5-1,0 екз./м2 і більше), дротяників (3-5 екз./м2 і більше) та гусеницями озимої совки під час висаджування рослин (саджанців) потрібно застосувати препарати: Круїзер 350 FS, т.к.с. ( 200-250 мл на 10 л води), Престиж 290 FS, т.к.с. (200-250 мл на 10 л води) та Дантоп, в.г. (400 мл на 10 л води) способом додавання їхнього робочого розчину до глиняної бовтанки, що складається з глини, перегною і води (у співвідношенні 0,7 кг : 0,8 кг : 1,0 л, відповідно), куди занурюють кореневу систему саджанців безпосередньо перед їхнім висаджуванням у грунт. Або застосувати препарат Ініціатор 200Т (імідаклоприд + NPK) способом унесення його в садивну яму (лунку) під час висаджування рослин (норма витрати - 1 таблетка (капсула) на рослину (саджанець) вагою 2,5 г кожна).
 За використання цих заходів захисту саджанців від грунтових шкідників загибель рослин не перевищує 1,0-1,5%, а в період вегетації (оскільки препарати рухаються рослиною тільки вгору ксилемою і мають тривалий захисний ефект) у такий спосіб вдається уникнути не менше двох обприскувань саджанців проти попелиць, мідяниць і листогризучих видів, що істотно покращує екологічну ситуацію агробіоценозів молодих насаджень.

Ю. Яновський,
 д-р с.-г. наук, професор, зав. кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва

Встановлено, що найшкідливішими видами в цей період вегетації зерняткових культур є такі фітофаги:
-   кліщі: червоний плодовий (Panonychus ulmi Koch.), глодовий (Tetranychus viennensis Zacher.), звичайний павутинний (Tetranychus urticae Koch.), грушевий галовий (Eriоphyes pyri Pgst.);
-  цикадки: зелена (Cicadella viridis L.), розанова (Edwardsiana rosae L.), горбатка-буйвол (Stictocephala bubalus F.);
-  листоблішки: грушева (Psylla pyri L.) і яблунева (Psylla mali Sсhm.);
-  попелиці: зелена яблунева (Aphis pomi Deg.), яблунево-подорожникова (Dysaphis malli-Ferr.plantagiea Pass.), червоногалова, або сіра яблунева (Dysaphis devecta Walk.);
-  щитівки: каліфорнійська (Qudraspidiotus perniciosus Comst.), устрицеподібна (Qudrsaspiotus ostreaformis Curt.), акацієва несправжня (Parthenolecanium corni Bouche), яблунева куляста несправжня (Eulecanium mali Cshr.), глодова несправжня (Palaeolecanium birubercularum Targ.);
-  трубковерти: трубковерт багатоїдний, або грушевий (Byctiscus betulae L.), букарка (Coenorritinus рauxillus Germ.), казарка (Rhynchites bacchus L.);
-  довгоносики: брунькоїд, або сірий бруньковий довгоносик (Sciaphobus sgualidus Gull.), квіткоїд яблуневий (Anthonomus pomorum L.) квіткоїд грушевий (Anthonomus piri L.);
-  листовійки: брунькова (Spilonota ocellana F.), розанова (Archips rosana L.), сітчаста (Adoxophyls orana F.R.), листовійка-товстушка строкато-золотиста (Archips xylosteana L.);
-  п'ядуни: зимовий (Operophtera brumata L.), обдирало плодовий (Erranis defoliaria Cl.);
-  молі: яблунева горностаєва (Yponomeuta malinellus L.), глодова кружкова (Cemiostoma scitella L.), звійниця листкова (Recurvaria nanella Hb.).
До найпоширеніших інфекційних хвороб зерняткових культур належать:
-  парша яблуні і груші (збудник: Fusicladium dendriticum (Wallr.) Fuch. - на яблуні і F. рirinum Fuck. - на груші);
-  борошниста роса яблуні (Podosphaera leucotricha Salm.);
-  моніліоз зерняткових (Monilia fructigena Pers.);
-  бура плямистість, або філостиктоз (яблуні - Ph. mali Pr. et. Dell. i Ph. briardi Sacc., груші - Ph. pirina Sacc.);
-  септоріоз, або біла плямистість листків груші (Septoria piricola Desm.).