Спецможливості
Агробізнес

За рахунок чого компенсувати втрату російського ринку?

01.02.2018
2426
За рахунок чого компенсувати втрату російського ринку? фото, ілюстрація

Російське ембарго на імпорт плодоовочевої продукції для українських виробників стало значно боліснішим, ніж для їхніх колег з країн ЄС. Адже основна маса українських виробників фруктів, ягід та овочів не уявляла (та й досі не уявляє) собі іншого зовнішнього ринку збуту, ніж Росія, місце якої частково зайняла Білорусь, котра реекспортує нашу продукцію знову-таки до РФ. Тож проблемами українських плодоовочівників перейнялася навіть FAO, яка профінансувала дослідження нових перспективних ринків для потерпілої від російського ембарго України. І дослідження знайшло чимало потенційно містких ринків збуту. Українським плодоовочівникам залишилося тільки реалізувати цей потенціал. Одним із заходів у цьому напрямку стала нещодавня поїздка української торгової делегації до найбільш перспективних з точки зору збуту сільгосппродукції країн Південно-Східної Азії — Індонезії, Малайзії та Сінгапуру.

«Країни, які потрапили під російські санкції, втратили 17% експорту в відповідних галузях. Тільки нові члени ЄС недорахувалися таким чином $740 млн експортних надходжень щорічно», — розповів експерт FAO Андрій Ярмак.

Однак наші західні сусіди спочатку отримали певну підтримку від своїх урядів як потерпілі від форс-мажорних обставин. А згодом надолужили втрачені обсяги експорту на інших напрямках. Наприклад, Польща торік експортувала яблук більше, ніж у 2013 р., коли на Росію припадала значна частина польського експорту цих фруктів.

Україні було набагато складніше, тому що по більшості плодоовочевих культур Росія була єдиним значним закордонним покупцем. «Росія — це велика помийка, яка споживала все, що запропонуєш», — розповідає один професійний овочівник з Херсонщини. Тому раптова втрата такого експортного ринку приголомшила українських плодоовочівників. Потрібно було оперативно шукати нові ринки збуту. Але де? Як? І хто буде цим займатися?

Вирішивши допомогти Україні в цій ситуації, FAO вирішила спочатку визначити найбільш перспективні культури. Їх перспективність оцінювалася за наступними параметрами (вага кожного з них була приблизно рівною):

Рівень технології вирощування конкретної культури в Україні;

Кліматичні переваги;

Питома вага витрат на робочу силу;

Транспортабельність;

Досвід експорту конкретного продукту з України;

Очікувані темпи зростання внутрішнього ринку.

Відношення транспортних витрат до собівартості;

Темпи зростання світового ринку і його місткість.

«Є культури, для яких в Україні, принаймні, на частині території, кліматичні умови ідеальні — наприклад, лохина», — коментує методику дослідження Андрій Ярмак. Завдяки найнижчій у Європі вартості робочої сили особливі переваги Україна має по трудомістких культурах. Натомість транспортні витрати стримують експорт таких «важких» і дешевих (у перерахунку на одиницю ваги) культур, як картопля чи капуста.

За результатами проведеної оцінки рейтинг 20 найбільш перспективних плодово-ягідних і овочевих культур виглядав наступним чином:

Заморожена малина;

Заморожена ожина;

Лущені волоські горіхи;

Тепличні помідори;

Лохина;

Нелущені волоські горіхи;

Заморожена суниця;

Черешня;

Тепличні огірки;

Часник;

Заморожена броколі;

Заморожена цвітна капуста;

Яблука;

Ожина;

Заморожена черешня;

Малина;

Дині;

Кавуни;

Спаржа;

Суниця.

Визначивши пріоритетні культури, фахівці FAO визначили найперспективніші ринки збуту. Методика полягала в оцінюванні наступних факторів:

Обсяги імпорту відповідної культури за останні 3 роки;

Динаміка імпорту;

Досвід імпорту відповідної культури з України;

Порівняння цін на відповідну культуру в Україні і в відповідній країні;

Чисельність населення країни і темпи його зростання;

ВВП на душу населення в відповідній країні в купівельній спроможності і темпи його зростання;

Рейтинг економічної свободи;

Ввізні мита;

Логістика на відповідний ринок;

Доступ до ринку (нетарифні обмеження).

Коментуючи дану методику, Андрій Ярмак додав, що одним з найголовніших факторів були обсяги імпорту за останні 3 роки (не за рік — тому, що рік міг бути нетиповим, наприклад, через аномальні погодні умови не вродила певна культура і країні, якій даного продукту зазвичай вистачало, змушена була його імпортувати). Рейтинг економічної свободи, як пояснив А. Ярмак, мав таке важливе значення через можливість (чи неможливість) директивної заборони імпорту за першої ж примхи керівництва країни. Насамкінець він додав, що дослідження не проводилися по Росії й Білорусі, тому що воно якраз мало на меті виявити нові ринки збуту, а не порівнювати їх перспективність із традиційними.

Отже, найбільш перспективними ринками збуту для вітчизняної плодоовочевої продукції, згідно дослідження FAO, виявились:

Німеччина та Великобританія;

Нідерланди;

США;

Франція;

Польща;

Сінгапур;

Швеція;

Швейцарія;

Канада, Китай (з Гонконгом) і Саудівська Аравія.

Високі місця таких невеликих країн, як Нідерланди (вище, ніж у США) і Сінгапуру (вище, ніж у Китаю) пояснюються не так високими доходами на душу населення (хоча в Сінгапурі вони — на рівні Швейцарії), як виконанням цими країнами ролі регіональних центрів оптової торгівлі, зокрема, плодоовочевою продукцією. Нідерланди виконують роль такого центру (особливо в відношенні плодоовочевої продукції) в Європі, а Сінгапур — у Південно-Східній Азії, розташовуючись поруч з таким великим ринком, як Індонезія.

Звичайно, при складенні рейтингу не враховувався такий суб’єктивний параметр, як відданість покупця місцевій продукції, який неможливо виміряти точними показниками. А з урахуванням цього параметра Франція не є таким привабливим для України ринком збуту, як вказує дослідження, яке базувалося тільки на об’єктивно вимірюваних величинах. «У Франції, як і в Італії, покупець купить імпортну продукцію, тільки якщо вона більш ніж на чверть дешевше за місцеві аналоги. В Німеччині, щоб покупець віддав перевагу імпортній продукції, достатньо й 1 євроцента різниці в ціні. Німці чомусь не найкращої думки про місцеві фрукти й овочі», — відзначає Андрій Ярмак.

Великобританія цікава для України тим, що це ринок збуту з найвищими цінами й прибутковістю для постачальника, готовий доплачувати за унікальні характеристики продукції — наприклад, за ягоди, зібрані вручну. Саме за рахунок ручного збирання вже зараз виграють українські ягоди на британському ринку.

Дослідження містило також аналіз привабливості ринків збуту по кожному з найперспективніших продуктів. Наприклад, рейтинг найперспективніших ринків збуту заморожених малини й ожини виглядає так:

Німеччина;

Польща;

Сінгапур;

Ірландія;

Саудівська Аравія;

США;

Румунія;

Франція;

Словенія;

Австрія;

Великобританія.

Виконанням дослідження допомога FAO Україні не обмежилася. Організація разом з ЄБРР фінансує поїздки українських торгових місій до найбільш перспективних з точки зору експорту плодоовочевої продукції країн. Як пояснив Андрій Ярмак, торгові місії ефективніші за участь у міжнародних виставках, оскільки сконцентровані на потенційних оптових покупцях і вже передбачають переговори з представниками місцевих роздрібних мереж, оптових трейдерів, переробних підприємств, а не лише можливість контактів з ними — якщо вони ще зацікавляться нашою експозицією. «Брати участь у виставках варто, якщо країна або фірма вже має певні позиції на місцевому ринку», — вважає А. Ярмак.

Саме зараз закінчується перша з таких торгових місій — до Сінгапуру, яка захопила заодно й сусідні перспективні ринки збуту — більш ніж 200-мільйонну Індонезію та Малайзію, які є експортерами нафти. Потім протягом 2018–19 років будуть організовані ще 2 чи 3 подібні торгові місії. Згодом FAO хоче організувати торгові місії до України потенційних системних імпортерів овочів і фруктів.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Олександр Дуда
Сьогодні аграрії все частіше стикаються на своїх полях із посухою, а це означає необхідність  ротації звичних польових культур на більш посухостійкі. Однією із таких може стати  амарант. При середній урожайності в Україні 2 т/га (а на... Подробнее
Ця мо­ло­да краси­ва дівчина гордо на­зи­ває се­бе донь­кою ферме­ра. Їхнє госпо­дарст­во «Геліос-1», що розта­шо­ва­не по­близу Каховки на Хер­сонщині, два ро­ки займається ви­ро­щу­ванням черво­ної квасолі, а торік стало навіть ліде­ром... Подробнее

1
0