Спецможливості
Статті

Як дізнатися про потреби рослин

11.04.2012
1280
Як дізнатися про потреби рослин фото, ілюстрація

Мінеральне живлення - важливий і, найголовніше, - регульований елемент для отримання високої продуктивності кожної культури.

Мінеральне живлення - важливий і, найголовніше, - регульований елемент для отримання високої продуктивності кожної культури.

В. Педь,
продукт-менеджер «Вуксал СНД»,
ТОВ «Уніфер»
В. Моторний,
аспірант кафедри землеробства
і гербології,
Національний університет біоресурсів
і природокористування України

Для створення оптимального мінерального живлення культури ми маємо володіти повною інформацією про вміст елементів живлення в грунті та доступність їх рослинам. Із цією метою проводять аналіз грунту на вміст доступних форм конкретних елементів. За результатами аналізу визначають потрібні дози та форми добрив залежно від культури та її планової врожайності. Дози добрив розподіляють з певною повторюваністю прийомів підживлення, кількість та періодичність яких залежить від технології вирощування та особливостей культури. Але ефективність і можлива доступність елементів живлення з добрив залежать від багатьох факторів, як-от: кліматичні умови, невідповідна кислотність грунту, стан грунтової біоти тощо. Тому після грунтового внесення добрив у процесі вегетації проводять рослинну діагностику забезпеченості культури елементами живлення.

 Перший і найдоступніший її метод - візуальна діагностика. Для її виконання досить тільки досвідченого ока агронома та знань про особливості окремих елементів живлення.
Відставання у рості, порушення розвитку рослин, візуальні прояви дефіциту окремих елементів живлення визначають у процесі огляду полів. Так, придатність елемента живлення для повторного засвоєння рослиною можна визначити візуально: ознаки його дефіциту проявляються на молодих або старих листках рослини. Наприклад, гострий дефіцит азоту проявляється пожовтінням старих листків та їхнім поступовим некрозом на фоні загального уповільнення росту всіх органів унаслідок активної його реутилізації та відтоку до молодих органів рослини. А ось дефіцит заліза проявляється, насамперед, на молодих листках - через його обмежену рухливість та слабку здатність реутилізуватися.

 Різновидом візуальної діагностики слугує метод визначення та обліку біоморфологічних показників. Адже дефіцит певних елементів живлення впливає не лише на зовнішній вигляд органів рослини, а й на повноту та своєчасність їхнього формування. Але цей метод складніший, і на практиці його використовують зазвичай у науково-дослідних установах. А у виробництві - лише в своїй спрощеній версії, коли агроном контролює вчасність утворення певних органів на рослині чи настання етапів онтогенезу.

 Інші, більш точні й об'єктивні, прийоми діагностування забезпеченості рослин певним елементом - методи хімічної діагностики. Їх поділяють на тканинну та листкову залежно від того, які індикаторні частини та органи рослини аналізують. Тканинну діагностику ще можна назвати експресною, тому що аналіз виконують відразу після відбору проб і часто прямо в полі. До неї належать низка методів для визначення неорганічних сполук елементів у свіжоотриманому соку рослин, на зрізах стебел, черешків тощо до настання процесів в'янення. Наприклад, дифеніламіновий тест на вміст нітратного азоту: розчин реагенту наносять прямо на свіжий зріз стебла чи черешка й одразу оцінюють забезпеченість азотом за певною шкалою. Схожі експрес-тести є також для визначення вмісту фосфору та калію. Причому шкала забезпеченості різнитиметься залежно від фази розвитку рослини, позаяк із часом вміст неорганічних форм елементів знижується. Сьогодні вже наявні точніші інструментальні варіанти цього методу.
Наприклад, портативний рефлектометр RQ-Flex спроможний визначати вміст нітратів, нітритів, амоній-іонів, фосфатів, калію, заліза тощо в екстрактах тканин рослини з досить пристойною точністю, але не вказуючи при цьому рівень забезпеченості кожним елементом (деякі дані щодо оптимального їхнього вмісту в різних культурах на певних стадіях розвитку можна відшукати в роботах радянських учених: Церлінг В., Магницький К.).
Трохи далі просунулись дослідження зі створення специфічних приладів для діагностики саме азотного живлення: створено «N-тестер». Цей портативний прилад допомагає слідкувати за динамікою азотного живлення пшениці протягом вегетації, оперативно встановлювати потребу азотного підживлення. Для отримання об'єктивних даних вимірювання проводять по діагоналі поля у рівновіддалених точках, відступивши 40-50 м від краю поля. Якщо площа поля становить близько 80 га, рекомендують проводити вимірювання у триразовій повторності по 30 рослин у кожній пробі (визначення слід проводити на повністю розвинених листках). Середину листка (по довжині) вкладають у вимірювальну частину приладу, а «помічник вимірювача» на приладі виставляють так, щоб датчик був розташований посередині листка. Показники приладу усереднюють і, користуючись розрахунковими таблицями, визначають дозу азотних добрив. Для деяких сортів та фаз розвитку зернових складено таблиці з визначення можливої врожайності згідно з показниками приладу та розрахунком доцільності чи недоцільності проведення пізніх азотних підживлень для отримання якісного зерна. Крім того, прилад можна калібрувати самостійно, за допомогою досить простої методики, для застосування й на інших культурах.
Зазначені вище методи належать більше до методів визначення валового вмісту елементів у рослині, і забезпеченість ними обраховують досить опосередковано, що значно знижує їхню ефективність.

А ось метод визначення потреби рослини в елементах живлення за фотохімічною активністю хлоропластів можна віднести до методів функціональних: за ним визначають не валовий вміст елемента, а саме рівень забезпеченості ним рослини, що значно спрощує аналіз результатів і підвищує ефективність рекомендацій. Визначення базується на вимірюванні фотохімічної активності суспензії хлоропластів спочатку без додавання досліджуваного елемента, а потім із ним. У разі підвищення фотохімічної активності хлоропластів роблять висновок про потребу внесення елемента, у разі зниження такої - про надлишковий його вміст. Коли ж активність хлоропластів не змінюється, роблять висновок про оптимальний вміст даного елемента живлення. Для аналізу відбирають найтиповіші для даної ділянки рослини. Причому рослинний матеріал слід аналізувати або прямо в полі, або доставити його в лабораторію через 20-30 хв (за наявності спеціального холодильного обладнання цей термін можна подовжити до декількох годин), поки ще не почався процес в'янення і хлоропласти залишаються активними. Цікаво, що коли рослина перебуває в стані глибокого стресу, то хлоропласти не реагують на жодний елемент живлення, і в цьому разі високу ефективність показує обробка амінокислотними або іншими стимулюючими препаратами.

 Методами тканинної діагностики можна не лише визначити потребу підживлень певними елементами, а й з'ясувати залежність між кліматичними умовами, станом грунту і прийомами агротехніки та споживанням - доступністю поживних речовин для рослин.

 Листкова діагностика - це метод діагностики живлення рослин за складом повністю сформованих та активно функціонуючих листків. Метод був запропонований ще у 1926 р. французами Г. Лагатю та Л. Момом. Методами мокрого або сухого озолення спалюють рослинний матеріал і в озоленій пробі визначають валовий вміст певних елементів. Вибір методу озолення залежить від переліку визначуваних елементів. Так, за озолення сульфатною кислотою неможливо визначити вміст сірки в рослині, а за сухого озолення відбуваються втрати азоту. Визначення елементів в озоленій пробі можна проводити досить простими методами отримання забарвлених розчинів за допомогою спектрофотометра чи КФК. Створено й точніші методи інструментального визначення навіть ультрамікроелементів за допомогою спектральних приладів (інфрачервоні спектрометри, атомно-абсорбційні спектрометри тощо).
Методи методами, але найважливіше - правильно виконати оцінку проведених досліджень та перетворити їх на практичні рекомендації із застосування добрив. Оцінку відповідності валового вмісту елемента певній забезпеченості слід проводити порівнянням із раніше виконаними дослідженнями на даній ділянці для певного сорту, коли рівень вмісту певного елемента буде пов'язано з отриманою врожайністю. Але за тієї кількості сортів та гібридів кожної культури, що сьогодні присутні на ринку, зробити це дуже важко. До того ж, важливо враховувати також співвідношення елементів у рослині та баланс їхнього споживання. Ці дані більш сталі та наведені в спеціалізованій літературі.
Кожен із методів має свої сильні та слабкі сторони. Так, візуальні методи досить відносні. Адже ознаки дефіциту певного елемента можуть бути схожими з ознаками його ж передозування або певної хвороби. Експрес-методи дають швидке уявлення про стан рослини тут і зараз, але мають низьку точність у визначенні малих доз мікроелементів.
Інструментальні методи точні, але досить тривалі в часі через ретельну пробопідготовку і трудомісткість визначень, високу вартість приладів та нестачу спеціалізованих кадрів.
Крім того, за час, поки виконують аналіз, в елементному складі рослини можуть відбуватися навіть значні зміни, особливо коли різко припиняється дія стресового фактора, що блокував споживання певного елемента.
Найпридатніший, як на наш погляд, - метод визначення фотохімічної активності хлоропластів, який дає уявлення про забезпеченість рослини певним елементом живлення і нівелює вплив сортових особливостей. Але з практики застосування цього методу у варіації приладів, що сьогодні пропонують на ринку, було встановлено дуже низьку відтворюваність результатів під час визначення мікроелементів.
Який же з методів обрати за основу, щоб отримати оптимальне співвідношення точності та зручності застосування? Мабуть, усе ж таки комплекс різних методик, що дає можливість усереднити дані різних приладів та лабораторій і прийняти правильне рішення.

Інтерв'ю
Органічне землеробство в поєднанні з бджолозапиленням - новий перспективний тренд у сільському господарстві. Не відстають від світових тенденцій і українські аграрії. Компанія "Агроінвест Холдинг" ризикнула і запустила пілотний проект з... Подробнее
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних

1
0