Як «АгроВіста» впроваджує цифрове землеробство

ТОВ «Колос» розташоване на півночі Кіровоградської області, в Олександрівському районі. Наразі це підприємство входить до структури корпорації «Агровіста». На шлях упровадження точного землеробства компанія стала ще років зо 20 тому й наразі має у своєму арсеналі невичерпну базу даних щодо роботи на полях господарства та розвитку сільськогосподарських культур, які вирощують.

Інформація дає змогу аналізувати та приймати зважені управлінські рішення. Накопичувати та аналізувати дані розпочинали з формування звітів у звичайних документах Word і Exel. Але коли обсяг інформації став завеликим і «вага» документа Exel перевалила за 100 Мб, із ними працювати стало дуже складно. Та й часу забирало багато. «Основне завдання, яке стояло перед нами на початку, — це збір інформації. Ми фотографували та фіксували всі зміни на полі, неоднорідності, невідповідності, які відбуваються в посівах. Потім усі фото розкидали по відповідних папках, у ручному режимі “прив’язували” до полів. Досить марудно, трудозатратно й малоінформативно. Адже в разі потреби внести бажані коментарі під фотодокумент було важко. В міру накопичення фотобанку працювали з Google Plus. Згодом ця опція системи перестала працювати, й ми змушені були шукати інші платформи для накопичення та аналізу інформації», — згадує Іван Гуменюк, керівник ІТ-відділу ТОВ «Колос».

Так із часом у господарстві прийшли до платформи Cropio. Адже це був саме той інструмент, який давав змогу оптимізувати саме фотографії, яких із кожним днем ставало все більше й більше. Бо в господарстві фіксували абсолютно все, що відбувається на полях. На той час цим займалися агрономи, а на сьогодні це вже агрономи-скаути. Це люди, завдання яких — знайти проблему в посіві та зафіксувати її з відповідним коментарем. І водночас за допомогою агрододатку фото автоматично прив’язують до координат на полі. Ця інформація також автоматично синхронізується, і адміністратор у онлайн-режимі відслідковує зміни.

В господарстві тестують різні програми: Farmers Edge, One soil (безкоштовна програма), xarvio, Climat FieldView. Та найбільше користуються Cropio, адже це була найперша в «Колосі» програма для обробки фото, яка дає змогу прив’язати дані з різних систем: телематика, космознімки, інформацію з обльотів дронами, супутникові знімки тощо. Наразі в господарстві є власна база дронів і спеціалістів для їхнього обслуговування, що дає змогу не просто збирати дані з власних полів, а й надавати ці послуги своїм колегам та партнерам із супутніми рекомендаціями та поясненнями.

Наприклад, дуже вдалим рішенням, яке вже відпрацьоване в господарстві, є проведення десикації посівів за допомогою дронів. «За індексом NDVI ми визначаємо місця на полі із ще зеленими рослинами, і лише на них у нормі відповідно до потреби вносимо десикант, не витрачаючи марно препарат на обробку дозрілих ділянок. Окрім економії десиканту, також слід відзначити унеможливлення пересушування та осипання стиглого соняшнику на таких ділянках. За вартості внесення десиканту 10–12 дол./га економія може становити 50% і більше. І головне — це відбувається в режимі реального часу. Завдання для техніки щодо нюансів обробки полів надсилається дистанційно. Наприклад, ми можемо отримати звіт від скаутів, що на якомусь із полів після дощів пішла “зеленка”. Оперативно, в режимі реального часу, за годину-дві на основі даних дронів чи знімків супутників формується карта внесення десиканту, яка автоматично завантажується у програму обприскувача», — пояснює Іван.

Щодо даних із супутників, то керівник ІТ-відділу не покладає на них великої надії. «Першочергово супутник допомагає визначити кількість проблемних зон, які потребують додаткового уточнення інформації. На ці ділянки ми відправляємо агроскаутів, які й виконують ретельний огляд. Після виявлення проблеми ми шукаємо причину відставання в розвитку рослин. Їх може бути просто величезна кількість: недотримання вимог під час висівання, невідповідність нормі виливу хімії, її складу тощо», — коментує Іван.

А найголовніша перевага фіксації даних — є можливість «накладання» та аналізу всіх агрооперацій, які були виконані цього року, позаторік чи ще раніше. Є можливість визначити походження проблемної ділянки та прийняти відповідне управлінське рішення. «Є моменти неоднорідності полів, які ми не розуміємо і не можемо пояснити. Адже не має ретельного аналізу, особливо стосовно залишків діючих речовин, які ми вносили раніше. Звісно, наша мета — зібрати якомога більше інформації і мати відповіді на всі питання, але затрати на це інколи надто великі. Наприклад, один аналіз на залишок ДР (діючої речовини) коштує близько 15 тис. грн, причому похибка буде просто величезна. Тобто виокремити певні моменти дуже просто, адже це збігається з картами висівання, внесення добрив, ЗЗР тощо. А в деяких — ні. Зокрема, ми можемо чітко проконтролювати внесення препаратів хімії. Але, як це часто буває, аби закінчити поле “красиво”, ми могли змінювати норму виливу. Приміром, вносимо з нормою 250 л/га, бачимо, що не вистачає до краю поля і подальша заправка недоцільна, то далі продовжуємо вносити 160–200 л/га. Або, навпаки, пестициди залишаються, то намагаємося “вилити” їх на поле й збільшуємо норму. З одного боку, це неправильно, а з другого — саме такі експерименти дають нам змогу без створення спеціальних випробувальних майданчиків оцінити доцільність чи хибність прийнятих рішень. Адже кожен квадратний метр, “прив’язаний” до системи GPS, дає змогу визначити вплив тієї чи іншої дії досить просто», — ділиться досвідом Іван.

Наразі в скарбничці досвіду господарства — вже 20 років аналітики на власних полях. Фіксують абсолютно все — від урожайності, вологості до маси тисячі насінин із кожного доставленого з поля автомобіля. Та головне — вже мінімум три роки поспіль супутникові знімки доступні безкоштовно. Тобто ти в програмі обираєш відповідне поле й чекаєш, доки завантажиться його історія за останні три роки. «Наразі ми дійшли до того рівня розвитку цифрових можливостей, коли усвідомлюєш: що більше інформації знаєш, то більше… не знаєш. Якщо раніше, коли в нас з’явилися космознімки, треки пересування техніки, де ми бачили фото своїх полів із космосу, маршрути пересування техніки, ми відчували себе справжніми володарями полів, то сьогодні ми знаємо… що не знаємо нічого», — з усмішкою говорить Іван.

Щороку в господарстві закладають низку дослідів. Наприклад, щодо ефективності азоту за різних норм внесення по мерзлоталому ґрунту або переваг застосування сухих чи рідких мінеральних добрив. До речі, декілька років тому в господарстві повністю перейшли на використання однокомпонентних і комплексних рідких мінеральних добрив, які готують власними силами. «Наявність космознімків — це половина справи. Далі потрібно проаналізувати розвиток рослин на полі за попередні роки, визначити хороші й погані ділянки та зрозуміти, чому це так. Можливо, це вплив поганих добрив, неякісного їхнього розподілення. Або ж ми маємо проблему з неродючим ґрунтом, і врожаї на цій ділянці завжди погані. Тут уже потрібно обирати з двох стратегій: або “витягувати” ці погані посіви, а відтак зекономити на хороших, або підживлювати хороші й дати лише підтримувальну норму гіршим. Тобто, це технологія зменшення витрат, коли на погані ділянки вносимо велику норму, а на кращі — меншу. Або ж — технологія зваженого розподілення витрат, за якою на кращі ділянки, залежно від погодних умов, вносимо максимум і “розганяємо” культуру до максимуму, а на погані, відповідно, — меншу. За обох варіантів ми використовуємо ту саму гектарну норму, але розподіляємо добрива таким чином, щоб максимально ефективно використати потенціал ґрунтів і рослин», — говорить Іван.

Створення карт диференційованого внесення виконується у співпраці зі спеціалістами програми One soil, як стверджує Іван Гуменюк. Головне — дати це завдання спеціалістам. «Якщо перед вами стоїть завдання, наприклад, під час внесення мінеральних добрив по максимуму зекономити без втрати врожайності, то вже через пів години команда спеціалістів зробить відповідну карту з різними схемами (зменшення затрат, оптимізація, заходи з вирівнювання розвитку посівів тощо) з обов’язковим закладанням контрольних точок у різних частинах поля. Потім спеціалісти весь сезон спостерігають за розвитком культури за різних схем. Наприкінці року ми віддаємо їм дані з комбайнів. Насамкінець вони надають нам аналітику. Грошову частину вони не рахують, адже не знають початкових вкладень», — говорить Іван.

Єдиний фактор, який не піддається контролю та керуванню, — це волога. Тому в господарстві використовують технології для її накопичення та збереження. Оранку від моменту заснування господарства не використовують. В основному, ґрунт обробляють за допомогою глибокорозпушувачів. Хоча останнім часом дуже багато приділяють технології вертикального обробітку ґрунту. «Практично перша машина для вертикального обробітку ґрунту виробництва компанії Salford, яка була завезена в Україну, була в нас. Було дуже важко переконати в перспективі цієї технології агрономів господарства — всі були проти. Але, дякувати богу, наш директор, Олександр Вікторович Замковий, як пошановувач та здебільшого ініціатор упровадження новинок, поставився ствердно, мовляв, це цікаво, може бути... Адже агрегат робить не те, що всі інші, і це цікаво. Справді, агрегат виконує роботу не так, як інші. Тепер, маючи позитивний досвід експлуатації агрегату Salford, ми два свої культиватори додатково оснастили дисками для вертикального обробітку.

Salford — це ефект відбійного молотка. Його роботу особливо помітно під час обробітку полів улітку. Там, де пройшов агрегат, пенетрометр просто провалюється в ґрунт. Розкопки також підтвердили, що оброблений ґрунт має тріщини завглибшки 60–100 см. Натомість за обробітку лаповими агрегатами тріщини були лише на глибину роботи знаряддя. На полях без обробітку розкопки можна проводити… лише за допомогою екскаватора», — говорить Едуард Резніченко, керівник напряму рослинництва та впровадження новітніх технологій, який приєднується до розмови.

Лабораторія — це один із головних відділів інфрастуктури господарства. На початку вона була створена лише для контролю показників зерна. Поступово переросла в агролабораторію. Для роботи із зерном є лічильник насіння, мінімлин, пристрій для підрахунку маси тисячі зерен. До речі, такий підрахунок роблять із партії зерна з кожного автомобіля — щоб знати, яке зерно і з якої зони отримали. Також беруть проби для визначення білка та клейковини в зерні.

Для фіксації температури повітря, його вологості тощо в господарстві є чотири метеостанції. Власноруч налагоджено виробництво ґрунтових зондів, які дають змогу контролювати температуру ґрунту в зоні висівання. До того ж вони мають нижчу вартість порівняно з представленими на ринку.

Також є цілий відділ для виконання листкової діагностики рослин і проведення аналізу ґрунтів. Листковій діагностиці приділяють тут дуже велику увагу. Наразі в господарстві розроблено схему для точного визначення потреби й доцільності внесення якогось макро- чи мікроелемента.

«Активність хлорофілу за додавання того чи іншого елемента показує, наскільки рослина готова до його споживання. Беремо листки культури, яка нас цікавить, і робимо з них витяжку. Проводимо контрольне вимірювання. До хлорофілу додаємо барвник і перевіряємо його активність за допомогою фотометра: хлорофіли на сонячному світлі активізуються і виділяють кисень, а фарбник за його потрапляння змінює колір. Ступінь зміни кольору й дає змогу зрозуміти активність хлорофілу. Якщо активність мінімальна — значить, рослина перебуває в стресі і фотосинтез не відбувається, тому проводити будь-які операції в цей час недоцільно.

Під час наступного заміру витяжки ми додали азот і бачимо, наприклад, що активність хлорофілу зросла. Тобто хлорофіл під впливом азоту й сонця став сильнішим. Відповідно, саме цього елемента йому бракує.

Якщо за додавання якогось мікроелемента активність хлорофілу падає, це вказує на те, що його в рослині вдосталь і додатково вносити не потрібно. Більше того — його додавання може навіть зашкодити рослині. Так можна провести аналіз щодо кожного з елементів», — говорить Іван.

Наразі в ІТ-відділі працює вісім осіб, які добре розбираються в усіх виробничих процесах. Через насиченість техніки сучасними девайсами, програмами, датчиками, межі їхньої компетентності значно розширились, і границі між агрономами й інженерами дуже розмиті. Налаштуванням сівалки, обприскувача тощо першочергово займаються саме перші. І лише потім — спеціалісти інженерного відділу. Також є спеціалісти, які розробляють і вдосконалюють програмне забезпечення.

Розповідати про господарство можна досить довго. Адже кожен крок його територією — це поринання в незвичне для більшості сільське господарство. Про такі речі, як паралельне водіння, контроль і оптимізація руху техніки полем, дорогами тощо, дотримання норми висіву тут уже не говорять — усе відпрацьовано до автоматизму. Всі процеси, кожен виробничий «крок» персоналу чи техніки фіксується системою. Постає питання: навіщо це все?

«Сільське господарство — це шалені інвестиції, які можуть бути змарновані через одну неправильну дію. Тому контроль за виконанням робочих процесів обов’язковий. Наступним питанням є оптимізація виробничих витрат. Головні, мільйонні, витрати (близько 50% загальних) — це витрати на добрива, ЗЗР і посівний матеріал. Тобто це три статті, на яких потрібно намагатися максимально зекономити. І сучасні технології та підходи дають змогу це зробити! Проте це більшою мірою, так би мовити, побічні ефекти впровадження точного землеробства. Для нашої команди головним завданням є виведення “формули врожаю”, де чітко буде вказано, що з урахуванням усіх змінних чинників після проведення низки відповідних заходів ми гарантовано отримуємо бажаний результат. Змінних факторів у сільському господарстві дуже багато, проте ми хочемо й намагаємося їх урахувати для того, аби мати стабільність із року в рік», — підсумовує Іван Гуменюк.

А. Сухина

a.sukhina@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №11, 2020 р.