Спецможливості
Статті

Вплив мінеральних добрив та іно­ку­ляції насіння на врожайність сої

15.05.2013
1592
Вплив мінеральних добрив та іно­ку­ляції насіння на врожайність сої фото, ілюстрація

Ос­нов­ною при­чи­ною низь­кої вро­жай­ності сої у ви­роб­ни­чих умо­вах є не­до­статнє ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив та бак­теріаль­них пре­па­ратів, що не дає змо­ги по­вною мірою ре­алізу­ва­ти ге­не­тич­ний по­тенціал про­дук­тив­ності її сортів. Вно­си­ти міне­ральні до­б­ри­ва не­обхідно для відтво­рен­ня і збе­ре­жен­ня ро­дю­чості грунтів. Нині вно­сять близь­ко 15–20% не­обхідної кількості.

Ос­нов­ною при­чи­ною низь­кої вро­жай­ності сої у ви­роб­ни­чих умо­вах є не­до­статнє ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив та бак­теріаль­них пре­па­ратів, що не дає змо­ги по­вною мірою ре­алізу­ва­ти ге­не­тич­ний по­тенціал про­дук­тив­ності її сортів. Вно­си­ти міне­ральні до­б­ри­ва не­обхідно для відтво­рен­ня і збе­ре­жен­ня ро­дю­чості грунтів. Нині вно­сять близь­ко 15–20% не­обхідної кількості.

Т. Шепіло­ва, канд. с.-г. на­ук,
Кіро­во­градсь­ка дослідна станція НА­АН

Соя є провідною білко­во-олійною ку­ль­ту­рою світо­во­го зем­ле­роб­ст­ва, яка має ши­ро­кий спектр ви­ко­ри­с­тан­ня у кор­мо­ви­роб­ництві, хар­човій та пе­ре­робній про­мис­ло­вості. В Ук­раїні її площі ма­ють знач­ний об­сяг, проте рівень вро­жай­ності, на жаль, за­ли­ша­ється по­ки не­ви­со­ким і не­ста­біль­ним пе­ре­важ­но че­рез не­до­три­ман­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня. Відо­мо, що азот­­ні до­б­ри­ва спри­я­ють збільшен­ню ма­си, ви­со­ти рос­лин, насін­нєвої про­дук­тив­ності та уро­жай­ності сої. За­сто­со­ву­ва­ти їх ре­ко­мен­дують не­ве­ли­ки­ми стар­то­ви­ми до­за­ми на по­чат­ку ве­ге­тації, що за­без­пе­чує рос­ли­ни азо­том до на­стан­ня ак­тив­ної азотфіксації у фазі цвітіння — на­ли­ван­ня насіння. Ра­зом з тим, вста­нов­ле­но, що азотні до­б­ри­ва мо­­жуть за­три­му­ва­ти ут­во­рен­ня буль­бо­чок і не­га­тив­но впли­ва­ти на ак­тивність сим­біотич­ної азот­­­­фіксації. Вне­сен­ня фо­с­фор­но-калійних до­б­рив сприяє кра­що­му роз­вит­ку ко­­ре­не­вої си­с­те­ми та збільшує кількість буль­бо­чок. У ціло­му ефек­тив­ність за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив на посівах сої за­ле­жить від строків та спо­­собів їхньо­го вне­сен­ня, грун­то­во-кліма­тич­них умов, сор­ту то­що.
За­сто­су­ван­ня бак­теріаль­них пре­па­ратів є еко­логічно та еко­номічно вигід­ним за­хо­дом. Це до­сить де­ше­вий і ефек­тив­ний прий­ом у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої, що сприяє підви­щен­ню про­дук­тив­­ності рос­лин, поліпшен­ню якості про­дукції. За­вдя­ки симбіозу з буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями, соя здат­на за­своїти близь­ко 50–70% потрібно­го їй азо­ту та на­ко­пи­чи­ти у грунті після зби­ран­ня вро­жаю до 80–100 кг/га біо­логічно­го азо­ту, який по­кра­щує струк­ту­ру і ро­дючість грун­ту. Ви­со­ку інтен­сивність азотфікса­ції спо­с­терігають у регіонах зі спри­ят­ли­вою во­ло­го­за­без­пе­ченістю, а в регіо­нах з не­до­статнім зво­ло­жен­ням — ли­ше в ро­ки зі знач­ною кількістю опадів. При­бав­ка вро­жай­ності завдяки ви­ко­ри­с­тан­ню біоп­ре­па­ратів зу­мов­лена по­кра­щан­ням азот­но­го жив­лен­ня, по­си­лен­ням вітамінно­го обміну, ут­во­рен­ням біоло­гічно ак­тив­них і фунгіста­тич­них ре­чо­вин та в кінце­во­му ре­зуль­таті — збіль­шен­ням ма­си рос­лин, площі ли­ст­ко­вої по­верхні і про­дук­тив­ності куль­ту­ри. За оп­тимізації по­жив­но­го ре­жи­му доцільно ство­рю­ва­ти спри­ят­ливі умо­ви, в пер­шу чер­гу, для біологічної фіксації азо­ту буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями.
Досліджен­ня з вив­чен­ня впли­ву мі­не­­раль­них до­б­рив та іно­ку­ляції насіння на ріст і роз­­­ви­ток рос­лин та вро­жай­ність сої про­во­ди­ли у 2008–2010 рр. на Кіро­во­град­ській дослідній станції НААН, що зна­хо­дить­ся в зоні Північно­го Сте­пу Ук­раї­ни.
   Грунт дослідних діля­нок — чор­но­зем зви­чай­ний се­ред­нь­о­гу­мус­ний важ­ко­суг­лин­ко­вий. Вміст гу­му­су в ор­но­му ша­рі —  4,22%, лег­когідролізо­ва­но­го азо­­­­ту — 11,6 мг, ру­хо­мо­го фо­с­фо­ру та обмінно­го калію — 11,6 та 11,2 мг/100 г грун­ту. Ре­акція грун­то­во­го роз­чи­ну сла­бо­кис­ла (рНсол. 5,5).
У пер­шо­му досліді міне­ральні до­б­ри­ва вно­си­ли роз­кид­ним спо­со­бом під пе­ред­посівну куль­ти­вацію. Іно­ку­ляцію на­сіння здійсню­ва­ли у день сівби дво­ма гек­та­ро­порціями Ри­зо­бофіту (штам М-8). Схе­му досліду на­ве­де­но в табл. 1. Ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли амі­ач­ну селітру, су­пер­фо­с­фат, калійно-магнієве до­б­ри­во та ніт­ро­­а­мо­фо­с­ку. Сіяли ран­нь­о­с­тиг­лий сорт сої Ме­дея за тем­пе­ра­ту­ри грун­ту 10...12°С, нор­ма висіву насіння —  700 тис./га, ши­ри­на міжрядь — 45 см.
У по­су­ш­ли­вих умо­вах Північно­го Сте­пу Ук­раїни, де роз­поділ опадів за ро­ка­ми і міся­ця­ми до­сить нерівномірний, особ­ли­ве зна­чен­ня має за­без­пе­ченість рос­лин сої до­стат­нь­ою кількістю во­ло­ги. За період ве­ге­тації сої у 2008 р. ви­па­ло 199 мм опадів, у 2009 р. — 121, у 2010 р. — 179 мм, оп­ти­маль­ним вва­жається 210–230 мм. У ок­ремі періоди ве­ге­тації сої відміча­ли значні ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря та відсутність опадів, що ма­ло не­га­тив­ний вплив на про­дук­тив­ність рос­лин. Гідро­термічний ко­ефіцієнт (ГТК) ве­ге­таційно­го періоду ста­но­вив, відповідно, 0,81, 0,54 і 0,75, що свідчить про не до­сить спри­ят­ливі умо­ви рос­ту і роз­вит­ку рос­лин сої в ро­ки досліджень.
   Вста­нов­ле­но, що ма­са рос­лин сої під час на­ли­ван­ня насіння, за­леж­но від до­б­рив та іно­ку­ляції, бу­ла в ме­жах 23,0–31,4 г. Вне­сен­ня азот­них до­б­рив як ок­ре­мо, так і в ком­плексі з фо­с­фор­ни­ми або ка­лій­ни­ми, спри­я­ло істот­но­му збільшен­ню ма­си рос­лин. Так, за ви­ко­ри­с­тан­ня N40, N40Р40, N40К40, N40Р40К40 і N51К57 во­на зрос­ла на 4,4–7,5 г, порівня­но до варіан­та без до­б­рив, що ста­но­ви­ло 19–33%. За­сто­су­ван­ня Ри­зо­бофіту ок­ре­мо спри­я­ло збіль­шен­ню ма­си рос­лин на 3,4 г, на фо­ні міне­раль­них до­б­рив — на 0,2–3,6 г.
На ко­ре­нях рос­лин сої, за­леж­но від варіантів досліду, на­ра­хо­ву­ва­лось від 22,4 до 72,4 шт. буль­бо­чок. Вста­нов­ле­но, що за­сто­су­ван­ня азот­них до­б­рив ок­ре­мо та у комбінації з фо­с­фор­ни­ми або калій­ни­ми призводило до зни­жен­ня їхньої чи­сель­ності. Так, за вне­сен­ня N40, N40Р40, N40К40, N40Р40К40 і N51К57 кількість буль­бо­чок змен­­шу­ва­лась віднос­но кон­тро­лю (45,0 шт.) на 9,8–22,6 шт., що ста­но­ви­ло 22–50%.
Іно­ку­ляція насіння Ри­зо­бофітом, на­впа­ки, спри­я­ла збільшен­ню кількості буль­бо­чок на фоні до­б­рив на 10,4–16,9 шт., без до­б­рив — на 13,2 шт.
   Вне­сен­ня фо­с­фор­них, калійних та фо­с­фор­но-калійних до­б­рив за­без­пе­чи­ло збільшен­ня кількості буль­бо­чок віднос­но кон­троль­но­го варіан­та на 9,3, 13,3 та 16,8 шт., відповідно. За ком­плекс­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня цих до­б­рив з Ри­зо­бофітом кількість буль­бо­чок бу­ла найбільшою — 69,0, 72,4 та 72,2 шт.
Дані досліджень по­ка­за­ли, що ви­ко­ри­с­тан­ня азот­но-фо­с­фор­них до­б­рив за­без­пе­чи­ло більшу вро­жайність — 2,15 т/га, ком­плекс­но з Ри­зо­бофітом во­на ста­но­ви­ла 2,18 т/га (табл. 2).
От­же, за­сто­су­ван­ня Ри­зо­бофіту спри­я­ло зро­с­тан­ню уро­жай­ності сої на 0,14 т/га, ви­ко­ри­с­тан­ня в тех­но­логічно­му про­цесі міне­раль­них до­б­рив за­без­пе­чи­ло підви­щен­ня уро­жай­ності на 0,08–0,24 т/га, а за взаємодії бак­те­ріаль­но­го пре­па­ра­ту і до­б­рив збір ва­ло­вої про­­дукції з оди­ниці площі збільшу­вав­ся на 0,12–0,27 т/га. Ви­щу вро­жай­ність насіння от­ри­ма­ли за вне­­­сен­ня N40Р40 ок­ре­мо та ком­плекс­но з іно­ку­ляцією — 2,15 і 2,18 т/га, при­бав­ка до аб­со­лют­но­го кон­тро­лю ста­но­ви­ла 0,24 і 0,27 т/га, або 12,6 і 14,1%, відповідно.
У дру­го­му досліді вив­ча­ли вплив спо­со­бів і стро­ків вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив на вро­жайність сої. Ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ніт­ро­­а­мо­фо­с­ку в дозі 20 кг/га. Схе­му дослі­ду на­ве­де­но в табл. 3. Досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що ма­са рос­лин під час на­ли­ван­ня насіння бу­ла ви­щою за вне­сен­ня до­б­рив роз­кид­ним спо­со­бом — 29,0 г, за піджив­лен­ня во­на ста­но­ви­ла 27,0–28,3 г, тоді як вне­сен­ня до­б­рив ло­каль­но і особ­ли­во під час сівби зу­мо­ви­ло змен­шен­ня ма­си рос­лин до 23,1 і 21,7 г, відповідно.
Кількість буль­бо­чок з однієї рос­ли­ни та­кож знач­ною мірою за­ле­жа­ла від спо­собів вне­сен­ня до­б­рив і бу­ла в ме­жах 24,8–38,6 шт. Найбільше їх на­ра­хо­ву­ва­ли у варіанті, де до­б­ри­ва вно­си­ли роз­кид­ним спо­со­бом — 38,6 шт. При­посівне вне­сен­ня нітро­а­мо­фо­с­ки ма­ло не­га­тив­ний вплив на фор­му­ван­ня буль­бо­чок та обу­мо­ви­ло змен­шен­ня їхньої кількості до 24,8 шт., або на 35,8%. За піджив­лен­ня сої кількість буль­бо­чок ста­но­ви­ла 33,8 і 35,8 шт., за ло­каль­но­го вне­сен­ня до­б­рив — 32,5 шт.
   Ви­щу вро­жайність от­ри­ма­ли у ва­­ріан­ті, де до­б­ри­ва вно­си­ли роз­кид­ним спо­со­бом — 1,92 т/га. За ло­каль­но­го і при­­посівно­го спо­со­бів вне­сен­ня до­б­рив уро­жайність істот­но змен­шу­ва­лась — на 0,29 і 0,40 т/га. За піджив­лен­ня вро­жайність сої ста­но­ви­ла 1,86–1,89 т/га.
Та­ким чи­ном, за ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­них досліджень вста­нов­ле­но, що се­ред спо­собів та строків вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив кра­щим ви­я­вив­ся роз­кид­ний під куль­ти­вацію ра­но на­весні. Ло­каль­ний та при­посівний спо­со­би вне­сен­ня до­б­рив зу­мо­ви­ли істот­не зни­жен­ня вро­жай­ності сої на 15 та 21%, від­по­відно.

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та

1
0