Ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку на крап­лин­но­му зро­шенні

Досвід багатьох господарств Південного Степу України, де недостатня природна вологозабезпеченість грунту стримує потенціал високопродуктивних сортів і гібридів соняшнику, одержання стабільно високих урожаїв культури можливе лише в умовах штучного зрошення за дотримання всіх елементів зональних технологій вирощування.

О. Ше­лудь­ко, канд. біол. на­ук, ст. на­ук, співробітник,
В. Гон­та­рук, канд. с.-г. на­ук,
ІЗЗ НА­АН,
В. Ста­в­ратій, керівник гос­по­дар­ст­ва,
В. Ос­тапішин, помічник керівни­ка,
С. Кон­стантінов, го­ло­вний аг­ро­ном,
ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» Но­во­троїць­кого  р-­ну Хер­сонсь­кої об­л.

Так, за ви­роб­ництва со­няш­ни­ку із за­сто­су­ван­ням зро­шу­валь­них ус­та­но­вок «Фре­гат» та «Зе­матік» у дослідних гос­по­дар­ст­вах «Ас­канійське», «Ка­ховсь­ке», ТОВ «Та­чан­ка» Ка­ховсь­ко­го рай­о­ну, ТОВ «Ла­на По­до­ве 1», «Друж­ба» Но­во­троїцько­го рай­о­ну, ТОВ «До­линсь­ке», ТОВ «Сіна» Чап­линсь­ко­го рай­о­ну та інших гос­по­дарств Хер­сонсь­кої об­ласті щороку от­ри­му­ють по 2,5–4,5 т/га якіс­но­го со­няш­ни­ко­во­го насіння. Вод­но­­час на не­по­лив­них зем­лях гос­по­дарств різної фор­ми влас­ності на Хер­сон­щині вро­жайність куль­ту­ри ко­ли­вається у ме­жах 0,5–1,5 т/га.

Агрокліматичні умови
Досвід відміче­них гос­по­дарств свідчить, що со­няш­ник до­б­ре рос­те на тем­но-ка­ш­та­но­вих грун­тах із рН 6,0–8,0 за вне­сен­ня потрібних для йо­го рос­ту і роз­вит­ку міне­раль­них до­б­рив та зро­шен­ня за до­по­мо­гою до­щу­валь­них ма­шин «Фре­гат», «Зе­матік», «Ку­бань».
На крап­лин­но­му зро­шенні со­няш­ник ви­ро­щу­ють ли­ше декілька гос­по­дарств Хер­сон­щи­ни. У зв’яз­ку з цим ми про­во­ди­ли досліджен­ня ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри у ТОВ «Ла­на По­до­ве 1», фер­мерсь­ко­му гос­по­дарстві «Ве­лес» Но­во­троїцько­го рай­о­ну та ПП «Іва­си­шин» Ка­ховсь­ко­го рай­о­ну.
Відмічені гос­по­дар­ст­ва розміщені в зоні Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни. Се­ред­ня річна тем­пе­ра­ту­ра повітря ста­но­вить 9,8…10,2°С, три­валість ве­ге­таційно­го періоду — до 230 днів. Се­ред­ня кількість опадів за ве­ге­тацію ста­но­вить 250–285 мм. Гідро­термічний ко­ефіцієнт 0,52– 0,65 свідчить, що гос­по­дар­ст­ва на­ле­жать до по­су­ш­ли­вої зо­ни, де при­род­ної во­ло­ги не­до­стат­ньо для одер­жан­ня стабільно ви­­со­ких уро­жаїв со­няш­ни­ку та інших сільгоспкуль­тур.
Щорічно у вес­ня­но-літній період про­тя­гом 30 днів і більше три­ває період без­дощів’я, який су­про­во­д­жується ви­со­ки­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми і низь­кою во­ло­гістю повітря, що не­га­тив­но впли­ває на роз­ви­ток рос­лин та ство­рює умо­ви для ат­мо­сфер­них по­сух і су­ховіїв, особ­ли­во у фазі цвітіння со­няш­ни­ку. В зв’яз­ку з цим ефек­тив­не ве­ден­ня зем­ле­роб­ст­ва в цих гос­по­дар­ст­вах мож­ли­ве ли­ше на зро­шу­ва­них зем­лях.
Тип грун­ту в гос­по­дар­ст­вах тем­но-ка­ш­та­но­вий, сла­бо­со­лон­цю­ва­тий, з гу­му­со­вим го­ри­зон­том на рівні 23–28 см. Вміст гу­му­су в шарі 0–40 см — 2,3–3,1%. Вміст нітрат­но­го азо­ту —
0,9–1,35 мг/100 г грун­ту, ру­хо­мо­го фо­с­фо­ру — 2,2–3,0, обмінно­го калію — 34,3–38,5 мг/100 г грун­ту.

Агротехніка вирощування
Аг­ро­техніка ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку — відповідно до зо­наль­них ре­ко­мен­дацій. По­пе­ред­ник у ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» і фер­мерсь­ко­му гос­по­дарстві «Ве­лес» — ку­ку­руд­за, у ПП «Іва­си­шин» — ово­чеві куль­ту­ри. По­ли­ван­ня про­во­дять че­рез спеціальні стрічки, які роз­кла­да­ють по­лем за до­по­мо­гою стрічко­у­кла­дачів, навіше­них на куль­ти­ва­тор КРН-5,6 і трак­тор МТЗ-88,5.
Зро­шу­ва­не по­ле в кож­но­му гос­по­дарстві бу­ло роз­поділе­но на ок­ремі ді­лян­ки по 5 га кож­на. Кра­пель­ну стрічку роз­кла­да­ли че­рез 1,4 м (че­рез ряд со­няш­ни­ку). Во­ду в си­с­те­му по­да­ва­ли із магістраль­но­го ка­на­лу за до­по­мо­гою пе­ре­сув­ної на­сос­ної станції, змон­то­ва­ної на базі дви­гу­на трак­то­ра МТЗ-82, яка по­да­ва­ла во­ду з інтен­сивністю 300–320 м3/год. Од­но­час­но по­ли­ва­ли дві ділян­ки, тоб­то 10 га, про­тя­гом 1–2,5 діб (за­леж­но від нор­ми ви­ли­ву). Графік їхньо­го по­ли­ван­ня ви­ко­ну­ва­ли згідно з чер­гою із ко­ре­гу­ван­ням відповідно до за­па­сів во­ло­ги в грунті та при­род­них опадів.
Згідно з да­ни­ми досліджень Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, най­спри­ят­ливші умо­ви для фор­му­ван­ня ви­со­ких уро­жаїв со­няш­ни­ку на тем­но-ка­ш­та­но­вих грун­тах Півден­но­го Сте­пу ство­рю­ють­ся за за­сто­су­ван­ня гли­бо­ко­го ос­нов­но­го об­робітку грун­ту з обер­тан­ням ски­би.
Вра­хо­ву­ю­чи за­пас по­жив­них ре­чо­вин у грунті та по­точ­ну по­тре­бу рос­лин в еле­мен­тах жив­лен­ня відповідно до за­пла­но­ва­ної уро­жай­ності насіння (на фор­му­ван­ня 1 т насіння потрібно
50–60 кг азо­ту, 25–30 — фо­с­фо­ру і 120–150 кг калію), роз­ра­хо­ву­ва­ли і вно­си­ли міне­ральні до­б­ри­ва під пе­ред­посівну куль­ти­вацію (таблиця).
Об­рані для висіван­ня сор­ти і гібри­ди со­няш­ни­ку (Ал­маз — у ТОВ «Ла­на По­до­ве 1», П64 ЛЕ19 — у ФГ «Ве­лес», Щел­кун­чик — у ПП «Іва­си­шин».
За прогріван­ня ша­ру грун­ту 0–10 см до 10…12°С (пер­ша де­ка­да квітня) со­няш­ник висіва­ють сівал­ка­ми «Вал­да», УПС-6 на гли­би­ну 6–8 см. Нор­ма висіву ран­нь­о­с­тиг­лих сор­тів Ал­маз і Щел­кун­чик та гібри­да П64 ЛЕ 19 — 60 тис./га.
   Ал­маз — ран­нь­о­с­тиг­лий сорт со­няш­ни­ку. Період від сходів до по­вної стиг­лості ста­но­вить 90–95 днів. Сорт стійкий до ви­ля­ган­ня, оси­пан­ня, по­су­хи, то­ле­рант­ний до ура­жен­ня не­справжнь­ою бо­рош­ни­с­тою ро­сою, фо­моп­си­су, білої гнилі. Олійність — 39-41%. Ха­рак­тер­ни­ми особ­ли­во­с­тя­ми сор­ту є крупні, до­б­ре ви­пов­нені сім’ян­ки. Ма­са 1000 насінин до­ся­гає 150 г.
  П64 ЛЕ19 — се­ред­нь­о­с­тиг­лий про­стий гібрид со­няш­ни­ку, по­су­хостійкий, стійкий до ви­ля­ган­ня, то­ле­рант­ний до вовчка ра­си АЕ, не­справжньої бо­рош­ни­с­тої ро­си, фо­моп­си­су, білої гнилі. Олійність — 1–45%.
  Щел­кун­чик — ран­нь­о­с­тиг­лий кон­ди­терсь­кий круп­ноплідний сорт со­няш­ни­ку. По­су­хостійкий, стійкий до ви­ля­ган­ня, то­ле­рант­ний до ура­жен­ня не­справжнь­ою бо­рош­ни­с­тою ро­сою, білою гнил­лю, фо­моп­си­сом. Сім’ян­ки до­б­ре ви­пов­нені. Ма­са 1000 насінин — 125–150 г.
Обов’яз­ко­вим прий­о­мом тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня є після­посівне при­ко­чу­ван­ня посіву за до­по­мо­гою КЗК-6 і КП9 в аг­ре­га­ту­ванні із трак­то­ром МТЗ-80.
Як свідчать на­укові роз­роб­ки Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва та Інсти­ту­ту олійних куль­тур, найбільшу кількість азо­ту со­няш­ник по­тре­бує у період від по­чат­ку ут­во­рен­ня ко­ши­ка до кінця цвітіння, фо­с­фо­ру — від по­яви сходів до цвітіння, калію — від ут­во­рен­ня ко­ши­ка до по­чат­ку дозріван­ня.
У перші фа­зи роз­вит­ку (дві-чо­ти­ри па­ри листків) со­няш­ник рос­те повільно че­рез слаб­ко роз­ви­ну­ту ко­ре­не­ву си­с­те­му. В цей період відбу­вається за­кла­дан­ня ко­ши­ка, у зв’яз­ку з чим не­ста­ча фо­с­фо­ру, бо­ру, цин­ку, мар­ган­цю при­зво­дить до істот­но­го зни­жен­ня вро­жаю. Із ура­ху­ван­ням цих особ­ли­во­с­тей ве­ге­тації куль­ту­ри у ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» на по­чат­ку фа­зи ут­во­рен­ня шо­с­то­го ли­ст­ка про­во­дять по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня ком­плек­сни­ми мікро­до­б­ри­ва­ми Ва­ла­г­ро (0,3 кг/га) і Спідфол Бо­р (1,65 кг/га), яке поєдну­ють із за­сто­су­ван­ням за­собів за­хи­с­ту рос­лин про­ти шкідли­вих ор­ганізмів.
У ПП «Іва­си­шин» у фазі фор­му­ван­ня ко­ши­ка про­ве­ли по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня рос­лин со­няш­ни­ку ба­ко­вою сумішшю ком­плекс­но­го мікро­до­б­ри­ва Ва­ла­г­ро ЄД­ТА та Ре­а­ком Хе­лат Бо­ру (таблиця).
На­укові досліджен­ня Інсти­ту­ту олій­них куль­тур, Інсти­ту­ту рос­лин­ництва імені В.Я. Юр’єва свідчать, що со­няш­ник ду­же чут­ли­вий до бо­ру, який сприяє на­ко­пи­чен­ню в ли­ст­ках хло­рофілу, підси­лює за­своєння азо­ту, за­без­пе­чує кра­ще фор­му­ван­ня насіння та йо­го ви­пов­неність. Найбільша по­тре­ба рос­лин у ньо­му відбу­вається у фазі цвітіння. Для за­без­пе­чен­ня рос­лин бо­ром на по­чат­ку цвітіння куль­ту­ри у ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» про­ве­ли дру­ге по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня Спідфол Бо­ром з нор­мою ви­т­ра­ти 1,3 кг/га.
На 5 га ФГ «Ве­лес» про­ве­ли ви­роб­ни­чий дослід із піджив­лен­ня рос­лин пу­д­ре­том
(150 кг/га), який тиж­день на­сто­ю­ва­ли у воді (850 л), після чо­го проціди­ли, роз­ве­ли по­лив­ною во­дою і вне­сли на дослідну ділян­ку. Після цьо­го по­ливні труб­ки про­ми­ли во­дою з ор­то­фо­с­фор­ною кис­ло­тою (3 л/га). Та­ке піджив­лен­ня спри­я­ло збільшен­ню вро­жай­ності насіння на 1,3 т на кож­но­му гек­тарі.
Згідно з на­уко­ви­ми роз­роб­ка­ми Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва та досвідом ДП ДГ «Ас­канійське» і ДП ДГ «Ка­ховсь­ке», за­пла­но­вані рівні вро­жай­ності со­няш­ни­ку в умо­вах зро­шен­ня фор­му­ють­ся за взаємодії двох ос­нов­них фак­­торів — за­без­пе­чен­ня рос­лин по­тріб­ни­ми по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми та оп­ти­маль­но­го фіто­санітар­но­го ста­ну. В зв’яз­ку з цим про­тя­гом усь­о­го ве­ге­таційно­го періоду в гос­по­дар­ст­вах про­во­дять постійний фіто­санітар­ний моніто­ринг для виз­на­чен­ня оп­ти­маль­них строків за­сто­су­ван­ня не­обхідних за­собів за­хи­с­ту про­ти най­не­без­печніших шкідли­вих ор­ганізмів.
Важ­ли­вим фак­то­ром збе­ре­жен­ня вро­жаю від втрат є бо­роть­ба з бур’яна­ми, які спо­жи­ва­ють знач­ну кількість грун­то­вої во­ло­ги та міне­раль­них до­б­рив, зни­жу­ю­чи про­дук­тивність куль­ту­ри на 25–30%. Для за­побіган­ня шко­до­чин­ності од­норічних зла­ко­вих та дво­доль­них бур’янів без­по­се­ред­ньо пе­ред про­ве­ден­ням пе­ред­посівної куль­ти­вації в ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» вно­сять грун­то­вий гербіцид Фронтьєр Оптіма, КЕ. У ФГ «Ве­лес» у фазі ут­во­рен­ня тре­тьої па­ри справжніх листків за­сто­су­ва­ли гербіцид Ек­с­прес 75, ВГ, ра­зом із Трен­дом (таблиця).
Для за­хи­с­ту со­няш­ни­ку від шкідли­вих ор­ганізмів за тиж­день до сівби про­ве­ли обробку посівно­го ма­теріалу ба­ко­вою сумішшю про­труй­ників. Фунгі­цид­ний за­хист за­без­пе­чу­ють про­труй­ни­ки ТМТД, КС, і Вінцит 050 CS, к. с. Для за­хи­с­ту сходів від дро­тя­ників, піща­но­го мідя­ка, сіро­го, півден­но­го сіро­го та інших видів дов­го­но­сиків насіння об­роб­ля­ють інсек­ти­цид­ним про­труй­ни­ком Та­бу, КС. Ба­ко­ва суміш цих пре­па­ратів не ли­ше ефек­тив­но за­хи­щає рос­ли­ни від шкідників та хво­роб, але й за­без­пе­чує знач­ну еко­номію коштів та зберігає довкілля від за­бруд­нен­ня пе­с­ти­ци­да­ми. У ПП «Іва­си­шин» у ба­ко­ву суміш про­труй­ників до­да­ва­ли біос­ти­му­ля­тор рос­ту Кроп­макс (таблиця).
У ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» у фазі двох-чо­ти­рь­ох справжніх листків про­ве­ли міжряд­ну куль­ти­вацію, на по­чат­ку ут­во­рен­ня шо­с­тої па­ри листків за­сто­су­ва­ли ба­ко­ву суміш інсек­ти­цидів Да­на­дим стабільний, к. е., і Фа­с­так, КЕ, у по­ло­вин­них нор­мах ви­т­ра­ти про­ти ком­плек­су шкідли­вих ко­мах: луч­но­го ме­те­ли­ка, тю­тю­но­во­го трип­са, геліхри­зо­вої по­пе­лиці (таблиця).
Для об­при­с­ку­ван­ня посівів ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли трак­то­ри МТЗ-80 та штан­гові об­при­с­ку­вачі ОШШ, «Апа­че», «Міл­лер». Об­роб­ки посівів за підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря по­над 20°С про­во­ди­ли над­вечір та вночі.
Для за­хи­с­ту рос­лин від ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок, луч­но­го ме­те­ли­ка та ком­плек­су гриб­них хво­роб (фо­моз, біла та сіра гниль ко­ши­ка та ін.) у ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» на по­чат­ку цвітіння со­няш­ни­ку за­сто­со­ву­ва­ли ба­ко­ву суміш фунгіци­ду Та­нос, в. г., та інсек­ти­ци­ду Ко­ра­ген 20, КС. У фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах «Ве­лес» та «Іва­си­шин» для за­хи­с­ту посівів со­няш­ни­ку від шкідли­вих ор­ганізмів ви­ко­ри­с­та­ли інсек­ти­цид Бо­рей, КС, та фунгіцид Ко­ло­саль Про, МЕ, що спри­я­ло оп­тимізації фіто­санітар­но­го ста­ну до кінця ве­ге­тації куль­ту­ри (таблиця).
В умо­вах гос­тро­го дефіци­ту во­ло­ги в Півден­но­му Сте­пу Ук­раїни зро­шен­ня є од­ним із го­ло­вних фак­торів інтен­сифікації сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва. Оп­ти­маль­не поєднан­ня йо­го з інши­ми скла­до­ви­ми зем­ле­роб­ст­ва та ком­плекс­ної ме­ханізації сприяє кра­що­му ви­ко­ри­с­тан­ню рос­ли­на­ми теп­ла, світла, по­жив­них ре­чо­вин та во­ло­ги, що за­без­пе­чує от­ри­ман­ня ви­со­ких і ста­лих уро­жаїв со­няш­ни­ку.
За зро­шен­ня со­няш­ни­ку слід вра­хо­ву­ва­ти біологічні особ­ли­вості рос­лин що­до по­тре­би у воді для фор­му­ван­ня за­пла­но­ва­но­го рівня вро­жаю за до­три­ман­ня всіх аг­ро­технічних ви­мог.
Су­мар­не во­до­спо­жи­ван­ня куль­ту­ри, тоб­то по­тре­ба со­няш­ни­ку у воді за весь період ве­ге­тації (на транспірацію, фор­му­ван­ня біологічної ма­си та ви­па­ро­ву­ван­ня із рос­лин­ної по­верхні), за да­ни­ми Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, ста­но­вить 3,0–3,2 тис. м3/га. Найінтен­сивніше рос­ли­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ють по­лив­ну во­ду у період від по­чат­ку ут­во­рен­ня ко­ши­ка до фор­му­ван­ня та на­ли­ван­ня насіння. Кри­тич­ний період во­до­спо­жи­ван­ня куль­ту­ри у гос­по­дар­ст­вах Півден­но­го Сте­пу про­хо­дить в умо­вах підви­ще­них тем­пе­ра­тур та низь­кої во­ло­гості повітря. То­му в цей час потрібно підтри­му­ва­ти оп­ти­маль­ну во­логість грун­ту (на рівні 65–70% НВ у шарі грун­ту 0,5 м). Оп­ти­мальні стро­ки про­ве­ден­ня по­ли­вань виз­на­ча­ють згідно із по­каз­ни­ка­ми во­ло­гоміра «Ак­ва­тер М-350».
По­чи­на­ю­чи із фа­зи ут­во­рен­ня чет­вер­тої па­ри листків до кінця ве­ге­тації со­няш­ни­ку в ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» про­ве­де­но шість по­ли­вань зро­шу­валь­ною нор­мою 1800 м3/га. У ФГ «Ве­лес» про­ве­ли сім по­ли­вань, у ПП «Іва­си­шин» — п’ять зі зро­шу­валь­ною нор­мою 3100 і 2250 м3/га відповідно.
Для уник­нен­ня втрат уро­жаю та збе­ре­жен­ня якості насіння со­няш­ни­ку слід зби­ра­ти вро­жай в оп­ти­мальні і стислі стро­ки ди­фе­ренційо­ва­но що­до кож­но­го по­ля. Зби­ра­ють уро­жай за до­по­мо­гою ком­байнів «Джон Дір», «Кла­ас», «Кейс» та ін. за по­вно­го дозріван­ня насіння (7,0–9,3% во­ло­ги). Після зби­ран­ня вро­жаю насіння очи­ща­ють на зер­но­очис­них аг­ре­га­тах ти­пу ЗАВ-40, калібру­ють і розміща­ють на то­ку для зберіган­ня.
Услід за зби­ран­ням уро­жаю со­няш­ни­ку про­во­дять об­роб­ку грун­ту з ре­тель­ним за­гор­тан­ням рос­лин­них ре­ш­ток, що істот­но змен­шує за­пас ба­га­ть­ох збуд­ників гриб­них хво­роб у на­ступ­но­му році.

Еко­номічна ефек­тивність ви­ро­щу­ван­ня
Од­ним з ос­нов­них по­каз­ників еко­номічної ефек­тив­ності ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку та інших сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур є ве­ли­чи­на вро­жаю, собі­вар­тість насіння та рен­та­бельність куль­ту­ри. За ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що за­сто­су­ван­ня кра­пель­но­го зро­шен­ня у на­зва­них ви­ще гос­по­дар­ст­вах дає змо­гу ви­ро­щу­ва­ти ви­сокі та сталі вро­жаї різних сортів і гібридів со­няш­ни­ку з до­б­ри­ми посівни­ми яко­с­тя­ми. Так, у по­су­ш­ли­вих умо­вах 2014 р. се­ред­ня вро­жайність насіння у цих гос­по­дар­ст­вах ста­но­ви­ла 2,83–3,5 т/га по­рів­ня­но із усе­ред­не­ним по­каз­ни­ком у гос­по­дар­ст­вах Хер­сонсь­кої об­ласті 0,85 т/га. Посівні якості одер­жа­но­го со­няш­ни­ко­во­го насіння у досліджу­ва­них гос­по­дар­ст­вах відповіда­ють ДСТУ 6068/ 2008, вміст олії — 41,9–43,6%.
У ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» Но­во­тро­­їцько­го рай­о­ну вро­жайність кон­ди­ційно­го кон­ди­терсь­ко­го насіння со­няш­ни­ку сор­ту Ал­маз ста­но­ви­ла 2,83 т/га, рен­та­бельність куль­ту­ри — 48,3% за ви­т­рат на один гек­тар 5121,9 грн.
У ФГ «Ве­лес» се­редній уро­жай олій­но­­го насіння со­няш­ни­ку ста­но­вив
3,47 т/га з рен­та­бельністю 59,8%, у
ПП «Іва­си­шин» — відповідно 3,5 т/га і 55,6%. У всіх гос­по­дар­ст­вах по­каз­ни­ки при­бав­ки вро­жай­ності та поліпшен­ня якості про­дукції знач­но пе­ре­ви­щу­ють підви­щен­ня ви­роб­ни­чих ви­т­рат
на 1 га посіву.
От­же, в умо­вах по­су­ш­ли­во­го Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни знач­ну роль в одер­жанні ви­со­ких та ста­лих уро­жаїв якісно­го насіння со­няш­ни­ку має кра­пель­не зро­шен­ня за своєчас­но­го та якісно­го ви­ко­нан­ня всіх аг­ро­технічних та хімічних прий­омів згідно із зо­наль­ни­ми тех­но­логіями ви­ро­щу­ван­ня.