Спецможливості
Статті

Вирощування садiв на схилах

05.06.2008
638
Вирощування садiв на схилах фото, ілюстрація
Вирощування садiв на схилах

Вирощування садiв на схилах

За останні роки селекціонерами нашої країни виведено дві молочних породи великої рогатої худоби — червоно-рябу і чорно-рябу, які мають високий генетичний потенціал (5—6 тис. кг молока від корови за рік). Але через незабезпеченість тварин достатньою кількістю кормів і незбалансованість щодо білка генетичний потенціал виведених порід не реалізується. Численні досліди, проведені в нашій і зарубіжних країнах, показали, що забезпечення тварин необхідною кількістю білка позитивно впливає на підвищення молочної і м’ясної продуктивності, покращання стану здоров’я тварин та їх відтворювальну функцію.

Основним видом кормів у зимово—стійловий період є кукурудзяний силос, який становить 40—50% загальної поживності раціону. Кукурудзяний силос багатий на енергію, але бідний на білок.
Про збагачення кукурудзяного силосу білком (тобто змішані посіви кукурудзи із соєю) спеціалісти і виробничники господарств знали давно, і багато хто сіяв кукурудзу з соєю, але такі посіви не набули широкого застосування в практиці господарств області. Очевидно, основна причина полягала в тому, що соя як біологічно цінний компонент у посівах з кукурудзою була пригніченою, оскільки кукурудза росла швидше, ніж соя, затіняла сою, яка росте слабо і часто вилягає. При такій технології сою збирали у фазі пожовтіння листя або повного дозрівання. У таких умовах вона не могла реалізувати енергетичного потенціалу, внаслідок чого доброякісного кукурудзяного силосу, збагаченого білком, отримати неможливо. Тому-то у племзаводі “Дружба” с. Гордіївка Тростянецького району було започатковано новий підхід до сої як провідної культури в технології її вирощування на силос з кукурудзою. Тобто в господарстві запровадили прогресивну технологію вирощування сої з кукурудзою на силос.
Зробили це так: коли грунт прогрівся, посіяли сою сорту Київська 27 суцільним посівом вузькорядним способом. Коли соя досягла у своєму розвитку першого трійчастого листка, висоти стебла 5—8 см, до неї підсіяли кукурудзу сорту Молдавський 291 (ранньостиглий сорт) широкорядним способом по діагоналі або впоперек основного посіву сої. Кукурудзу підсівали сівалкою СУПН—8, посіви обробляли гербіцидом Харнес.
Завдяки цьому соя отримала сприятливі умови для росту і розвитку, тобто випереджала частково кукурудзу. Силос закладали у фазі початку наливання бобів сої нижнього ярусу, а кукурудза перебувала в цей період у фазі молочної — початку молочно—воскової стиглості. Для кращого поїдання силосної маси її подрібнювали до часточок розміром 3 см. Це дало можливість щільніше її трамбувати, уникнути затримки повітря між стеблами, що сприяє інтенсивному виділенню соку і кращому його використанню молочними бактеріями. Трамбування силосної маси припиняли тоді, коли маса не пружинила і було видно слід коліс трактора.
З метою вивчення впливу кукурудзяно-соєвого силосу (за прогресивною технологією) на молочну продуктивність корів і якість молока у племзаводі “Дружба” с. Гордіївка Тростянецького району наукові співробітники Вінницької с.—г. дослідної станції разом зі спеціалістами господарства провели науково—господарський дослід на двох групах корів червоно—рябої породи (по 25 голів у кожній). У групи набирали корів за принципом аналогів, облік молочної продуктивності проводили подекадно протягом двох місяців.
Коровам дослідної групи давали основний раціон + 25 кг кукурудзяно-соєвого силосу. Коровам контрольної групи давали основний раціон + 25 кг кукурудзяного силосу воскової стиглості без сої. У раціоні містилось 16,48 к.од., на одну кормову одиницю припадало 98 г перетравного протеїну.
З метою визначення достовірності проценту жиру і білка у молоці дослідних корів аналізи молока робили в лабораторіях різних молокозаводів області.
Так, 29.ХІІ.98 р. аналіз робили в лабораторії Гайсинського молзаводу, 11.01.99 р. — Тростянецького, 15.01.99 р. — у Вінницькому гормолзаводі, 20.01.99 р.— Вінницької с.-г .дослідної станції. Дані цих лабораторій із визначення проценту жиру у молоці корів наведену у таблиці 1.
Наведені дані є переконливим підтвердженням позитивної дії кукурудзяно-соєвого силосу на підвищення жирності молока. Отже, згодовування кукурудзяно-соєвого силосу за період досліду підвищило надій молока на 9,4%, жирність — на 0,69%, білок на 0,29% порівняно з коровами контрольної групи, яким згодовували силос кукурудзяний без сої.
У 2000 р. науковими співробітниками Вінницької с.—г. дослідної станції у СВК “Родина” с. Глинськ Калинівського району була проведена виробнича перевірка впливу кукурудзяно-соєвого силосу на молочну продуктивність корів і якість молока.
Перевірку проводили на двох групах корів чорно—рябої породи (по 50 голів у групі), рівень годівлі був нижчий, ніж при проведенні досліду. Раціон складався із 9,67 к.од., на кожну кормову одиницю припадало по 86,04 г перетравного протеїну. Аналізи молока на визначення у ньому проценту жиру і білка проводили на Калинівському молзаводі.
На основі обліку молочної продуктивності корів за лабораторними даними молокозаводу, встановлено, що за період виробничої перевірки протягом місяця молочна продуктивність дослідних корів, яким згодовували кукурудзяно-соєвого силосу підвищилась на 6,8%, жирність молока — на 0,41, білка — на 0,26% порівняно з коровами, яким згодовували силос кукурудзяний без сої.
Отже, згодовування кукурудзяно-соєвого силосу (за прогресивною технологією) і заготовленого в стадії високої фізіологічної активності, коли боби сої і стебла були зелені, тобто у фазі початку наливання бобів нижнього ярусу, а качани кукурудзи — у молочно—восковій стиглості, на різних рівнях годівлі підвищує надій молока на 9,4—6,8%, жирність — на 0,69—0,41, білка — на 0,29—0,26%.
Лабораторії молзаводів Вінницької області дали позитивну оцінку якості такого молока. Із нього за новими технологіями виготовляють якісні сири і масло.

С. Коваль, ст. наук. співробітник Вінницької державної с.—г. дослідної станції, канд. с.—г. наук,
заслужений працівник сільського господарства України,
О. Жмудь, керівник племзаводу “Дружба” с. Гордіївка Тростянецького району Вінницької області

Інтерв'ю
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0