Василь Соломка: «Нумо, хлопці, до бджолиного рою! Давайте міняти ситуацію і піднімати національного виробника!»

«Працює як бджілка», — говорять про людину, яка трудиться з ранку до вечора. Тому і символом української працьовитості цілком справедливо було б назвати бджолу, а символом «прориву» вітчизняних виробників на ринку здорового харчування — продукти бджільництва, що по праву вважаються екологічно чистими та найкориснішими для здоров’я. На сьогодні багато чого змінилося в нашій уяві, думках, діях… На щастя, змінилося і ставлення до меду. Про сучасні «медові» технології і не тільки ми із величезним задоволенням поспілкувалися із Василем Соломкою, відомим в Україні бджолярем, пасічником-чародієм (як його називають), знаменитим медоваром і просто цікавою людиною.

Л. Адамчук, канд. с.-г. наук
Спеціально для проекту
«Тваринництво та ветеринарія»,
Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

Василю Олексійовичу, багато хто в Україні знає Вас як діда Василя. Навіть у пресі свої матеріали Ви підписуєте цим псевдонімом. Як же «з’явився» дід Василь?
— За фахом я інженер-конструктор діагностичних медичних приладів, і вся моя інженерна кар’єра проходила на виробничому об’єднанні ім. С. П. Корольова, до складу якого входило три науково-дослідних інститути. У період «розвалу» Радянського Союзу мене, як кандидата наук із медичної техніки і головного конструктора медичного обладнання, запросили у Міністерство охорони здоров’я на посаду експерта медичних проектів.
Як ви розумієте, рішення, які приймали щодо проектів, не завжди носили позитивний характер. Я підписувався псевдонімом «ДіД», що розкриває моє життєве кредо та означає «Думай і Дій», а згодом до нього долучилось ім’я Василь, немов би звернення-спонукання до самого себе: «Думай і Дій, Василю».

Чесно кажучи, таке звернення «Думай і Дій» має спонукати кожну людину, незалежно від її віку та професії. Стосовно бджільництва…На сьогодні Ви Почесний медовар і пасічник України, головний редактор журналу «Бджолярський круг», ініціатор та організатор медоваріння. Як усе розпочиналося?
— Розпочав пасічникувати тоді, коли на 50-річчя знайомий бджоляр подарував мені вулика. Спочатку господарство налічувало п’ять вуликів, тому мед виробляв лише для своєї родини та близьких. А коли збільшилась чисельність бджолосімей, а відповідно, — і кількість продукції, виникло питання: «А що з оцим усім я робитиму?». Тож довелося займатися і збутом продукції.
І знаєте, з чим одразу довелося зіткнутися? З людською необізнаністю: не тільки переробники чи споживачі, а й, на жаль, деякі бджолярі з продуктами бджільництва ведуть себе без належної поваги, ставляться до меду як до чогось буденно звичного та ординарного. Втім, якісні мед та інші продукти бджільництва — це унікальні високозбалансовані сполуки. Вони є досконалими за своїм складом, оскільки природно формувалися впродовж мільйонів років, тож  їх небезпідставно можна вважати імуномодуляторами, загально зміцнюючими засобами та дієтичними продуктами, вони гармонійно поєднують у собі властивості харчових та лікувальних засобів.

Декілька слів про свої винаходи в галузі бджолярства…
— Понад 15 років займаюся дослідженням і розробками в галузі бджільництва. Мої знання з фізіології людини та інженерний досвід допомагають у цьому. Це одне із пояснень, чому я маю авторитет і популярнсть серед своїх колег-бджолярів.
Керуючись своїми знаннями і переконаннями, почав аналізувати, як та чи інша технології впливають на якість одержаної продукції. Тут вдалося багато чого зробити. Наприклад, бактерицидна рамка з ультрафіолетовою лампою (8 Вт) з довжиною хвилі 182 нм та 252 нм*. Основна її функція — озонування повітря і цим самим знищення патогенної мікрофлори. Використання такої рамки значно полегшує процес дезінфекції вулика і виключає попадання у бджільницьку продукцію хімічних речовин, які можуть використовувати для знезараження житла бджіл.
Також вдалося сконструювати сушильну шафу з інфрачервоним випромінюванням. Відомо, що сушіння бджолиного обніжжя (квіткового пилку) — один із важливих методів його консервації. На цьому етапі нищиться багато корисних властивостей, тому правильне сушіння є ключовою технологічною операцією. Цей прилад, за умови його правильного використання, забезпечує максимальне збереження поживних речовин пилку. Адже якщо обніжжя висушене неякісно, далі немає сенсу його використовувати.
Широкого застосування на практиці набули окуляри для пасічників із збільшенням у 2,5 раза на три фокусних віддалі. Їх використовують для перенесення личинок, збирання бджолиного маточного молочка та інших робіт, які потребують великої пильності. Також популярний у пасічників молоток для збивання рамок нової конструкції. Його переваги над звичайним — швидкість роботи, можливість використання у важкодоступних місцях і безшумність. Цього року на майстер-класі у смт Градизьку Полтавської обл. буде презентовано вуликову рамку «Примітив» (виготовлена з рейки квадратного перерізу 17,5x17,5 мм). Планується видання книги, присвяченої практичному використанню цієї рамки, основні переваги якої — проста конструкція та універсальність.

Кажуть, що «сон над вуликом лікує не тільки зруйноване біополе людини, а і її захаращену страхами-образами душу». Чи справді це так?
— Давайте спочатку визначимося із поняттям «вуликотерапія». З наукової точки зору — це біорезонансна терапія із електромагнітними та акустичними коливаннями бджолиної сім’ї у поєднанні з ароматерапією фітонцидів бджолиного гнізда.
Одним із перших професійно підійшов до цього напряму лікар, спеціаліст із народної та нетрадиційної медицини М. Балаш (м. Косів), який займається лікуванням дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухової системи продуктами бджільництва. Нині маємо з ним плідну співпрацю з питань апітерапії, велику частку якої становить і вуликотерапія.
Коли мене запитують: «Які хвороби можна лікувати за допомогою цієї терапії?», відповідаю: «Вуликотерапія лікує всю людину! Але найперше бджоли лікують нервову систему, “вирівнюють” поле людини».
Ви серйозно займаєтеся вуликотерапією. Розкажіть, будь ласка, про це…
— Звичайно, на своїй дослідній пасіці (як я її називаю) маю власну конструкцію будиночка з бджолосім’ями (біомодуль). Оригінальність моєї конструкції полягає в тому, що дах зроблено у вигляді класичної піраміди. Це дає змогу концентрувати енергетику «космосу» в комплексі з впливом бджолиних сімей усередині будиночка.
Також тут є зручний доступ до огляду сімей, що забезпечує підтримку їхньої життєдіяльності чи заміну маток за потреби. Будиночок абсолютно екологічний: він збудований  лише із природних матеріалів.
Ідея профілактики і лікування захворювань досить прозора. Аромати вулика проходять через спеціальні решітки, своєю чергою, акустичні та електромагнітні коливання (енергетика бджолиної сім’ї) передаються через стелини над стільниками, що має суттєво позитивний вплив на біоритми людського організму. Завдяки цьому почався розвиток вуликотерапії не тільки в Україні, а й в інших країнах СНД.
 Спостерігаючи за бджолиними сім’ями під лежанками, виявлена не тільки мною тенденція, що вони слабшають і навіть гинуть за контактів з тяжкохворими, що підтверджує обмін енергетикою між людиною та бджолами. Окрім того, було виявлено збільшення лікувального ефекту за умови, що сім’я перебуває у ройовому стані. Із власного досвіду можу стверджувати позитивний ефект такої терапії.

Сучасна лінійка бджільницької продукції досить різноманітна: бджолине обніжжя, перга, віск, бджолине маточне молочко, прополіс тощо. Все це дуже корисне для організму людини. А для виробника цієї продукції — чим займатися вигідніше?
— Можу запевнити, що виключно всі продукти бджільництва потребують маркетингових заходів щодо їхньої пропаганди і поширення. Насамперед, хочу порекомендувати виробникам заручитися рекомендаціями лікаря чи документальним підтвердженням якості і властивостей власної продукції. За цієї самої  причини рецензування моїх брошур і книг я довірив докторові медичних наук, професору П. О. Карпенку, керівнику відділу дієтології клінічних досліджень медико-профілактичних засобів Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя.
Бджолині продукти мають особливі властивості, вони є і лікувальними препаратами, і продуктами харчування водночас. А враховуючи те, що на сьогодні найсильніші учасники ринку — це харчові і фармацевтичні компанії, вижити бджільницьким продуктам, як окремому сегменту, досить складно. Окрім того, основною перевагою продуктів бджільництва є профілактична дія. Але хто сьогодні думає про профілактику? Майже ніхто. Згадують про здоров’я, коли вже потрібне лікування, і тоді надають перевагу синтетичним засобам, адже вони діють швидко, в основному, знімаючи симптоми. Винятком є прополіс, його давно вже визнано фармацевтичним препаратом із чітким призначенням та вираженою антибіотичною дією.
Віск як лікувальний засіб майже не використовують, його скуповує косметична індустрія, тому на нього є постійний попит.
Про рентабельність вітчизняного виробництва бджолиної отрути говорити не варто, оскільки світовий ринок заповнений цим продуктом китайського виробництва.
Екстракт воскової молі також можна вважати продуктом життєдіяльності бджолиної сім’ї. Він є популярним серед споживачів, досить добре впливає на рентабельність виробництва та характеризується простою технологією приготування. Її описано в моїй книзі «Большая восковая моль. Золотая бабочка». Однак деякі підприємці почали недобросовісно ставитися до виробництва екстракту, допускаючи три типові помилки:
Œ  безконтрольне використання малої і великої воскової молі, тоді як цілющими властивостями володіє тільки остання;
  личинок годують недоброякісними кормами, навіть витопками (відходами перетоплювання воскової сировини). Натомість на початку вирощування личинки мають бути забезпечені медом, пергою, а у подальшому — старими стільниками;
Ž  використання личинок у стадії передлялечки розміром до 3 см (повинен бути 10–15 мм), а в цій фазі розвитку вона вже не виділяє ферменту, що розчиняє віск.

Рентабельним нині є і хітозан — спиртовий настій із підмору бджіл (тих, які загинули у період зимівлі). У мене є власна теорія щодо походження цілющих властивостей цього препарату. Як правило, вважають, що його лікувальні властивості зумовлені хітином (звідси і назва препарату), із якого складається зовнішній скелет бджоли. На мою думку, позитивну дію на організм людини чинять екскременти бджоли, які накопичуються під час зимівлі. Ферменти, які у надлишку виділяє кишечник бджоли, після травлення разом із мінеральними залишками накопичуються у вигляді екскрементів. Саме ферменти і зумовлюють біологічну активність препарату.
Підвищити економічну ефективність виробництва бджолоферми можна,  виготовляючи забрусний мед. Він має набагато вищі бактерицидні властивості, ніж центрифужний. До речі, забрусного меду немає ніде у світі — там технології пішли набагато вперед: воскові кришечки знімають автоматизовано, потім їх віджимають, а мед фільтрують. А у нас ще пасічники користуються ножем і пасічною вилкою, що дає змогу отримувати такий продукт, як забрус. Він є оригінальним національним продуктом.

Як відомо, якість продукції залежить від сировини. У пилок і нектар рослин сільськогосподарського призначення можуть потрапити пестициди. Як цьому запобігти?
— Природа досить цікаво влаштувала життя бджіл. Першою чергою, робочі бджоли відчувають пестициди і здебільшого не збирають корм з оброблених рослин. Однак якщо комаха зібрала пилок чи нектар, що містить шкідливі речовини, часто її не пускають у вулик інші бджоли.
Також відомий факт, що хворі бджоли самостійно покидають гніздо. Якщо  ж комахи зібрали нектар із пестицидами, так чи інакше вони хворіють і зазвичай гинуть. На це питання американці відповідають приблизно так: потрапляння пестицидів у запаси корму практично виключено.
Актуальнішим для української медової продукції є виявлення радіонуклідів. Особливо вони можуть міститися у пилку і перзі, тому розроблено методики кількісного визначення забруднення цих продуктів. Проте у цьому питанні наразі єдиним орієнтиром є карта радіаційного забруднення нашої держави, оскільки зробити аналізи не кожен може собі дозволити.

Бджіл називають мудрими від природи, і вважається, що пасічники набираються мудрості від своїх підопічних. Здавалося б, у таких умовах нашій країні уготована медово-солодка доля… Що нині відбувається у вітчизняному бджільництві?
— Можу запевнити: українське бджільництво на підйомі. Цьому є декілька причин. У нас не лише виробляють велику кількість продукції, а й використовують її як сировину для подальшої переробки. Наприклад, мед переробляють на питні меди. Окрім того, бджільництво було розвинене і залишається таким у приватному секторі, що не сприяє його  занепаду. Проте бджільницька продукція потребує реклами.
Сьогодні спостерігаємо падіння ціни на мед через його перевиробництво, слабку пропаганду, зниження рівня життя населення, а отже, купівельної спроможності. А основною причиною є те, що монополістами на українському ринку меду є не виробники, а трейдери. Єдиний ключовий шлях збільшення обсягів збуту — це створення справжнього культу меду завдяки поширенню знань і пропаганді, в тому числі через засоби мас-медіа. Ці питання абсолютно не відпрацьовані. І основна причина — відсутність громадських організацій, об’єднань, які б вирішували такі питання. Тому закликаю: нумо, хлопці, до рою! Давайте міняти ситуацію і піднімати національного виробника!