Тепловий стрес — реальна загроза

В епоху глобального потепління технологічні прийоми вирощування птиці все сильніше та сильніше загострюють проблему оптимізації температурного режиму вирощування. Причому вона вже практично вирішена за рахунок традиційних способів і систем вентиляції приміщень у літній період у південних широтах і навіть у помірній кліматичній зоні.

Способи та методи швидкого, ефективного та дешевого охолодження приміщень, у яких утримують молодняк птиці та курчат бройлерів, поки не розроблені. Тому єдиним ефективним засобом протидії тепловому стресу сьогодні залишається корекція годування птиці. Це означає, що вирішення питання надлишкової теплової дії на організм птиці переноситься у площину зміни складу раціону та характеру годування.

Симптоми та наслідки
теплового стресу
Першою ознакою теплового стресу є різке зниження активності руху птиці. При цьому значно знижується швидкість та об'єм вживання корму. У птиці частішає дихання та серцебиття, вона різко збільшує вживання води.
У міру підвищення температури довкілля потреба птиці у внутрішньому теплі падає до рівня, за якого птиця починає витрачати енергію (наприклад, шляхом пришвидшення дихання) для охолодження.
Зниження потреби в енергії і, відповідно, вживання корму рівне приблизно 1,25% на один градус між 21...27°С. За температури 28...32° зниження потреби в енергії становить 1,5% на кожний підвищений градус, а за підвищення температури понад 33° зниження потреби в енергії може досягти 2,5 відсотка.
За високих температур навколишнього середовища значно знижується ефективність травлення, падає рівень перетравності сухої речовини, а в її складі - протеїну, жиру, клітковини, вуглеводів.
На тепловому балансі птиці відбивається також і вологість. Часте дихання є єдиним способом витрати тепла. Проте за високої вологості часте дихання до охолодження птиці не призводить. З урахуванням високої температури зона комфорту вологості перебуває в межах 50-70%. З підвищенням вологості за високої температури споживання корму може зменшитись ще на 10 відсотків.
Найнесприятливішими наслідками теплового стресу є суттєве зростання падежу птиці та значне зменшення середньодобових приростів маси, падіння яйценосності.
Американські вчені S. Leesson, J. Summers пропонують реально і кількісно оцінювати  потенційну небезпеку спекотного періоду (період теплового стресу), застосовуючи розрахунки індексу небезпеки температурного стресу.
Показник ІН (індекс небезпеки) враховує температуру і відносну вологість одночасно:
ІН = (1,8 Т°С + 32) + відносна вологість, %
Вважається, що за значень ІН нижче 150 птиця відчуває себе комфортно, а за підвищення ІН від 150 до 160 починається зниження продуктивності. В зоні показника ІН від 160 до 165 знижується поїдання корму та збільшується потреба у воді. Підвищення показника ІН = 165-170 закінчується значним зростанням падежу та масовим ураженням дихальної та кровоносної систем, а перевищення значення 170 веде до масової загибелі птиці.

Як із цим боротися?
Способи боротьби з тепловим стресом доцільно розділити на дві групи:
а) технологічні, що стосуються облаштування приміщень для утримання птиці та вентиляції в них, режиму водонапування;
б) кормові та медикаментозні, що забезпечують регуляцію балансу енергії в організмі птиці та захист її від зневоднення.

Технологічні методи та прийоми боротьби з тепловим стресом
1. Слід звернути увагу на можливі перепони природному газообміну з боку низьких дерев та кущів, що ростуть поруч із пташником; складування підсобних матеріалів недалеко від нього. Очищення території поруч з пташником поліпшує показники повітрообміну в ньому.
2. Під час проектування та будівництва нових приміщень для утримання птиці їх орієнтують зі сходу на захід, що попереджає потрапляння прямих сонячних променів на птицю.
3. Слід провести ретельне обстеження пташника на предмет наявності в ньому мертвих зон, де не відбувається газообмін за застосування вентиляції.
4. Слід налаштувати систему вентиляції так, щоб вона забезпечувала швидкість руху повітря у межах 2,5 м/с.
5. За значного підвищення температури повітря за межами пташника слід організувати реверс вентиляційної системи, за якого з'являється можливість міняти напрям повітряних потоків і вловлювати природне зниження температури, що обумовлене вітром.
6. Слід забезпечити безперешкодний доступ птиці до води за рахунок точного регулювання потоку води в проточних напувалках.  Пропускна здатність ніпельних напувалок має забезпечувати прохід води через кожну напувалку на рівні 80 г/хв. Навантаження на один ніпель не може перевищувати 14-15 голів.
7. У літній період нагріту воду в напувалках періодично спускають і заповнюють новою - холоднішою.
8. Найкращий варіант охолодження організму птиці - використання артезіанської води з температурою 12...15°С. При цьому доведено, що зниження температури питної води для птиці знижує температуру тіла на 0,5°С.

Кормові і медикаментозні прийоми і методи зниження впливу теплового стресу на молодняк птиці
1. Режим годівлі птиці в спекотну погоду змінюють таким чином, щоб зсунути терміни роздавання кормів на прохолодніші години доби.
2. За видимого пониження поїдання корму на фоні теплового стресу корисною буде імітація повторного роздавання кормів шляхом неодноразового періодичного ввімкнення лінії роздавання комбікорму кожних 2-3 години.
3. За використання сипких комбікормів, здатних до утворення пилу під час поїдання птицею, доцільно застосовувати їх легке механічне збризкування водою після роздавання. Цей прийом сприяє збереженню нормального газообміну в пташнику і значно стимулює споживання птицею корму.
4. Для напування птиці, що постійно перебуває під впливом високих температур, у воду вводять підкислювачі: лимонну кислоту або вітамін С у дозі 1 г на 1 л води.
5. Сильніший стабілізуючий ефект проти теплового стресу справляє аспірин у дозі 0,3 г на 1 л води. Випоювання води з додаванням аспірину починають за дві години до настання спекотного періоду.
6. За зниження рівня вживання корму птицею, що інтенсивно росте, варто підняти концентрацію поживних і біологічно активних речовин в одиниці маси раціону пропорційно зниженню рівня поїдання. Лише за такої умови можна зберегти темпи росту птиці і забезпечити нормальні показники конверсії корму. Всі маніпуляції зі складом і поживністю раціону за теплового стресу мають єдину мету - економити витрату енергії в організмі на перетравлення, всмоктування і трансформацію поживних речовин у продукцію тіла птиці.
7. З практичною метою слід дотримуватися певних рекомендацій із забезпечення повноцінної антистресової годівлі в умовах надмірних температур (таблиця).
8. У спекотну погоду доцільно розділити процес споживання корму і період його перетравлення. За такої умови економиться не менше 5-10% обмінного тепла. Забезпечити цю умову можливо за підлогового утримання бройлерів шляхом підняття лінії годування і припинення вживання корму за одну годину до настання спеки (орієнтовно - об 11-12 годині дня на 2-3 години).
9. Надзвичайно важливим заходом протидії тепловому стресу варто вважати контроль за водно-сольовим балансом в організмі птиці, яка утримується в умовах підвищеної температури.
За пришвидшеного дихання птиці в спеку відбувається і пришвидшення виділення вуглекислого газу з її організму. В результаті зниження концентрації СО2 в крові змінюється її кислотно-лужна рівновага. Це призводить до зниження темпів росту і посилює наслідки зневоднення для метаболічних процесів. Для усунення цього дисбалансу доцільно додавати до корму бікарбонат натрію в кількості 3-7 кг/т корму.
Сольовий баланс у раціоні птиці контролюють розрахунковим методом і виражають у міліеквівалентах (МЕК) шляхом додавання молярних величин натрію і калію і віднімання із отриманої суми молярної величини хлориду. У спекотну погоду рекомендований баланс становить 20-25 МЕК на 100 грамів.
Для рецепту комбікорму із вмістом 0,35% натрію, 0,68% калію і 0,3% хлору водно-сольовий баланс розраховується так:
0,35% Na x 10000/23 = 152 МЕК Na
0,68 K x 10000/39,1 = 174 МЕК K
0,30 Cl x 10000/35,5 = 84 МЕК Cl
152 + 174 - 84 = 242 МЕК/кг =
= 24,2 МЕК/100 г
Таке значення входить у межі норм годівлі курчат і дорослої птиці.
Отже, попри практично повну відсутність наукових розробок стосовно дешевих прийомів охолодження птиці в умовах промислових птицефабрик,  існують дієві засоби протистояння тепловому стресу, обумовлені вдосконаленням роботи відомих систем мікроклімату. Головним антистресовим фактором в умовах підвищених температур слід вважати спеціальний підхід до організації годівлі птиці і специфічне вдосконалення складу раціону.

Л. Подобєд,
доктор с.-г. наук, професор,
Інститут тваринництва УААН